Щодо типового договору про постачання електроенергії

Національна комісія регулювання електроенергетики України розглянула запит Дніпропетровського територіального представництва НКРЕ та повідомляє.

Відповідно до законодавства України, типовий договір затверджується Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, та сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Статтею 204 Цивільного кодексу України (ЦК України) встановлено, що якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлена неустойка (штраф, пеня), то збитки відшкодовуються в частині, не покритій неустойкою (штрафом, пенею). Законом або договором можуть бути передбачені випадки: коли допускається стягнення тільки неустойки (штрафу, пені), але не збитків; коли збитки можуть бути стягнуті в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню); коли за вибором кредитора можуть бути стягнуті або неустойка (штраф, пеня), або збитки.

Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 214 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Нарахуванням індексу інфляції ЦК України та законодавством не передбачено, тому може встановлюватись лише за домовленістю сторін.

Враховуючи наведене, вважаємо, що ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" мало право передбачити пеню у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ та три відсотки річних, але не може вимагати нарахування індексу інфляції.