Щодо тарифу на електроенергію для установ виконання покарань

Національна комісія регулювання електроенергетики України з метою впорядкування застосування положень "Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам" повідомляє щодо тарифів на електроенергію для установ виконання покарань.

Відповідно до Порядку застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999 N 309 (далі - Порядок), до населених пунктів відносяться споживачі, які розраховуються з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим лічильником за електроенергію, яка споживається населенням для різних побутових потреб у житлових будинках, квартирах, гуртожитках, для потреб особистих підсобних господарств, присадибних і садових ділянок, дач, освітлення гаражів та боксів для особистих автомобілів, човнів, а також установи виконання покарань і лікувально-трудові профілакторії, слідчі ізолятори.

Державну політику у сфері виконання кримінальних покарань реалізовує Державний департамент України з питань виконання покарань, одним з основних завдань якого, відповідно до пункту 3 Положення про Державний департамент України з питань виконання покарань, затвердженого Указом Президента України від 31.07.1998 N 827/98 (далі - Положення), є керівництво органами і установами виконання покарань, організація виробничо-господарської діяльності з наданням засудженим роботи.

Статтею 11 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлено, що органами виконання покарань є: Державний департамент України з питань виконання покарань, його територіальні органи управління, кримінально-виконавча інспекція; установами виконання покарань є: арештні доми, кримінально-виконавчі установи, спеціальні виховні установи (виховні колонії).

Відповідно до статті 60 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені до обмеження волі залучаються до праці, як правило, на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Разом з цим слід зазначити, що згідно з статтею 2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Державний департамент України з питань виконання покарань є головним розпорядником коштів державного бюджету, передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи; фінансує органи і установи виконання покарань в межах затверджених асигнувань та коштів, одержаних від виробничо-господарської діяльності; організовує роботу з ведення бухгалтерського та статистичного обліку.

Надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності відносяться до власних надходжень бюджетних установ. Відповідно до пункту 2 додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 N 659 "Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямів використання" до таких коштів відносяться надходження, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо; квартирна плата та плата за гуртожиток; від працевикористання спецконтингенту; відрахування від заробітку або іншого доходу спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані йому послуги тощо.

Зазначені власні надходження бюджетних установ використовуються відповідно до закону про державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет на організацію зазначених видів діяльності, а також на господарські видатки бюджетних установ (пункт 3 додатку 1 до постанови).

У разі створення для провадження господарської діяльності госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, їх доходи та видатки не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету.

Тобто, Державний департамент України з питань виконання покарань є головним розпорядником коштів державного бюджету, передбачених на утримання кримінально-виконавчої системи та фінансує установи виконання покарань в межах затверджених асигнувань та коштів, одержаних від виробничо-господарської діяльності, при цьому, доходи та видатки створених для провадження господарської діяльності при бюджетній установі госпрозрахункових підрозділів, які мають статус юридичної особи, не є власними надходженнями бюджетної установи і не включаються до спеціального фонду бюджету.

Крім того слід зазначити, що підставою для віднесення установ виконання покарань, лікувально-трудових профілакторіїв та слідчих ізоляторів до тарифної групи "населений пункт" є наявність такої головної ознаки як здійснення розрахунків за електричну енергію за показами загального розрахункового лічильника.

Отже, Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам, затвердженого постановою НКРЕ від 10.03.1999 N 309, поширюється лише на установи виконання покарань, які діють при Державному департаменті України з питань виконання покарань (тобто, арештні доми; виправні центри; виправні колонії; виховні колонії) і не поширюються на госпрозрахункові підрозділи цих установ, які мають статус юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства України, розрахунки за електроенергію, спожиту на потреби господарської діяльності здійснюється за ринковим роздрібним тарифом на електричну енергію, який розраховують енергопостачальні компанії відповідно до закріпленого Законом України "Про електроенергетику" порядку формування.

Також звертаємо Вашу увагу, що здійснювати розподіл споживачів за Прейскурантом 09-01 неправомірно, оскільки відповідно до діючої методології розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії, затвердженої постановою НКРЕ від 06.05.98 N 564, споживачі об'єднанні у 2 групи і розподіляються за 2 класами напруги. До 1 групи належать споживачі промислові та прирівняні до них, комерційні, сільськогосподарські спожнвачівиробники, непромислові; до 2 групи - населення та населені пункти.