Щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Державна податкова служба України розглянула звернення акціонерного товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з питання справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, (далі - Податок), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 №764 нежитловий об'єкт, який розташований '...' (далі - Об'єкт), дочірнього підприємства передано до Товариства за Актом приймання-передачі та зареєстровано право приватної власності, про що були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) реєстраційний номер Об'єкта на підставі свідоцтва про право власності.

Постановою Господарського суду області, яка залишена без змін постановою апеляційного господарського суду, та постановою Вищого господарського суду України у справі (далі - судове рішення) речове право у вигляді права власності на Об'єкт скасовано та 05.11.2015 внесені відповідні зміни до Державного реєстру.

Товариство запитує, чи виникає податковий обов'язок у Товариства зі справляння Податку за Об'єкт, якщо документи, що підтверджують право власності на такий Об'єкт, відсутні.

Порядок справляння Податку визначено статтею 266 розділу ХІІ Кодексу.

Положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу встановлено, що платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни та/або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей заявником для проведення реєстраційних дій до Державного реєстру (положення статей 2, 3, 17 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-VI "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Положеннями статті 26 Закону визначено, що у разі скасування рішення про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення про скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Слід зазначити, що у разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об'єкт оподаткування (підпункт 266.8.1 пункту 266.8 статті 266 Кодексу).

Оскільки судове рішення '...' у справі '...' право власності Товариства на Об'єкт скасовано та відповідні відомості внесені до Державного реєстру, то у Товариства не виникає зобов'язання зі сплати Податку за зазначений Об'єкт.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.