Інформація щодо обмеження розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 23.09.99 р. N 1105 (далі - Закон N 1105) допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати.

У свою чергу, пунктом 1 частини четвертої статті 19 Закону N 1105 визначено, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на допомогу по тимчасовій непрацездатності, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.

Частиною першою та другою статті 21 Закону N 1105 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім періодів: відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), які включаються до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що було чинне раніше.

Враховуючи те, що нормою частини четвертої статті 19 Закону N 1105 визначено механізм, який обмежує розмір матеріального забезпечення відповідно до цього Закону залежно від набутого страхового стажу за останні дванадцять місяців перед настанням страхового випадку, то у разі відсутності шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку застосовується обмеження, визначене частиною четвертою статті 19 Закону N 1105.