Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та порядку проведення нетехнічної розвідки територій, імовірно забруднених (забруднених) вибухонебезпечними предметами

Відповідно до статті 7 Протоколу про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію , прийнятого Законом України від 22 грудня 2004 р. № 2281-IV, постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. № 2294 "Про упорядкування робіт з виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів" та з урахуванням наказу ДСНС України від 27.01.2016 № 40 "Про організацію виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів підрозділами ДСНС України", з метою підвищення ефективності планування та виконання завдань і заходів з очищення територій від вибухонебезпечних предметів

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо організації та порядку проведення нетехнічної розвідки територій, імовірно забруднених (забруднених) вибухонебезпечними предметами, що додаються.

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Мельчуцького О.Г.

1.1. Ці Методичні рекомендації розроблені на підставі Міжнародного стандарту протимінної діяльності 08.10 "Нетехнічна розвідка" (IMAS 08.10 "Non-technical survey") та визначають рекомендований порядок проведення територіальними органами та підрозділами центрального підпорядкування ДСНС України (далі - органи та підрозділи ДСНС України) нетехнічної розвідки імовірно забруднених (забруднених) вибухонебезпечними предметами територій або окремих ділянок місцевості та розташованих на них об'єктів інфраструктури, інших будівель і споруд різного типу та призначення, без використання технічних засобів виявлення вибухонебезпечних предметів.

1.2. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у такому значенні:

нетехнічна розвідка - збір, аналіз даних про імовірно небезпечні території та інші доступні заходи щодо їх встановлення, без використання технічних засобів виявлення вибухонебезпечних предметів;

виключена територія - територія, на якій за результатами проведення нетехнічної розвідки імовірно небезпечних та підтверджених небезпечних територій ознак (доказів) забруднення вибухонебезпечними предметами не виявлено;

зменшена територія - територія, на якій за результатами проведення технічної розвідки імовірно небезпечних та підтверджених небезпечних територій ознак (доказів) забруднення вибухонебезпечними предметами не виявлено;

імовірно небезпечна територія - територія, яка на підставі непрямих ознак (доказів) наявності на цій території вибухонебезпечних предметів вважається потенційно забрудненою;

необхідні заходи - мінімальні за обсягами заходи, необхідні для визначення та документування територій, забруднених вибухонебезпечними предметами, а також проведення робіт щодо усунення явних ознак наявності вибухонебезпечних предметів;

очищена територія - територія, очищена від вибухонебезпечних предметів на визначену глибину;

підтверджена небезпечна територія - територія, яка на підставі прямих ознак (доказів) наявності на цій території вибухонебезпечних предметів вважається забрудненою;

розблокування території "ленд-реліз" - здійснення необхідних заходів щодо ідентифікації та вилучення виявлених вибухонебезпечних предметів та тих, що імовірно можуть бути виявлені, шляхом проведення нетехнічної розвідки або технічної розвідки території, а також під час її очистки;

територія - місцевість або її окремі ділянки, що знаходяться у населених пунктах та поза їх межами, у тому числі з розташованими на ній об'єктами інфраструктури, іншими будівлями і спорудами різного типу та призначення і на яких проводиться нетехнічна розвідка.

2.1. Метою нетехнічної розвідки є визначення пріоритетних імовірно небезпечних (підтверджено небезпечних) територій для подальшого планування та здійснення заходів щодо їх гуманітарного розмінування або очищення від вибухонебезпечних предметів.

Нетехнічна розвідка також може проводитися для повторної оцінки імовірно небезпечної території з метою визначення на ній окремих ділянок, які імовірно забруднені вибухонебезпечними предметами.

Нетехнічна розвідка як частина процесу розблокування територій "ленд-реліз" є складовою загального процесу очищення територій від вибухонебезпечних предметів та забезпечує планування і визначення першочергових напрямків проведення технічної розвідки та подальшого очищення території від вибухонебезпечних предметів.

2.2. Основним завданням нетехнічної розвідки є підтвердження існування ознак (доказів) щодо наявності на території вибухонебезпечних предметів, масштабів небезпеки та визначення, на скільки це можливо, кордонів небезпечних ділянок.

Під час проведення нетехнічної розвідки рекомендується використовувати всі доступні джерела інформації за винятком даних, отриманих за допомогою технічних засобів виявлення вибухонебезпечних предметів.

2.3. Методами проведення нетехнічної розвідки є:

кабінетне дослідження, аналіз інформації та інших даних;

проведення там, де це можливо зробити у безпечний спосіб, опитування населення;

візуальний огляд або розвідка території.

3.1. Заходи та обсяги проведення нетехнічної розвідки відображаються окремим пунктом у річних планах виконання завдань з розвідки і розмінування місцевості та повинні максимально охоплювати територію зони відповідальності відповідного органу чи підрозділу ДСНС України.

3.2. Для організації проведення нетехнічної розвідки керівникам органів та підрозділів ДСНС України рекомендується налагоджувати взаємодію з місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органами військового управління, іншими підприємствами, установами і організаціями покладається.

3.3. Для підвищення ефективності організації та проведення нетехнічної розвідки рекомендується ініціювати розгляд цих питань на засіданнях регіональних та місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на робочих нарадах керівного складу обласних, районних та міських органів влади, підприємств, установ та організацій, а також на загальних зборах із залученням місцевого населення.

3.4. Інформацію від місцевого населення щодо імовірно небезпечних територій рекомендується отримувати шляхом подвірних обходів із залученням за їх згодою представників місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, органів внутрішніх справ та житлово-комунальних організацій (об'єднань).

Під час подвірних обходів рекомендується проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу щодо порядку дій та заходів безпеки у разі виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів.

3.5. Основними джерелами отримання інформації про імовірно небезпечні території можуть бути:

обласні, районні, міські державні (військово-цивільні) адміністрації;

органи місцевого самоврядування (районні, міські, селищні та сільські ради);

підприємства, установи та організації;

організації, що утримують та експлуатують магістральні і розподільчі повітряні лінії електропередач, газо-, продукто-, водопроводи, ділянки автомобільних і залізничних доріг;

агропідприємства і орендатори земель сільськогосподарського та іншого призначення;

місцеве населення.

3.6. Зібрана інформація та дані включають у себе:

1) ознаки (докази) замінованих та забруднених вибухонебезпечними предметами територій:

офіційна інформація місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, територіальних органів управління центральних органів виконавчої влади, органів військового управління, інших установ, підприємств і організацій;

відомості про нещасні випадки з людьми та домашніми тваринами;

візуальне виявлення вибухонебезпечних предметів та їх залишків або елементів;

наявність вирв від вибухів та явних ознак входження боєприпасів у ґрунт;

відомості про виникнення вибухів під час горіння трав'яного покриву та інших рослин;

інше;

2) історію конфлікту:

опис конфлікту;

інформація про рух військ, їх дислокацію та бойові позиції;

напрямки ведення бойових дій (обстрілів) учасниками конфлікту;

інше;

3) історію розмінування - дані про раніше здійснені заходи щодо розвідки та проведення очистки територій та їх результати;

4) використання території - повсякденне використання території місцевими органами влади, підприємствами, установами і організаціями та населенням і його інтенсивність (постійно, щодня, щомісяця або щороку, періодично з довготривалою перервою).

3.7. Безпосереднє проведення нетехнічної розвідки здійснюється розрахунком нетехнічної розвідки, який створюється зі складу груп (відділень) піротехнічних робіт (розмінування).

До складу розрахунку нетехнічної розвідки входять:

начальник розрахунку (з числа осіб начальницького складу);

водій-сапер.

У разі необхідності до складу розрахунку можуть включатися представники підрозділів територіальних органів ДСНС України, до функцій і завдань яких належить організація робіт з гуманітарного розмінування.

Розрахунок нетехнічної розвідки оснащується автомобілем, а також приладами фото і відео зйомки, аудіозапису, портативною оргтехнікою, картографічними матеріалами, канцелярськими приладдями, а також наочними інформаційними матеріалами для проведення інформаційно-роз'яснювальної роботи.

3.8. Органи та підрозділи ДСНС України здійснюють узагальнення та аналіз даних, отриманих під час проведення нетехнічної розвідки та їх внесення до бази даних "IMSMA".

3.9. Проведення нетехнічної розвідки, як правило, розпочинається з розташованих у населених пунктах об'єктів життєзабезпечення, шляхів сполучення, об'єктів транспортної системи та інфраструктури для вжиття у першочерговому порядку заходів щодо забезпечення безпеки місцевого населення та нормалізації його життєдіяльності.

Паралельно організовується збір інформації та даних про імовірно небезпечні території поза межами населених пунктів, зокрема:

охоронних зон повітряних ліній електропередач, газо-, продукто-, водопроводів, каналізаційних комунікацій, мостів та шляхопроводів різного типу та призначення, автомобільних доріг і залізниці тощо - для забезпечення безпечного їх відновлення та експлуатації;

ділянок земель сільськогосподарського та іншого призначення - для забезпечення безпечного ведення господарської діяльності;

місць масового відпочинку людей (у тому числі лісових насаджень та масивів, доступ до яких не обмежений), акваторій водних об'єктів - для попередження нещасних випадків серед населення.

3.10. Визначення імовірно небезпечної території та її класифікація за рівнями небезпеки рекомендується здійснювати на підставі отриманих інформації і даних та наступних ознак:

високий рівень імовірної небезпеки (Д4) - візуально виявлені вибухонебезпечні предмети або їх залишки, наявність вирв від вибухів та явних ознак входження боєприпасів у ґрунт, офіційного отримання (підтвердження) інформації про ведення на цій території інтенсивних бойових дій, наявності офіційних даних щодо виявлення місцевим населенням вибухонебезпечних предметів та їх залишків у великій кількості (понад 50 випадків на рік);

середній рівень імовірної небезпеки (Д3) - офіційне отримання (підтвердження) інформації щодо використання території у військовій діяльності або ведення на ній незначних за інтенсивністю бойових дій, наявності офіційних даних щодо виявлення місцевим населенням вибухонебезпечних предметів та їх залишків (від 25 до 50 випадків на рік), наявності територій, на яких ведення господарської діяльності або доступ до них місцевого населення раніше був обмежений або заборонений;

низький рівень імовірної небезпеки (Д2) - наявність інформації (у тому числі історичних даних) про райони ведення бойових дій, відомостей про колишні військові та вогневі позиції та свідчень учасників бойових дій без конкретної прив'язки до місцевості, офіційних даних щодо виявлення місцевим населенням вибухонебезпечних предметів та їх залишків (до 25 випадків на рік), відомостей про великі за площею території, на яких велася військова діяльність (наприклад - військовий полігон);

безпечний рівень (НД1) - відсутність (не підтвердження) інформації щодо використання цієї території у військовій діяльності або ведення на ній бойових дій, виявлення місцевим населенням вибухонебезпечних предметів та їх залишків, постійне використання території понад 3-х років без виявлення на ній вибухонебезпечних предметів.

4.1. Результатами нетехнічної розвідки є:

сегментація та класифікація імовірно небезпечних територій та локалізація виявлених вибухонебезпечних предметів шляхом їх маркування або вилучення;

ідентифікація території, яка підтверджено не становить загрозу для населення та ведення господарської діяльності;

встановлення нових або уточнення раніше встановлених імовірно небезпечних територій та внесення відомостей про них до бази даних "IMSMA".

4.2. Облік виконання заходів щодо проведення нетехнічної розвідки ведеться у журналі, зразок якого наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій.

4.3. Результати нетехнічної розвідки рекомендується оформлювати у вигляді Акта проведення нетехнічної розвідки (далі - Акт), який складається у декількох примірниках, примірну форму якого наведено у додатку 2 до Методичних рекомендацій.

До Акта додається інформація та дані, отримані під час проведення нетехнічної розвідки (відомості з офіційних джерел, письмові пояснення осіб, які були опитані, -фото, -відео, -аудіо, -картографічні та інші матеріали тощо).

4.4. Для подальшого опрацювання примірники Акта надаються:

1) Апарату ДСНС України:

в електронному вигляді разом з додатками - протягом доби після завершення нетехнічної розвідки;

у друкованому вигляді без додатків - щомісяця до п'ятого числа наступного за звітнім періодом місяця;

2) органу чи підрозділу ДСНС України - у друкованому та електронному вигляді з усіма додатками протягом доби після завершення нетехнічної розвідки.

4.5. Аналіз проведення нетехнічної розвідки територій, зразок якого наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій, надається щомісяця до п'ятого числа наступного за звітнім періодом місяця до структурного підрозділу Апарату ДСНС України, до функцій і завдань якого належить організація робіт з гуманітарного розмінування.

4.6. Дані щодо результатів нетехнічної розвідки вносяться до бази даних "IMSMA".

У разі відсутності доступу до бази даних "IMSMA" картографування імовірно небезпечної території здійснюється у друкований та електронний спосіб за допомогою інтернет-картографічних сервісів, що надають інтерактивні карти у режимі "онлайн". Після отримання доступу до бази даних "IMSMA" до неї вносяться дані, які були задокументовані за допомогою інтернет-картографічних сервісів.

4.7. На підставі даних нетехнічної розвідки здійснюється планування та виконання наступних заходів:

проведення технічної розвідки та визначення обсягів майбутніх робіт з очищення територій від вибухонебезпечних предметів;

визначення сил та засобів для проведення робіт з очищення територій від вибухонебезпечних предметів;

коригування (уточнення) щорічних планів очищення (розмінування) територій від вибухонебезпечних предметів;

систематичне обстеження територій під час їх очищення та після нього з метою перегляду/зміни класифікації імовірної небезпечної території;

систематичний контроль якості проведення нетехнічної розвідки.