Щодо нарахування та сплати ПДВ

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло запит щодо нарахування та сплати ПДВ та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.

Пунктом 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України від 02.12. 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) передбачено, що операції з вивезення товарів в митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою.

Слід також відзначити, що п. 187.11 ст. 187 ПКУ передбачено, що попередня авансова оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера.

Разом з тим згідно п. 187.1 ст. 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що склалася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи вищенаведене та обставини, описані у Вашому запиті, підстави для визначення податкових зобов’язань за цією операцією за нульовою ставкою відсутні.

Згідно ст. 924 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року №435-VI перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 314 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-VI визначено відповідальність перевізника за втрату, нестачу, пошкодження вантажу, а саме за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

- якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату.

З урахуванням вищевикладеного та відповідно до вимог п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, акт списання пошкодженого товару є обов’язковою підставою для бухгалтерського обліку господарської операції, та повинен бути складений під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням ст. 187 та ст. 188 ПКУ на суму вартості пошкодженого товару у платника виникають податкові зобов’язання по "першій події": або на дату оформлення акта списання пошкодженого товару, або на дату отримання оплати претензії від перевізника.

У день виникнення податкових зобов’язань платник зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 зі змінами та доповненнями, дана податкова не видається отримувачу (покупцю) товарів/послуг.

Необхідно зазначити, що уточнення висновку щодо виникнення об’єкту оподаткування, визначення бази оподаткування податком на додану вартість можливо при вивченні передумов та обставин нарахування і оформлення претензії на відшкодування перевізнику за пошкоджений товар (договір (угода), розрахунок претензії, тощо).

Додатково повідомляємо, що податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.