• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про надання розяснення

Державна фіскальна служба України | Лист від 05.10.2016 № 5591/10/20-40-12-03-14
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 05.10.2016
  • Номер: 5591/10/20-40-12-03-14
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 05.10.2016
  • Номер: 5591/10/20-40-12-03-14
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у Харківській області
Лист
05.10.2016 № 5591/10/20-40-12-03-14
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів, зокрема, належить надання консультацій відповідно до цього Кодексу, законодавства з питань сплати єдиного внеску та інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування й іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків щодо практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (пункт 52.5 статті 52 Кодексу).
Враховуючи викладене, надання роз'яснень щодо норм господарського законодавства України, зокрема з питань повернення частки статутного капіталу товариства, не належить до повноважень ДФС.
Щодо податку на прибуток.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу в редакції, чинній з 01 січня 2015 року, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Таким чином, податкові зобов'язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень Кодексу.
Розділом III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці у разі зменшення статутного капіталу у зв'язку із виходом засновника із складу товариства.
Щодо податку на додану вартість.
Згідно з пп. "а" п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, операція з повернення засновнику внесків у вигляді товару, попередньо внесених ними до статутного фонду юридичної особи, у разі його виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість та підлягає оподатковуванню на загальних підставах за основною ставкою.
Щодо податку з доходів фізичних осіб.
У податковому обліку за визначенням, встановленим у пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку, вважається дивідендом.
У бухгалтерському обліку дивіденди – це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зареєстрованого Мінюстом України 14.12.1999 №860/4153) із змінами та доповненнями). Тобто дивіденди дозволяється виплачувати тоді, коли за даними бухгалтерського обліку підприємства отримано чистий прибуток.
Права учасників господарських товариств, порядок розподілу прибутку встановлені Цивільним та Господарським кодексами України, Законом України "Про господарські товариства" від 19.09.1991. № 1576-XII із змінами та доповненнями.
Разом з тим, згідно з пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, дохід у вигляді дивідендів включається до загального оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 170.5 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до пп.164.2.9 п.164.2 ст. 164 Кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп.165.1.2 і пп.165.1.40 і пп.165.1.52 п.165.1 ст. 165 Кодексу.
Згідно з пп.170.2.2 п.170.2 ст. 170 Кодексу інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм пп.170.2.4 - 170.2.6 п.170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (пп.170.2.1 п.170.2 ст. 170 Кодексу).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються операції, зокрема, повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Ставка податку з доходу у вигляді інвестиційного прибутку у 2016 році становить 18 відсотків (пп. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).
Платник податку - фізична особа у відповідності до пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним, подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку в контролюючому органі), відобразити в ній отриманий дохід та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).
Крім того, згідно з п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема, інвестиційний прибуток, отриманий від проведення операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Згідно з пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Враховуючи викладене вище, при відчуженні фізичною особою-резидентом корпоративних прав, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є інвестиційний прибуток - позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу корпоративних прав, та їх вартістю, що визначається із суми витрат на придбання корпоративних прав та/або суми коштів або майна, що внесені до статутного капіталу юридичної особи-резидента.
При цьому, фізична особа, яка здійснює операції з купівлі та продажу інвестиційних активів, повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та, у разі отримання інвестиційного прибутку, сплатити податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовий збір за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.
Слід зазначити, що відповідно до п.52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у Харківській області не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальникаБ.О. Хачатурян