Щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Головне управління ДФС у м. Києві, розглянуло лист СТОВ "", щодо порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс ), повідомляє.

Відповідно до пункту 200.1. статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету( відображається у р.20.2 податкової декларації з податку на додану вартість( код 0110)),

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому декларування платником сум від’ємного значення податку до бюджетного відшкодування (рядок 20.2) здійснюється виключно в рамках реєстраційної суми, визначеної відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу.

На суму ПДВ, заявлену платником до відшкодування на рахунок платника у банку, зменшується реєстраційна сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.

На сьогодні порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування визначено статтею 209 Кодексу.

При цьому, Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909), який набрав чинності 01.01.2016, було внесено зміни до Кодексу, зокрема, у частині порядку застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування.

Отже, починаючи з 01.01.2016, порядок застосування сільськогосподарськими підприємствами - платниками ПДВ спеціального режиму оподаткування регулюється статтею 209 Кодексу з урахуванням внесених Законом № 909 змін до вказаної статті Кодексу.

Порядок реєстрації платників ПДВ як суб'єктів спеціального режиму визначено Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 17.11.2014 за № 1456/26233 (далі – Положення).

Відповідно до підпункту 2 пункту 6.19 розділу VI Положення у разі постачання сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму, зокрема, товарів (послуг), одержаних від провадження видів діяльності, не внесених до Реєстру, суми ПДВ розраховуються та сплачуються до бюджету за загальними правилами розділу V Кодексу та ставками, визначеними статтею 193 розділу V Кодексу.

Отже, у разі здійснення сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму операцій з постачання товарів (послуг), одержаних від здійснення видів діяльності, не внесених до Реєстру, податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання таких товарів (послуг) нараховуються і сплачуються до бюджету у загальновстановленому порядку та відображаються у податковій декларації з ПДВ із позначкою "0110".

При цьому суми ПДВ, нараховані (сплачені) при придбанні товарів (послуг), призначених для використання у видах діяльності, не внесених до Реєстру, включаються до складу податкового кредиту з ПДВ податкової декларації з ПДВ із позначкою "0110".

Відповідно до п. 5 розд. І Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок ), платники податку, які згідно зі ст. 209 Кодексу застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, крім декларації з ПДВ з позначкою "0110" (далі – декларація з ПДВ), подають податкову декларацію з ПДВ з позначкою "0121"/"0122"/"0123" (далі – декларація 0121 – 0123), яка є невід’ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого ст. 209 ПКУ.

Згідно пункту 4 розділу V Порядку у розділі II "Податковий кредит" декларації 0121 - 0123 відповідно до підпункту 209.15.1 пункту 209.15 статті 209 розділу V Кодексу відображаються:

товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виробництва сільськогосподарських товарів/послуг, у тому числі зернових і технічних культур, та/або продукції тваринництва, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється, виходячи з питомої ваги вартості таких сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості всіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

Указаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10 та 11 декларацій 0110 та 0121 - 0123;

Рядок 11.1 декларації 0121 - 0123 / 0130 дорівнює сумі значень рядків 6.1 таблиць 1 - 3 (ДС 10) (додаток 10).

Якщо за результатами здійснення окремих видів сільськогосподарської діяльності у звітному періоді суб’єктом спеціального режиму оподаткування визначено від’ємне значення суми ПДВ (різниця між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за окремим видом діяльності), така сума від’ємного значення зазначається у рядках 14 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками "0121"-"0123" та переноситься:

до рядків 19 та 21 податкової декларації з ПДВ із позначками "0121-0123" поточного (звітного) періоду та до р.16.1 наступного звітного періоду,

до рядків 11.1 відповідних таблиць додатка 10 (ДС10) до податкової декларації з ПДВ із позначками "0121-0123" наступного звітного періоду.

Згідно норм абзацу 9 підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку визначено, що рядки 19.1, 20, 20.2, 20.2.1, 20.2.2, 20.3 у декларації 0121-0123 не заповнюються.

Таким чином, у разі придбання не на митній території України необоротних активів, для використання в сільськогосподарських потребах, пов’язаних із веденням сільськогосподарської діяльності із застосуванням спеціального режиму оподаткування та у разі визначення від’ємного значення суми ПДВ за цим видом діяльності, така сума переноситься до рядка 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного періоду" декларації 0121- 0123 та відшкодуванню податку на додану вартість не підлягає.

Додатково слід зазначити, що статтею 36 Кодексу визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначити відповідність проведення ними операцій.

Кожен конкретний випадок податкових відносин, у томі числі і тих, про які йдеться у зверненні, потребує аналізу документів, що дозволяють детальніше ідентифікувати предмет звернення.

Натомість, оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.