• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо оподаткування операцій з відступлення права вимоги в розрізі податкових зобов’язань вторинного кредитора без компенсації боргу

Державна фіскальна служба України | Лист від 23.09.2016 № 21002/10/26-15-12-05-11
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 23.09.2016
  • Номер: 21002/10/26-15-12-05-11
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 23.09.2016
  • Номер: 21002/10/26-15-12-05-11
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
23.09.2016 № 21002/10/26-15-12-05-11
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист "_", щодо оподаткування операцій з відступлення права вимоги в розрізі податкових зобов’язань вторинного кредитора без компенсації боргу та в межах своїх повноважень повідомляє наступне.
Відповідно до пп. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньої або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Починаючи з 01.01.2015, об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ (пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).
При цьому, ПКУ не передбачено різниці щодо операцій з відступлення права вимоги, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Враховуючи наведене, якщо умови договорів з відступлення права вимоги відповідають вимогам Цивільного кодексу, то для визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток застосовують положення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ.
Тобто, доходи та витрати з вищезазначених операцій мають визначатися відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Такі операції відображаються за правилами бухгалтерського обліку, викладеними у Положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку № 12 "Фінансові інвестиції" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 року № 91), № 13 "Фінансові інструменти" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 2001 року № 559), № 15 "Дохід" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290), № 16 "Витрати" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318).
Згідно з п. 52.5 ПКУ, контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України (далі – Положення № 375).
Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку (п. 1 Положення № 375).
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Таким чином, з питання правильності відображення у бухгалтерському обліку операцій з відступлення прав вимоги вторинним кредитором без компенсації боргу доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Поряд з цим, слід зазначити, що статтею 36 ПКУ визначено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальникаЕ.М.Пруднікова