Щодо обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість

Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області розглянуло лист КП щодо обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість.

За результатами розгляду листа КП, з урахуванням вимог статті 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Податковий кодекс), ГУ ДФС у Київській області в межах своєї компетенції повідомляє наступне.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Згідно із п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 Податкового кодексу.

Пунктом 183.10 ст. 183 Податкового кодексу визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно зі ст. 4 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" зі змінами та доповненнями (далі - Закон №161), орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 5 Закону №161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

При цьому п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Згідно з п.п. 197.1.21 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу звільняються від оподаткування ПДВ операції з орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у власності держави або територіальної громади, якщо така орендна плата повністю зараховується до відповідних бюджетів.

В той же час відповідно до ст. 8 Закону №161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Відповідно до підпункту "б" п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу.

Постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Орендна плата за договором суборенди земельної ділянки комунальної власності в розумінні п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу є компенсацією вартості послуг з оренди.

Таким чином, компенсація орендної плати за договором суборенди земельної ділянки комунальної власності є об'єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за основною ставкою 20 відсотків, при цьому базою оподаткування є вартість наданих послуг згідно з договором суборенди.

Щодо питання – чи може плата за суборенду земельних ділянок перевищувати орендну плату, слід зазначити наступне: статтею 4 Закону №161 орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою (ст. 5 Закону №161).

Крім того, згідно з п. 288.2 та п. 288.3 ст. 288 Податкового кодексу встановлено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

В той же час відповідно до ст. 8 Закону №161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Згідно з п. 288.6. ст. 288 Податкового кодексу плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Враховуючи вказане вище, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Податкового кодексу, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 000 000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Податкового кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи (п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу).

При цьому, компенсація орендної плати за договором суборенди земельної ділянки комунальної власності є об'єктом оподаткування ПДВ і підлягає оподаткуванню за основною ставкою 20 відсотків; базою оподаткування є вартість наданих послуг згідно з договором суборенди.

Відповідно до п. 288.6. ст. 288 Податкового кодексу плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.