Щодо сплати земельного податку юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи, що є власником нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку, у разі передачі в оренду такого нежитлового приміщення (його частини), якщо надання в оренду нерухомого майна є основним видом діяльності

Головне управління ДФС в Одеській області розглянуло лист щодо сплати земельного податку юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи, що є власником нежитлового приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку, у разі передачі в оренду такого нежитлового приміщення (його частини), якщо надання в оренду нерухомого майна є основним видом діяльності, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України в межах своєї компетенції, повідомляє наступне.

Відповідно до ст. ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктом оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. (ст. 42 Земельного кодексу України)

Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п. 287.8 ст. 288 Кодексу).

Особливості справляння земельного податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу (пункт 269.2 статті 269 Податкового кодексу).

Згідно з пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності полягає в запровадженні особливого механізму справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Податкового кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (пп. 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу).

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб'єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності.

Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003 N 436-IV, зі змінами і доповненнями, господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Водночас згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, єдиною умовою звільнення юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення своєї господарської діяльності.

За земельні ділянки, що не використовуються платником єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності податок на майно в частині земельного податку сплачується на загальних підставах.

Приватне підприємство є платником єдиного податку третьої групи та власником нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку та згідно з реєстраційними даними, основним видом діяльності є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД_68.20) .

Враховуючи вищевикладене, приватне підприємство не є платником земельного податку.

Статтею 15 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 287.8 статті 287 Податкового кодексу власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

У разі виникнення необхідності після граничного строку подання декларації здійснити уточнення податкового зобов'язання або уточнити дані минулих податкових періодів надається уточнююча декларація.

Водночас користування земельною ділянкою може виникати й на умовах оренди. Звільнення від сплати орендної плати чинним законодавством не передбачено.

Згідно із ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС в Одеській області не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.

Окрім того повідомляємо, що для платників податків працює Інформаційно-довідковий департамент ДФС України, за допомогою якого можна отримати роз’яснення з питань податкового, митного законодавства та ЄСВ. Центр працює щоденно з 8-00 до 20-00 год., окрім суботи та неділі. Дзвінки безкоштовні, приймаються зі стаціонарних телефонів за єдиним багатоканальним телефонним номером 0-800-501-007. Також, запити з питань застосування податкового законодавства приймаються цілодобово на e-mail:idd@ sfs.gov.ua.