• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо плати за землю

Державна фіскальна служба України | Лист від 24.05.2016 № /10/26-15-12-04-18
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 24.05.2016
  • Номер: /10/26-15-12-04-18
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 24.05.2016
  • Номер: /10/26-15-12-04-18
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
24.05.2016 № 11400 /10/26-15-12-04-18
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист ……. щодо плати за землю та в межах своїх повноважень повідомляє.
Відповідно до статті 19 Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс). Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" внесено зміни, зокрема, в частині плати за землю.
З 01 січня 2015 року плата за землю належить до місцевих податків, та є однією із складових податку на майно.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно статті 269 Податкового кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1 статті 286 Податкового кодеку).
Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодеку, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.
Враховуючи вищезазначене, для оформлення/переоформлення правовстановлюючих документів на землю необхідно звернутися до відповідних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до Закону України від 17.02.2011 № 3038 "Про регулювання містобудівної діяльності", органи місцевого самоврядування встановлюють порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Податковий кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з функціями контролюючих органів, визначеними у статті - 19 -1 Податкового кодексу, питання стосовно сплати пайової участі (внеску) в утриманні об’єктів благоустрою власниками тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення не відносяться до повноважень ГУ ДФС у м. Києві.
Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.
Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальникаЕ.М. Пруднікова