• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо сплати земельного податку платником єдиного податку

Державна фіскальна служба України | Лист від 23.05.2016 № 11374/10/26-15-12-04-18
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 23.05.2016
  • Номер: 11374/10/26-15-12-04-18
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 23.05.2016
  • Номер: 11374/10/26-15-12-04-18
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
23.05.2016 № 11374/10/26-15-12-04-18
Головне управління ДФС у м. Києві розглянуло лист " " щодо сплати земельного податку платником єдиного податку та в межах своїх повноважень повідомляє.
Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу зазначено, що земельний податок – обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок, земельних часток.
Згідно з підпунктом 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток.
Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнтів індексації (ст. 271 Податкового кодексу).
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу, підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.
Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
З врахуванням статті 120 Земельного кодексу, у разі набуття права власності на будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності будівлі або споруди.
Статтею 4 Закону України від 01.07.2004 № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають право власності, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим для платників єдиного податку, та реєструється в порядку, визначеному законодавством.
Згідно з підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності.
Отже, у суб’єкта господарювання, який обрав спрощену систему оподаткування (платник єдиного податку третьої групи), обов’язок сплачувати земельний податок або право на звільнення від його сплати настає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Водночас користування земельною ділянкою може виникати й на умовах оренди. Звільнення від сплати орендної плати чинним законодавством не передбачено.
Крім цього, слід зазначити, що статтею 36 Податкового кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Податкового кодексу.
Згідно із статтею 52 Податкового кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.
Заступник начальникаЕ.М. Пруднікова