Про розгляд листа (стосовно сплати земельного податку за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб)

Державна фіскальна служба України на запит Державного підприємства [...] від [...] № [...] щодо сплати земельного податку за земельну ділянку (адреса: [...] м. Київ), на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, повідомляє.

Питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс) і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ).

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (п. 269.1 ст. 269 Кодексу ).

Згідно з частиною першою ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Згідно з частиною другою вказаної статті це право набувається підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної форми власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язків платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Кодексу ).

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII Кодексу .

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Разом з цим необхідно враховувати частину третю п. 286.6 ст. 286 Кодексу , якою передбачено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частині кожної особи, якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Таким чином, за земельну ділянку (за умови, що нормативну грошову оцінку проведено і ділянка перебуває у власності фізичних/юридичних осіб та у постійному користуванні юридичних осіб державної та комунальної форми власності), на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок сплачується кожним з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться у їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

При цьому ставку земельного податку для органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів прокуратури, закладів, установ та організацій, спеціалізованих санаторіїв для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військових формувань, утворених відповідно до законів України, Збройних Сил України та Державної прикордонної служби України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, встановлено у розмірі 0,01 відсотка (п. 5.3.3.2 пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Положення ).