Щодо визначення податкових зобовязань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо визначення податкових зобов'язань з ПДВ при отриманні помилково перерахованих контрагентом коштів після розірвання договору постачання; проведення постачальником товарів/послуг заліку отриманої від покупця попередньої (авансової) оплати в рахунок погашення заборгованості за іншим договором; віднесення головним підприємством до податкового кредиту податкових накладних, що помилково складені постачальником на філії, які позбавлені головним підприємством права складання податкових накладних, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до підпунктів "а" та "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ .

При цьому датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню (пункт 187.1 статті 187 ПКУ ).

Враховуючи зазначене, при отриманні на поточний рахунок коштів, які помилково перераховані контрагентом після розірвання договору постачання газу, податкові зобов'язання платником не нараховуються та, відповідно, податкова накладна не складається.

З огляду на зміст звернення платника податку, відповідно до договору постачання газу постачальник - платник ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати (перша подія) визначив податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи з суми попередньої оплати покупцем, та склав податкову накладну. За договором надання комерційних послуг, за яким виникла заборгованість у сплаті, першою подією було надання комерційної послуги, податкова накладна була складена на дату надання такої послуги.

Відповідно до частини другої статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Отже, якщо продавцем - платником ПДВ на дату отримання попередньої (авансової) оплати були визначені податкові зобов'язання з ПДВ та надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору постачання товарів/послуг та/або відбулася зміна умов договору та/або був складений інший договір, то продавець - платник ПДВ має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Такий розрахунок коригування до податкової накладної відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Зареєстрований в ЄРПН розрахунок коригування є для постачальника підставою для зменшення нарахованих податкових зобов'язань, а для отримувача-покупця - підставою для зменшення податкового кредиту.

Складання такого розрахунку здійснюється на дату підписання документа, на підставі якого кошти, отримані за одним договором постачання товарів/послуг, будуть зараховані в рахунок оплати вартості товарів/послуг за другим договором постачання. При цьому у графі 2 розрахунку зазначається: "Залік попередньої оплати в рахунок поставлених товарів/послуг за іншим договором № ___ від ___ ____________ ____".

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг.

У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку, додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу).

Відповідно до пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957, якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють постачання товарів/послуг та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі структурні підрозділи, може делегувати філії або структурному підрозділу право складання податкових накладних.

Отже, підприємство-постачальник може скласти податкову накладну на філію (структурний підрозділ) у випадку, якщо головним підприємством їй делеговано право на складання податкових накладних. У випадку якщо у філії немає права на складання податкових накладних, постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну на головне підприємство.

У свою чергу, пунктом 201.10 статті 201 ПКУ встановлено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.