Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році

Державна фіскальна служба України повідомляє про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, внесені Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі – Закон № 909), які набули чинності з 1 січня 2016 року.

Щоквартальне декларування податку на прибуток

Статтею 25 Закону № 909 положення пунктів 137.4 та 137.5 статті 137 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до нової редакції пункту 137.4 статті 137 Кодекс податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Водночас пунктом 137.5 статті 137 Кодексу для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період, а саме:

платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;

виробників сільськогосподарської продукції;

платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень.

Подання декларації за відповідні звітні (податкові) періоди: квартал, півріччя, три квартали та рік здійснюється протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу (п.п.49.18.2 п.49.18, п.49.19 ст.49 розділу ІІ Кодексу).

Декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3 п.49.18, п.49.19 ст.49 розділу ІІ Кодексу).

Враховуючи внесені зміни до пункту 57.1 статті 57 Кодексу, вилучено положення щодо подання податкової декларації за базовий звітний (податковий) рік до 1 червня року, наступного за звітним (податковим) роком.

Таким чином, за результатами діяльності за 2015 рік податкова декларація повинна бути подана:

протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал;

протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік.

Нагадаємо, що 1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – Декларація №897). З огляду на зазначене подання податкової звітності з податку на прибуток за результатами діяльності за 2015 рік здійснюється за новою формою декларації.

Відміна щомісячних авансових внесків з податку на прибуток

Статтею 10 Закону № 909 з пункту 57.1 статті 57 Кодексу виключено положення, які передбачали щомісячну авансову сплату податку на прибуток.

Відповідно до нової редакції пункту 9 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу у січні – грудні 2015 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються.

При цьому платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за три квартали 2016 року.

Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку у податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених статтею 123 цього Кодексу (п.38 підрозділу 4 розділу розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу).

Враховуючи зазначене, платники податку у січні – травні 2016 року не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у податковій декларації за 2014 рік. Крім того, у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік розрахунок щомісячних авансових внесків у період з червня 2016 року по травень 2017 року не здійснюється та р.26 Декларації №897 не заповнюється.

Проте платники, які за новими правилами у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.

Вимоги для об'єднань та асоціацій об'єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями

Статтею 24 Закону № 909 до абзацу четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 134 Кодексу внесено доповнення, відповідно до якого вимоги щодо передбачення установчими документами передачі активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Зменшення податку на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно

Пунктом 137.6 статті 137 Кодексу визначено, якщо платник податку на прибуток у звітному періоді не отримав прибутку, або сума податку на прибуток менша за суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залишок суми такого податку, не врахований у зменшення податку на прибуток поточного періоду, не переноситься на зменшення податку на прибуток наступних податкових (звітних) періодів.

Коригування фінансового результату на доходи від участі в капіталі та дивіденди

Підпункт 140.4.1 пункту 140.4 статті 140 Кодексу викладено в новій редакції, що дає змогу платникам податку зменшувати фінансовий результат до оподаткування також на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 40 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу таке право надано платникам для врахування зазначених доходів у зменшення фінансового результату при розрахунку об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у 2015 році.

Нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації

Підрозділ 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Кодексу доповнено пунктом 39, яким передбачено, що на період дії закону щодо фінансової реструктуризації платник податку на прибуток підприємств:

1) зменшує фінансовий результат до оподаткування:

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) та/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань відповідно до положень пункту 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу та закону щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів, визнаних ним відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності у зв'язку з розформуванням резервів внаслідок реструктуризації ним зобов'язань відповідно до плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, якщо оподаткування таких резервів регулюється нормами пункту 139.3 статті 139 Кодексу;

2) збільшує фінансовий результат до оподаткування:

на одну третю частину суми доходів, визнаних у зв'язку із зменшенням (розформуванням) резервів, на яку зменшувався його фінансовий результат до оподаткування згідно з підпунктом 1 цього пункту, в кожному з трьох років, наступних за роком, у якому було погоджено план реструктуризації згідно із законом щодо фінансової реструктуризації або затверджено план санації згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

3) не змінює фінансового результату до оподаткування:

на суму використаного резерву внаслідок анулювання (прощення) зобов'язання на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації;

на суму доходів та витрат, не зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, що визнаються відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності внаслідок реструктуризації зобов'язань на умовах плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації.

Особливості виконання плану реструктуризації, погодженого згідно із законом щодо фінансової реструктуризації, або плану санації, затвердженого згідно із статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, встановлених законом щодо фінансової реструктуризації, встановлені пунктом 37 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

Начальникам Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів з метою використання його в роботі.