Про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики згідно з вимогами Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" Міністерством доходів та зборів України

Відповідно до статті 30 Закону України від 11.09.2003 "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон) та на підставі аналізу звіту про періодичне відстеження результативності регуляторного акта, надісланого листом Державної митної служби України від 20.03.2013 № 11.1/2-15.1/2588, в якому зазначається про необхідність визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної митної служби України від 23.08.2005 № 782 "Про затвердження Порядку прийняття Державною митною службою України від імпортерів підакцизних товарів декларацій про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.09.2005 за № 1005/11285 (далі - Порядок), Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва здійснила експертизу зазначеного наказу та встановила наступне.

Порядок прийняття Державною митною службою України від імпортерів підакцизних товарів декларацій про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари було затверджено з метою визначення механізму реалізації положень статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 № 18-92 "Про акцизний збір" (зі змінами й доповненнями), який втратив чинність згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI .

Крім того, слід зазначити, що Порядок містить посилання на спільний наказ Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України від 21.11.2003 № 551/786 "Про затвердження форми Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, Порядку її складання та внесення Доповнень до Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів на митну територію України" (далі - наказ № 551/786), який втратив чинність згідно з наказом Державної митної служби України та Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1535/1027 .

Водночас, звертаємо увагу, що виходячи з п. 11 Порядку невідповідність поданої декларації формі, затвердженій наказом № 551/786 , який ураховуючи вищевикладене втратив чинність, є підставою для відмови імпортерам підакцизних товарів у прийнятті Державною митною службою України цієї декларації.

Також, зазначаємо, що відповідно до статті 220 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI назву Декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари змінено на Декларацію про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) .

Разом з цим, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 18.03.2013 № 141/2013 "Про Міністерство доходів і зборів України" Міндоходів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються та в межах покладених на нього завдань, серед іншого, забезпечує контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку.

Таким чином, ураховуючи зміни у законодавстві, повідомляємо про відсутність правових підстав для застосування норм наказу Державної митної служби України від 23.08.2005 № 782 "Про затвердження Порядку прийняття Державною митною службою України від імпортерів підакцизних товарів декларацій про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари".

Отже на сьогоднішній день дія даного регуляторного акту порушує такі обов'язкові принципи державної регуляторної політики, передбачені статтею 4 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" , як:

доцільність - обґрунтована необхідність державного регулювання господарських відносин з метою вирішення існуючої проблеми;

адекватність - відповідність форм та рівня державного регулювання господарських відносин потребі у вирішенні існуючої проблеми та ринковим вимогам з урахуванням усіх прийнятних альтернатив;

ефективність - забезпечення досягнення внаслідок дії регуляторного акта максимально можливих позитивних результатів за рахунок мінімально необхідних витрат ресурсів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

збалансованість - забезпечення у регуляторній діяльності балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави;

передбачуваність - послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності.

Керуючись частиною четвертою статті 27 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

запропонувати Міністерству доходів і зборів України визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної митної служби України від 23.08.2005 № 782 "Про затвердження Порядку прийняття Державною митною службою України від імпортерів підакцизних товарів декларацій про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2005 за № 1005/11285, оскільки його норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики.

Рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання цього рішення уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення.

У разі підготовки проекту акта про втрату чинності регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики може бути оскаржено до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, протягом десяти робочих днів з дня одержання органом виконавчої влади відповідного рішення.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або не оскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Подання скарги щодо рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва не зупиняє дії цього рішення.