Про введення в дію Керівництва з планування підготовки до дій за призначенням в авіації МНС

Відповідно до Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. N 402, і з метою забезпечення якості планування та організації підготовки до дій за призначенням в авіації МНС, приведення до єдиного зразка плануючих і облікових документів, втілення нових високоефективних методичних прийомів та засобів у навчальний процес спеціалістів авіаційного персоналу МНС

1. Затвердити та ввести в дію з 01.12.2011 Керівництво з планування підготовки до дій за призначенням в авіації МНС (далі - Керівництво), що додається.

2. Начальнику Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування Кушніруку М.Б.:

2.1. Організувати вивчення положень Керівництва у структурних підрозділах авіації МНС. Планування та організацію підготовки до дій за призначенням авіації МНС з 2012 навчального року здійснювати відповідно до вимог Керівництва.

2.2. У зв'язку з особливостями навчального процесу в авіаційних підрозділах, заняття в системі професійної підготовки з особовим складом Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту щороку розпочинати з 1 січня відповідно до затверджених організаційно-методичних вказівок з підготовки до дій за призначенням авіації МНС України на поточний рік.

3. Визнати таким, що з 01.12.2011 втрачає чинність, наказ МНС України від 30.08.2006 N 567 "Про введення в дію Керівництва з планування підготовки до дій за призначенням в авіації МНС України".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бута В.П.

Керівництво з планування підготовки до дій за призначенням (далі - Керівництво) визначає порядок планування, проведення, обліку та підбиття підсумків підготовки до дій за призначенням в авіації МНС, що експлуатує державні повітряні судна (далі - авіація МНС).

Крім документів, які зазначені в цьому Керівництві, в авіації МНС розробляються і ведуться документи, які передбачені іншими нормативними документами, що регламентують льотну роботу і безпеку польотів (настанови, курси, програми тощо).

Керівництво не підміняє і не відміняє курси (програми) бойової (спеціальної) підготовки, а лише доповнює ті питання, які у них не визначені або потребують детального пояснення.

Керівництво розроблено з метою зменшення кількості помилок при заповненні планувальних та облікових документів, деталізує, уточнює та роз'яснює питання, зміст та структуру цих документів.

Під час розроблення Керівництва враховано вимоги наказів та розпоряджень МНС України до організації і проведення підготовки до дій за призначенням, а також передовий досвід, накопичений у підрозділах державної авіації України, міжнародний досвід авіаційного пошуку і рятування.

Підготовка до дій за призначенням - це процес навчання і виховання особового складу авіації МНС для виконання спеціальних завдань відповідно до призначення.

Вона характеризується різноманітністю організаційних форм та методів навчання і виховання, що застосовуються для різних категорій особового складу.

За специфікою професійного навчання виділяють підготовку до дій за призначенням льотного складу, спеціалістів штабу, інженерно-технічного складу, тилу, зв'язку та РТЗ, пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби і авіаційних механіків.

Основу підготовки до дій за призначенням складає професійна підготовка.

Професійна підготовка - це організований та цілеспрямований процес здобуття та удосконалення особовим складом знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійно-службових завдань.

Професійна підготовка особового складу нельотних фахів включає: службову, спеціальну, тактичну підготовку та підготовку до керівництва (забезпечення) польотами.

Службова підготовка - це організований та цілеспрямований процес повсякденного вдосконалення професійної майстерності рядового і начальницького складу, працівників з метою забезпечення успішного виконання професійно-службових завдань і функціональних обов'язків за відповідними посадами.

Спеціальна підготовка-процес формування й удосконалення технічних, тактико-спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для експлуатації авіаційної (спеціальної) техніки, повного освоєння льотно-тактичних і спеціальних (бойових) можливостей літаків (вертольотів) та засобів управління. Вона передбачає вивчення авіаційної техніки, повітряної навігації, спеціального (бойового) застосування комплексу озброєння літака, зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів, десантування, практичної аеродинаміки та інших дисциплін.

Тактична підготовка - це процес навчання особового складу авіаційних підрозділів, а також їх органів управління, спрямований на набуття навичок щодо порядку і тактики застосування авіаційних сил та засобів МНС України.

Професійна підготовка льотного складу(*) має свої особливості і складається з льотної і наземної підготовки. Основний компонент - льотна підготовка - підрозділяється на види: техніка пілотування, навігаційна підготовка, спеціальне застосування та льотно-тактична підготовка. Наземна підготовка забезпечує льотну і включає: службову, спеціальну, тактичну підготовку та підготовку до польотів.

Підготовка до дій за призначенням складається з:

одиничної підготовки фахівців;

підготовки підрозділів, Спеціального авіаційного загону (далі - САЗ) в цілому;

підготовки керівництва та штабу.

Підготовка до дій за призначенням включає:

теоретичне навчання;

льотну та практичну підготовку;

тренування та інші заходи, під час яких фахівці вивчають спеціальну техніку та способи її використання, удосконалюють вміння і практичні навички, які необхідні для виконання обов'язків відповідно до спеціальності.

Успішному виконанню заходів підготовки до дій за призначенням у навчальному році сприятимуть такі умови:

знання обстановки, досвіду застосування авіаційних засобів пошуку та рятування провідних країн світу в мирний час та у локальних війнах, збройних конфліктах останнього десятиріччя і перспективи застосування в майбутньому;

знання спеціальних завдань та способів їх виконання;

якісне несення чергування в системі авіаційного пошуку та рятування;

підтримання авіаційної техніки та спеціального обладнання у справному стані, проведення своєчасного ремонту з метою підвищення їх можливостей щодо пошуку та рятування;

профілактичні заходи щодо запобігання авіаційним подіям;

удосконалення навчально-матеріальної бази, її якісне використання у навчальному процесі;

наявність матеріально-технічних та фінансових ресурсів для проведення заходів підготовки до дій за призначенням;

високий рівень підготовки підрозділів.

2.1. Підстава для планування

Підставою для планування підготовки до дій за призначенням на навчальний рік є вимоги керівних документів:

наказів Міністра, що затверджують Організаційно-методичні рекомендації щодо планування та реалізації основних заходів і завдань з підготовки єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій (Цивільної оборони) України у новому навчальному році та перспективного плану роботи МНС на навчальний рік;

наказів Міністра про встановлення середніх річних норм нальоту льотному складу авіації МНС України для планування льотної підготовки на кожен наступний рік;

організаційно-методичних вказівок з підготовки до дій за призначенням авіації МНС на наступний навчальний рік;

курсів спеціальної підготовки та програм підготовки льотного складу ППЛС-2008, спеціалістів інженерно-технічного складу (ІТС), пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби (ПР та ПДС), групи керівництва польотами (ГКП), відділення планування, координації та контролю штабу, зв'язку, тилу.

2.2. Організація планування підготовки до дій за призначенням

Планування підготовки до дій за призначенням - це діяльність командира, штабу та служб, спрямована на детальне розроблення змісту, обсягу і послідовності підготовки до дій за призначенням особового складу авіаційних підрозділів і загону в цілому на визначений період.

Мета планування - досягнення та підтримання високої спеціальної готовності авіаційних підрозділів, загону в цілому до виконання завдань пошуку та рятування в зоні відповідальності України та до виконання інших авіаційних завдань.

Завдання планування - досягнення та підтримання високого повітряного вишколу льотного складу, інженерно-технічного складу, спеціалістів пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби; забезпечення безпеки польотів; злагодженість спеціалістів штабу та інших служб і груп управління; відповідність наземної підготовки льотній підготовці; якісне забезпечення всіх заходів підготовки особового складу до дій за призначенням спеціалістами тилу та зв'язку згідно з керівними документами МНС.

Процес планування - колективна робота командира, штабу, командирів підрозділів щодо визначення і графічного відображення найбільш оптимальних послідовностей і обсягів виконання заходів навчання авіаційних фахівців виконанню своїх функціональних обов'язків, глибокому освоєнню авіаційної техніки та штатного обладнання, способів їх застосування при виконанні спеціальних завдань.

2.3. Вимоги до планування

Об'єктивність оцінки стану справ у підлеглих підрозділах, досягнутого рівня підготовки авіаційних та наземних фахівців, наявності, стану авіаційної техніки та спеціального обладнання, навчальної матеріально-технічної бази, моторесурсу, спеціальних засобів, пального та інших матеріальних засобів, необхідних для проведення заходів спеціальної підготовки;

спрямованість планів щодо надання особовому складу набуття практичних навичок в експлуатації авіаційної техніки та спеціального обладнання;

чітке визначення кінцевих результатів у підготовці загону;

наочність та висока штабна культура планування підготовки до дій за призначенням;

забезпечення якісного вирішення завдань навчання особовим складом підрозділів відповідно до спеціального призначення.

2.4. Принципи планування

Відповідність плану підготовки поставленим завданням і можливостям їх вирішення в реальних умовах;

зосередження основних зусиль на виконанні головних завдань;

директивність планів та їх чітка адресність;

технічна і економічна обґрунтованість планів;

поєднання при плануванні перспективного та поточного, комплексного та роздільного методів планування;

поєднання навчання і виховання фахівців з дотриманням їх методичної послідовності;

максимальне наближення навчання до складної реальної обстановки;

узгодженість підготовки авіаційних та наземних фахівців із заходами їх повсякденної діяльності за завданнями, предметами, строками навчання;

ефективне і економне використання у підготовці спеціалістів навчальної матеріально-технічної бази, навчально-тренувальних і матеріальних засобів.

При плануванні важливо не перевантажувати план другорядними заходами, забезпечити повноту та якість, зручність використання планів у повсякденній діяльності.

2.5. Етапи планування

Планування підготовки до дій за призначенням здійснюється в два етапи, терміни яких визначаються організаційно-методичними вказівками з підготовки до дій за призначенням авіації МНС на новий навчальний рік:

перший етап - етап завчасного планування проводиться після закінчення підсумкової перевірки;

другий етап - етап безпосереднього планування.

На етапі завчасного планування проводиться:

аналіз підсумків підготовки до дій за призначенням навчального року, який минув;

розроблення проекту наказу "Про підсумки ... навчального року та завдання на новий ... навчальний рік";

розроблення проектів установчих наказів для забезпечення планування на наступний рік. Перелік установчих наказів наведено в додатку 1;

розроблення в Управлінні авіації та авіаційного пошуку і рятування організаційно-методичних вказівок з професійної підготовки авіації МНС у новому навчальному році;

реєстрація та доведення до керівного складу САЗ наказу МНС про встановлення середніх річних норм нальоту льотного складу авіації МНС для планування підготовки до дій за призначенням у новому році;

проведення зі спеціалістами САЗ організаційно-методичних зборів з питань планування на наступний рік.

Етап безпосереднього планування розпочинається з надходження до САЗ організаційно-методичних вказівок з підготовки до дій за призначенням авіації МНС у новому навчальному році, інших керівних документів, вимог старших начальників на планування та організацію підготовки до дій за призначенням на новий навчальний рік. Документи вивчаються командиром, начальником штабу і посадовими особами частини згідно з призначенням документів.

Етап включає:

коригування дат проведення заходів у всіх планувальних документах;

віддання установчих наказів на наступний рік;

відпрацювання додатків до плану підготовки до дій за призначенням;

розроблення та затвердження Плану підготовки до дій за призначенням на навчальний рік та інших планувальних документів.

2.6. Вимоги до командира та керівництва загону під час планування та проведення заходів підготовки до дій за призначенням

Командир та керівний склад перед плануванням і проведенням заходів підготовки до дій за призначенням повинні поставити завдання підлеглим. Постановка завдань здійснюється командиром САЗ - на рік, на наступний місяць, підрозділу - на тиждень.

Під час постановки завдань на рік командир загону, як правило, вказує:

на які заходи підготовки до дій за призначенням звернути особливу увагу в даний період;

терміни спеціальних навчань та тренувань;

які та кому виконувати завдання щодо всебічного забезпечення заходів підготовки до дій за призначенням.

Під час постановки завдань на наступний місяць командир загону детально визначає:

порядок підготовки авіаційних фахівців, у тому числі які та кому додатково відпрацювати теми занять, уточнює кількість годин на них;

порядок використання підрозділами виділених об'єктів навчальної та матеріально-технічної бази;

порядок контролю та надання допомоги.

Командири підрозділів постановку завдань здійснюють за предметами навчання, темами і нормативами спеціальної підготовки. При цьому вказують:

порядок проведення занять з фахівцями;

строки проведення спеціальних тренувань;

уточнений зміст тем, занять і нормативів;

які заняття, навчання і в яких підрозділах будуть проведені старшими командирами (начальниками);

порядок проведення навчань.

Кожен командир (начальник) під час планування та проведення заходів підготовки до дій за призначенням повинен:

знати:

організаційно-штатну структуру підрозділу, рівень підготовки фахівців та укомплектованість особовим складом;

завдання підготовки до дій за призначенням;

вимоги керівних документів зі спеціальної підготовки, трудової дисципліни та внутрішньої служби;

рівень льотної та наземної підготовки льотного складу;

принципи, методи, організаційні форми навчання та виховання особового складу;

методику проведення тренажів, тренувань, навчань, занять з підлеглими підрозділами та особовим складом;

порядок організації та техніку безпеки під час проведення всіх форм занять;

вимоги керівних документів з питань забезпечення охорони державної (службової) таємниці;

можливості тренажно-імітаційної апаратури та технічних засобів навчання, порядок їх використання в навчальному процесі.

Вміти:

організувати підготовку до дій за призначенням, опанувати всі форми занять з особовим складом, використовуючи при цьому ефективні сучасні, методи та засоби навчання;

у ході проведення заходів підготовки до дій за призначенням створювати складну, динамічну, показову обстановку, найбільш наближену до реальної;

перевіряти стан та рівень спеціальної підготовки і вести її облік;

організовувати забезпечення охорони державної (службової) таємниці;

організувати виконання всім особовим складом заходів з техніки безпеки під час проведення занять, тренувань, навчань та інших заходів підготовки до дій за призначенням;

прищеплювати тим, хто навчається, необхідні навички та вміння.

Командир (начальник) загону зобов'язаний:

організовувати та безпосередньо керувати підготовкою до дій за призначенням, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази;

творчо ставитися до вибору форм, методів та способів навчання;

під час навчання проявляти ввічливість, педагогічний такт, реально оцінювати знання та дії тих, хто навчається;

логічно та лаконічно надавати матеріал заняття, точно дотримуватися встановленої спеціальної термінології.

Після з'ясування завдання щодо організації та проведення підготовки до дій за призначенням на навчальний рік, командир за результатами всебічного аналізу визначає:

мету, цілі та завдання підготовки до дій за призначенням на навчальний рік;

головні завдання підготовки до дій за призначенням на навчальний рік, що вимагають зосередження основних зусиль і доцільну послідовність їх вирішення;

рівень готовності підрозділів до виконання завдань, що ставляться на навчальний рік;

першочерговість та періодичність заходів щодо підготовки авіаційних і наземних фахівців різних спеціальностей, строки їх проведення;

необхідні додаткові заходи, які потрібно провести з особовим складом підрозділів з метою успішного виконання поставлених завдань.

2.7. Заслуховування пропозицій посадових осіб САЗ

Після з'ясування завдань підготовки до дій за призначенням на навчальний рік та оцінки умов, в яких будуть виконуватись ці завдання, командир (начальник) заслуховує доповіді та пропозиції своїх заступників, начальників служб та інших посадових осіб до рішення на планування підготовки до дій за призначенням і до планів.

Посадові особи у своїх доповідях надають дані з таких питань:

начальник штабу: доповідає про завдання загону зі спеціальної та мобілізаційної підготовки та способи їх виконання; рівень спеціального вишколу фахівців оперативної служби. Пропонує терміни та послідовність виконання заходів спеціальної та мобілізаційної підготовки; терміни проведення спеціальних навчань, тренувань, у тому числі тренувань оперативних чергових; строки навчання у навчальних (навчально-тренувальних) центрах; порядок і час удосконалення обладнання приміщення оперативних чергових та штабів структурних підрозділів; заходи щодо підвищення рівня організації чергування з пошуку та рятування; порядок організації охорони державної (службової) таємниці; заходи до програми запобігання авіаційним подіям;

перший заступник командира: доповідає про рівень льотно-методичної підготовки керівного льотного складу та командирів підрозділів; стан пошуково-рятувального, парашутно-рятувального, метеорологічного та орнітологічного забезпечення польотів; рівень підготовки спеціалістів пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби, групи управління польотами, метеорологічної служби, групи обробки інформації та об'єктивного контролю в частині. Пропонує: порядок використання навчально-матеріальної бази та заходи щодо її удосконалення в наступному навчальному році (періоді навчання); заходи щодо підготовки фахівців пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби, групи управління польотами, метеорологічної служби, групи обробки інформації та об'єктивного контролю в частині, шляхи їх виконання; порядок підготовки спеціалістів у навчальних підрозділах; завдання орнітологічного забезпечення польотів; заходи до програми запобігання авіаційним подіям; вихідні дані для фінансово-економічного обґрунтування розрахунку коштів на підготовку до дій за призначенням;

заступник командира з льотної підготовки: доповідає продосягнутий рівень та якість льотної підготовки екіпажів та підрозділів; стан безпеки польотів; стан забезпечення льотного складу необхідними навчальними посібниками зі спеціальних дисциплін. Пропонує рівень підготовки, що планується залежно від поставлених завдань, стану авіаційної техніки та виділених лімітів матеріально-технічних засобів і авіаційного гасу (ПММ); наліт, що планується, та його розподіл між підрозділами; порядок комплектування екіпажів у новому році; кількість льотного складу по категоріях, яку доцільно готувати на підвищення класності; заходи щодо удосконалення стану безпеки польотів, які доцільно включити до плану запобігання авіаційним подіям; доцільні теми занять з наземної підготовки; порядок планування льотної підготовки в підрозділах, терміни та вид подання програми льотної підготовки підрозділів;

старший штурман: доповідає проособливості штурманського забезпечення польотів у новому навчальному році; досягнутий рівень штурманської підготовки штурманів екіпажів та льотчиків-штурманів; стан підготовки штурманів та льотчиків-штурманів на клас. Пропонує рівень штурманської підготовки штурманів екіпажів та льотчиків-штурманів, який доцільно спланувати в новому році; порядок підготовки штурманів та льотчиків-штурманів на клас; доцільні теми занять та тренувань з льотчиками та штурманами по категоріях; порядок комплектування екіпажів штурманами та льотчиками-штурманами на наступний рік; підбір та розстановку штурманських кадрів; теми занять та тренувань з оперативними черговими та диспетчерами; заходи щодо забезпечення безпеки польотів у штурманському відношенні до програми запобігання авіаційним подіям;

заступник командира з інженерно-авіаційної служби: доповідає про наявність та стан авіаційної техніки загону, засобів її експлуатації та ремонту; наявність ресурсів, час напрацювання техніки, терміни виконання планових капітальних ремонтів та регламентних робіт; надходження і типи авіаційної техніки, що плануються в новому році; наявність та рівень технічної підготовки особового складу підрозділів та фахівців інженерно-технічної служби. Пропонує передбачені терміни та порядок доукомплектування авіаційною технікою та спеціалістами ІАС; стан навчально-матеріальної бази та ресурси, які є в наявності; завдання, які визначені в керівних документах з організації технічної підготовки; умови здачі на підвищення або підтвердження класної кваліфікації спеціалістів ІАС; порядок використання спеціальної та іншої техніки, технічних засобів для забезпечення спеціальної підготовки в наступному навчальному році; теми занять та тренувань з льотним та інженерно-технічним складом по категоріях; заходи до програми запобігання авіаційним подіям; вихідні дані для фінансово-економічного обґрунтування розрахунку коштів на підготовку;

заступник командира з авіаційно-технічного та матеріального забезпечення - начальник частини авіаційно-технічного та матеріального забезпечення: доповідає про завдання, які стоять перед частиною та можливості їх вирішення; укомплектованість та рівень підготовки підрозділів спеціалістами тилу; наявність та запаси матеріальних засобів; стан засобів наземного забезпечення польотів та життєдіяльності частини. Пропонує варіанти та можливості тилового та по службах частини технічного забезпечення заходів підготовки до дій за призначенням; заходи частини щодо запобігання авіаційним подіям; вихідні дані для фінансово-економічного обґрунтування розрахунку коштів та матеріальних засобів на підготовку до дій за призначенням у новому навчальному році;

начальник відділення по роботі з персоналом: доповідає про морально-психологічний стан особового складу, стан службової, трудової, виробничої, дисципліни. Пропонує напрями покращення якості роботи з особовим складом; заходи покращення службової, трудової, виробничої дисципліни та правової роботи в загоні у новому році; свої пропозиції до програми запобігання авіаційним подіям; напрями роботи щодо забезпечення загону підготовленими авіаційними кадрами;

начальник вузла зв'язку (АСУ та РТЗ): доповідає про завдання, які стоять перед вузлом зв'язку (АСУ та РТЗ) у новому навчальному році; укомплектованість та рівень підготовки підрозділів спеціалістами зв'язку та радіотехнічного забезпечення; наявність та стан засобів зв'язку та радіотехнічного забезпечення загону. Пропонує порядок та напрями вирішення завдань, які стоять перед вузлом зв'язку (АСУ та РТЗ) у новому навчальному році; заходи щодо удосконалення системи зв'язку та оповіщення; умови здачі на підвищення або підтвердження класної кваліфікації спеціалістами зв'язку (АСУ та РТЗ); порядок використання засобів зв'язку та радіотехнічного забезпечення для забезпечення спеціальної підготовки в наступному навчальному році; заходи щодо продовження встановлених ресурсів експлуатації основних видів техніки зв'язку, АСУ та РТЗ; заплановані терміни ремонтів (капітальних ремонтів) та терміни проведення обльотів засобів зв'язку та РТЗ; заходи до програми запобігання авіаційним подіям;

начальник пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби: доповідає про рівень підготовки спеціалістів пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби; завдання щодо підготовки фахівців пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби (якщо вказана інформація була надана заступником командира, то начальник ПР і ПДС її не доповідає); стан матеріальної бази служби, укомплектованість та ресурси аварійно-рятувального майна і спорядження; якість парашутної підготовки льотного складу та спеціалістів ПР і ПДС, рівень готовності льотного складу до дій після вимушеного покидання (вимушеної посадки) літака. Пропонує напрямки удосконалення можливостей тренувальної бази та доцільні теми тренувань; заходи та можливості щодо удосконалення професійної майстерності парашутистів-рятівників та льотного складу в спеціальних центрах; пропозиції до програми запобігання авіаційним подіям; вихідні дані для фінансово-економічного обґрунтування розрахунку коштів на підготовку ПР і ПДС та льотного складу;

начальники служб (рішенням командира загону): доповідають про рівень підготовки особового складу за фахом; стан навчально-матеріальної бази; фінансове забезпечення заходів, які необхідно провести у наступному навчальному році; рівень підготовки підлеглих. Пропонують шляхи покращення навчального процесу; заходи до програми запобігання авіаційним подіям; вихідні дані для фінансово-економічного обґрунтування розрахунку коштів на підготовку спеціалістів за своїм фахом.

Командир визначає час, порядок і місце заслуховування доповідей і пропозицій посадових осіб.

Після заслуховування доповідей і пропозицій посадових осіб, командир та штаб приймають рішення на організацію планування.

2.8. Рішення на планування підготовки до дій за призначенням

Командир особисто приймає рішення на планування підготовки до дій за призначенням.

На підставі доповідей посадових осіб і прийнятого рішення командир ставить завданняна підготовчий період, у якому зазначає:

термін закінчення відпрацювання наказу командира загону "Про підсумки підготовки до дій за призначенням в ... році та завдання на ... рік";

конкретні терміни розроблення звітних та планувальних документів у загоні;

першочергові завдання заступникам та начальникам служб.

На підставі рішення командира штаб загону відпрацьовує проект Плану підготовки до дій за призначенням Спеціального авіаційного загону на 201_ навчальний рік, за формою, наведеною у додатку 3.

При плануванні доцільно дотримуватися методичної послідовності:

1. Індивідуальна підготовка особового складу (теоретична, а потім практична).

2. Відпрацювання завдань та вправ курсів бойової (спеціальної) підготовки повинно забезпечити підготовку до виконання завдань екіпажами та підрозділами.

При здійсненні планування підготовки до дій за призначенням на навчальний рік у плані необхідно:

враховувати тільки ті заходи, які проводяться за планами департаментів МНС, Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування, командира загону або його заступників та начальників служб;

відпрацювання окремих важливих завдань з підготовки до дій за призначенням закінчувати проведенням залікових заходів (вправ, навчань) та виданням після цього відповідних наказів по загону;

при виборі тематики по предметах навчання, у тому числі навчань та тренувань, необхідно прагнути максимальної відповідності їх головному завданню підготовки до дій за призначенням.

До методичних особливостей планування заходів підготовки до дій за призначенням у підрозділах можна віднести:

спочатку проведення розрахунку часу та визначення головної на даний час теми з конкретного виду спеціальної підготовки, а потім решти предметів навчання;

планування відповідних теоретичних занять по предметах навчання здійснювати перед заняттями з практичної підготовки;

тематику занять з підготовки складати так, щоб кожне наступне заняття було логічним продовженням попереднього і відпрацьовувалося на єдиному ситуаційному фоні.

2.9. Планування підготовки до дій за призначенням в авіації МНС

Планування здійснюється в послідовності виконання заходів підготовки в новому навчальному році у відповідності із завданнями авіації МНС.

2.9.1. Основні документи, які розробляються в авіації МНС

а) в Управлінні авіації та авіаційного пошуку і рятування на рік:

план льотної підготовки льотного складу Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування по формі, наведеній у додатку 4;

план-графік перевірок з видів льотної підготовки та підтвердження класної кваліфікації льотного складу Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування по формі, наведеній у додатку 5;

б) у САЗ МНС на рік:

План підготовки Спеціального авіаційного загону до дій за призначенням на 201_ навчальний рік з розділами (додаток 3):

основні завдання САЗ;

підготовка до дій за призначенням;

підготовка рядового та начальницького складу;

підготовка штабів;

підготовка підрозділів;

льотна підготовка;

аварійно-рятувальна підготовка;

підготовка інженерно-технічного складу;

підготовка вузла зв'язку (АСУ та РТЗ);

підготовка фахівців державного радіолокаційного розпізнавання;

підготовка тилу;

радіаційний, хімічний та біологічний захист;

медичне забезпечення;

змагання;

господарська діяльність.

План підписують командир загону та начальник штабу. Затверджує заступник Міністра.

Додатки до плану підготовки САЗ до дій за призначенням:

1. План льотної підготовки загону за формою, наведеною у додатку 7, що містить підрозділи:

основні завдання льотної підготовки в новому році;

досягнутий та запланований рівень підготовки льотного складу Спеціального авіаційного загону за формою, наведеною у додатку 8;

запланований наліт на застосування за призначенням за формою, наведеною у додатку 9;

запланована кількість польотів на застосування за призначенням за формою, наведеною у додатку 10;

план-графік перевірок льотного складу управління загону за видами льотної підготовки та підтвердження класної кваліфікації за формою, наведеною у додатку 5;

план підготовки командирів екіпажів;

план підготовки помічників командирів екіпажів та льотчиків-штурманів;

план підготовки льотного складу на клас;

план підготовки інших членів екіпажів;

2. Програма запобігання авіаційним подіям та інцидентам. Додаток 6.

3. План льотно-методичної підготовки. Додаток 11.

4. План удосконалення учбово-методичної бази. Додаток 12.

5. План відновлювальних робіт на авіаційній техніці. Додаток 13.

6. План матеріального забезпечення виконання плану. Додаток 14.

7. План наземної підготовки. Додаток 15.

Плани, що відпрацьовані в додатках, підписують заступники командира (начальники служб) відповідно до фаху, затверджує командир загону;

в) у підрозділах САЗ на рік:

план льотної підготовки ескадрильї за формою, наведеною у додатку 4.

Підписує командир ескадрильї, затверджує командир САЗ;

план перевірок льотного складу за видами льотної підготовки та підтвердження класної кваліфікації льотного складу ескадрильї по формі, наведеній у додатку 5;

на місяць:

план-графік льотної підготовки ескадрильї за формою, наведеною у додатку 7.

Підписує командир ескадрильї, затверджує командир САЗ.

2.9.2. Особливості планування професійної підготовки

З метою забезпечення високого рівня професійної підготовки авіаційних спеціалістів у загоні необхідно обладнати спеціальні класи для роботи з таємною і нетаємною літературою, а також робочі місця на спеціальній (навчально-спеціальній) техніці. Для проведення професійної (наземної) підготовки кожному авіаційному спеціалісту, особам рядового та начальницькому складу необхідно мати план професійної (наземної) підготовки і конспект вивчених тем.

У плані професійної (наземної) підготовки зазначаються:

завдання на новий навчальний рік;

вимоги керівних документів, що регламентують підготовку до дій за призначенням на новий навчальний рік;

функціональні обов'язки згідно з посадою, яку обіймає особа;

індивідуальні завдання;

план самостійної підготовки (для спеціалістів, які тільки призначені на посаду, додатково "План входження в посаду" - форма плану аналогічна формі плану самостійної підготовки, але складається на визначений термін).

У конспекті вивчених тем вказуються:

назва теми, відведений час, мета теми;

основні питання, рекомендована література;

всі визначення по матеріалу теми;

коротко - основні положення по кожному питанню, формули, таблиці, графіки, діаграми, тобто потрібний матеріал, який важкий для запам'ятовування.

Ступінь деталізації матеріалу визначає сам автор конспекту. У кінці ставиться особистий підпис. Нетаємний конспект може доповнюватися вклейками, вставками, позначками на полях або в іншому вільному місці (з лівого боку сторінок). У таємний конспект таємні вклейки та вставки на не облікованих листах робити заборонено.

Керівники занять повинні мати плани-конспекти проведення занять.

У плані-конспекті проведення занять (додаток 16) вказується:

вид заняття і затверджена безпосереднім командиром назва теми; навчальна і виховна мета теми;

особовий склад, з яким проводиться заняття;

план заняття, який включає вступ, 2-3 основні питання теми, закінчення; нормативні документи та методична література, що рекомендуються до вивчення по заданій темі із зазначенням конкретних розділів і сторінок;

матеріал заняття з деталізацією залежно від виду заняття та ступеня володіння керівника заняття матеріалом, який викладається;

у кінці - посада та особистий підпис того, хто готував матеріал заняття.

Індивідуальні завдання визначаються безпосереднім начальником відповідно до умов та перспектив проходження служби авіаційних спеціалістів, начальницького та рядового складу з визначенням термінів виконання кожного індивідуального завдання.

Основна увага при цьому зосереджується:

на поглибленому вивченні спеціальності та спеціалізації, правил експлуатації та застосування спеціального обладнання та техніки;

на удосконаленні підготовки до дій за призначенням, підвищенні методики навчання та виховання, на удосконаленні стилю та методів управління підрозділами, групами, а також на інші питання, відповідно до конкретних обставин.

Індивідуальні завдання, як правило, повинні мати прикладний характер, а виконана робота знаходити застосування на практиці. При визначенні індивідуального завдання вказуються: тема, основні питання, які необхідно розкрити, термін виконання та обсяг роботи. Виконані індивідуальні завдання в установлені терміни розглядаються та оцінюються.

Всі командири та начальники здійснюють постійний контроль за виконанням підлеглими планів професійної підготовки, проводять з ними співбесіди по вивчених темах, дають оцінку і роблять відмітки в журналах.

З метою обліку, контролю та аналізу якості виконання завдань підготовки до дій за призначенням ведуться такі звітні документи:

план-календар контролю за виконанням основних заходів підготовки до дій за призначенням САЗ на кожен місяць поточного року за формою, наведеною у додатку 17. Підписує начальник штабу, затверджує командир загону;

план-графік виконання основних завдань за формою, наведеною у додатку 23. Підписує заступник командира загону з льотної підготовки.

журнал обліку льотної підготовки. Ведеться в ескадрильях та в САЗ за формою доповідей про підсумки підготовки до дій за призначенням.

В ескадрильї враховується льотна підготовка кожного льотчика, штурмана, інших членів екіпажу залежно від типу літака або вертольота за кожний льотний день, тиждень, місяць, рік.

У САЗ враховується підготовка ескадрилій, льотного складу управління і САЗ в цілому.

Щотижня до відділу підготовки і застосування авіації Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування із САЗ надається інформація:

про фактичний рівень натренованості льотного складу САЗ - згідно з додатком 18;

про рівень підготовки льотних екіпажів, що залучаються до виконання ПРР, - згідно з додатком 19;

про рівень підготовки спеціалістів ПР і ПДС, що залучаються до виконання ПРР, - згідно з додатком 20;

про рівень фактичної підготовки штурманського складу - згідно з додатком 21.

Щомісяця - інформація про наліт командирів екіпажів - згідно з додатком 22;

таблиця обліку нальоту, витрат авіаційного палива і коштів на його закупівлю на позабазових аеродромах. Таблиця ведеться в САЗ. Відповідальний - заступник командира по ІАС. Дані в таблицю надають командири екіпажів, заступник командира з льотної підготовки, начальник служби ПММ;

справа з інформацією стосовно вимог наказів, директив та вказівок з льотної підготовки та безпеки польотів та планами і звітними документами профілактичної роботи. Ведеться в САЗ та в Управлінні авіації та авіаційного пошуку і рятування. Відповідальні - заступник командира з льотної підготовки, начальник відділу підготовки і застосування авіації Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування;

графік обліку льотної натренованості командирів екіпажів за формою, наведеною у додатку 18. Ведеться в ланках, ескадрильях, САЗ. Відповідальні - безпосередні командири, заступник командира САЗ з льотної підготовки;

справа обліку підготовки льотного складу на клас і підтвердження класної кваліфікації. Ведеться в ескадрильях, штурманській службі, САЗ. Відповідальні - заступник командира ескадрильї, старший штурман САЗ, заступник командира САЗ з льотної підготовки. Справа повинна включати: вимоги керівних документів щодо підготовки льотного складу на клас; програму теоретичної підготовки та результати здачі теоретичних заліків; програму льотної підготовки та результати (звітний матеріал) практичної здачі; інформацію стосовно підтвердження класної кваліфікації льотним складом за попередній рік;

справа обліку підготовки та натренованості спеціалістів ПР і ПДС. Ведеться в САЗ, в Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування надсилається рівень підготовки та натренованість парашутистів-рятувальників. Відповідальний - начальник пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби загону, начальник відділу підготовки і застосування авіації;

план-графік обліку підготовки помічників командирів екіпажів, льотчиків-штурманів, штурманів екіпажів. Ведеться в САЗ. Відповідальний - заступник командира з льотної підготовки, старший штурман САЗ;

журнал обліку тренувань льотного складу в кабінах літаків (вертольотів). Ведеться в ескадрильях, а на льотний склад управління загону - в загоні. Відповідальні - заступник командира ескадрильї, заступник командира загону з льотної підготовки;

журнал обліку професійної підготовки. Ведеться у навчальних групах, що створені наказом командира загону. Відповідальні - старші навчальних груп.

Для обліку, контролю і аналізу якості виконання задач спеціальної підготовки відділення планування, координації та контролю ведуться документи відповідно до положень про відділення.

У відділі підготовки та застосування авіації Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування враховується підготовка САЗ в цілому, льотного складу Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування. Відповідальний - начальник відділу підготовки та застосування авіації Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування.

Аналіз стану безпеки польотів у САЗ надавати до Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування щомісяця, щокварталу, за півріччя та за рік станом на 30 число відповідного місяця.

3.1. Підбиття підсумків підготовки до дій за призначенням у підрозділах, САЗ, Управлінні авіації та авіаційного пошуку і рятування проводиться за місяць, за період навчального року, за рік, як правило, після підбиття підсумків керівною інстанцією.

3.2. Начальник Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування щомісяця підбиває підсумки з начальниками відділів, а за навчальний рік - з особовим складом Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування та керівним складом структурних підрозділів авіації МНС, представниками від експлуатантів авіаційної техніки, що несуть чергування в єдиній Державній системі авіаційного пошуку і рятування.

Командир САЗ щомісяця підбиває підсумки з керівним складом і командирами підрозділів, а за період і навчальний рік - з усім середнім та старшим начальницьким складом та спеціалістами (командирами ланок, екіпажів, начальниками служб, груп).

Командири підрозділів щомісяця підбивають підсумки зі всім особовим складом по категоріях.

Командири екіпажів, начальники груп підводять підсумки щоденно після виконання поставлених на день завдань.

3.3. В Управлінні авіації та авіаційного пошуку і рятування, САЗ порядок проведення підведення підсумків визначає відповідний начальник (командир), при цьому про стан підготовки до дій за призначенням доповідає особисто.

На всіх нарадах після підбиття підсумків підготовки до дій за призначенням відповідні начальники (командири) уточнюють або ставлять задачі на наступний період (день, тиждень, місяць, півріччя, рік).

Начальник Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування, командир САЗ визначають свою участь, а також участь своїх заступників (начальників відділів та служб) у підбиття підсумків у підпорядкованих структурних підрозділах.

1. Про встановлення середніх річних норм нальоту льотному складу авіації МНС для планування льотної підготовки на 201_ рік.

2. Про допуск льотного складу до польотів та фахівців ПДС до стрибків з парашутом.

3. Про допуск екіпажів і літальних апаратів до перевезення керівного складу МНС.

4. Про закріплення інструкторів за керівним льотним складом авіації МНС у 201_ році.

5. Про створення позаштатної Кваліфікаційної комісії Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування МНС.

6. Про присвоєння класної кваліфікації авіаційному персоналу авіації МНС.

7. Про підтвердження класної кваліфікації.

8. Про призначення постійно діючої комісії з розслідування причин дострокового зняття авіаційних двигунів з експлуатації.

9. Про призначення комісії для перевірки знань льотного та інженерно-технічного складу з правил експлуатації авіаційної техніки, проведення залікових тренажів у кабінах літаків (вертольотів).

10. Про організацію застосування єдиної системи радіолокаційного розпізнавання "Пароль", допуск посадових осіб до роботи із засекречувальною апаратурою та документацією до неї в МНС.

1. Про розрахунок складу льотних екіпажів, ланок, ескадрилій.

2. Про досягнутий рівень підготовки льотного складу.

3. Про допуск особового складу до керівництва та управління польотами в складі ГКП.

4. Про допуск особового складу до виконання обов'язків у складі групи забезпечення польотів.

5. Про допуск льотного складу до ведення повітряної розвідки і до розвідки погоди.

6. Про допуск льотного складу до обльотів літаків та вертольотів.

7. Про допуск льотного складу до обльотів засобів зв'язку та РТЗ польотів.

8. Про допуск льотного складу до повітряних перевезень особового складу МНС.

9. Про створення груп професійної підготовки та призначення керівників.

10. Про допуск екіпажів літаків і вертольотів до виконання пошуково-рятувальних робіт.

11. Про призначення аварійно-рятувальної команди (АРК), наземних пошуково-рятувальних груп (НПРГ), рятувальних парашутно-десантних груп (РПДГ) закріплення за ними, аварійно-рятувального майна та спорядження, організація їх чергування.

12. Про допуск керівного складу САЗ до керівництва польотами.

13. Про призначення відповідальних за ведення контрольних екземплярів аеронавігаційних документів.

14. Про закріплення інструкторів.

15. Про створення методичної ради загону.