Щодо розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності донора

<...>

Запитання.

До комісії із соціального страхування застрахована особа надала листок непрацездатності. Страховий стаж цього працівника складає 2 роки, але він повідомив, що є донором та має право на виплату матеріального забезпечення в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу). На підставі якого нормативного документу допомога по тимчасовій непрацездатності донору виплачується в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу) та який документ працівник повинен надати до комісії із соціального страхування для підтвердження такого статусу?

Відповідь.

Стаття 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III передбачає низку випадків, коли застраховані особи мають право на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу.

Одним з таких випадків є отримання застрахованою особою - донором пільги, передбаченої статтею 10 Закону України "Про донорство крові та її компонентів" від 23 червня 1995 року N 239/95-ВР (далі - Закон України N 239/95-ВР).

Згідно ст. 10 Закону України N 239/95-ВР донорам, які протягом року безоплатно здали кров та (або) її компоненти у сумарній кількості, що дорівнює двом разовим максимально допустимим дозам, допомога по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з захворюванням виплачується у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати донора незалежно від стажу роботи.

Така пільга цим донорам надається протягом року після здачі крові та (або) її компонентів у зазначеній кількості.

Підставою для надання вказаної пільги є довідка (форма 435/о, затверджена наказом МОЗ України від 07.07.2003 року N 301) , що видається медичним закладом за місцем здачі крові згідно з підпунктом 2.8 Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 1 серпня 2005 року N 385.