Про затвердження Програми робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2007 рік

Відповідно до абзацу сьомого пункту 7 частини сьомої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", підпункту 7 "е" пункту 12 Статуту Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд), затвердженого постановою правління Фонду від 18 квітня 2000 р. N 4 (із змінами), правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

1. Затвердити Програму робіт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на 2007 рік, що додається.

2. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Розробка та затвердження правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) річної Програми робіт Фонду (далі - Програма) передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - базовий Закон) (абзац сьомий пункту 7 частини сьомої статті 17), а також Статутом Фонду (підпункт 7 "е" пункту 12).

Головною метою цієї Програми є підвищення ефективності роботи Фонду та його робочих органів щодо реалізації завдань загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі страхування від нещасного випадку) та основних статутних завдань Фонду.

Програма містить аналіз проблемних питань, визначає пріоритетні завдання діяльності Фонду на короткострокову та середньострокову перспективи та заходи щодо їх вирішення згідно з додатками 1 та 2.

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Високий рівень виробничого травматизму в Україні свідчить про те, що стан охорони та умов праці на виробництві не повною мірою відповідає вимогам законодавства та нормативно-правових актів з охорони праці. Є нагальна необхідність розроблення та реалізації пріоритетних профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров'ю застрахованих, пов'язаних з умовами праці.

За період з 2002 по 2006 роки кількість страхових випадків на виробництві в Україні зменшилася з 28 105 до 20 065, у т.ч. із смертельним наслідком - з 1130 до 892.

У 2006 році порівняно з 2005 роком кількість випадків травматизму на виробництві зменшилась на 1778 (8,1%) травмованих осіб (було - 21 843, стало 20 065), в тому числі зменшилась на 8 (0,9%) кількість травмованих осіб із смертельним наслідком (було 900, стало - 892).

Як показує аналіз виробничого травматизму за 2006 рік, переважна більшість нещасних випадків сталася: через організаційні причини - 17 666 (88%), серед яких порушення трудової і виробничої дисципліни - 10 702 нещасні випадки (зокрема при підземному видобуванні кам'яного вугілля сталося 3940 нещасних випадків); порушення технологічного процесу - 922; порушення правил дорожнього руху - 902; недоліки під час навчання безпечним прийомам праці - 863.

Через технічні причини сталося 3302 (16%) нещасні випадки, у т.ч. 1615 через незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, засобів виробництва, транспортних засобів. Через психофізіологічні причини стався 1721 нещасний випадок (9%), у т.ч. 518 через травмування внаслідок протиправних дій інших осіб.

Станом на 01.01.2007 р. Фондом здійснюються виплати 319 тисячам потерпілих на виробництві.

В Україні досить високий рівень професійної захворюваності, який безпосередньо пов'язаний з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві, роботою в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним правилам і нормам за рівнями або концентраціями небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Кількість випадків профзахворювань на виробництві у 2006 році збільшилась на 207 осіб (3,4%) (було - 5931, стало - 6138). Збільшилась також кількість випадків смерті від професійних захворювань на 214 осіб, або на 36,8% (було - 368, стало - 582).

Тільки 27,1% підприємств в Україні відповідають вимогам санітарного законодавства. Найбільш небезпечні умови праці на підприємствах вугільної промисловості (52,4%), машинобудівної галузі (49-56,3%), сільського господарства (45,7%), у гірничодобувній промисловості (50%). В цілому в Україні професійна патологія реєструється у працівників більш як 200 професій, що знаходяться під впливом більш як 80 виробничих шкідливих факторів. Найбільша кількість працівників, у яких є професійні захворювання, мають виробничий стаж від 10 до 25 років і вік старше 40 років.

Внаслідок переходу від галузевого принципу управління економікою до функціонального з ліквідацією деяких міністерств та відомств, розвитком різних форм власності, зміни ролі профспілок загублено принцип цілісності системи управління охороною праці, відбулася її зміна у бік спрощення.

Системи управління охороною праці на підприємствах не впроваджені, або впроваджені формально, і тому вони фактично є недієздатними.

В умовах хронічної недостачі оборотних коштів багато роботодавців розглядають витрати на охорону праці як резерв для зниження виробничих витрат, тому заходи щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці фінансуються за залишковим принципом, внаслідок чого значна частина працюючих навіть не забезпечена самими необхідними засобами індивідуального захисту.

Програми робіт, що розробляються, плани заходів з охорони праці, спрямовані на вирішення локальних, здебільшого технічних завдань і не зачіпають корінні причини незадовільних умов та безпеки виробництва.

Управління охороною праці законодавче не оформлено як цілісна саморегулююча та самоуправляюча система, в правових актах не відображено її правові елементи.

Основою системи управління охороною праці є нормативна база. В країні нараховується більш як 15 тис. діючих нормативно-правових актів, які не відповідають реаліям сьогодення або розроблялися 30-40 років тому назад. Але і такими актами підприємства забезпечені на 20-60%. На деякі пожежо- та вибухонебезпечні виробництва правила безпеки взагалі не розроблялися. За роки незалежної України розроблено нових і переглянуто діючих близько 300 нормативно-правових документів.

Важливою складовою системи управління охороною праці є економічне стимулювання роботодавців у створенні здорових і безпечних умов виробництва. З моменту прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" пройшло сім років, але нормативних актів для реалізації положень цього Закону не розроблено.

Як відомо, малі підприємства мають свою специфіку виробництва. Рівень травматизму тут значно вищий, ніж на великих підприємствах. Керівники малого підприємства одночасно виконують функції багатьох спеціалістів та не завжди можуть виконувати всі вимоги організаційного характеру, які здебільшого розроблялися для великих підприємств, підприємств-гігантів. Існує дві передумови, які забезпечують створення нормативних умов праці на малих підприємствах: по-перше - власник такого підприємства повинен бути впевненим у необхідності реалізації заходів з охорони праці і по-друге - добре знати, як можна реалізувати ці заходи в умовах його виробництва.

На переважній більшості малих підприємств зазначені передумови відсутні. Значну роль в системі охорони праці повинні виконувати страхові експерти Фонду.

Необхідний механізм впливу страхового експерта на працівників підприємства; впливу не епізодичного (від випадку до випадку), а постійного. І не по окремих, хоча й дуже важливих, питаннях з охорони праці, а в цілому по цій проблемі. Такий механізм не розроблено. Страховий експерт в основному повторює форми та методи роботи інспектора державного нагляду; подібними є і критерії оцінки їх роботи. При єдності цілей завдання, які ними вирішуються, є різними. Сьогодні це не враховується, що шкодить справі.

Системи управління охороною праці на виробничому, регіональному, галузевому та державному рівнях можуть бути ефективні лише в тому випадку, якщо вони передбачають комплексне вирішення актуальних завдань наукового, технічного, технологічного, нормативно-правового та інформаційного забезпечення охорони праці, першочергове усунення найбільш поширених технічних, організаційних та психофізіологічних причин нещасних випадків і професійних захворювань.

Для такого диференційованого підходу в організації профілактичної роботи необхідний оперативний достовірний звіт про всі нещасні випадки та профзахворювання, глибокий автоматизований аналіз їх причин.

Планування профілактичних заходів на довго- та короткотривалі перспективи, розробка та реалізація оперативних заходів для оцінки рівня професійного ризику, його пріоритетного зниження та усунення потребують створення єдиної інформаційно-аналітичної системи Фонду, автоматизації комплексу робіт, пов'язаних з охороною життя та здоров'я людей, доступу до цієї системи спеціалістів органів державної влади, органів нагляду, робочих органів Фонду, профспілок, роботодавців, науково-дослідних організацій та навчальних закладів.

За період з 01.04.2001 р. по 01.01.2007 р. потерпілим на виробництві з бюджету Фонду виплачено близько 6 мільярдів гривень. У 2006 році Фондом виплачено потерпілим на відшкодування шкоди, медичну, професійну і соціальну реабілітацію потерпілих від нещасних випадків на виробництві та осіб, що страждають на професійні захворювання, понад 2,1 мільярда гривень.

б) пріоритетні завдання

1) аналіз стану умов праці на робочих місцях підприємств України на предмет наявності шкідливих факторів та розробка заходів щодо їх усунення, які передбачають:

здійснення аналізу фактичного стану охорони праці за видами економічної діяльності з послідовним виділенням типових підприємств по окремих галузях на основі вивчення умов праці на кожній ділянці, кожному робочому місці, в першу чергу в найбільш травмонебезпечних галузях: вугільна, гірничорудна, металургійна, машинобудівна, хімічна, легка, будівельних матеріалів, будівництво, електроенергетика, сільське господарство, транспорт, а також медичні заклади (визначені за результатами страхових виплат);

визначення факторів ризику отримання травм працівниками підприємств у найбільш травмонебезпечних галузях;

розробку:

пропозицій і рекомендацій щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів, удосконалення, заміни, оновлення та модернізації обладнання і технологій;

розробка нормативної документації, змін та доповнень до законодавства, які сприятимуть впровадженню наданих рекомендацій;

рекомендацій щодо проведення організаційних заходів, заходів з інструктажу безпеки праці, посібників щодо безпечного ведення робіт, навчання, наглядної агітації, створення фільмів з безпеки праці, і таке інше;

рекомендацій щодо необхідності впровадження заходів і засобів колективного і індивідуального захисту працівників;

рекомендацій щодо медико-профілактичних заходів, удосконалення методології професійного відбору, методології медичних оглядів для працівників, які знаходяться під впливом шкідливих факторів праці та ризиком підвищеного травматизму, розробка заходів щодо оптимізації робочого дня працівника, розробка нормативної документації, змін та доповнень до законодавства, які сприятимуть впровадженню наданих рекомендацій;

2) аналіз професійних захворювань та заходи щодо їх зменшення, які включають:

проведення досліджень шкідливих факторів, які викликають найбільш поширені професійні захворювання: пневмоконіоз, хронічний пиловий бронхіт, вібраційні хвороби, нейросенсорну приглуховатість, хвороби опорно-рухового апарату, захворювання хімічного генезу, інші;

проведення досліджень відповідності наявних умов праці санітарно-гігієнічним нормам і правилам;

розробка рекомендацій щодо здійснення медико-профілактичних, організаційних, технологічних і технічних заходів, розробка нормативної документації, змін та доповнень до законодавства, які сприятимуть впровадженню наданих рекомендацій;

3) співпраця з міжнародними організаціями

проведення семінарів, конференцій, нарад, в т.ч. за участю Міжнародної організації праці, із залученням спеціалістів європейського товариства і Росії як країни, що має найбільш схожі проблеми у сфері охорони і гігієни праці;

4) опрацювання договорів попереднього періоду та розробка заходів щодо поліпшення стану профілактичної роботи.

Продовження роботи за укладеними угодами на виконання заходів, спрямованих на попередження нещасних випадків і професійних захворювань, здійснення моніторингу впровадження робіт, виконаних за кошти Фонду, розробка методики оцінки соціально-економічної ефективності робіт з охорони праці, що виконуються на замовлення Фонду;

5) організація навчання та підвищення рівня знань страхових експертів Фонду і спеціалістів з питань охорони праці органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, розробка Положення про навчання та підвищення кваліфікації і методичних рекомендацій для роботи страхових експертів Фонду;

6) удосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці і соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань:

розроблення державного стандарту "Соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Терміни та визначення", підготовка науково-практичного коментарію до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", проектів змін до чинного законодавства з питань соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, формування переліку нормативних документів, які регулюють правові, технічні, соціальні питання виробничої безпеки.

7) пропаганда нешкідливих та безпечних умов праці:

створення відеофільмів, радіо і телепередач, плакатів, засобів наглядної агітації, попереджувальних знаків, тематичних посібників, методичних брошур з безпеки праці.

2.1 Надання медико-соціальних послуг потерпілим на виробництві

а) аналіз проблемних питань за напрямом

З часу набрання чинності (з 1 квітня 2001 р.) базовим Законом виникло ряд проблем, що потребують додаткового нормативно-правового врегулювання. Зокрема, це стосується питання щодо надання права Фонду направляти потерпілих на позачергову експертизу до МСЕК, на що неодноразово звертали увагу контролюючі органи. Практика застосування базового Закону обумовила необхідність коригування окремих норм щодо більш чіткого формулювання або розширення деяких понять, а також включення до нього нових положень;

Потребують удосконалення організаційні та нормативно-правові механізми забезпечення потерпілих автомобілями, а перегляду - діючі граничні розміри фінансування окремих видів витрат потерпілим на окремі медико-соціальні послуги (протезування, забезпечення слуховими апаратами, зубопротезуванням, окулярами і протезуванням очей, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною та натільною білизною, перуками тощо).

б) пріоритетні завдання

1) внести зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо огляду потерпілих МСЕК (стаття 30);

2) впорядкувати забезпечення потерпілих на виробництві внаслідок нещасного випадку на виробництві протезно-ортопедичною допомогою, засобами пересування (колясками) та засобами побутової реабілітації, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

3) впорядкувати забезпечення інвалідів внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань автомобілями, посилити їх соціальний захист і здійснювати контроль за використанням коштів на зазначені цілі;

4) переглянути діючі граничні розміри фінансування витрат потерпілим, затверджені постановою правління Фонду від 22.12.2005 р. N 68 "Про затвердження граничних розмірів фінансування витрат потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на слухові апарати, зубопротезування, очне протезування, окуляри, контактні лінзи, постільну та натільну білизну, постільні речі, перуки";

в) механізми реалізації

1) підготувати відповідні зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

2) підготувати відповідні зміни до Положення про забезпечення технічними засобами реабілітації потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

3) розробити порядок забезпечення автомобілями інвалідів внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

4) підготувати проект постанови правління Фонду "Про затвердження граничних розмірів фінансування витрат потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття, слухові апарати, зубопротезування, окуляри, контактні лінзи, постільну та натільну білизну, постільні речі, перуки".

2.2 Удосконалення страхових виплат потерпілим на виробництві

а) аналіз проблемних питань за напрямом:

За результатами аудиту Рахункової палати України у 2004 і 2006 рр. вказано на невжиття Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України заходів в частині видів і умов призначення матеріального забезпечення, що не сприяє ефективному використанню страхових коштів на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Зокрема, відмічено як неефективне використання коштів, - здійснення страхових виплат потерпілим, які досягли непрацездатного віку та яким встановлена довічна втрата професійної працездатності. Частка таких осіб у загальній кількості потерпілих у 2006 р. становила понад 53%. В результаті за період 2002-2006 рр. за взаємозаліками, що проводяться між фондами, Фондом переплачено Пенсійному фонду України понад 145 млн. гривень.

Чинна нормативно-правова база є суперечливою, що викликає неоднозначне її тлумачення та призводить до численних судових розглядів і значних додаткових витрат Фонду.

б) пріоритетні завдання і цільові етапи

законодавче вирішити питання щодо:

приведення норм базового Закону у відповідність до завдань страхування від нещасного випадку та принципів загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

посилення державних гарантій та впорядкування страхових виплат потерпілим і членам їх сімей;

спрощення порядку призначення соціальних виплат, зокрема через суттєве скорочення переліку випадків, коли страхові виплати призначаються потерпілому тільки за рішенням суду;

визначення у законодавчому порядку механізму здійснення перерахунку страхових виплат у разі надання нових відомостей про розміри заробітку потерпілого;

ефективного використання наявного фінансового ресурсу системи загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Врегулювати призначення страхових виплат утриманцям у разі смерті потерпілих, які не працювали та одержували на день смерті щомісячні страхові виплати і пенсію.

Вирішення цих питань дозволить:

більш ефективно використовувати фінансовий ресурс Фонду;

здійснювати за єдиними правилами, передбаченими Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначення та виплату пенсій по інвалідності від трудового каліцтва чи професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок зазначених причин;

призначати потерпілим та непрацездатним членам його сім'ї щомісячні страхові виплати;

сплачувати за потерпілого внески на загальноообов'язкове державне пенсійне страхування.

в) механізми реалізації

Підготувати відповідні зміни до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. N 1266.

3.1 Тарифна політика

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Діючі розміри страхових тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві та класифікація видів економічної діяльності за професійним ризиком виробництва не враховують зміни стану безпеки праці та виробничого травматизму за останні роки;

б) пріоритетні завдання

розробка і затвердження в установленому порядку страхових тарифів на 2008 рік, які враховуватимуть зміни стану безпеки праці та виробничого травматизму за останні роки;

впровадження механізму переведення страхувальника до більш високого класу професійного ризику виробництва, передбаченого статтею 47 базового Закону;

внесення змін до Порядку визначення страхових тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві для страхувальників з урахуванням рівня виробничого травматизму у відповідних видах економічної діяльності та встановлення обґрунтованих тарифів;

інформаційне забезпечення розрахунку страхових тарифів щодо даних за всіма напрямами страхової діяльності Фонду, що враховує фактичний (персоніфікований) стан виробничого травматизму та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності, за видами економічної діяльності;

підготовка проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" щодо страхових тарифів;

в) механізми реалізації

підготовка проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання" (зазначений Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 р. N 1423), та внесення його на розгляд правління Фонду;

законодавче врегулювання питання, що у випадках, коли підприємство переводиться до більш високого класу професійного ризику виробництва і йому підвищується тариф на внески до Фонду, сума, на яку збільшуються страхові внески, повинна рефінансуватися підприємству цільовим призначенням на забезпечення належних умов охорони, безпеки і гігієни праці та здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим факторам загрози здоров'ю застрахованих, пов'язаних з умовами праці;

підтримання доказової бази розрахунку страхових тарифів у актуальному стані та забезпечення розвитку програмного комплексу "Тариф";

підготовка пропозицій зі страхових тарифів на страхування від нещасного випадку на виробництві на 2008 рік, з врахуванням нової методики їх розрахунку на підставі доказової (персоніфікованої) бази даних за всіма напрямами страхової діяльності.

3.2 Робота із страхувальниками

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Залишається актуальною проблема несвоєчасної сплати внесків підприємствами-боржниками. У 2006 році близько 8 тисяч роботодавців порушили встановлений законодавством порядок сплати внесків, через що Фонд недоотримав 39 млн. належних страхових коштів.

На таких порушників фінансової дисципліни Фондом у минулому році накладено майже 2 млн.грн. адміністративних штрафів відповідно до статті 165-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим відсутність у базовому Законі норми щодо застосування штрафних санкцій у вигляді фінансових штрафів до страхувальників за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві не дозволяє Фонду більш ефективно впливати на страхувальників з метою погашення ними недоїмки та запобігання її утворенню.

б) пріоритетні завдання

підвищення потенціального впливу Фонду на страхувальників-боржників шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в частині застосування фінансових санкцій до страхувальників, які порушують законодавство про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві.

в) механізми реалізації

1) підготовка відповідних змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";

2) проведення роз'яснювальної роботи серед страхувальників щодо порядку обчислення та сплати страхових внесків, цільового витрачання страхових коштів Фонду, відповідальності за невиконання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві;

3) підтримання Реєстру платників страхових внесків в актуальному стані відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів та забезпечення робочими органами виконавчої дирекції Фонду своєчасного введення інформації в автоматизовану базу даних страхувальників щодо:

взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не пізніше наступного робочого дня з дня фактичного отримання відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором;

набуття статусу страхувальника фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, у день фактичного одержання робочим органом виконавчої дирекції Фонду в установленому порядку від органу державної служби зайнятості повідомлення про реєстрацію трудового договору (контракту) між фізичною особою - підприємцем і найманим працівником;

взяття на облік роботодавців - фізичних осіб, які не мають статусу підприємців і використовують працю найманих працівників, в день отримання від них відповідної заяви;

внесення змін до облікових та особових справ страхувальників на підставі відповідних повідомлень державних реєстраторів і заяв роботодавців не пізніше наступного робочого дня з дня фактичного отримання зазначених відомостей або заяв.

4.1 Кадрова політика та реформування структури управління

а) аналіз проблемних питань за напрямом

гранична чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів - 4821 штатна одиниця;

виконавча дирекція Фонду - 124 штатні одиниці;

27 управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - 629 штатних одиниць;

423 відділення в районах та містах обласного значення (76 філій) - 4068 штатних одиниць.

Згідно з розробленими нормативами Центром продуктивності Міністерства праці та соціальної політики України чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів повинна становити 7185 штатних одиниць. Затверджена гранична чисельність працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів становить 70% від розрахункової чисельності.

Загальна кількість працівників з вищою освітою (повна та базова) - 4476 чоловік (92%), зі спеціальною - 345 осіб (8%).

потреба у кваліфікованих кадрах середньої ланки, які складають основу кадрового забезпечення виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів. Для забезпечення високого рівня роботи виконавча дирекція Фонду та її робочі органи мають комплектуватися висококваліфікованими кадрами, спроможними вирішувати сучасні соціально-економічні питання;

необхідність удосконалення кадрової політики Фонду щодо підготовки та використання кадрів, потреба у висококваліфікованих спеціалістах, здатних до самостійного та відповідального прийняття рішень;

відсутність єдиної нормативно-правової бази, що регулює аспекти кадрової політики Фонду;

б) пріоритетні завдання

1) забезпечення удосконалення кадрової політики у виконавчій дирекції Фонду та її робочих органах;

2) формування єдиної нормативно-правової бази, що регулює аспекти кадрової політики Фонду;

в) механізми реалізації

розробка та затвердження Концепції кадрової політики Фонду, яка має визначити організаційні, правові, економічні та наукові механізми формування, підготовки, розстановки та раціонального використання висококваліфікованих кадрів у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;

розробка і затвердження наступних Положень:

про атестацію працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

про кадровий резерв у виконавчій дирекції Фонду та її робочих органах;

про конкурсний відбір при прийомі на роботу до виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

про стажування у виконавчій дирекції Фонду та її робочих органах;

про перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів.

4.2 Управління фінансами і ресурсами

а) аналіз проблемних питань за напрямом

1) щорічне недовиконання бюджету Фонду за статтею "Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань";

2) недосконалий контроль за ефективним використанням коштів робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

б) пріоритетні завдання

1) посилення контролю за виконанням договорів та ефективним використанням коштів, передбачених статтею бюджету Фонду на 2007 рік "Профілактика нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань";

2) розробка концептуальних засад вдосконалення та підвищення ефективності формування щорічних бюджетів Фонду;

3) вдосконалення порядку фінансування робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

4) запровадження оперативної щомісячної фінансової звітності для робочих органів виконавчої дирекції Фонду;

в) механізми реалізації

1) затвердження концепції вдосконалення та підвищення ефективності формування щорічних бюджетів Фонду;

2) підготовка проектів постанов правління Фонду:

"Про затвердження основних параметрів бюджетної програми Фонду на 2008 рік";

"Про затвердження бюджету Фонду на 2008 рік";

"Про внесення змін до постанови правління Фонду від 14.09.2004 року N 81 "Про затвердження Порядку складання та виконання бюджету Фонду";

3) підготовка наказів виконавчої дирекції Фонду про порядок документообігу фінансування та перерахування коштів виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів;

4) підготовка наказу про запровадження оперативної щомісячної фінансової звітності робочих органів виконавчої дирекції Фонду.

4.3 Розвиток інформатизації Фонду

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Впродовж 2001-2006 років у робочих органах Фонду впроваджувались засоби автоматизації для забезпечення обробки інформації за основними напрямами діяльності відділень в районах і містах обласного значення та управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Ця робота проводилася за окремими замовленнями управлінь Фонду в областях. Вибір програмного забезпечення та залучення компаній-розробників для подальшого супроводження здійснювалися цими управліннями самостійно, виходячи з конкретних умов та місцевих особливостей.

Єдина база даних відсутня як для системи в цілому, так і для обласних та районних підсистем. Існуючі системи баз даних підтримуються у локальному режимі. Дані розпорошені. Доступ до них в основному можливий лише для працівників підрозділу, якому належить ця база. Для інших підрозділів він ускладнений і можливий лише у формі звітів, узгодження структури яких потребує значних за часом організаційних процедур.

Комп'ютерна техніка в основному застаріла, значна кількість придбаних в 2001-2002 роках комп'ютерів не підлягає ремонту або модернізації і не може використовуватися з сучасним програмним забезпеченням.

Відсутність штатних одиниць фахівців з комп'ютерних технологій в регіонах.

б) пріоритетні завдання

1) створення і впровадження в експлуатацію першої черги інформаційно-аналітичної системи Фонду для забезпечення управління основними функціями Фонду на основі всебічного контролю за страховими діями та фінансовими потоками, постійного моніторингу та аналізу зазначених процесів, прогнозування, планування і виконання бюджетів як на рівні виконавчої дирекції, так і регіональних та місцевих територіальних одиниць;

2) забезпечення на основі інформаційно-аналітичної системи Фонду:

ефективного вертикального обміну інформацією між виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами;

ефективного горизонтального обміну інформацією між виконавчою дирекцією Фонду та Держпідприємництвом, Мінпраці, Пенсійним фондом, іншими соціальними фондами;

необхідної інформаційно-аналітичної підтримки для ситуативного аналізу та прийняття рішень керівництвом Фонду;

значного підвищення ефективності формування та використання коштів Фонду;

проведення планомірної та обґрунтованої фінансової політики;

підвищення якості роботи з потерпілими;

в) механізми реалізації

завершити створення технічної основи для організації центральної бази даних і корпоративної телекомунікаційної платформи обміну інформацією з робочими органами Фонду та іншими органами державної влади;

створити і впровадити в експлуатацію уніфіковані автоматизовані робочі місця за основними напрямами роботи Фонду (облік страхувальників та страхових внесків, облік потерпілих і профзахворювань, відшкодування шкоди потерпілим, облік технічних засобів реабілітації);

створити у виконавчий дирекції Фонду центральну базу даних з високо-інтерактивним (діалоговим), простим у використанні інтерфейсом для підготовки звітів, аналізу та безперервного моніторингу виробничих процесів;

завершити уніфікацію допоміжних систем (бухгалтерського обліку, фінансової звітності та аналізу документообігу, інформаційно-пошукових систем законодавчих і нормативних актів);

здійснити модернізацію технічної бази.

4.4 Удосконалення контрольно-ревізійної роботи

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Відсутність дієвого контролю за належним виконанням завдань страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що у значній мірі обумовлено відсутністю в більшості обласних управлінь виконавчої дирекції Фонду штатних одиниць працівників з контрольно-ревізійної роботи.

б) пріоритетні завдання

1) розробка планів перевірки виконання розпорядчих документів Правління та виконавчої дирекції Фонду на I та II півріччя 2007 року;

2) розробка контрольних заходів за цільовим та ефективним використанням коштів Фонду;

3) Забезпечення дієвого контролю за усуненням порушень та недоліків, виявлених Рахунковою палатою України, Головним контрольно-ревізійним управлінням України та іншими контролюючими органами;

в) механізми реалізації

підготовка методологічних вказівок по перевірці робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України;

проведення перевірок ефективності виконання статутних завдань робочими органами виконавчої дирекції Фонду, в тому числі щодо цільового та ефективного використання коштів Фонду згідно з розробленим планом перевірок, а також відповідної роз'яснювальної роботи серед роботодавців;

видання наказів, надсилання інформаційних листів про результати проведених перевірок і вжиті заходи щодо усунення виявлених недоліків і порушень;

узагальнення та аналіз квартальної звітності щодо ведення контрольно-ревізійної роботи робочими органами Фонду;

проведення навчальних семінарів з працівниками контрольно-ревізійної служби виконавчої дирекції Фонду;

обґрунтування та подання пропозицій правлінню Фонду щодо введення в управліннях виконавчої дирекції Фонду штатних одиниць працівників з контрольно-ревізійної роботи.

4.5 Удосконалення системи діловодства та звітності

а) аналіз проблемних питань за напрямом

За останні 2 роки надходження до виконавчої дирекції Фонду службової та іншої кореспонденції зросло майже вдвічі і сягнуло у минулому році цифри 67047. У зв'язку з цим виникають труднощі у забезпеченні проведення щомісячного та щоквартального аналізу стану розгляду службової документації та звернень громадян, надання звітності про обсяг документообігу та контролю виконання документів, пошуку інформації про документи;

б) пріоритетні завдання

забезпечити якісний облік вхідної і вихідної кореспонденції, автоматизацію пошуку необхідних документів і контроль за ходом їх виконання, проведення автоматизованого аналізу документів по всіх виробничо-необхідних параметрах;

в) механізм реалізації

проведення тендерних процедур, укладення договору з переможцем і впровадження у виконавчій дирекції Фонду та її робочих органах автоматизованої системи ведення діловодства на основі виконання відповідних договірних робіт.

а) аналіз проблемних питань за напрямом

Через відсутність у виконавчій дирекції Фонду протягом шести років спеціалізованого структурного підрозділу по зв'язках з громадськістю та ЗМІ (прес-служба Фонду), а також відповідних фахівців у регіональних управліннях робота в цьому напрямку проводилася незадовільно і непрофесійно;

б) пріоритетні завдання

розробка і затвердження квартальних медіа-планів з проведення прес-конференцій, брифінгів, "круглих столів", гарячих телефонних ліній за участю керівництва виконавчої дирекції, начальників управлінь та відділів, керівників робочих органів Фонду;

щоденний моніторинг центральних електронних і друкованих ЗМІ (щомісячний моніторинг регіональних ЗМІ), з наданням результатів керівництву Фонду та виконавчої дирекції, начальникам управлінь виконавчої дирекції в областях;

налагодження зв'язків з громадськістю, з друкованими та електронними центральними та регіональними ЗМІ;

оперативне реагування на спроби негативної оцінки ЗМІ діяльності Фонду шляхом підготовки відповідних заяв, спростування у разі появи у ЗМІ недостовірної інформації про діяльність Фонду;

щоденне інформаційне наповнення корпоративного веб-сайту, його технічний та художньо-дизайнерський супровід;

створення при виконавчій дирекції Фонду фото-, аудіо-, відеота газетного архівів;

випуск інформаційних бюлетенів, брошур, плакатів, іншої довідково-роз'яснювальної друкованої продукції про діяльність Фонду;

вивчення та формування кола питань, тем, подій, інформаційних приводів, які потребують оперативного висвітлення у ЗМІ з метою створення позитивного іміджу про діяльність Фонду;

в) механізми реалізації

1) укомплектування новоствореного відділу зв'язків з громадськістю та ЗМІ у виконавчій дирекції Фонду відповідними фахівцями, затвердження положення про відділ та посадових інструкцій працівників і налагодження його роботи.

Ввести до штатного розпису управлінь виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі по одному спеціалісту по роботі з громадськістю та ЗМІ;

2) розробити і затвердити концепцію комунікативної стратегії Фонду.

(розміщено у додатках 1 та 2 до цієї Програми)