Порядок розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет замовниками торгів залишився незмінним. Як і раніше, Закон передбачає, що інформація про державні закупівлі подається замовниками для розміщення в інформаційній системі в мережі Інтернет у паперовому та електронному вигляді, у порядку, передбаченому інформаційними системами.
Таким чином, слід наголосити, що:
інформація щодо державних закупівель розміщується послідовно принаймні в одній з інформаційних систем у мережі Інтернет згідно з власним регламентом та в порядку, передбаченому інформаційними системами;
не оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель, передбаченої статтею 4-1 Закону в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;
неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційній системі у мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, визначеним Законом, може оскаржуватися в порядку, передбаченому статтею 37 Закону, або в судовому порядку та є підставою для відміни торгів;
порушення вимог Закону щодо оприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель є підставою для відміни торгів відповідно до статті 28 Закону.
Відповідно до змін, внесених до статті 8 та статті 29-1 Закону, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та редукціону публікуються:
у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікує інформацію виключно з питань державних закупівель та має назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель;
в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України;
в інформаційних системах у мережі Інтернет.
Слід також окремо звернути увагу на зміни, згідно яких, якщо вартість предмета закупівлі перевищує суму, еквівалентну:
для товарів - 200 тисяч євро;
для послуг - 300 тисяч євро;
для робіт - 4 мільйонам євро, оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників замовники торгів мають додатково розміщувати у відповідних міжнародних виданнях або в інформаційних системах у мережі Інтернет англійською мовою.
Отже, "Вісник державних закупівель" втратив статус офіційного видання, у якому замовники були зобов'язані публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур. "Вісник державних закупівель" прирівняно до інших спеціалізованих друкованих засобів масової інформації. Публікація оголошень у "Віснику державних закупівель" є не обов'язковою.
Таким чином, замовники торгів в обов'язковому порядку мають публікувати оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України (адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, (4 поверх) тел. (044) 592-00-86, 502-45-26,) у одному із спеціалізованих друкованих засобі масової інформації та розміщувати таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет.
Тендерна палата України відповідно до змін, внесених до статті 8 Закону, на підставі отриманої інформації від відповідних органів державної влади безкоштовно оприлюднює відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, а також іншу інформацію на власному Інтернет-сайті, доступ до якого є безкоштовним.
На сьогодні відомі такі спеціалізовані друковані засоби масової інформації, у одному з яких замовники можуть публікувати свої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення процедур: бюлетень "Вісник державних закупівель", журнал "Світ тендерів", інші. Наразі Тендерна палата України звернулася до Міністерства юстиції України для отримання вичерпної інформації про існуючі спеціалізовані друковані засоби масової інформації із загальнодержавною сферою розповсюдження, що публікують інформацію виключно з питань державних закупівель та мають назву, яка відноситься безпосередньо саме до сфери державних закупівель. Найближчим часом ця інформація буде оприлюднена Тендерною палатою України відповідно до Закону.
Слід звернути увагу, що в оголошенні про проведення відкритих торгів та запрошенні до участі у процедурі торгів з обмеженою участю обов'язково зазначаються, зокрема інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет. При цьому, строк подання тендерних пропозицій, при проведенні відкритих торгів, двоступеневих торгів, торгів із зменшенням ціни (редукціону), обліковується з моменту опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України та має становити 45 календарних днів.
В оголошенні про результати проведення процедур обов'язково зазначаються, зокрема, інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю (оголошення про попередню кваліфікацію) у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, який видає Тендерна палата України, інформація про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет та коди розміщення інформації, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет.
Відповідно до змін, внесених до частини четвертої статті 8 Закону, редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язані перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).
У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації.
Редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають затвердити порядок прийняття та розміщення оголошень, в якому обов'язково мають зазначити такі умови:
що у разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакції спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, мають право не приймати оголошення для публікації;
неоприлюднення передбаченої цим Законом інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет є підставою для відміни торгів;
за зазначення в документах щодо здійснення державних закупівель, передбачених Законом, завідомо неправдивих даних щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет службові особи замовників несуть відповідальність, встановлену законодавством.
Процедура закупівлі вважається розпочатою, якщо замовник опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації та в інформаційній системі в мережі Інтернет (крім випадків застосування замовником процедури торгів з обмеженою участю, процедури запиту цінових пропозицій (котирувань) та закупівлі в одного учасника).
Якщо замовник не опублікував оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, або у одному із спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, або не розмістив таке оголошення в інформаційній системі в мережі Інтернет, торги на підставі статті 28 Закону можуть бути відмінені, а укладений договір відповідно до статті 34 Закону, може бути визнаний недійсним.
Таким чином, у разі, якщо під час перевірки редакцією спеціалізованого друкованого засобу масової інформації або інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, буде з'ясовано, що замовник не дотримався вимог Закону щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, або замовник не надав доказів виконання такої вимоги Закону, або замовник зазначив невірний код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, редакції не будуть приймати такі оголошення до публікації.
Щоб уникнути такої ситуації, Тендерна палата України застерігає замовників торгів від порушення вимог Закону в частині оприлюднення інформації в інформаційних системах мережі Інтернет та наполягає на безумовному його виконанні. Інформацію про закупівлі необхідно розміщувати у тій інформаційній системі в мережі Інтернет, яка відповідає вимогам Закону.
Згідно статті 17 Закону, у звіті про результати здійснення процедури закупівлі має бути зазначена інформація про дату опублікування оголошення про заплановану закупівлю чи оголошення про результат здійснення закупівлі у спеціалізованих друкованих засобах масової інформації та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи дата відправлення запрошення до участі в процедурах торгів з обмеженою участю, запиту цінових пропозицій (котирувань), закупівлі в одного учасника та дата повідомлення учасникам про результат проведеної процедури.
Також у звіті має міститися інформація щодо адреси обраної замовником інформаційної системи у мережі Інтернет та коди, присвоєні інформаційною системою у мережі Інтернет.
Відповідно до нових положень частини другої статті 17 Закону замовник під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, зобов'язаний до звіту про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково додати:
копії оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, завірені цим друкованим засобом, та в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України;
копію документа, що підтверджує розміщення документів, передбачених статтею 4-1 Закону, завірену цією інформаційною системою в мережі Інтернет.
Наявність звіту та зазначених документів перевіряють органи Державного казначейства України та банки, які здійснюють розрахунково-касове обслуговування замовників торгів, у тому числі державних, казенних, комунальних підприємств та господарських товариств, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків.
Якщо замовник не надав звіту про результати торгів та завірені копії зазначених вище документів, органи Державного казначейства України та банки повинні не допускати проведення оплат за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, оскільки такі договори вважаються згідно статті 34 Закону недійсними (нікчемними).
Тендерна палата України звертає увагу на те, що останнім часом окремі замовники торгів допускали порушення вимог Закону щодо оприлюднення інформації про державні закупівлі, розміщення інформації у інформаційній системі в мережі Інтернет, зокрема такі порушення:
не розміщували інформації про закупівлі у інформаційних системах в мережі Інтернет;
розміщували інформацію у тих інформаційних системах, які не відповідали вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону (наприклад, на сайті www.tender.com, www.moz.gov.ua, інші);
не вказували у своїх оголошеннях спеціальних кодів, присвоєних інформаційними системами в мережі Інтернет;
вказували підроблені коди, які начебто присвоювалися інформаційними системами в мережі Інтернет, тощо.
Таким чином, більш як півроку окремі замовники торгів порушували вимоги Закону.
Всі ці порушення на підставі статей 4-2, 8, 28 та 34 Закону являються підставою для відміни торгів, а укладений за результатами процедури, яка була проведена за зазначеними порушеннями, договір вважається недійсним (нікчемним).
З цього приводу Тендерна палата України має намір звернутися до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті та ініціювати проведення розслідування причин ігнорування окремими замовниками торгів вимог законодавства щодо оприлюднення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет, притягнення таких замовників до відповідальності та прийняття відповідних рішень стосовно торгів, які проводилися з порушеннями законодавства, зокрема визнання договорів недійсними на підставі статті 34 Закону, а процедури закупівлі такими, що не відбулися.
Щодо прийняття оголошень інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України
Інформаційний бюлетень, який видає Тендерна палата України (01601, м. Київ, вул. Хрещатик, 6, (4 поверх) тел. (044) 592-00-86, 502-45-26) відповідно до статті 8 Закону, є одним із обов'язкових видань, у якому замовники торгів зобов'язані публікувати:
оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників;
оголошення про результати проведення процедур відкритих, двоступеневих торгів, торгів з обмеженою участю та торгів із зменшенням ціни (редукційну).
Подане оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників мають містити всі відомості, передбачені статтями 18-1 та 19 Закону, а оголошення про результати проведення процедур - відомості, передбачені статтею 291 Закону. Зокрема, оголошення про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) має містити інформацію:
- про найменування та юридичну адресу замовника торгів;
- про вид, кількість та місце поставки товарів або вид і місце проведення робіт або надання послуг;
- про строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг;
- про кваліфікаційні вимоги;
- про адреси обраних замовником інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону;
- про коди, присвоєні інформаційними системами у мережі Інтернет, які відповідають вимогам статей 4-1 та 4-2 Закону;
- щодо умов надання тендерного забезпечення;
- про спосіб та місце отримання тендерної документації;
- про місце та строк подання тендерних пропозицій;
- про місце та дату розкриття тендерних пропозицій тощо.
Редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, відповідно до статті 8 Закону, при прийнятті оголошень про заплановану закупівлю (оголошень про попередню кваліфікацію) та оголошень про результати проведення торгів зобов'язана перевіряти виконання замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах в мережі Інтернет (наявність підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом, та наявність і відповідність коду, зазначеного в оголошенні, коду, який присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет).
У разі невиконання або порушення замовниками вимог щодо розміщення інформації в інформаційних системах у мережі Інтернет редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, має право не приймати оголошення для публікації.
Таким чином, редакція інформаційного бюлетеня, що видає Тендерна палата України, не буде приймати до публікації оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, а також оголошення про результати проведення торгів та повертатиме ці оголошення замовникам, якщо вони суперечать Закону, зокрема:
оголошення не міститиме коду, присвоєного інформаційною системою в мережі Інтернет, яка відповідає вимогам, встановленим Законом;
оголошення міститиме невірний (підроблений) код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет;
оголошення міститиме адресу інформаційної системи в мережі Інтернет, яка не відповідає вимогам, встановленим Законом;
замовник не надасть підтвердження про відповідність інформаційної системи в мережі Інтернет вимогам, встановленим Законом.
Якщо інформаційним бюлетенем, що видає Тендерна палата України, буде встановлено, що відомості, зазначені в оголошенні, не відповідають дійсності, у тому числі якщо замовник вказав невірний (підроблений) код, присвоєний інформаційною системою в мережі Інтернет, така інформацію буде передаватися до контролюючих та правоохоронних органів.
Відповідно до статті 19 Закону строк для подання тендерних пропозицій має становити 45 календарних днів від дати опублікування оголошення про проведення торгів в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, чи відправлення запрошення до участі в них. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 21 календарного дня (до 15 календарних днів - у разі проведення процедури торгів з обмеженою участю).
Відповідно до статті 8 Закону, процедура закупівлі не може здійснюватися до публікації оголошення про неї, зокрема в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України. Таким чином, у разі, якщо замовник не опублікує оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, торги будуть вважатися недійсними на підставі статті 34 Закону.
Договір про закупівлю, укладений за результатами процедури, під час якої оголошення про заплановану закупівлю чи про проведення попередньої кваліфікації учасників, оголошення про результати проведення процедур не публікувалися у інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України на підставі статті 34 Закону України, вважається недійсним (нікчемним).
Слід також відмітити, що відповідно до статті 17 Закону, замовник під час оплати за договорами, укладеними за результатами процедур закупівель, зобов'язаний до звіту про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково додати, зокрема, копію оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, що були опубліковані в інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, завірені Тендерною палатою України.
У разі відсутності у замовника завірених Тендерною палатою України копій оголошення про заплановану закупівлю (запрошення до участі у процедурі торгів), оголошення про результати торгів, органи Державного казначейства України та банки мають не будуть проводити оплати за укладеними договорами.
Щодо тендерного комітету (стаття 12)
Відповідно до частини сьомої статті 12 Закону члени тендерного комітету замовника (не менше 5 осіб) зобов'язані протягом шести місяців з моменту вступу до тендерного комітету пройти навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель та отримати відповідний сертифікат чи свідоцтво встановленого зразка. Повторне підвищення кваліфікації або навчання здійснюється не рідше одного разу кожні два роки.
При цьому норму, згідно якої уповноважений орган мав визначати порядок проходження навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, вилучено. Таким чином, всі члени тендерного комітету мають проходити навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель кожні два роки та отримати відповідний сертифікат чи свідоцтво встановленого зразка.
З метою забезпечення інформування замовників торгів про навчальні заклади, які можуть надавати послуги щодо навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель, змінами, внесеними до Закону, передбачено, що інформацію про навчальні заклади, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, має оприлюднити Міністерство освіти і науки України, у тому числі на його офіційному Інтернет-сайті.
На сьогодні до навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, за інформацією Міністерства економіки України, відносяться: Українська академія зовнішньої торгівлі, м. Київ (ліцензія серії АА N 429140 від 14.03.2003), Торгово-промислова палата України (для Інформаційно-консультативного учбового центру при Торгово-промисловій палаті України), м. Київ (ліцензія серії АА N 235477 від 05.12.2002), Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр тендерних процедур", м. Київ (ліцензія серії АА N 627347 від 29.12.2003), Одеський державний економічний університет, м. Одеса (ліцензія серії АА N 868111 від 30.11.2004), Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ (ліцензія серії АБ N 121761 від 10.03.2005), Державне підприємство "Редакція інформаційно-аналітичного бюлетеня "Вісник державних закупівель", м. Київ (ліцензія серії АА N 902682 від 10.03.2004), Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Дніпропетровськ (ліцензія серії АА N 868189 від 03.12.2004), Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, м. Харків (ліцензія серії АБ N 121960 від 21.03.2005). Однак цей перелік не є вичерпним. Наразі Тендерна палата України з'ясовує вичерпний перелік навчальних закладів, які мають ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель, про що буде повідомлено найближчим часом.
Замовник обирає навчальний заклад, який має ліцензію на організацію навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та здійснення процедур закупівель для проходження навчання і підвищення кваліфікації членами тендерного комітету, відповідно до вимог Закону та за процедурами, встановленими Законом.
Щодо особливостей застосування деяких процедур закупівель (стаття 14, 18 та 33)
З урахуванням змін, внесених до Закону, замовник торгів у разі застосування процедури торгів з обмеженою участю для закупівлі товарів, робіт чи послуг, очікувана вартість яких перевищує 500 тисяч гривень, має:
- погодити застосування такої процедури з уповноваженим органом - Антимонопольним комітетом України;
або
- отримати відповідний висновок щодо обрання процедури закупівлі Тендерної палати України.
У разі застосування процедури закупівлі в одного учасника, за умови, що вартість закупівлі товарів та послуг перевищує 30 тисяч гривень та робіт - 300 тисяч гривень, замовник також має:
- погодити застосування такої процедури з уповноваженим органом - Антимонопольним комітетом України;
або
- отримати відповідний висновок щодо обрання процедури закупівлі Тендерної палати України.
Відповідно до положень нової статті 33 Закону погодження застосування процедур закупівель з обмеженою участю та в одного учасника відповідно до статей 3, 14, 33 Закону уповноважений орган (Антимонопольний комітет України) може здійснювати лише за наявності відповідного позитивного висновку Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті України. Спеціальна контрольна комісія з питань державних закупівель при Рахунковій палаті надає висновок щодо можливості застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника:
уповноваженому органу, який має врахувати цей висновок при прийнятті рішення щодо погодження застосування зазначених процедур закупівель;
замовникові торгів.
Тобто, для отримання погодження застосування процедур закупівлі з обмеженою участю та в одного учасника замовникові торгів необхідно звернутися до уповноваженого органу - Антимонопольного комітету України; або для отримання висновку щодо обрання процедури закупівлі - до Тендерної палати України.
Відповідно до змін, внесених до статті 18 Закону, умови застосування процедури торгів з обмеженою участю обмежено, зокрема, виключено умову, згідно якої ця процедура могла застосовуватися у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг у зв'язку з їх спеціальним призначенням, становили державну таємницю (на ці закупівлі не розповсюджуються норми Закону).
Відповідно до змін, внесених до статті 33 Закону, умови застосування процедури закупівлі у одного учасника обмежено. Зокрема, із частини другої статті 33 вилучені норми, згідно яких ця процедура могла застосовуватися у разі закупівлі товарів, робіт чи послуг, які у зв'язку з їх спеціальним призначенням становили державну таємницю (на ці закупівлі не розповсюджуються норми Закону); у разі підтвердження замовником факту повторної відміни відкритих торгів внаслідок надходження пропозиції від одного і того ж учасника, або ненадходження жодної пропозиції.
Разом із цим, замовник, згідно змін до Закону, має право застосувати процедуру закупівлі в одного учасника через виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими правовими та іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити, у тому числі, закупівлі, пов'язаної з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.
Відповідальність за застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника несе виключно замовник торгів.
Щодо кваліфікаційних вимог до учасників (стаття 15)
Відповідно до нової редакції частини першої статті 15 Закону, замовник може вимагати від учасників надання ними підтвердженої документально інформації про відповідність кваліфікаційним вимогам. Такими вимогами можуть бути:
наявність дозволу або ліцензії на провадження відповідної діяльності (у випадках, передбачених законодавством);
наявність обладнання, а також працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
сплата податків і зборів (обов'язкових платежів), передбачених законодавством;
провадження учасниками господарської діяльності відповідно до положень їх статутів;
відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.
Отже, було виключено із даної статті таку кваліфікаційну вимогу, як наявність коштів в учасника торгів, та доповнено новою кваліфікаційною вимогою: відсутність рішення про визнання учасника в установленому порядку банкрутом чи порушення проти нього справи про банкрутство.
Щодо змін, які торкнулися Тендерної палати України (розділ II-1)
Згідно внесених змін до статті 17-3 Закону, функції Тендерної палати України зазнали змін, зокрема, Тендерна палата України має забезпечити надання висновків щодо розгляду скарг відповідно до статті 37 Закону. При цьому слід зазначити, що комісія по розгляду скарг при Тендерній палаті України припиняє свою діяльність, оскільки розгляд скарг, згідно змін, внесених до Закону, покладається на Спеціальну контрольну комісію з питань державних закупівель при Рахунковій палаті. Замість цього, Тендерна палата України готує висновки щодо розгляду скарг.
Тендерна палата України делегує до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті трьох представників палати.
Таким чином, Тендерна палата України готує висновки щодо розгляду скарг та направляє ці висновки до замовника та до Спеціальної контрольної комісії з питань державних закупівель при Рахунковій палаті.
Також Тендерна палата України виконує функції, передбачені статтею 8 Закону, а саме: безкоштовно оприлюднювати відомості щодо спеціалізованих друкованих засобів масової інформації, міжнародних видань та інформаційних систем у мережі Інтернет, які відповідають вимогам цього Закону, іншу інформацію на власному Інтернет-сайті (www.tpu.net.ua).
З метою підтримки вітчизняного ринку Тендерна палата України має сприяти забезпеченню виконання вимог Закону щодо захисту інтересів вітчизняних виробників, зокрема вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників та підприємств громадських організацій інвалідів, підприємств, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, підприємств кримінально-виконавчої системи при здійсненні процедур закупівель.
Відповідно до змін, внесених до частини дванадцятої статті 17-3 Закону, діяльність Тендерної палати України, а також результати такої діяльності у тому числі висновки, інші документи Тендерної палати України можуть бути оскаржені виключно у судовому порядку відповідно до Закону.
Норма Закону, відповідно до якої головою Наглядової ради Тендерної палати України призначався представник уповноваженого органу, виключено. Таким чином, представник уповноваженого органу вже не є головою Наглядової ради Тендерної палати України.
Тендерна палата повідомляє, що представники Міністерства економіки України виведено зі складу Наглядової ради Тендерної палати України. Натомість Антимонопольний комітет України має делегувати двох своїх представників до Наглядової ради Тендерної палати України (одного представника вже делеговано).
Слід також зазначити, що змінами виключено норму, згідно якої всі члени Наглядової ради входили до складу комісії по розгляду скарг при Тендерній палаті України. Комісія по розгляду скарг при Тендерній палаті України припиняє свою діяльність.
Відповідно до статті 17-3 Закону, при виявленні під час розгляду та аналізу документів і матеріалів щодо здійснення державних закупівель, порушень чинного законодавства у сфері державних закупівель, порушень під час здійснення відповідних перевірок контролюючими органами, а також у разі вчинення тиску на членів або працівників Тендерної палати України з боку будь-яких фізичних чи юридичних осіб, Тендерна палата України має право:
- направляти інформацію у відповідні органи для вжиття ними належних заходів;
- інформувати місцеві ради відповідного рівня, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Верховну Раду України, комітети Верховної Ради України, Кабінет Міністрів України, уповноважений орган та громадськість;
- оприлюднювати підготовлені висновки щодо виявлених порушень або іншої інформації у засобах масової інформації, проводити громадські слухання з цих питань.
Під тиском на членів або працівників Тендерної палати України розуміється будь-який незаконний вплив в будь-якій формі (фізичне насильство, погрози, шантаж, створення перешкод в законній діяльності членів та працівників Тендерної палати України та діяльності Тендерної палати України, а також втручання у роботу Тендерної палати України будь-яких фізичних чи юридичних осіб: установ, організацій підприємств).
Щодо попередньої кваліфікації при проведенні торгів з обмеженою участю (стаття 181)
Внесені зміни до статті 181 Закону стосуються порядку розкриття кваліфікаційних пропозицій під час застосування замовником попередньої кваліфікації.
Так, відповідно до змін, розкриття кваліфікаційних пропозицій учасників відбувається у день закінчення строку їх подання у час та у місці, що зазначені в інформації про проведення попереднього кваліфікаційного відбору.
До участі у процедурі розкриття кваліфікаційних пропозицій замовником допускаються всі учасники, що подали кваліфікаційні пропозиції, або їх уповноважені представники. Під час розкриття кваліфікаційних пропозицій замовником перевіряються наявність усіх необхідних документів, передбачених кваліфікаційною документацією щодо їх підготовки, правильність їх оформлення. Зазначена інформація, а також найменування та адреса кожного учасника оголошуються.
Під час розкриття кваліфікаційних пропозицій складається протокол за визначеною уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам протягом одного робочого дня після отримання від учасника відповідного запиту. Ці відомості зазначаються у звіті про результати проведення процедури закупівлі.
Щодо тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору (статті 23, 24 та 25)
Відповідно до змін, внесених до статті 23 Закону, замовники торгів зобов'язані вимагати внесення учасником тендерного забезпечення (у разі застосування процедури відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів та торгів із зменшенням ціни (редукціону).
Згідно статті 1 Закону, тендерне забезпечення може вимагатися як банківська гарантія, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення за вибором замовника відповідно до Закону.
Вимоги щодо внесення тендерного забезпечення зазначаються відповідно до статті 19 Закону у оголошенні про проведення торгів та запрошенні до участі у торгах, а також зазначаються у тендерній документації.
Згідно змін, внесених до статті 23 Закону, розмір тендерного забезпечення має становити один відсоток очікуваної вартості у разі проведення торгів на закупівлю робіт та п'яти відсотків у разі проведення торгів на закупівлю товарів чи послуг. При цьому, у разі, якщо тендерні пропозиції можуть подаватися щодо частини предмета закупівлі (лота), розмір тендерного забезпечення встановлюється замовником, виходячи з очікуваної вартості предмета закупівлі по кожному лоту.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону, тендерна пропозиція обов'язково супроводжується документом, що підтверджує надання учасником тендерного забезпечення.
Згідно нових положень частини четвертої статті 23 Закону учасники процедур закупівлі - бюджетні установи та організації можуть подавати тендерне забезпечення у будь-якій прийнятній для них та замовника формі, що не суперечить чинному законодавству.
Слід зазначити, що відповідно до частини сорокової статті 2 та частини дев'ятої статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом, зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету на 2006 рік та до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2006 році.
Відповідно до статті 27 Закону, не надання тендерного забезпечення учасником торгів є підставою для відхилення його тендерної пропозиції.
Відповідно до змін, внесених до статті 25 Закону, замовники торгів під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг зобов'язані вимагати від учасника - переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації (у разі застосування процедури відкритих торгів, торгів з обмеженою участю, двоступеневих торгів та торгів із зменшенням ціни (редукціону)).
Згідно статті 1 Закону, забезпечення виконання договору про закупівлю може вимагатися як банківська гарантія, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання несе будь-який банк, депозити, векселі, порука та інші види забезпечення виконання договору за вибором замовника відповідно до закону.
Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 15 відсотків його кошторисної вартості під час здійснення закупівлі товарів і послуг та відповідно 5 відсотків у разі закупівлі робіт.
Згідно нових положень частини першої статті 25 Закону учасники процедур закупівлі - бюджетні установи та організації можуть подавати забезпечення виконання договору у будь-якій прийнятній для них та замовника формі, що не суперечить чинному законодавству.
Слід зазначити, що відповідно до частини сорок першої статті 2 та частини десятої статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" кошти, що надійдуть від учасника - переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю, відповідно до умов договору; в частині здійснення закупівель за рахунок коштів Державного бюджету та за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету на 2006 рік та до доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2006 році.
Таким чином, на відміну від попередньої редакції Закону , коли встановлення вимоги щодо тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору не було обов'язковим, наразі ці вимоги є обов'язковою умовою проведення торгів.
Не встановлення замовником торгів у тендерній документації обов'язкових вимог щодо надання тендерного забезпечення та забезпечення виконання договору про закупівлю буде кваліфікуватися як порушення чинного законодавства з питань державних закупівель та може стати причиною відміни торгів Спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті чи судом.
Щодо розкриття, оцінки та порівняння тендерних пропозицій (стаття 26)
Згідно змін, внесених до частини третьої статті 26 Закону, під час розкриття тендерних пропозицій складається протокол згідно з установленою уповноваженим органом формою, копія якого надається всім учасникам на їх запит протягом одного робочого дня після дня отримання від учасника відповідного запиту.
Також зміни торкнулися переліку критеріїв оцінки, які можуть визначатися замовником при оцінці тендерних пропозицій учасників торгів. Так, досвід роботи та кваліфікація учасника щодо предмету закупівлі виключено з переліку можливих критеріїв оцінки.
Встановлено строк здійснення оцінки тендерних пропозицій та визначення переможця торгів, який не повинен перевищувати 15 робочих днів після дня розкриття тендерних пропозицій.
Щодо відміни торгів чи визнання торгів такими, що не відбулися (стаття 28)
Розширено перелік випадків, коли торги мають бути відмінені, зокрема, торги відміняються:
якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника, навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції;
спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті чи судом прийняте рішення про відміну торгів.
Отже, торги мають бути відмінені у разі, якщо:
- на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій щодо предмета закупівлі, визначеного замовником у тендерній документації;
- замовник порушив вимоги цього Закону щодо оприлюднення інформації (у тому числі неоприлюднення інформації щодо здійснення державних закупівель в інформаційних системах в мережі Інтернет);
- якщо в результаті відхилення тендерних пропозицій до оцінки допущено тендерну пропозицію лише одного учасника, навіть за наявності альтернативної тендерної пропозиції;
- спеціальною контрольною комісією з питань державних закупівель при Рахунковій палаті чи судом прийняте рішення про відміну торгів.
Торги відміняються частково (за лотом), якщо було подано менше двох тендерних пропозицій до відповідного лота.
Розширено також перелік випадків, коли торги можуть визнаватися такими, що не відбулися, а саме: у разі настання інших випадків за рішенням замовника.
Отже, торги на власний розсуд замовника можуть визнаватися замовником такими, що не відбулися, у разі:
- якщо ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі;
- якщо здійснення закупівлі перестало відповідати державним потребам внаслідок настання непередбачуваних об'єктивних обставин (дії непереборної сили);
- інших випадків за рішенням замовника.
При цьому слід зазначити, що замовник може на власний розсуд визнавати торги такими, що не відбулися. Передусім це стосується випадків, коли у результаті розгляду скарги затягується процес визначення переможця процедури закупівлі, а замовникові вкрай необхідно здійснити закупівлю (наприклад, медикаментів). Тоді замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, та застосувати іншу процедуру закупівлі. Наприклад, процедуру закупівлі в одного учасника, відповідно до нових умов застосування цієї процедури, передбачених статтею 33 Закону, зокрема, через виникнення нагальної потреби у здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими правовими та іншими обставинами, яких замовник не міг передбачити. Чи застосувати іншу процедуру закупівлі.
Щодо порядку застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань)
Згідно змін, внесених до статті 32, замовник торгів при застосуванні процедури запиту цінових котирувань обов'язково має надіслати запит щодо цінових пропозицій (котирувань) не менше ніж трьом учасникам, при цьому, цей запит замовник обов'язково має розмістити в інформаційній системі в мережі Інтернет.
Якщо замовник торгів не розмістить запит щодо цінових пропозицій (котирувань) в інформаційній системі в мережі Інтернет, торги відповідно до статті 28 будуть відмінятися, а укладений договір відповідно до статті 34 буде вважатися недійсним.
При цьому слід звернути увагу, що замовник торгів відповідно до частини третьої статті 14 Закону не має права ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини з метою уникнення проведення відкритих торгів.
Замовник, який поділить предмет закупівлі на частини для проведення іншої процедури закупівлі, ніж відкриті торги, буде нести відповідальність, передбачену чинним законодавством, у томі числі кримінальну.
Основні вимоги до договору про закупівлю (стаття 34)
Відповідно до змін, що стосуються статті 34 Закону, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в наступному бюджетному періоді, на суму коштів не більше 15 відсотків вартості договору, укладеного в попередній бюджетний період, що не перевищує відповідного призначення в попередньому бюджетному періоді.
У разі укладення договору про закупівлю за результатами процедури торгів із зменшенням ціни (редукціону) в договорі за згодою сторін може зазначатися кількість товару чи обсяг послуг, що не перевищують запланованої вартості закупівлі за ціною акцептованої тендерної пропозиції. При цьому зміна умов і вимог технічної специфікації, зазначених у тендерній документації, не допускається.
Слід звернути також увагу, що згідно змін укладений договір вважається недійсним (нікчемним), якщо:
договір було укладено всупереч вимогам тендерної документації та визначеним у ній основним умовам, які повинні були бути обов'язково включені до договору про закупівлю;
