Про організацію наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави

З метою подальшого удосконалення наглядової діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, керуючись статтею 15 Закону України "Про прокуратуру", -

1. Заступникам Генерального прокурора України, начальникам структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, міським, районним, районним у містах, міжрайонним, а також прирівняним до них прокурорам при організації діяльності щодо захисту прав і свобод людини та громадянина, інтересів держави на сучасному етапі виходити з наступних принципових положень:

1.1. Органи прокуратури здійснюють наглядові функції за додержанням і застосуванням законів лише відносно:

- органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при прийнятті, виданні правових актів;

- органів управління, контролю та міжгалузевого нагляду виконавчої влади.

1.2. При надходженні звернень, заяв, повідомлень про конкретні порушення конституційних прав і свобод людини, інтересів держави, від кого б вони не виходили, прокуратура діє в межах повноважень позасудового захисту, а коли це неможливо - шляхом представництва в судах їх інтересів.

1.3. У координації з правоохоронними органами, взаємодії з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування прокуратура здійснює узгоджені заходи по боротьбі з правопорушеннями, запобіганню злочинним проявам, іншим протиправним діянням.

2. Засади наглядової діяльності.

2.1. Наглядові заходи застосовуються на рівні центральних і місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, контролюючих органів з урахуванням визначених пріоритетів.

2.2. Вважати першочерговим обов'язком своєчасне виявлення та опротестування незаконних нормативно-правових актів, оскільки їх дія одночасно поширюється на широке коло осіб.

Визнати за доцільне здійснювати такі перевірки не рідше одного разу на квартал незалежно від надходження інформації про порушення закону.

2.3. З урахуванням актуальності суспільно-правових відносин, які відбуваються в окремих галузях економіки, промисловості, агропромисловому комплексі, фінансової системи, зосереджувати діяльність на забезпеченні додержання вимог законів відносно:

- запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- викриття корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією;

- охорони власності, земельних ресурсів і природного середовища;

- здійснення приватизації державного та комунального майна;

- банківської, митної та зовнішньоекономічної діяльності;

- бюджетної діяльності, оподаткування та енергозбереження.

2.4. Забезпечити дієвий нагляд за додержанням законів, спрямованих на захист соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина, насамперед про:

- реалізацію права на працю, її оплату та охорону;

- охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування;

- соціальне та пенсійне забезпечення;

- соціальний захист пільгових категорій громадян;

- захист прав споживачів;

- міграцію населення та біженців;

- міжнаціональні та міжконфесійні відносини;

- захист суспільної моралі;

- захист прав неповнолітніх;

- прав громадян при притягненні їх до адміністративної відповідальності;

- запобігання наркоманії;

- інформаційну діяльність.

Першочергове значення надавати захисту прав учасників війни, інвалідів, осіб похилого віку та інших осіб, які потребують соціального захисту та державної підтримки.

2.4.1. Особливу увагу приділяти нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення правоохоронними та контролюючими органами, використовувати в повному обсязі повноваження, зазначені у ст. 250 КУпАП. Вживати заходів щодо опротестування незаконних постанов про накладення адміністративних стягнень.

Оперативно реагувати на факти незаконного застосування до громадян уповноваженими органами та посадовими особами заходів адміністративного примусу.

З цією метою щомісячно перевіряти додержання закону:

- при адміністративному затриманні;

- при доставлянні правопорушника;

- щодо порядку й умов тримання осіб, підданих адміністративному арешту, в спецприймальниках та ізоляторах тимчасового тримання.

2.4.2. Організацію нагляду за додержанням законності при адміністративному провадженні у справах про порушення митних правил та прикордонного режиму покласти на підрозділи нагляду за додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства Головного управління (управлінь) нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство Генеральної прокуратури України та прокуратур обласного рівня, а на міському і районному рівні - на їх керівників.

Забезпечувати обов'язкову участь прокурорів при розгляді судами справ про порушення митних правил, де передбачається конфіскація майна.

2.5. Наведені пріоритети з урахуванням конкретних обставин можуть змінюватися відповідним наказом Генерального прокурора України.

На місцевому рівні, крім зазначених, виходячи з реального стану законності, можуть визначатися інші актуальні напрями прокурорської діяльності.

Питання, визнані пріоритетними, мають включатися до переліку наскрізних тем, за якими організовується робота відповідно до наказу Генерального прокурора України від 19.01.2004 р. N 1/1 "Про організацію аналітичної і методичної роботи в органах прокуратури".

2.6. Організовувати та проводити наглядову роботу на підставі глибокого вивчення стану законності методами правового й економічного аналізу із залученням спеціалістів, працівників контролюючих органів, з урахуванням громадської думки, звернень громадян і посадових осіб, повідомлень у засобах масової інформації.

Відслідковувати негативні тенденції в економічному розвитку держави та регіонів, насамперед тих, що впливають на додержання соціально-економічних прав громадян, та забезпечувати оперативне втручання відповідними правовими засобами.

Приводами для прокурорської перевірки можуть бути матеріали кримінальних, цивільних, господарських і адміністративних справ, а також інші матеріали, які містять достатні дані про порушення закону.

Своєчасно виявляти та реагувати на допущені порушення закону, добиваючись їх реального усунення, поновлення порушених прав і свобод людини та громадянина, відшкодування завданих державі збитків, притягнення до відповідальності винних посадових осіб.

2.6.1. Невідкладно інформувати прокурорів вищого рівня про порушення законів, які можна усунути за їх безпосереднього втручання.

2.7. Виключити з практики роботи випадки підміни прокурорами діяльності контролюючих органів.

У разі надходження до прокуратури заяв та інших повідомлень про порушення законності у сферах, підпорядкованих конкретним контролюючим органам (державним департаментам та їх органам на місцях, державним інспекціям тощо), згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" направляти керівникам цих органів вимоги про проведення відповідних перевірок та направлення матеріалів (інформацій) до прокуратури.

Забезпечувати своєчасний розгляд зазначених матеріалів, повідомляти контролюючі органи про прийняті рішення, враховувати їх при плануванні та проведенні наглядових заходів.

Щоквартально проводити взаємозвірки з цими органами за направленими матеріалами та результатів їх розгляду.

2.7.1. У нагляді за додержанням і застосуванням законів контролюючими органами перенести центр ваги на нагляд за виконанням ними передбачених чинним законодавством обов'язків щодо виявлення та припинення правопорушень.

Систематично перевіряти законність і повноту вжитих ними заходів щодо усунення порушень закону, притягненню винних до відповідальності.

З метою з'ясування стану справ щодо проведеної роботи контролюючими відомствами можуть проводитися перевірки на підпорядкованих їм об'єктах.

Практикувати участь прокурорів у засіданнях колегій цих органів.

У випадку очевидної бездіяльності контролюючого органу, вносити приписи про усунення порушень закону, вирішувати питання про відповідальність їх керівників.

2.8. У відповідних підрозділах прокуратур усіх рівнів з метою підвищення якості та ефективності наглядових перевірок забезпечити формування наглядових справ з пріоритетних напрямів прокурорської діяльності, в яких зосереджувати за темами:

- перелік законодавчих та інших нормативних актів;

- список контролюючих органів;

- список основних об'єктів нагляду;

- інформаційні матеріали щодо стану законності (статистичні та аналітичні дані, інформації контролюючих, правоохоронних, інших державних органів тощо);

- методичні рекомендації, науково-практичні посібники та інші документи подібного характеру;

- інформаційні листи про позитивний досвід роботи та орієнтувального характеру.

2.8.1. Начальникам структурних підрозділів апаратів прокуратур, керівникам прокуратур міського та районного рівня забезпечити контроль за належною підготовкою прокурорів до проведення перевірок (вивчення стану справ, складання плану, залучення за необхідності спеціалістів тощо).

3. Засади позасудового захисту та представництва.

3.1. При надходженні звернень, заяв, повідомлень про конкретні порушення конституційних прав і свобод людини, інтересів держави прокурор, спрямовуючи свою діяльність на позасудовий їх захист, діє в межах повноважень, визначених Законом України "Про прокуратуру".

При цьому, використовуючи надане законом право, витребовує для перевірки документи та матеріали, залучає до її проведення спеціалістів, одержує від посадових осіб усні або письмові пояснення щодо порушень закону тощо.

Реалізуючи свої повноваження, прокурор в залежності від виявлених порушень закону та з метою їх усунення вносить подання, протест або припис, пред'являє позов, виносить постанову про порушення кримінальної справи, дисциплінарного чи адміністративного провадження.

3.2. Якщо через внесення документів прокурорського реагування не вдалося позасудовим шляхом поновити порушені конституційні права і свободи людини, відшкодувати завдану державі шкоду, прокурор звертається з позовною заявою до суду.

3.2.1. У кожному випадку встановлення неспроможності людини через фізичний чи матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження - заявляти та підтримувати в судах позови в її інтересах.

3.2.2. При визначенні підстав для захисту майнових інтересів держави виходити з рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р., згідно з яким прокурор самостійно визначає й обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза її інтересам.

Завдання, форми і методи представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді визначаються окремим наказом Генерального прокурора України.

4. Засади координації з правоохоронними органами, взаємодії з органами виконавчої влади і місцевого самоврядування.

4.1. Забезпечувати належну координацію з правоохоронними органами та взаємодію з контролюючими органами для використання їх можливостей у підвищенні ефективності проведення наглядових перевірок.

З цією метою, а також для здійснення нагляду за додержанням контролюючими органами вимог Указу Президента України N 817/98 від 23.07.1998 р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", витребовувати від них плани роботи. За необхідності узгоджувати залучення фахівців цих органів для проведення прокурорських наглядових заходів. Вживати заходів реагування, спрямованих на захист суб'єктів підприємницької діяльності від безсистемних, безпідставних позапланових перевірок.

4.2. Домагатися поєднання наглядових дій із заходами щодо профілактики правопорушень, зміцнення правопорядку, що вживаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування. Ширше з цією метою використовувати можливості проведення координаційних і міжвідомчих нарад.

Координацію діяльності правоохоронних органів по запобіганню злочинності та інших правопорушень проводити у порядку, визначеному наказом Генерального прокурора України N 1 від 19.01.2004 р. "Про організацію роботи та контроль виконання в органах прокуратури України".

5. Заходи прокурорського реагування.

5.1. Забезпечити належну якість подань, протестів, приписів, постанов та інших актів прокурорського реагування. Розглядати їх як засіб досягнення кінцевої мети - усунення правопорушень та їх причин, реального зміцнення законності.

При обранні форми прокурорського реагування на усунення порушень закону вважати більш результативними винесення постанов про порушення кримінальної справи, дисциплінарного чи адміністративного провадження, пред'явлення позову.

У всіх випадках виявлення грубих порушень конституційних прав громадян, пов'язаних із зловживаннями посадових осіб, заподіяння державі суттєвої майнової шкоди, вирішувати питання про порушення кримінальної справи.

Проекти постанов про порушення кримінальних справ погоджувати з підрозділами нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури, а проекти позовів (заяв) - з управлінням (відділами) представництва інтересів громадян та держави в суді .

У випадках розгляду документів прокурорського реагування колегіальними органами, забезпечувати участь прокурорів у їх розгляді.

Здійснювати контроль за реалізацією заходів, прийнятих за наслідками розгляду документів прокурорського реагування, у тому числі шляхом проведення контрольних перевірок.

Заборонити внесення документів прокурорського реагування без проведення перевірок, на підставі лише одержаних статистичних даних чи інформацій від органів влади та управління.

Не допускати внесення актів прокурорського реагування за незначними порушеннями або таких, які реально не впливають на стан законності.

5.2. Копії документів прокурорського реагування, у тому числі позовів і постанов про порушення кримінальних справ, невідкладно надсилати до прокуратур вищого рівня. Документи прокурорського реагування, які не відповідають вимогам ст. 25 Закону України "Про прокуратуру", відкликати.

5.3. Прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та ВМС України, прокурорам міського та районного рівня документи реагування, адресовані вищим державним та іншим органам, вносити відповідно через прокурорів вищого рівня.

Інформувати Генеральну прокуратуру України про найбільш актуальні питання та проблеми, які мають загальнодержавне значення і вимагають вирішення на державному рівні.

5.4. У кожному випадку невиконання посадовою особою законних вимог прокурора щодо проведення перевірки чи виділення спеціалістів для її проведення, залишення без розгляду протесту, припису чи подання прокурора, а також несвоєчасної відповіді на них, вирішувати питання щодо притягнення її до адмінвідповідальності за ст.ст. 185-6, 185-8 КУпАП.

6. Наглядову діяльність прокурорів з питань додержання та застосування законів проводити гласно. Систематично оприлюднювати у засобах масової інформації результати прокурорської діяльності, інформувати органи законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування.

7. Здійснення наглядової діяльності підпорядкованих органів прокуратури щодо захисту прав і свобод громадян та інтересів держави оцінювати, виходячи із своєчасності реагування на порушення закону, повноти використання наданих повноважень, фактичного поновлення порушених прав та інтересів, відшкодування державі завданих майнових збитків, притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

8. Структурним підрозділам Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України, прокурорам обласного рівня разом з Академією прокуратури України при Генеральній прокуратурі України систематично вивчати позитивний досвід діяльності прокурорів, розробляти методичні рекомендації щодо здійснення наглядової діяльності та впроваджувати їх у практичну діяльність.

Контроль за виконанням наказу покласти на заступників Генерального прокурора України згідно з розподілом обов'язків.

Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військовим прокурорам регіонів та Військово-Морських Сил України, міським, районним, міжрайонним, районним у містах та прирівняним до них прокурорам, довести його до відома усіх прокурорсько-слідчих працівників.

Накази Генерального прокурора України від 28.10.2002 р. N 3 "Про організацію роботи органів прокуратури у здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів", N 3/2 "Про організацію прокурорського нагляду за додержання законів про охорону навколишнього середовища" вважати такими, що втратили чинність.