Про затвердження стандартів державної акредитації закладів охорони здоровя України

3.5.1.4. У медичній карті наявний листок лікарських призначень, температурний листок (згідно з встановленою формою Міністерства охорони здоров'я), які належним чином заповнюються.

Медичні сестри відповідно до даних, записаних лікарем у листок лікарських призначень, здійснюють діагностичні та лікувальні призначення. Працівник середнього мед.персоналу, який виконує призначення, чітко підписується про їх виконання. У випадку виникнення негативних наслідків (алергічні, запальні, больові, температурні і т.п. реакцій) працівник середнього мед.персоналу негайно сповіщає лікаря.

3.5.2. Хірургія, анестезіологія та інтенсивна терапія (реанімація)

Нормативна база:

Накази МОЗ СРСР:

- від 04.01.74 N 24 "Об оснащении отделений анестезиологии-реанимации обласных (краевых, республиканских) больниц комплектами медицинской портативной аппаратуры";

- від 12.11.73 N 886 "Про затвердження номенклатури досліджень, що проводяться бактеріологічними лабораторіями санітарно-епідемічних станцій";

- від 31.07.78 N 720 "Про поліпшення медичної допомоги хворим з гнійними хірургічними захворюваннями і посилення заходів по боротьбі з внутрішньолікарняною інфекцією";

- від 05.01.90 N 22 "Об организации выездной реанимационной неотложной бригады".

Накази МОЗ УРСР та МОЗ України:

- від 31.01.72 N 49 "Про заходи по дальшому поліпшенню хірургічної допомоги хворим з судинною патологією";

- від 01.03.78 N 99 "О состоянии и мерах по дальнейшему улучшению неотложной хирургической помощи населению УССР";

- від 12.05.92 N 81 "Про розвиток та вдосконалення патологоанатомічної служби на Україні";

- від 08.10.97 N 303 "Про регламентацію діяльності анестезіологічної служби України".

Постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.92 N 460 "Правила медичного огляду з метою виявлення заражень вірусом імунодефіциту людини, обліку, медичного обстеження та профілактичного нагляду за ВІЛ-інфікованими".

Організація ефективного анестезіологічного забезпечення і оперативної діяльності передбачає:

3.5.2.1. На планове оперативне втручання надходять хворі після обстеження на догоспітальному етапі.

3.5.2.2. Розклад усіх планових операцій затверджений у відділенні не пізніше, ніж за добу перед операцією, у розкладі зазначаються прізвища оперуючого хірурга, асистента і анестезіолога, а також назва операції і переливання крові та її препаратів, що плануються.

3.5.2.3. У відділенні наявна операційна (операційний блок), обладнана згідно з нормативними документами про організацію хірургічної служби.

В операційній наявні необхідна кількість хірургічних інструментів, анестезіологічної апаратури, ліків та розхідних матеріалів, білизни, обладнання. В даному підрозділі працюють відповідні фахівці. Відповідальність та контроль за дотриманням санепідрежиму в оперблоці несе адміністрація відділення, а також працівники оперблоку згідно з посадовими інструкціями.

3.5.2.3.1. Наявні акти перевірок санепідстанцій.

3.5.2.3.2. Наявні результати контрольних змивів.

3.5.2.3.3. Наявне обладнання для організації гемотрансфузій: сироватки, прилади для визначення груп крові, обладнання для проведення необхідних проб на сумісність.

3.5.2.4. Напередодні оперативного втручання анестезіолог проводить огляд пацієнта, про що робить запис в медичну карту.

3.5.2.5. Запис анестезіолога відображає об'єктивний стан хворого.

3.5.2.6. Результати обстежень аналізуються анесетезіологом не пізніше, ніж за 12 годин до планового оперативного втручання.

3.5.2.7. Анестезіолог перевіряє робочий стан і стерильність устаткування безпосередньо перед операцією.

Існує система позмінної передачі обладнання, що фіксується документально (журнал передачі зміни і т.і.).

3.5.2.8. В найближчому післяопераційному періоді пацієнти знаходяться в післяопераційних палатах під наглядом медперсоналу.

У відділенні спеціально обладнані післяопераційні палати (кисень, контроль артеріального тиску, пульсу, дихання), куди переводяться хворі безпосередньо після операції під ретельний нагляд лікарів і медсестер. Можливе переведення у відділення інтенсивної терапії.

3.5.2.9. Післяопераційна допомога включає (але не обмежується цим) слідуюче:

3.5.2.9.1. Лікарський контроль.

3.5.2.9.2. Сестринський догляд.

Сестра перевіряє стан свідомості, тиск, пульс, частоту дихання у післяопераційних хворих та виконує призначення лікаря.

3.5.2.9.3. Профілактику інфекційних ускладнень.

Профілактика інфекційних ускладнень здійснюється за допомогою:

а) суворого дотримання правил асептики і антисептики;

б) превентивної раціональної інтра- і післяопераційної антибіотикотерапії;

в) контролю стерильності операційного інструментарію, білизни, шовного матеріалу, рук хірурга, повітря операційної, дихальних контурів апаратури;

г) обстеження персоналу на бацилоносійство, наявність вогнищ хронічної інфекції, сифіліс, СНІД (перевіряється наявність санітарних книжок з чинним допуском до роботи).

3.5.2.10. Результати патогістологічних і цитологічних досліджень видалених тканин заносяться лікарем до медичної карти, а також у витяг з медичної карти (якщо була виконан експрес-біопсія під час операції, то результат заноситься до протоколу операції).

У медичну карту заносяться дані зазначених досліджень з вказанням дати і номера дослідження, прізвища виконавців. У відділенні ведеться облік патогістологічних і цитологічних досліджень.

3.5.2.11. Складовою контролю якості роботи хірургічної служби є детальний розбір причин виникнення слідуючих випадків:

3.5.2.11.1. Планова операція не відбулася у призначений час.

3.5.2.11.2. Пацієнт не був достатньо підготовлений до оперативного втручання.

3.5.2.11.3. Пацієнт був переведений з палати інтенсивної терапії або післяопераційної палати раніше, ніж цього вимагав стан його здоров'я.

3.5.2.11.4. Повторне оперативне втручання (за виключенням запланованих).

3.5.2.11.5. Хірургічні інфекційні ускладнення.

3.5.2.11.6. Інфаркт міокарду, кровотеча, гематома, пневмонія, тромбоемболія легеневої артерії або інсульт.

3.5.2.11.7. Летальний наслідок з інших причин після оперативного втручання.

3.5.3. Реабілітація

Накази МОЗ СРСР:

- від 05.02.82 N 134 "Об улучшении восстановительного лечения детей в амбулаторно-поликлинических условиях";

- від 05.05.83 N 548 "Об утверждении Положения о больнице (отделении) долечивания";

- від 06.05.83 N 580 "Об утверждении Правил медицинского отбора и направления больных (взрослых, подростков и детей) на санаторно-курортное и амбулаторно-курортное лечение";

- від 08.07.86 N 977 "О внесении изменений в приказ Минздрава СССР N 580 от 16.05.83 "Об утверждении Правил медицинского отбора и направления больных (взрослых, подростков и детей) на санаторно-курортное и амбулаторно-курортное лечение";

- від 03.07.88 N 551 "О направлении на долечивание в санатории профсоюзов больных после острого инфаркта миокарда и оперативного лечения некоторых заболеваний сердца, сосудов и органов пищеварения".

Накази МОЗ УРСР та МОЗ України:

- від 29.12.92 N 202 "Про організацію санаторно-курортного лікування дітей".

3.5.3.1. У разі необхідності персонально для кожного пацієнта розробляється план реабілітаційних заходів.

У плані вказується тривалість реабілітаційних заходів, їх послідовність та очікувані результати.

3.5.3.2. Усі зміни в розробленому плані заносяться до медичної карти і аргументуються.

У разі необхідності вносяться зміни до плану реабілітації, які детально аргументуються, про що робиться запис в медичній карті.

3.5.4. Служба материнства і дитинства

Служба медичних послуг з питань материнства і дитинства може бути частиною стаціонару загального профілю або окремим медичним закладом. Такі спеціалізовані заклади можуть поєднувати пологовий будинок з дитячою лікарнею; можливе існування окремо пологового будинку від дитячої лікарні.

Нормативна база:

Накази МОЗ СРСР:

- від 08.04.80 N 360 "Об утверждении положений о медицинских работниках родильных домов и женских консультаций (отделений)";

- від 22.04.81 N 430 "Про затвердження інструктивно-методичних вказівок по організації роботи жіночої консультації";

- від 19.01.83 N 60 "Про подальше удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дитячому населенню у містах";

- від 03.01.85 N 5 "Об утверждении Положения о детской областной (краевой, республиканской) больнице";

- від 19.01.86 N 55 "Про поліпшення організації роботи пологових будинків (відділень)";

- від 09.09.86 N 1263 "О дополнительных мерах по снижению детской смертности";

- від 18.02.88 N 127 "Про стан і заходи щодо поліпшення генекологічної допомоги в країні";

- від 18.12.89 N 691 "О профилактике внутрибольничных инфекций в акушерских стационарах".

Накази МОЗ УРСР та МОЗ України:

- від 30.12.85 N 778-ДСК "О мерах по устранению серьезных недостатков в работе учреждений родовспоможения и организации помощи новорожденным детям";

- від 29.04.87 N 303 "Про заходи по подальшому поліпшенню охорони здоров'я жінок і дітей раннього віку, зниженню дитячої смертності";

- від 05.05.93 N 97 "Про удосконалення консультативної допомоги дітям і матерям в Україні".

Національна програма "Діти України", затверджена Указом Президента України 18.01.96 N 63/96.

Національна програма "Планування сім'ї", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.95 N 736.

3.5.4.1. Акушерсько-гінекологічна служба лікувально-профілактичних закладів загального профілю надає послуги у відповідності з потребами контингенту жінок, яких обслуговує, і призначенням закладу.

Набір підрозділів залежить від потужності закладу і включає:

3.5.4.1.1. Фізіологічне пологове відділення (40% від загального числа акушерських ліжок).

3.5.4.1.2. Відділення сумісного перебування матері та дитини.

3.5.4.1.3. Обсерваційне відділення (30% від загального числа ліжок пологового будинку).

3.5.4.1.4. Гінекологічне відділення (20% від загального числа ліжок пологового будинку).

3.5.4.1.5. Відділення патології вагітності (30% від загального числа акушерських ліжок).

3.5.4.1.6. Відділення новонароджених.

3.5.4.1.7. Хірургічний блок.

3.5.4.1.8. Блок інтенсивної терапії-анестезіології.

3.5.4.2. Пологове відділення укомплектоване відповідною кількістю акушерів-гінекологів, неонатологів, анестезіологів.

3.5.4.3. Акушерське відділення має окремий приймальний покій (приймальний відділ) для проведення первинного огляду.

У приймальному покої пацієнтка оглядається лікарем, який встановлює попередній діагноз, робить запис в медичній карті і скеровує вагітну у відповідне відділення, палату. При необхідності пацієнтка скеровується в інші спеціалізовані медустанови. Проводиться вимір температури, артеріального тиску, маси тіла хворої, забір необхідних аналізів та інші діагностичні процедури, санобробка жінки, заповнення медичної карти та ін. документації (журнал звернень і госпіталізацій пацієнтів та ін.).

3.5.4.4. Обсерваційне відділення має окремий приймальний покій (приймальний відділ) для проведення первинного огляду.

У приймальному покої пацієнтка оглядається лікарем, який встановлює попередній діагноз, робить запис в медичній карті і скеровує вагітну у відповідне відділення, палату. При необхідності пацієнтка скеровується в інші спеціалізовані медустанови. Проводиться вимір температури, артеріального тиску, маси тіла хворої, забір необхідних аналізів та інші діагностичні процедури, санобробка жінки, заповнення медичної карти та ін. документації (журнал звернень і госпіталізацій пацієнтів та ін.).

3.5.4.5. Заклад, що надає послуги по регулярному прийому пологів, має у своєму складі відділення для новонароджених.

3.5.4.6. Відділення для новонароджених укомплектоване відповідною кількістю неонатологів та сестер по догляду за новонародженими. Неонатологи і медсестри пройшли спеціальну підготовку для роботи в такому відділені, включаючи підготовку по питаннях реанімації і інтенсивної терапії новонароджених.

3.5.4.7. У відділенні для новонароджених наявний блок інтенсивної терапії для важкохворих новонароджених.

3.5.4.8. Відділення для новонароджених має кімнату для збирання та пастеризації грудного молока, за якою закріплений відповідно підготовлений медперсонал. Використовується метод раннього прикладання новонароджених до грудей.

3.5.4.9. Кожний випадок смерті матері (породіллі) розглядається на клінічній конференції, до участі в якій адміністрація залучає відповідних спеціалістів відділень, патологоанатомічної служби, представників кафедр та інших клінічних закладів (при наявності останніх).

3.5.4.10. Детально аналізується правильність діагногстики, тактика лікування, клінічний вихід кожного випадку ведення вагітної/породіллі з діагнозами:

3.5.4.10.1. Еклампсія.

3.5.4.10.2. Випадки розриву матки.

3.5.4.10.3. Масивна маткова кровотеча, що ускладнилася геморагічним шоком.

3.5.4.11. Детально аналізуються правильність діагностики, тактики лікування та клінічного виходу кожного випадку ведення недоношених, незрілих, травмованих в родах новонароджених, а також дітей з важкими вродженими вадами розвитку, які госпіталізовані в відділення інтенсивної терапії новонароджених.

Завідуючий відділенням, заступник головного лікаря по лікувальній роботі, консультанти та представники відповідних кафедр ведуть постійний контроль за показниками та якістю надання допомоги такому контингенту новонароджених.

3.5.4.12. Детально аналізуються випадки смерті новонародженого при вазі понад 500 г.

Кожний випадок смерті новонародженого розглядається на клінічній конференції до участі в якій адміністрація лікарні залучає провідних спеціалістів відділень, патанатомічну службу, представників кафедр та інших клінічних закладів (при доступності останніх).

Нижчеподане коло показників аналізується безперервно. Збільшення частоти їх виникнення вказує на недостатню якість допомоги, кожен випадок детально розглядається, опрацьовуються заходи щодо запобігання таких випадків у майбутньому.

3.5.4.13. Інфекційні ускладнення пологів.

3.5.4.14. Перинатальна смертність.

3.5.4.15. Родовий травматизм.

3.5.4.16. Дитяче відділення має окремий приймальний покій.

У приймальному покої дитячого відділення усі пацієнти проходять попередні обстеження з оцінкою важкості стану і встановленням попереднього діагнозу.

3.6. Параклінічні служби

Параклінічні послуги - діагностичні та лікувальні (лабораторії, рентген-кабінети, відділення функціональної діагностики, фізіотерапевтичного відділення, кабінетів ЛФК, масажу і т.д.) є складовою частиною більшості лікувально-профілактичних закладів. Тип і обсяг послуг, що надаються цими службами, повинні бути достатніми для потреб закладу і визначатись кількістю і контингентом пацієнтів згідно з існуючими нормативами.

Нормативна база:

Накази МОЗ СРСР:

- від 01.04.72 N 290 "Об унификации клинических лабораторных исследований";

- від 08.05.73 N 386 "Об утверждении расчетных норм времени на лабораторные клинико-диагностические анализы";

- від 05.10.74 N 960 "Об унификации клинических лабораторных методов исследования";

- від 03.01.78 N 7 "О дополнении к приказу N 386 от 18.05.73 "Об утверждении расчетных норм времени на лабораторные клинико-диагностические анализы";

- від 01.11.79 N 1175 "Об унификации клинических лабораторных методов исследования";