Про затвердження Методичних рекомендацій щодо провадження у справах про порушення митних правил

Один із примірників протоколу вручається під підпис особі, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил.

Якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, була відсутня й у разі відмови цієї особи одержати примірник протоколу, до нього вноситься відповідний запис, який засвідчується особою, що склала протокол, і свідками, якщо вони є, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (місцем проживання або фактичного перебування).

Протокол уважається врученим, навіть якщо особа, яка вчинила порушення митних правил і притягується до відповідальності, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

6.3. Витребування документів, потрібних для провадження у справі про порушення митних правил.

6.3.1. З метою повноти й об'єктивності провадження у справі про порушення митних правил посадова особа, у провадженні якої перебуває ця справа, може витребувати будь-які документи й інформацію, потрібну для розгляду справи.

Така вимога викладається письмово в довільній формі із зазначенням строку виконання - 5 діб.

Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана не пізніш установленого строку надіслати їх посадовій особі митного органу, яка вимагає їх.

Виконання вимоги є обов'язковим, строк надання витребуваних документів обчислюється з моменту отримання вимоги посадової особи митного органу.

6.4. Проведення митних обстежень.

6.4.1. Митне обстеження є цільовим, примусовим обслідуванням транспортних засобів, приміщень і територій підприємств з метою виявлення:

- безпосередніх предметів порушення митних правил;

- товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю;

- транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України;

- документів, потрібних для розгляду справи про порушення митних правил.

6.4.2. Митне обстеження територій і приміщень підприємств, транспортних засобів провадиться в присутності понятих (не менше 2-х осіб). Посадова особа митного органу, яка організує й проводить обстеження територій і приміщень підприємств, зобов'язана залучити до участі в обстеженні власника (володільця) об'єкта обстеження або його представника, а при проведенні обстеження транспортного засобу - його власника (володільця), або водія, або експедитора. Для роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, для участі в процесуальній дії можуть залучатися спеціалісти (експерти).

6.4.3. Про проведення митного обстеження складається протокол за встановленою Держмитслужбою формою.

У протоколі зазначається місце й дата проведення митного обстеження; посада й прізвище особи, яка склала протокол; прізвища, імена, по-батькові осіб, які брали участь або були присутніми при митному обстеженні, адреси понятих; назва обстежуваного об'єкта, адреса й місце його розташування; час початку, закінчення митного обстеження; зміст, умови цього обстеження й виявлені під час його проведення суттєві для справи обставини.

Якщо під час проведення митного обстеження застосовувались фотографування, кіно- й відеозйомка, звукозапис або використовувались інші технічні засоби контролю, у протоколі повинні бути зазначені їх назви, умови й порядок їх застосування, об'єкти, щодо яких вони були застосовані, а також одержані результати митного обстеження.

Під час проведення митного обстеження понятим, свідкам, спеціалістам (експертам) роз'яснюються їх обов'язки, про що в протоколі вчиняється відповідний запис.

Протокол повинні прочитати всі особи, які брали участь, були присутніми при проведенні митного обстеження. Спеціалісту (експерту) повинно бути роз'яснено його права, передбачені статтею 369 Митного кодексу України.

Протокол підписується посадовою особою, що його склала, посадовою особою підприємства, на території або в приміщеннях якого проводилося митне обстеження, понятими, спеціалістом (експертом) та іншими особами, якщо вони залучались до проведення митного обстеження.

До протоколу додаються фотографічні негативи й знімки, кіноплівки, діапозитиви, фонограми, відеокасети, плани, схеми, зліпки та відбитки, які були зроблені під час проведення митного обстеження.

Якщо хтось із учасників митного обстеження відмовляється підписати протокол, про це в протоколі вчиняється відповідний запис, який підписується особою, яка провадила митне обстеження. Особі, яка відмовилась підписати протокол, повинна бути надана можливість дати пояснення про причини відмови, які вносяться чи додаються до протоколу.

6.4.4. Митне обстеження проводиться посадовою особою митного органу. Решта осіб допомагає їй і діє тільки за її вказівкою. Митне обстеження може бути проведене в будь-який час доби в разі наявності потрібного освітлення.

Послідовність митного обстеження залежить від обставин у конкретному випадку, у ході його проведення посадовою особою повинно бути забезпечено ретельний огляд усіх об'єктів, які перебувають у місці обстеження.

До проведення митного обстеження посадовій особі митного органу рекомендується здійснити підготовку, під час якої визначити мету й час проведення митного обстеження, предмети й документи, які підлягають виявленню, учасників митного обстеження, технічні засоби пошуку й фіксації, які будуть використовуватися в ході митного обстеження. На початку митного обстеження визначається об'єм і послідовність роботи. До початку відповідних дій рекомендується зробити орієнтувальні оглядові фотознімки, а також фотознімки найбільш важливих (вузлових) ділянок об'єкта, що обстежується.

Митне обстеження може бути послідовним (оглядається вся територія, приміщення, транспортний засіб), вибірковим (огляд окремих місць, де передбачається можливе розташування предметів і документів, які підлягають виявленню), частковим (обстеження тільки тих приміщень, місць, у яких, виходячи з розміру, можливе розташування предметів і документів, які підлягають виявленню).

У ході проведення митного обстеження посадова особа, що його проводить, повинна спостерігати за реакцією посадових осіб підприємства, на території або в приміщеннях якого проводиться митне обстеження, представника транспортної організації, оскільки це може допомогти встановити місцезнаходження об'єктів, що розшукуються.

На заключній стадії митного обстеження здійснюється фіксація результатів обстеження в протоколі.

Усе виявлене на місці події повинно бути пред'явлене понятим, які, як правило, повинні переміщуватись разом із посадовою особою, що провадить митне обстеження. Огляд предметів і документів, виявлених під час митного обстеження, здійснюється, як правило, на місці проведення відповідної дії. Якщо для більш ретельного огляду предметів і документів потрібно більше часу або за інших обставин, огляд провадиться в митному органі або в іншому приміщенні.

У випадках, якщо під час огляду предметів і документів, що зберігаються в приміщеннях, упаковках, транспортних засобах тощо, які опечатані або опломбовані, виявлено предмети, що підлягають вилученню відповідно до статті 377 Митного кодексу України, слід під час їх розпечатування забезпечити збереження пломб і відбитків печаток.

По закінченні митного обстеження, у разі потреби, запаковані пломби й печатки передають на експертне криміналістичне дослідження на предмет з'ясування, розпечатувалися вони чи ні.

6.4.5. Виявлені під час митного обстеження предмети і документи, зазначені у пункті 6.4.1, а також пломби й відбитки печаток, якими було опечатано або опломбовано приміщення, транспортні засоби тощо, вилучаються на підставі статті 377 Митного кодексу України, про що в протоколі митного обстеження вчиняється відповідний запис, а про вилучення безпосередніх предметів порушень митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, документів, потрібних для розгляду справи про порушення митних правил, складається окремий протокол за встановленою Держмитслужбою формою.

Під час проведення митного обстеження посадова особа митного органу на підставі статті 382 Митного кодексу України має право провести взяття проб і зразків товарів, зразків підписів, почерків для проведення експертизи, про що в протоколі митного обстеження вчиняється відповідний запис, а щодо взяття проб і зразків складається окремий протокол за встановленою Держмитслужбою України формою.

6.5. Вилучення товарів, транспортних засобів і документів.

6.5.1. Вилучення безпосередніх предметів порушень митних правил, товарів зі спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, документів, потрібних для розгляду справи про порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості безпосередніх предметів порушення митних правил, транспортних засобів, що використовувалися для їх переміщення через митний кордон України, полягає в примусовому припиненні володіння, розпорядження особою, що скоїла порушення митних правил, зазначеними предметами та їх використання.

Вилучення товарів, транспортних засобів у розмірах, потрібних для забезпечення стягнення штрафу або вартості безпосередніх предметів порушень митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для їх переміщення через митний кордон України, може бути проведено виключно в осіб, які не мають в Україні постійного місця проживання або адреси.

Наведений у статті 377 Митного кодексу України перелік предметів, що можуть бути вилучені, є вичерпним.

Не рекомендується проводити вилучення в нічний час, за винятком негайних випадків.

6.5.2. Товари, транспортні засоби й документи, що підлягають вилученню на підставі статті 377 Митного кодексу України, які виявлено на момент складення протоколу про порушення митних правил, вилучаються згідно з протоколом про порушення митних правил.

У випадках, якщо предмети, що підлягають вилученню на підставі статті 377 Митного кодексу України, виявлено після складання протоколу про порушення митних правил, наприклад, під час проведення митного обстеження, такі предмети вилучаються за протоколом про вилучення товарів, транспортних засобів і документів у справі про порушення митних правил, форма якого затверджена Держмитслужбою.

6.5.3. При проведенні вилучення обов'язкова участь понятих (не менше 2-х осіб).

Вилучення проводиться в присутності особи, у якої вилучаються товари, транспортні засоби, документи. Цією особою може бути власник (володілець) вилученого майна або його представник, водій транспортного засобу або експедитор, представник підприємства (організації), де проводиться вилучення.

Вилучення товарів, транспортних засобів, документів за відсутності особи, в якої вони вилучаються, можливо виключно у випадках, коли ця особа свідомо уникає участі в процесуальній дії (ігнорує запрошення, вимоги посадової особи митного органу, втікає з місця події), або таку особу неможливо встановити (предмети, що підлягають вилученню, перебувають на дорозі, на території, що не охороняється, тощо).

Причини відсутності особи, у якої вилучаються товари, транспортні засоби, документи, якщо вони стали відомі на момент складення протоколу, зазначаються в ньому.

6.5.4. Назви предметів, транспортних засобів і документів, що вилучаються, обов'язково повинні бути перелічені в протоколі або в додатку до нього з точним зазначенням реквізитів документів, ідентифікаційних ознак (номера, кольору, розміру тощо), кількості, одиниць виміру, ваги, а також вартості предметів, транспортних засобів.

У випадках, коли під час складання протоколу неможливо встановити реальну вартість вилучених предметів, напроти найменувань таких предметів у графі "вартість" потрібно вчинити запис "оцінка буде проведена додатково".

6.5.5. Копія протоколу вручається під підпис особі, у якої вилучено товари, транспортні засоби, документи.

У разі відмови цієї особи одержати примірник протоколу, до протоколу вноситься відповідний запис з підписом посадової особи митного органу, що склала протокол, після чого зазначений примірник надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою.

6.5.6. Вилучені предмети зберігаються на складі митного органу або в іншому визначеному його керівником місці до набрання чинності постановою у справі про порушення митних правил.

6.5.7. Вилучені безпосередні предмети порушень митних правил, а також товари, транспортні засоби, вилучені в розмірах, потрібних для забезпечення стягнення штрафу або вартості безпосередніх предметів порушень митних правил і транспортних засобів, що використовувалися для їх переміщення через митний кордон України, підлягають поверненню власникам або вповноваженим ними представникам:

- у разі винесення судом постанови у справі про порушення митних правил про закриття провадження у справі. При цьому митному органу потрібно враховувати необхідність сплати власником вилучених предметів або вповноваженим ним представником митних платежів, якщо такі передбачено митним законодавством;

- у разі винесення судом постанови у справі про порушення митних правил про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу. При цьому митному органу потрібно враховувати виконання правопорушником постанови суду і сплату митних платежів, якщо такі передбачено митним законодавством.

Вилучені документи залишаються в справі про порушення митних правил. Як виняток, ці документи можуть бути передані власникам або їх представникам на їх обґрунтовану письмову вимогу. У таких випадках у справі залишаються копії цих документів, завірені посадовою особою митного органу.

6.6. Пред'явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання.

6.6.1. Пред'явлення товарів, транспортних засобів, документів для впізнання є процесуальною дією, сутність якої полягає в установленні тотожності одного із запропонованих об'єктів з образом раніше баченого об'єкта.

Товари, транспортні засоби й документи можуть бути пред'явлені для впізнання у випадках, коли є підстави вважати, що вони відомі особі, яка вчинила порушення митних правил, а також свідку.

Для впізнання пред'являються предмети, що мають зовнішні індивідуальні ознаки. Коли таких ознак предмети не мають (зерно, кулі заводського виготовлення і т. п.), то для впізнання вони не пред'являються.

6.6.2. Особа, що впізнаватиме, до пред'явлення їй об'єктів для впізнання опитується про обставини, за яких вона спостерігала товари, транспортні засоби, документи, про їх ознаки (найменування, вид, марку, розмір, форму, колір тощо) й особливості (сліди ремонту, зносу, корозії тощо), завдяки яким вони можуть бути впізнані. Під час опитування особи, яка впізнаватиме, слід з'ясувати:

- обставини й об'єктивні фактори спостереження: у яких умовах особа, яка впізнаватиме, спостерігала об'єкт, у зв'язку з чим це відбувалося; у який час доби відбувалося спостереження, яким було освітлення, як довго відбувалося спостереження тощо;

- суб'єктивні фактори, що впливають на повноту й вірність сприйняття: стан зору особи, яка впізнаватиме, особливості її пам'яті, чи добре вона запам'ятала об'єкт спостереження, чи звернула увагу на його індивідуальні ознаки й чи може вона їх описати;

- наявність характерних ознак та індивідуальних особливостей об'єкта спостереження;

- чи може особа, яку опитують, упізнати об'єкт серед інших, однорідних;

- чи може хто-небудь підтвердити свідчення про ознаки й особливості об'єкта спостереження.

Товари, транспортні засоби й документи пред'являються в групі однорідних товарів, транспортних засобів і документів, які мають однакові загальні ознаки. Кількість предметів і документів, крім того, що впізнають, повинна бути не менше двох. Однак є виняток. Одним пред'являється для впізнання рідкісний, унікальний предмет. До таких предметів належать витвори мистецтва (картини, скульптури), ювелірні вироби, предмети релігійного культу (ікони).

Якщо впізнанню підлягають декілька однакових чи різних предметів, вилучених у однієї особи або на одному підприємстві, то кожний предмет пред'являється для впізнання окремо серед однорідних предметів.

Пред'явлення для впізнання проводиться в присутності понятих.

Посадовою особою митного органу для участі в пред'явленні для впізнання можуть залучатися спеціалісти (психологи, криміналісти, інженери тощо).

Пред'явлення для впізнання проводиться в такій послідовності:

- запрошення в приміщення понятих, спеціалістів;

- розміщення предметів, забезпечення їх ярликами з номерами;

- виклик особи, яка впізнає, способом, що виключає підказку з боку посадової особи митного органу;

- роз'яснення учасникам пред'явлення для впізнання мети його проведення та їх обов'язків;

- пропозиція особі, яка впізнає, сказати, чи впізнає вона серед предметів той, що бачила раніше. Навідні запитання є неприпустимими. Особі, яка впізнає, надається можливість узяти в руки предмет і роздивитись його з усіх боків;

- отримання відповіді особи, яка впізнає, про результати впізнання. Якщо предмет упізнано, то потрібно встановити за якими саме ознаками. У разі коли особа може зазначити лише загальні ознаки, схожість, але не тотожність предмета впізнання або є відмінності загальних чи дрібних ознак запропонованого предмета з образом раніше баченого - предмет не впізнано.

6.6.3. Фіксація пред'явлення для впізнання проводиться в протоколі, який складається за формою, установленою Держмитслужбою України, а при потребі також за допомогою фото-, відеозйомки. У випадку впізнання предмета вся запропонована група фотографується, а на фотокартці відмічаються індивідуалізуючі ознаки, названі особою, яка впізнає.

У протоколі зазначають відомості про особу, яка впізнає, про предмети й документи, що пред'явлені для впізнання, про час і умови проведення впізнання, по можливості дослівно передаються свідчення особи, яка впізнає, фіксуються роз'яснення особам, які беруть участь у впізнанні, їх обов'язків. Протокол підписують посадова особа митного органу, особа, яка впізнавала, поняті, а також перекладач і спеціаліст, якщо вони брали участь у впізнанні.

6.7. Призначення експертизи.

6.7.1. У разі виникнення потреби в спеціальних знаннях у окремих галузях науки, техніки, мистецтва, релігії тощо посадова особа митного органу, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, на підставі статті 380, 381 Митного кодексу України призначає експертизу.

Метою проведення експертизи є отримання науково обґрунтованого, належним чином процесуально оформленого висновку експерта про виявлені ним факти, які разом з іншими джерелами доказів будуть оцінені посадовою особою митного органу чи судом.

Експертиза проводиться експертами митних лабораторій та інших установ або іншими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил.

Відповідно до вимог статті 381 Митного кодексу України до призначення експерта для проведення експертизи посадовою особою митного органу з'ясовуються необхідні відомості щодо його професіоналізму і компетентності, наприклад, повноваження експертної установи або експерта (спеціаліста), стаж роботи експерта, досвід у вирішенні питань, що становлять предмет експертизи.

Поставлені перед експертом питання та його висновок не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта.

Рішення про призначення експертизи є обов'язковим для експерта, а також для посадових осіб підприємства, де працює експерт.

Етапи підготовки до проведення експертизи:

- визначення виду експертизи залежно від галузі спеціальних знань, потрібних для вирішення поставлених питань, і категорії об'єктів, які досліджуються;

- визначення послідовності проведення експертиз у випадку, коли одні й ті ж самі об'єкти підлягають різним експертним дослідженням або коли проведення одних експертиз обумовлено результатами інших;

- визначення часу проведення експертизи - експертиза призначається тоді, коли зібрано всі потрібні для її проведення матеріали;

- підготовка об'єктів, матеріалів справи про порушення митних правил для проведення експертизи. Визначається кількість предметів, що передаються на дослідження, відбираються проби й зразки, установлюються фактичні відомості, потрібні для надання обґрунтованого висновку. Допомогою в підготовці матеріалів для експертизи можуть бути консультації з експертами, яким буде доручено проведення експертизи, ознайомлення з рекомендаціями, викладеними в методичній літературі;

- вибір експертної установи або експерта (спеціаліста).

6.7.2. Про призначення експертизи посадова особа митного органу виносить постанову за формою, установленою Держмитслужбою.

Постанова повинна містити крім загальних відомостей (часу, місця її винесення, ким її винесено), фактичні дані, що свідчать про підстави проведення й визначальні реальні умови проведення конкретної експертизи. У ній викладаються обставини справи, у зв'язку з якими виникла потреба у використанні спеціальних знань, зазначається, проведення якої експертизи потрібне, назва експертної установи або прізвище, ім'я й по батькові експерта (спеціаліста), якому доручено проведення експертизи, перераховуються об'єкти експертизи - матеріали справи, надані в розпорядження експерта, товари, транспортні засоби, окремі документи й інші матеріали справи, що містять інформацію, яка має відношення до предмета експертизи й потрібна для надання висновку - і встановлюється предмет експертизи, тобто формулюються питання, що підлягають вирішенню.

У постанові повинно бути чітко сформульоване питання, індивідуалізовано надані експерту предмети, зазначено безпосередні об'єкти експертизи (наприклад, точно зазначено підписи, відбитки печаток, що підлягають дослідженню, а також порівняльні й допоміжні матеріали). Бажано зазначити вид упаковки й опис наданих для експертизи об'єктів.

6.7.3. Посадова особа митного органу зобов'язана на вимогу експерта ознайомити його з матеріалами справи, що мають відношення до предмета експертизи, розглянути його клопотання про надання додаткових матеріалів, потрібних для підготовки висновку, а також надати йому можливість з'ясувати в особи, яка притягується до відповідальності, або свідка питання, які відносяться до предмета експертизи.

6.7.4. Експерт надає висновок у письмовій формі від свого імені. У висновку викладаються суть проведеного ним дослідження й відповіді на поставлені запитання.

Якщо експерт під час проведення експертизи виявить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено запитань, він має право викласти ці обставини у своєму висновку.

6.7.5. У разі недостатньої якості або повноти висновку експерта може бути призначена додаткова експертиза, проведення якої може доручатись тому ж експерту (спеціалісту), або повторна експертиза, проведення якої доручається іншому експерту (спеціалісту). Призначення таких експертиз повинно бути обґрунтоване у відповідних постановах з посиланням на ті положення з висновку експерта, який проводив первинну експертизу, що викликали сумнів, а також з викладенням обставин справи, на підставі яких поставлено під сумнів достовірність висновків експерта.

6.8. Одержання проб та зразків для проведення експертизи.

6.8.1. Посадова особа митного органу, у провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, має право одержувати від осіб, які притягуються до відповідальності за порушення митних правил, зразки підпису, почерку, а також брати проби й зразки товарів, потрібні для проведення експертизи.

У разі потреби взяття проб і зразків може проводитися також у інших осіб, якщо їх дослідження має істотне значення для провадження у справі та її розгляду.

Взяття проб і зразків здійснюється після остаточного визначення щодо необхідності проведення експертизи, виду експертизи й відповідно які саме зразки і проби підлягають відбору.

6.8.2. Взяття проб і зразків здійснюється на підставі постанови про взяття проб та зразків, винесеної посадовою особою митного органу, у провадженні або на розгляді в якої перебуває справа про порушення митних правил, за формою, установленою Держмитслужбою.

Взяття проб і зразків проводиться в присутності двох понятих, у разі потреби також може залучатися експерт.

Постанова про взяття проб та зразків перед проведенням взяття проб і зразків пред'являється особі, у якої вони беруться, про що в постанові вчиняється відповідний запис.

6.8.3. Про одержання проб і зразків складається протокол за встановленою Держмитслужбою формою, який крім загальних відомостей (часу, місця проведення відбору, присутніх осіб) повинен містити відмітку про пред'явлення особі, у якої відбираються проби й зразки, постанови про взяття проб та зразків, застосування під час відбору технічних засобів, назви взятих проб і зразків, їх особливі ознаки. При потребі складається додаток до протоколу про одержання проб та зразків. Копія протоколу про одержання проб та зразків вручається особі, у якої проведено їх відбір.

У разі відбору проб і зразків готових виробів, напівфабрикатів, сировини, почерку для проведення відповідної експертизи посадовій особі потрібно дотримуватися встановленого порядку відбору об'єктів експертизи.

6.9. Порядок проведення опитування.

6.9.1. Посадова особа митного органу України, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, може викликати й опитати будь-яку особу, якій можуть бути відомі обставини, що мають значення для вирішення справи.

6.9.2. Перед опитуванням слід установити особу опитуваного, роз'яснити йому його права, передбачені статтею 63 Конституції України, і з'ясувати, чи володіє ця особа українською мовою, чи потрібен їй перекладач, на якій мові будуть даватись пояснення.

На початку опитування з'ясовуються відношення особи, що опитується, до обставин учинення правопорушення й інші потрібні відомості про неї.

6.9.3. Свідків, яких викликано за одним і тим же фактом,

слід опитувати порізно й за відсутності інших свідків.

Опитування по суті справи, яка перебуває в провадженні, рекомендовано починати пропозицією до особи повідомити все, що їй відомо про обставини, у зв'язку з якими вона була викликана для опитування. Після цього посадова особа митного органу може їй ставити питання.

6.9.4. Опитування осіб віком від 14 до 16 років проводиться в присутності законних представників, педагога або іншої особи, що супроводжує неповнолітнього за дорученням батьків. Перед початком опитування цим особам роз'яснюються їх права, про що в протоколі вчиняється відповідний запис.

Зазначені особи, які присутні при опитуванні, з дозволу посадової особи, яка проводить опитування, можуть задавати опитуваній особі питання. Посадова особа митного органу може відвести питання, але відведене питання повинно бути занесене до протоколу.

6.9.5. Відібрання пояснень оформлюється протоколом довільної форми, свідчення записуються від першої особи й, по можливості, дослівно, всі питання, поставлені особі, і відповіді на них обов'язково заносяться до протоколу. По закінченні опитування протокол пред'являють опитуваній особі для прочитання, або на її прохання протокол зачитується вголос. Особа, яку опитували, має право вимагати доповнення протоколу й унесення в нього поправок. Ці доповнення й поправки підлягають обов'язковому занесенню до протоколу. Після того, як протокол прочитано, у ньому вчиняється запис про те, що всі свідчення записані зі слів опитуваної особи вірно й прочитані нею або написані нею власноручно, доповнень і зауважень немає. Такий запис вчиняється опитуваною особою власноручно або підписується нею, якщо запис виконано посадовою особою митного органу, яка проводила опитування. Якщо протокол написано на кількох аркушах, то опитана особа й особи, які були присутні при опитуванні, підписують кожний аркуш окремо. Після подання свідчень, на прохання особи, що була опитана, їй має бути надана можливість написати свої свідчення власноручно, про що в протоколі опитування робиться відповідний запис.

У разі проведення опитування за участі перекладача, протокол опитування повинен уключати запис про роз'яснення перекладачеві його обов'язків, що засвідчується підписом перекладача. Перекладач підписує кожний аркуш протоколу й протокол в цілому. Особа, яку опитують, своїм підписом у кінці протоколу підтверджує, що зроблений усно переклад протоколу відповідає її свідченням. Якщо протокол опитування було перекладено на іншу мову письмово, то переклад у цілому й кожний його аркуш окремо повинен бути підписаний перекладачем і особою, яка опитувалась. У протоколі вчиняється запис щодо роз'яснення особі, яка опитується, її права на відвід перекладача. За наявності заяви про відвід перекладача вона додається до протоколу.

6.10. Порядок надання доручення на проведення окремих процесуальних дій.

Посадова особа митного органу, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, або начальник цього органу чи його заступник має право доручити посадовій особі іншого митного органу проведення окремих процесуальних дій, а саме: вилучення товарів, транспортних засобів і документів, митне обстеження, пред'явлення товарів, транспортних засобів і документів для впізнання, взяття проб та зразків для проведення експертизи. Також посадовій особі іншого митного органу може бути доручено вручення протоколу про порушення митних правил (інших документів справи) особі, яка притягується до відповідальності, а також її опитування.

Строк виконання доручення обчислюється з дня його отримання й становить п'ять діб.

7.1. Процесуальні дії у справах про порушення митних правил фіксуються в порядку, передбаченому Митним кодексом України, з використанням форм процесуальних документів, установлених Держмитслужбою.

Процесуальна дія, не оформлена в установленому порядку, втрачає доказове значення.

До процесуального документа під час його складання можна вносити виправлення, які повинні бути засвідчені підписами особи, що його склала, а також інших осіб, присутніх під час проведення відповідної процесуальної дії.

7.2. Додатковими способами фіксації результатів проведення процесуальних дій може бути складання планів, схем, фотографування, відеозйомка, звукозапис.

Необхідність застосування додаткових способів фіксації визначається посадовою особою митного органу, яка складає протокол про порушення митних правил або здійснює провадження у справі про порушення митних правил.

План є графічним зображенням в умовних знаках місцевості, приміщення в певному масштабі, а схема - зображенням у загальних рисах місцевості, приміщень, розташування предметів правопорушення тощо.

Як додатковий спосіб фіксації свідчень під час відібрання пояснень від осіб, відносно яких є підозра про можливість зміни свідчень, іноземців, пояснення яких перекладає перекладач, тощо може використовуватись звукозапис.

Під час проведення процесуальної дії із застосуванням звукозапису про це повідомляються всі учасники дії до початку її проведення. Повторення спеціально для звукозапису будь-якої частини дії в ході її проведення не дозволяється. Монтаж фонограми є неприпустимим. Перед закінченням процесуальної дії фонограма повністю відтворюється її учасникам. Фонограма доповнюється висловленими учасниками процесуальної дії зауваженнями й доповненнями. У протоколі процесуальної дії зазначається про застосування звукозапису й повідомлення про це учасників дії, про технічні засоби та умови звукозапису, про відтворення фонограми учасникам процесуальної дії.

7.3. Отримані фотознімки, фонограми, плани, схеми не замінюють протоколу, а лише доповнюють його. Доказове значення вони будуть мати за умови належного їх оформлення.

Фотографії наклеюються на фототаблицю й нумеруються. Під кожною фотокарткою вчиняється відповідний напис, що пояснює зображення (найменування місцевості, предметів і т. д.). Фототаблиці підписуються посадовою особою митного органу, що проводила процесуальну дію, або спеціалістом, який проводив зйомку. Аудіокасети запаковуються в пакет, який опечатується й на якому вчиняються пояснювальний напис, підписи учасників процесуальної дії й посадової особи митного органу, яка її проводила.

8.1. Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 329-335, 337, 338, 342-344, 346, 347, 354, 355 Митного кодексу України, розглядаються посадовими особами митних органів. Зазначений перелік статей є вичерпним.

Справи про порушення митних правил, передбачені статтями 336, 339-341, 345, 348-353 Митного кодексу України, а також усі справи про порушення митних правил, учинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, розглядаються місцевими судами (суддями) за місцем розташування митних органів, посадові особи яких здійснювали провадження в цих справах.

8.2. Від імені регіональних митниць і митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митних органів або їх заступниками.

Від імені Держмитслужби справи про порушення митних правил розглядаються посадовими особами, уповноваженими на це Головою Служби або його заступниками.

8.3. Справа про порушення митних правил розглядається у строк, що не перевищує п'ятнадцяти днів з дня отримання посадовою особою, уповноваженою розглядати справу, матеріалів, потрібних для вирішення справи.

8.4. Посадова особа митного органу, що здійснювала провадження у справі про порушення митних правил, перед переданням справи на розгляд систематизує й підшиває матеріали, що входять до неї, нумерує аркуші справи, складає перелік документів, що входять у справу, який підписує й ушиває у справу першим аркушем.

Посадова особа митного органу, у провадженні якої перебуває справа, а також посадова особа, яка здійснює розгляд цієї справи, забезпечують наявність у ній розрахунків витрат у справі й документів, які підтверджують ці витрати (довідок, чеків, платіжних доручень, договорів, квитків тощо).

Крім того, у разі передання справи про порушення митних правил для розгляду до суду прошиті матеріали справи рекомендовано опечатати й супроводити письмовим висновком щодо результатів аналізу обставин правопорушення й наявних доказів з розрахованим розміром суми витрат у справі.

8.5. Справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до відповідальності, або її представника.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце й час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Якщо особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, під час вручення копії протоколу про порушення митних правил не було проінформовано про час і місце розгляду справи митним органом, письмове повідомлення про це (запрошення) передається їй під підпис або надсилається за наданою нею або наявною в митному органі адресою; у випадку тимчасової відсутності такої особи запрошення вручається дорослим членам сім'ї, що проживають з нею, представнику житлово-комунальної організації за місцем її проживання, адміністрації за місцем роботи або навчання.

Присутність представника митного органу, посадова особа якого здійснювала провадження у справі, під час її розгляду судом є необхідною.

Митний орган повинен отримувати копії постанов суду у справах про порушення митних правил у найкоротший строк після їх винесення.

8.6. Посадова особа митного органу, якій передано на розгляд справу про порушення митних правил, при підготовці до розгляду повинна з'ясувати такі питання:

- чи належить до її компетенції розгляд справи;

- чи повідомлені про час і місце розгляду всі особи, які беруть участь у розгляді справи про порушення митних правил;

- чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягується до відповідальності, її представників, захисника.

8.7. Розгляд митним органом справи про порушення митних правил слід починати з представлення посадової особи, яка розглядає справу.

Ця посадова особа оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягується до відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права й обов'язки. Після цього слід оголосити текст протоколу про порушення митних правил. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази й розглядаються клопотання.

Посадова особа в ході розгляду справи зобов'язана з'ясувати:

- чи було вчинено порушення митних правил;

- чи винна особа, що притягується до відповідальності, у його вчиненні;

- чи підлягає вона адміністративній відповідальності;

- чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність;

- чи мали місце витрати митного органу у справі;

- інші обставини, що мають значення для прийняття правильного рішення у справі.

8.8. У справі про порушення митних правил посадова особа митного органу, що розглядає справу, виносить одну з таких постанов:

- про проведення додаткової перевірки;

- про накладення адміністративного стягнення;

- про закриття провадження у справі;

- про порушення кримінальної справи про контрабанду.

Постанова повинна містити:

- найменування органу, який виніс постанову, місце й дату розгляду справи;

- прізвище, ім'я, по батькові особи, справа щодо якої розглядається;

- інформацію про обставини вчинення правопорушення, установлені під час розгляду справи;

- посилання на статті Митного кодексу України, які передбачають відповідальність за порушення митних правил, а також на підставі яких виноситься постанова;

- відомості про обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність;

- суму витрат у справі;

- зміст прийнятого у справі рішення;

- строки оплати штрафу;

- відомості про строк і порядок оскарження постанови.

8.9. У разі виявлення в матеріалах справи про порушення митних правил недоліків, які унеможливлюють здійснення об'єктивного розгляду справи, особі, що її розглядає, слід винести постанову про проведення додаткової перевірки, у якій зазначити конкретних суб'єктів, завдання й строки перевірки.

8.10. За наявності достатніх доказів учинення особою порушення митних правил, після оцінки всіх обставин справи, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, посадовою особою митного органу, що розглядає справу про порушення митних правил, виноситься постанова про накладення адміністративного стягнення.

Адміністративне стягнення застосовується виключно в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення порушення митних правил, справу про яке розглянуто.

8.11. У разі з'ясування під час розгляду справи обставин, зазначених у ч. 3 п. 3.5 цих Методичних рекомендацій, посадовою особою митного органу, яка розглядає справу про порушення митних правил, повинна виноситись постанова про закриття провадження у справі.

Постанова про закриття провадження у справі виноситься також, коли правопорушення визнано малозначним, при цьому правопорушнику оголошується усне зауваження.

У разі виявлення під час розгляду справи обставин, передбачених статтею 321 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил також підлягає закриттю.

8.12. Постанова про порушення кримінальної справи виноситься в разі виявлення під час провадження у справі про порушення митних правил ознак контрабанди.

Постанова про порушення кримінальної справи є одним із передбачених Митним кодексом України видів постанов у справах про порушення митних правил.

8.13. Постанова у справі про порушення митних правил підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Постанова повинна бути оголошеною негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів з дня її винесення вручається особі, щодо якої її винесено, про що в постанові вчиняється відповідний запис. Якщо під час розгляду справи про порушення митних правил особа, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, була відсутня або в разі відмови особи, щодо якої винесено постанову, одержати копію постанови, остання надсилається цій особі за повідомленою нею або наявною в митному органі адресою (за місцем проживання або фактичного перебування).

Постанова вважається врученою, навіть якщо особа, щодо якої її винесено, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування було названо нею неправильно.

8.14. Посадовій особі митного органу, яка розглядає справу, у разі встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення митних правил, слід уносити до відповідних підприємств пропозиції з посиланням на відповідну статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вжиття заходів до усунення цих причин і умов.

Підприємства, що одержали такі пропозиції від митного органу, зобов'язані прийняти їх до розгляду й протягом місяця з дня їх надходження повідомити про вжиття заходів митний орган, який уніс пропозицію.

Пропозиції можуть уноситися не тільки у зв'язку з конкретними фактами правопорушень, а й за результатами узагальнення, проведеного митним органом.

9.1. Постанову митного органу у справі про порушення митних правил може бути оскаржено особою, стосовно якої її винесено, або її представником.

9.2. Скарга на постанову митного органу подається протягом десяти днів з дати отримання копії постанови у справі або повідомлення про прийняте рішення.

Дотримання встановленого строку для подання скарги може бути підтверджене квитанцією або датою на поштовому конверті, даними журналів реєстрації вихідної/вхідної кореспонденції, іншими відомостями.

Якщо закінчення строку припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Строк не вважається пропущеним, якщо скарга була здана на пошту чи передана іншими відповідними засобами зв'язку до його закінчення.

У разі пропуску цього строку з поважних причин він за письмовою заявою може бути поновлений митним органом, який повинен розглядати скаргу.

9.3. Скарга на постанову митниці може бути подана до відповідної регіональної митниці, Держмитслужби або до місцевого суду за місцезнаходженням митниці, яка винесла постанову.

Постанова регіональної митниці, митниці прямого підпорядкування може бути оскаржена до Держмитслужби або до місцевого суду за місцезнаходженням відповідної регіональної митниці, митниці.

Якщо в зазначених випадках постанову митного органу одночасно оскаржено до митного органу вищого рівня й до суду, і суд приймає скаргу до розгляду, розгляд аналогічної скарги митним органом вищого рівня припиняється, про що цьому митному органу потрібно повідомити особу, яка подала скаргу.

Постанова Держмитслужби може бути оскаржена до місцевого суду за її місцезнаходженням.

Якщо скарга на постанову у справі про порушення митних правил надійшла до митного органу, яким вона винесена, скаргу й матеріали справи не пізніше трьох днів з дня отримання скарги цьому митному органу потрібно надіслати фельд'єгерським зв'язком до органу, уповноваженого її розглядати, про що письмово повідомити скаржника.

Безпідставна передача скарги на розгляд іншим органам є неприпустимою.

9.4. Законність і обґрунтованість постанови митного органу у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені митним органом вищого рівня у зв'язку з поданням скарги, унесенням подання (протесту) прокурором, а також під час здійснення систематичного контролю, передбаченого статтею 327 Митного кодексу України.

Подання скарги або внесення подання (протесту) зупиняє виконання постанови митного органу у справі про порушення митних правил до закінчення розгляду скарги/подання (протесту).

9.5. Подання (протест) прокурора на постанову у справі про порушення митних правил, винесену митним органом, розглядається митним органом вищого рівня.

9.6. Згідно зі статтею 396 Митного кодексу України скарга й подання (протест) прокурора на постанову у справі про порушення митних правил розглядаються в десятиденний строк з дня їх надходження до митного органу вищого рівня, уповноваженого приймати рішення по суті скарги/подання (протесту), якщо інше не встановлено законом.

Законом України "Про звернення громадян" передбачено розгляд звернень громадян, у тому числі й скарг, у строк, що не перевищує одного місяця від дня їх надходження, а тих, що не потребують додаткової перевірки, - негайно, але не пізніше 15 днів з дня їх отримання. Якщо в місячний строк вирішити порушені в скарзі питання неможливо, керівник митного органу, який розглядає скаргу, як виняток, установлює потрібний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому, загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

За результатами розгляду скарги або подання (протесту) рішення приймається відповідно до вимог Митного кодексу України.

Про результати розгляду подання (протесту) прокурора повідомляється прокурор, а також особа, відносно якої винесено постанову, протест на яку розглядався.

Копія постанови, винесеної митним органом вищого рівня за результатами розгляду подання (протесту) прокурора на постанову у справі про порушення митних правил, протягом трьох днів надсилається особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови, якщо така виносилась митним органом вищого рівня за результатами розгляду скарги на постанову у справі про порушення митних правил, повинна бути надіслана особі, стосовно якої її винесено, з дотриманням строку, передбаченого для розгляду звернень громадян Законом України "Про звернення громадян".

9.7. У разі винесення судом постанови у справі про порушення митних правил, з якою митний орган обґрунтовано не погоджується, митному органу потрібно звернутись до суду вищої інстанції з обґрунтуванням необхідності перегляду такої постанови в порядку нагляду або до наглядового прокурора з проханням про внесення протесту.

10.1. Постанови митних органів про накладення стягнення у справі про порушення митних правил є обов'язковими для виконання.

10.2. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил підлягає виконанню після закінчення строку її оскарження - десяти днів з дня вручення копії постанови особі, щодо якої її винесено.

У разі оскарження постанови або внесення на неї прокурором подання (протесту), виконання постанови зупиняється до прийняття митним органом вищого рівня рішення за результатами розгляду скарги або подання (протесту).

У разі винесення митним органом кількох постанов про накладення стягнень за порушення митних правил щодо однієї особи, кожна постанова виконується окремо.

10.3. Постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил у вигляді попередження виконується митним органом, який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику з врученням копії такої постанови.

Якщо постанова митного органу про накладення стягнення у вигляді попередження виноситься за відсутності порушника, копія постанови видається або висилається йому протягом трьох днів з дня винесення постанови, після чого така постанова вважається виконаною.

10.4. Штраф сплачується особою, визнаною винною в порушенні митних правил, безпосередньо в касі митного органу, що виніс постанову у справі, або в банківських установах України в установленому порядку.

У разі внесення суми штрафу безпосередньо в касу митного органу порушнику видають квитанцію встановленого зразка. Копію квитанції слід додати до матеріалів справи.

У разі внесення суми штрафу в установи банків України копію квитанції банківської установи також слід долучити до матеріалів справи.

У разі несплати штрафу в установлені ст. 403 Митного кодексу України строки постанова митного органу надсилається для примусового виконання до районного, міського (міста обласного значення), районного в місті відділу державної виконавчої служби.

Постанова митного органу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повинна бути повернута органом державної виконавчої служби до митного органу, що виніс постанову.

Сума штрафу перераховується до державного бюджету.

Сплата особою, яка вчинила порушення митних правил, податків і зборів, установлених законами України, проводиться незважаючи на сплату штрафу.

10.5. У разі несплати штрафу в установлений строк він стягується за рахунок сум, одержаних від реалізації в установленому порядку товарів, транспортних засобів, вилучених митним органом для забезпечення стягнення штрафу.

У разі сплати штрафу товари, транспортні засоби, вилучені для забезпечення стягнення штрафу, можуть бути отримані особою, у якої вони були вилучені, або її представником у митному органі, яким здійснено вилучення, протягом установлених законом строків.

У разі відсутності в Україні майна, що належить особам, які притягуються до відповідальності, порядок виконання постанови митного органу про накладення на них стягнення визначається законодавством України й міжнародними договорами з державами, на території яких проживають або перебувають ці особи.

10.6. Витрати митного органу, пов'язані зі зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких винесено постанову у справі про порушення митних правил, відшкодовуються особою, яка вчинила порушення митних правил, у порядку, установленому законом.

Якщо у строки, передбачені для добровільного виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, постанову у справі про порушення митних правил у частині відшкодування порушником витрат митного органу у справі не виконано, така постанова повинна бути надіслана до відповідного органу державної виконавчої служби для примусового виконання.

10.7. Не підлягає виконанню постанова митного органу про накладення стягнення за порушення митних правил, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.

10.8. Постанова у справі про порушення митних правил, винесена судом, звертається до виконання судовими органами.

Товари, транспортні засоби, вилучені митним органом, щодо яких винесена постанова суду про конфіскацію, передаються державному виконавцеві.

10.9. За наявності підстав з метою перевірки законності здійснення виконавчого провадження митний орган повинен звернутися до органів державної виконавчої служби вищого рівня.

10.10. Після виконання постанови митного органу прошита, з пронумерованими аркушами й опечатана справа здається в архів митного органу, який виніс постанову у справі.