Про практику розгляду Вищим господарським судом України окремих господарських спорів

Департамент правового забезпечення інформує про практику розгляду Вищим господарським судом України господарських спорів щодо податкових повідомлень митниць про нарахування податкових зобов'язань та здійснення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі із застосуванням векселів.

Так, при розгляді касаційної скарги Магістральної митниці на рішення господарського суду Харківської області від 08.05.2003, справа N 11/119-03, яким задоволено позов ТОВ "Іст Оіл Груп" та визнано недійсними податкові повідомлення митниці про нарахування податкових зобов'язань, Вищий господарський суд задовольнив скаргу з наступних підстав. Згідно з пп. 1.11 п. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574 (далі - Положення), визначено поняття вантажно-митної декларації - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Згідно з п. 9 даного Положення, ВМД складається з уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (додаток 1) на п'яти зброшурованих основних аркушах різного кольору та уніфікованого адміністративного документа форми МД-3 (додаток 2) на такій само кількості зброшурованих додаткових аркушів різного кольору.

ВМД у розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством. При цьому, строк подачі ВМД пов'язаний з настанням певних подій і встановлюється митницею - здійснення декларування при митному оформленні товарів та інших предметів, ст. ст. 21, 37, 38, 44, 46, 85 Митного кодексу України, п. 3 Положення про вантажну митну декларацію; документ, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Так, п. 2 Положення встановлено, що ВМД містить інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Таким чином, вищенаведене свідчить про неврахування судом норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" стосовно віднесення вантажної митної декларації до податкової декларації.

За результатами розгляду справи Вищий господарський суд рішення господарського суду скасував, а справу передав на новий розгляд (постанова від 14.07.2003 N 11/119-03) та зобов'язав господарський суд першої інстанції взяти до уваги викладене.

У відкритому судовому засіданні Вищий господарський суд, розглядаючи касаційну скаргу Магістральної митниці, дослідив матеріали справи за позовом ТОВ "Торговельний будинок "Надія" до Магістральної митниці про визнання недійсним талону відмови та зобов'язання митниці здійснити митне оформлення товару за умови здійснення позивачем розрахунків по ПДВ податковим векселем на суму податкового зобов'язання (справа N 10/9-03). Встановлено, що судами першої та апеляційної інстанцій безпідставно не застосовано ст. 51 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік", неповно з'ясовані обставини справи, пов'язані із встановленням напрямків виробничої діяльності, якою займається позивач.

Не прийнято до уваги твердження суду стосовно того, що ст. 51 Закону України "Про державний бюджет України на 2003 рік" фактично змінює механізм сплати податків, суперечить ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування", оскільки згадана норма неконституційною не визнавалася. Встановлені законодавцем обмеження у застосуванні векселів направлені на наповнення бюджету 2003 р. без відстрочення платежів, а не навпаки, як це зазначено у рішення суду першої інстанції.

ВГС зазначив, що при розгляді справи судами першої та другої інстанцій не враховано, що ст. 11 Закону України "Про ПДВ" є бланкетною нормою, що дає підстави для правомірного застосування ст. 51 Закону України "Про Державний бюджет на 2003 рік". Митниця позбавлена права не застосовувати чинні нормативні акти, які підлягали застосуванню.

За таким обставин касаційну скаргу Магістральної митниці задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Харківської області у справі скасовано, а справа направлена на новий розгляд (постанова від 12.08.2003 N 10/9-03).

Вищевикладене пропонуємо враховувати при підготовці до справ за позовами суб'єктів ЗЕД до митниці із аналогічних правовідносин.