Про доповнення до листів від 15.03.06 № 29/1-10.2/1725-ЕП та від 05.05.06 № 29/1-10.2/3192-ЕП щодо методичних рекомендацій по відбору проб i зразків для лабораторних досліджень

Відповідно до пункту 2 Порядку взяття (надання) проб i зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.02 № 1862, наказу Державної митної служби України від 05.08.04 № 576 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів i транспортних засобів" (у редакції наказу Державної митної служби України від 02.03.07 № 175 ), та з метою належного забезпечення процедури взяття (надання) проб i зразків товарів для проведення їх дослідження, дотримання вимог ДСТУ, ГОСТ, міжнародних стандартів надаємо для використання в роботі "Збірник методичних рекомендації щодо відбору проб i зразків товарів для лабораторного дослідження та митної експертизи", який включає методичні рекомендації, відпрацьовані Управлінням з початку 2007 року.

1.1 Вступ, сфера застосування

1.1.1 Ці методичні рекомендації встановлюють порядок та методи відбору проб та зразків окремих груп товарів, які надаються для митного оформлення.

Ці рекомендації призначені для посадових осіб митних органів, які здійснюють відбір проб і зразків та надають їх для проведення досліджень до експертних підрозділів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи.

1.1.2 Основною метою дослідження проб і зразків товарів є ідентифікація товару та встановлення відповідності визначених показників (параметрів) тим, що заявлені в документації для митного оформлення товару.

1.2 Нормативні посилання

В цьому збірнику є посилання на такі законодавчі та нормативні документи: Митний кодекс України . Постанова Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1862 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 92 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками". Наказ Державної митної служби України від 05.08.2004 № 576 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів" (у редакції наказу Державної митної служби України від 02.03.07 № 175 ). Наказ Державної митної служби України від 18.04.2005 № 302 "Про затвердження форми акта про взяття проб і зразків товарів". Наказ Державної митної служби від 23.12.2002 № 719 "Про затвердження Нормативів відбору проб і зразків товарів для проведення досліджень (аналізу, експертизи)".

ДСТУ ISO 13690:2003 Зернові, бобові та продукти їхнього помелу.

ДСТУ 2729-94 Олії ефірні та продукти ефіроолійного виробництва. Правила приймання, відбір проб та методи органолептичних випробувань.

ДСТУ 4096-2002 Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторних випробувань.

ГОСТ 10742-71 Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и угольные брикеты. Методы отбора проб и обработки проб для лабораторных испытаний.

ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Привила приемки и методы отбора проб.

ГОСТ 14137-74 Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб.

ГОСТ 2517-85 Нефть и нефтепродукты. Методы отбора проб.

1.3 Терміни та визначення

1.3.1 Партія - кількість товару, однорідного за якістю та найменуванням, виготовленого протягом визначеного інтервалу часу в одних і тих же умовах, призначеного для імпорту/експорту, оформленого одним документом, що засвідчує якість, та однією вантажно-митною декларацією.

1.3.2 Вибірка - кількість одиниць товару, які відбирають від загальної кількості товарних одиниць, для перевірки.

1.3.3 Об’єм вибірки - кількість товару, що відбирають з кожної партії.

1.3.4 Зразок - окрема одиниця досліджуваного об’єкту (товару).

1.3.5 Проба - кількість нештучного товару чи частина зразка, яка відібрана з партії, що досліджується, тотожна складу і ознакам партії.

1.3.6 Точкова проба - проба, відібрана за один прийом від продукції. Вона характеризує якість товару в одному об’єкті чи тарному місці або на певному заданому рівні резервуару чи транспортного засобу.

1.3.7 Об’єднана проба - проба, складена з ретельно перемішаних точкових проб, відібраних у відповідному порядку, об’єднаних у вказаному співвідношенні та для якої характерні середні значення характеристик товару.

1.3.8 Середня проба - частина об’єднаної проби, що складається із двох рівноцінних проб - аналітичної та контрольної.

1.3.9 Аналітична проба - частина середньої проби, яка використовується для лабораторного дослідження.

1.3.10 Контрольна проба - частина середньої проби, яка зберігається в лабораторії протягом двох місяців і використовується для арбітражних досліджень.

1.3.11 Арбітражна проба - частина об’єднаної проби, яка зберігається у особи, що направила зразок на дослідження, або в дослідницькій організації в опечатаному цією організацією вигляді. Ця проба використовується для арбітражного дослідження при виникненні розбіжностей або оскарженні прийнятого дослідницькою організацією рішення.

1.3.12 Квартування - метод, що полягає у послідовному виконанні за встановленими правилами розподілу об’єднаної проби, розміщеної рівним шаром на площині у вигляді квадрату, з метою її зменшення для одержання аналітичної та контрольної проб.

1.4 Порядок взяття проб i зразків товарів

Взяття проб i зразків товарів проводиться відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1862 із змінами та доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 92 "Про затвердження Порядку взяття (надання) проб і зразків товарів, проведення досліджень (аналізу, експертизи) з метою їх митного оформлення, а також розпорядження зразками" та наказу Державної митної служби України від 05.08.2004 № 576 "Про затвердження Порядку взаємодії митних органів з Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів" (у редакції наказу Державної митної служби України від 02.03.07 № 175 ).

1.5 Загальні правила відбору проб та зразків товарів

1.5.1 Проби та зразки товарів беруться у мінімальній кількості, яка забезпечує можливість проведення їх дослідження за нормами, затвердженими відповідними нормативними документами.

У випадку, коли тара герметично запакована в ємності, пакунки, тощо для роздрібної торгівлі, то найменший пакунок вважають зразком для дослідження.

1.5.2 Проба (зразок), повинен узагальнювати типові властивості товару всієї партії. Це обумовлює визначення єдиних вимог до підготовки конкретного товару перед відбором проб (перемішування, збовтування, струшування, тощо), а також вибору методу відбору проб та зразків.

З партії товару точкові проби відбирають з різних місць, створюють з них об’єднану пробу та виділяють середню пробу, яка буде мати середні значення характеристик товару всієї партії та яку використовують при проведенні лабораторних досліджень.

Ці методичні рекомендації визначають порядок і методи проведення зазначених операцій.

1.5.3 Якщо технічної можливості для змішування порцій зразка не має чи неможливо визначити однорідність порцій зразка, то потрібно відправляти на дослідження кожну порцію зразка з окремим митним забезпеченням.

1.5.4 Зразки відбирають так, щоб завдана шкода партії товару була мінімальною.

1.5.5 Після процедури відбору проб та зразків вживають запобіжних заходів для унеможливлення їх заміни чи підробки.

1.5.6 Етикетки прикріплюють до зразків таким чином, щоб вони не могли відірватись або пошкодитись при відкриванні зразка для дослідження і при зніманні митного забезпечення. Під час дослідження ідентифікаційна етикетка повинна залишатися незайманою.

1.5.7 Потрібно виконувати встановлені заходи безпеки під час відбору проб горючих, вибухонебезпечних, токсичних, корозійноактивних чи отруйних зразків. На тарі з такими зразками повинне бути спеціальне маркування: "Небезпечно", тощо.

1.5.8 У випадку надходження для митним оформлення швидкопсувних продуктів, зразок чи пробу потрібно чітко маркувати як "швидкопсувний продукт" та забезпечити транспортування до експертних митних підрозділів в термін не більше ніж 2 години.

1.5.9 Зразки потрібно надійно пакувати і відправляти в експертні підрозділи митної служби з такими товарно-супровідними документами:

- акт про відбір проб і зразків товарів;

- акт про проведення митного огляду товарів;

- митна декларація;

- контракт (договір) на поставку товару;

- інвойс (рахунок-фактура, накладна тощо);

- сертифікати контролюючих органів;

- сертифікат якості товару, виданий виробником;

- технічна або технологічна документація із зазначенням відомостей про кількісний та якісний склад, фізико-хімічні властивості, основні технологічні стадії виробництва та призначення товару (технічні умови, технологія виготовлення, специфікація, каталоги й паспортні дані на вироби фірм-виробників, дозволи, маркувальні етикетки, робочі креслення, тощо).

1.5.10 Акт про відбір проб і зразків складається в трьох примірниках, один з яких додається до взятих проб і зразків, другий - передається власнику товару або декларанту (чи уповноваженій ним особі), третій - залишається у справах митного органу. У цьому акті обов’язково відображають інформацію щодо відповідності відібраних зразків та проб транспортним засобам або партіям, які перевіряються.

Акт до експертного підрозділу надається у вигляді оригіналу, інші документи - у вигляді копій, завірених митним органом.

1.5.11 Під час проведення відбору проб та зразків товару, необхідно дотримуватись вимог правил техніки безпеки та охорони праці.

1.6 Направлення зразків на дослідження

1.6.1 При транспортуванні проб та зразків до експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи необхідно забезпечити їх збереження у незмінному стані, для чого використовують тару, визначену методичними рекомендаціями чи іншими нормативними документами на цю продукцію, та визначають спосіб і умови транспортування, які можуть забезпечити ці вимоги.

1.6.2 На кожний екземпляр відібраних проб і зразків накладається окреме митне забезпечення.

1.6.3 Тара з пробами супроводжується етикетками. Одну етикетку вкладають всередину ємності, а другу прикріплюють на зовнішній поверхні.

Маркування повинно містити повну інформацію для ідентифікації зразка.

2.1 Вступ, призначення.

Ці методичні рекомендації застосовуються при відборі проб і зразків ароматичних харчових добавок від певної партії із накопичувальних ємностей, залізничних і автоцистерн, фляг, бочок, барабанів, мішків, контейнерів, пакетів, тощо з метою проведення дослідження, необхідного при митному контролі та митному оформленні зазначеного товару.

2.2 Метод (процедура) відбору проб та зразків

2.2.1 Для відбору проб складають вибірку пакувальних одиниць продукції, відібраних від партії. Пакувальні одиниці продукції відбирають у вибірку довільно. Обсяг вибірки визначають по таблиці 1.

2.2.2 З одиниць продукції, що потрапили у вибірку, відбирають точкові проби, з яких формують об’єднану та аналітичну проби.

2.2.3 Точкові проби за масою (об’ємом) повинні бути приблизно рівними. Сума всіх точкових проб за масою (об’ємом) повинна бути в 1,5-2,0 рази більша, ніж маса аналітичної проби.

Відбирають по три точкових проби з верхнього, середнього та нижнього шарів кожної пакувальної одиниці.

Усі точкові проби вміщують у посудину для проб, ретельно перемішують та одержують об’єднану пробу.

2.2.4. Аналітичну пробу одержують після ретельного перемішування об’єднаної проби та простим скороченням її маси до маси аналітичної проби.

2.3 Пристрої для відбору проб

2.3.1 Для відбору проб ароматичних харчових добавок застосовують пристрої, що зазначені в таблиці 2.

2.3.2 Посудини та пристрої для взяття проб повинні бути чисті та сухі, без стороннього запаху, виготовлені з матеріалу, хімічно інертного по відношенню до проб, що відбирають (скляні, пластикові, тощо). Їх місткість повинна перевищувати об’єм проби на 5-10%. Ємності повинні герметично закриватися пробкою (корком), захищеною, в разі необхідності, фольгою або пергаментом.

З метою проведення повторного (додаткового, контрольного тощо) дослідження товарів відбір проб і зразків здійснюється у двох примірниках (один - для проведення дослідження, другий - у якості контрольного) з обов’язковим маркуванням кожного з них. На обидва примірники відібраних проб і зразків товарів накладають окреме митне забезпечення. Відбір проб і зразків товарів оформлюють актом за формою, затвердженою Держмитслужбою України. Акт складають в трьох примірниках, один з яких додають до взятих проб і зразків, другій передають власнику товару або декларанту (чи уповноваженій ним особі), третій - залишають у справах митного органу.

3.1 Вступ, сфера застосування

Ці методичні рекомендації встановлюють порядок відбору проб зерна, що перебуває під митним контролем, для проведення дослідження. Вони поширюються на зерно зернових і зернобобових культур (за виключенням сої та арахісу), яке призначене для продовольчих, кормових і технічних цілей.

3.2 Процедура відбору проб та зразків

3.2.1 Пристрої для відбору проб

Для відбору проб та розподілення зон відбору застосовують пробовідбірники та щупи згідно розділу 4 ДСТУ ISO 13690:2003 такої конструкції, яка виключає травмування зерна, та наступне обладнання:

- для отримання точкових проб із статистичного об’єму використовують ручні щупи, механічні апарати або апарати з повітряним піддуванням;

- для відбирання проб із мішків використовують мішкові щупи;

- для змішування і розподілення проб використовують совки і ділильні пристрої або апарати автоматичного розподілення;

- ваги лабораторні з похибкою зважування не більше 0,01 г за ГОСТ 24104-80;

- ваги з межею зважування до 20 кг за ГОСТ 23676-79;

- ковші місткістю не менш 200 см-3;

- дільники;

- планки дерев’яні;

- совки;

- ємності для проб.

3.2.2 Обсяг вибірки

Залежно від маси партії та її стану по засміченості відбір точкових проб зі струменя переміщуваного зерна проводять у кількості, що зазначена в табл. 1.

3.2.3 Відбір точкових проб із залізничних або транспортних вагонів, вантажних автомобілів, із барж і суден

Проби для дослідження відбирають з кожного завантаженого вагона, вантажного автомобіля, баржі або судна по всій глибіні партії.

Кількість точкових проб визначають в залежності від маси партії в наступному порядку:

- від партії масою до 15 т відбирання проб для дослідження проводять у 5 точках

- від партії масою від 15 т до 30 т відбирання проб для дослідження проводять у 8 точках

- від партії масою від 30 т до 500 т відбирання проб для дослідження проводять не менше ніж у 11 точках

- від партії масою понад 500 т проби для дослідження відбирають згідно з таблицею 2.

Розрахунки для одержання даних, наведених у таблиці 2, проводять, використовуючи позначкову систему, наступним чином:

- добувають корінь квадратний із числа, що показує тоннаж статистичного об’єму. Розділяють отримане значення на два і округлюють до наступного цілого числа. Це значення покаже мінімальну кількість точкових проб, яку необхідно отримати. Якщо умови вказують, що для отримання достовірних результатів відносно усереднення проб необхідно відібрати більшу кількість точкових проб, то їх отримують із проб, що відбирають довільно в різних місцях об’єму.

Точкові проби з автомобілів відбирають механічним пробовідбірником або вручну щупом.

Механічними засобами точкові проби відбирають не менше ніж з трьох різних точок.

3.2.4 Відбір проб для дослідження із елеваторів, бункерів або складів

Точкові проби необхідно відбирати по всій глибині партії. Для виконання цієї вимоги необхідно використовувати відповідні інструменти.

Розрахунок кількості точкових проб проводиться, використовуючи позначкову систему, наведену у п.п. 3.2.3.

3.2.5 Відбір точкових проб при навантаженні (вивантаженні) зерна

Точкові проби при навантаженні (вивантаженні) зерна у вагони, судна, склади й силоси елеватора відбирають зі струменя переміщуваного зерна у місцях перепаду механічним пробовідбірником або спеціальним ковшем шляхом перетинання струменя через рівні проміжки часу протягом усього періоду переміщення партії. Для того, щоб забезпечити вимоги, які зазначені в табл. 1, періодичність відбору точкових проб встановлюють залежно від швидкості переміщення зерна, маси партії, стану по засміченості. Маса однієї точкової проби повинна бути не менше ніж 100 г.

3.2.6 Відбір точкових проб зерна, що зберігається в силосах елеватора та на складах з похилими підлогами

Точкові проби зерна, що зберігається в силосах елеватора та на складах з похилими підлогами, відбирають у процесі випуску зерна із силосу або секції складу відповідно до вимог п.3.2.5.

3.2.7 Відбір точкових проб з мішків

Точкові проби відбирають із різних частин мішка (наприклад, із верхньої частини, середини і нижньої частини) за допомогою мішкового щупа згідно з таблицею 3.

3.3 Складання об’єднаної проби

Об’єднану пробу одержують як сукупність точкових проб. Всі точкові проби зсипають у чисту, суху, міцну, незаражену шкідниками хлібних запасів тару, яка виключає зміну якості зерна, та ретельно перемішують.

При використанні механічного пробовідбірника для відбору проб з автомобілів, точкові проби змішуються в процесі відбору проб і утворюють об’єднану пробу.

3.4 Виділення середньої проби

Маса середньої проби повинна бути 2,0±0,1 кг. Якщо маса об’єднаної проби перевищує 2,0+0,1 кг, то виділення середньої проби з об’єднаної проводять на дільнику. Допускається складання середньої проби ручним способом методом квартування. Для цього об’єднану пробу висипають на стіл із гладкою поверхнею, розподіляють зерно у вигляді квадрата й змішують його за допомогою двох коротких дерев'яних планок зі скошеним ребром. Змішування проводять так, щоб зерно, захоплене із протилежних сторін квадрата на планки в правій і лівій руках, зсипалося на середину одночасно, утворюючи після декількох перемішувань валик. Потім зерно захоплюють із кінців валика й одночасно з обох планок зсипають на середину. Таке перемішування проводять три рази, після чого об’єднану пробу знову розподіляють рівним шаром у вигляді квадрата і планкою ділять по діагоналі на чотири трикутники. Із двох протилежних трикутників зерно видаляють, а у двох, що залишилися, зерно збирають разом, перемішують наведеним раніше способом і знову ділять на чотири трикутники, з яких два йдуть для наступного розподілу. Так роблять доти, доки у двох трикутниках не буде (2,0±0,1) кг зерна, що і складе середню пробу.

При відборі проб від великої однорідної партії зерна при навантаженні (вивантаженні) судна середню пробу складають у такий спосіб:

- із точкових проб, відібраних відповідно до вимог табл. 1 за певний відрізок часу (година або дві), складають проміжну пробу, яку ретельно змішують і виділяють з неї середню пробу масою 2,0±0,1 кг. В залежності від кількості відрізків часу таких проб буде декілька. Після закінчення навантаження (вивантаження) зерна у трюмі або пароплаві усі середні проби, виділені із проміжних, поєднують і з них виділяють загальну середню пробу, яка включає в себе аналітичну та контрольну проби.

3.5 Направлення проб на дослідження

Проби необхідно доставляти для дослідження якнайшвидше. При транспортуванні проб до експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи або іншої установи (організації) необхідно забезпечити збереження проб у незмінному стані шляхом захисту від прямих сонячних променів, нагрівання чи охолодження, вологи, тощо.

4.1 Вступ

Ці методичні рекомендації встановлюють порядок відбору проб товарів, що переміщуються у великих ємностях (цистернах, корабельних танках, тощо) та перебувають в особливих умовах транспортування або зберігання (заморожений стан, консервація харчових товарів діоксидом сірки, тощо).

4.2 Процедура відбору проб

4.2.1 Товар приймають партіями. Для перевірки відповідності якості товару вимогам нормативно-технічної документації досліджують середню пробу, виділену з об’єднаної проби. Якщо в партії присутні декілька марок товарів, проби відбирають окремо для кожної марки товару.

4.2.2 Відібрану об’єднану пробу розфасовують у чисту та суху (наявність води, інших розчинників, бруду не допускається, оскільки це може суттєво вплинути на результати дослідження) пластикову, скляну або металеву (наприклад, у каністру) тару.

У випадку виникнення спірних питань, товар вміщують виключно у тару з темного скла.

Тара заповнюються не більше ніж на 90 %.

4.2.3 Пляшки з пробами герметично закорковують або закривають гвинтовими кришками з прокладками, хімічно стійкими до речовини, з якої складається проба, банки щільно закривають кришками. Горловину закоркованої(закритої) пляшки чи банки загортають у поліетиленову плівку або у інший щільний матеріал, що забезпечує недоторканість проби, та обв’язують мотузкою. Кінці мотузки протягають у отвір етикетки, пломбують або заливають сургучем на пластині із щільного картону чи дерева та опечатують. Дозволяється приклеювати етикетки до пляшки, банки, пакету та іншої тари.

На етикетці повинно бути вказано, якому супроводжувальному документу відповідають проби. Митне забезпечення на упаковці повинне виключати можливість підміни товару.

На етикетці зазначають:

- номер проби згідно з журналом обліку;

- назву речовини, що направляється на дослідження;

- номер резервуару та висоту наливу;

- номер партії, одиниці транспортної тари, цистерни;

- назва судна, номер танка, тощо, з якого відібрано пробу;

- дата, час відбору;

- посади та прізвища осіб, які відбирали та опечатували пробу.

4.3 Відбір проб із залізничних та автомобільних цистерн

4.3.1 Від товару, який знаходиться у залізничних та автомобільних цистернах, точкові проби відбирають рівними порціями з верхнього, нижнього та середнього шарів. Точкові проби об’єднують, перемішують та складають об’єднану пробу. Від продукції, яка знаходиться у цистернах з відсіками, точкові проби відбирають рівними порціями від кожного відсіку цистерни з верхнього, нижнього та середнього шарів. У нафтопродуктів точкові проби відбирають з рівня 0.33 діаметра цистерни від дна цистерни.

4.3.2 Для відбору проб використовують один з переносних пробовідбірників.

4.3.3 Для кожної марки товару проби відбирають з кожної четвертої цистерни, але не менше, ніж з двох цистерн. Об’єднану пробу товару складають шляхом змішування окремих точкових проб пропорційно до об’єму товару в цистернах, з яких відібрано проби.

4.4 Відбір проб з наливних суден

4.4.1 Якщо рівень товару у рідкому стані вище 3 м, то відбір точкових проб проводиться наступним чином:

- на відстані 25 см від поверхні рідини;

- на висоті середини шару рідини;

- на висоті 25 см від дна танка.

Об’єднана проба виготовляється шляхом змішування точкових проб верхнього, середнього та нижнього рівнів у співвідношенні 1:3:1. Відбір точкових проб проводиться зверху вниз.

4.4.2 Якщо рівень товару у рідкому стані нижче 3 м, то відбір точкових проб проводиться наступним чином:

- на висоті середини шару рідини;

- на висоті 25 см від дна танка.

Об’єднана проба виготовляється шляхом змішування точкових проб середнього та нижнього рівнів у співвідношенні 3:1. Відбір точкових проб проводиться зверху вниз.

4.4.3 Для відбору проб використовують один з переносних пробовідбірників.

4.4.4 Для кожної марки товару точкові проби відбирають з кожного танка місткістю 1000 куб. м і більше та з кожного четвертого танка місткістю менше, ніж 1000 куб. м (але не менше, ніж з 25 % всіх танків місткістю до 1000 куб. м).

4.5 Консервовані та заморожені проби

4.5.1 У разі, якщо відібраний товар являє собою харчовий продукт, насичений діоксидом сірки (Е220), який застосовується для транспортування та тимчасового зберігання таких товарів, як сульфітовані сусла, соки, виноматеріали, пюре, тощо, необхідно проводити швидкий відбір проб та негайно герметично закривати тару. Це робиться для того, щоб зберегти високу концентрацію діоксиду сірки у відібраних пробах.

4.5.2 У разі, коли відібраний товар являє собою заморожений харчовий продукт, то необхідно відразу після відбору проб доставити його до експертного підрозділу. При цьому відібрані проби не повинні транспортуватись в умовах, що сприяли б його розморожуванню.

4.6 Правила безпеки праці

Під час роботи необхідно дотримуватись правил безпеки на виробництві. Під час відбору проб харчових продуктів, консервованих діоксидом сірки необхідно використовувати протигаз. Під час відбору проб заморожених харчових продуктів необхідно використовувати засоби захисту від переохолодження організму та обмороження рук.

5.1 Вступ

Ці методичні рекомендації встановлюють порядок відбору проб та зразків кам’яного вугілля, антрацитів, горючих сланців та вугільних брикетів (у подальшому - палива) крупністю кусків до 300 мм, що перебувають під митним контролем, для проведення дослідження.

5.2 Процедура відбору проб та зразків

Відбір проб та зразків виконується у послідовності, вказані у п.п.1.4 Збірника.

Кам’яне вугілля приймають партіями. Для перевірки відповідності якості товару вимогам нормативно-технічної документації досліджують аналітичну пробу, виділену з об’єднаної проби.

5.3 Принципи відбору проб

5.3.1 Під час проведення відбору проб та зразків товарів необхідно суворо дотримуватися вимог правил безпеки та охорони праці.

5.3.2 Відбір проб і зразків товарів оформлюється актом за формою, затвердженою Державною митною службою України.

5.3.3 Кількість точкових проб, які відбирають для складання об’єднаної проби, залежить від об’єму чи маси партії товару. Її визначають наступним чином:

- якщо партія палива обмежена однією транспортною одиницею (вагоном, машиною, тощо), кількість точкових проб становить 8;

- якщо маса партії товару не перевищує 500 т, об’єднану пробу складають з 16 точкових проб;

- якщо обсяг партії товару не перевищує 1000 т, об’єднану пробу складають з 32 точкових проб;

- якщо партія товару менше ніж 15000т, то одну точкову пробу відбирають від кожних 125 т вантажу;

- якщо партія товару складає масу від 15000 т до 60000 т, то одну точкову пробу відбирають від кожних 250 т вантажу;

- якщо партія товару більше 60000 т, то одну точкову пробу відбирають від кожних 500 т вантажу.

5.3.4 Відбір точкових проб проводять з різних точок, рівномірно розподілених по поверхні транспортних засобів (вагонів, машин).

Мінімальна маса точкової проби складає 200 грамів.

Відбір проб проводять механізованим способом із застосуванням пробовідбірників (бурового чи грейферного). Якщо неможливе механізоване відбирання, дозволяється відбирати проби вручну.

5.3.5 Устаткування для відбору проб повинно задовольняти наступним вимогам:

- ширина розкриття пристрою відбору повинна перевищувати розмір максимальних кусків палива не менше ніж на 50 мм;

- місткість ковшових пристроїв відбору повинна бути такою, щоб при відборі точкових проб виключити їх переповнення;

- відбірні пристрої повинні повністю звільнятись від матеріалу проби після закінчення відбору;

- буровий пробовідбірник для відбору проб із завантаженого у транспортні засоби палива повинен відбирати точкові проби на глибину не менше ніж ? висоти завантаженого палива, а грейферний - не менш ніж 0.4 м від поверхні завантаженого шару.

Якщо крупність палива не перевищує 25 мм, допускається відбір проб за допомогою зонду.

5.3.6 Паливо для точкової проби беруть, не відділяючи породу та зростки.

Після відбору всіх точкових проб їх ретельно змішують з метою отримання об’єднаної проби.

З об’єднаної проби, шляхом зменшення її за методом квартування, виділяють дві проби (аналітичну та контрольну).

Метод квартування полягає в послідовному виконанні розподілу об’єднаної проби, розміщеної рівним шаром на площині у вигляді квадрату, який ділять по діагоналі на чотири трикутники. Два протилежних трикутника видаляють, а два, що залишилися, збирають разом і перемішують. Квартування повторюють доти, доки маса об’єднаної проби не буде складати подвоєну нормативну масу проби згідно з наказом ДМСУ від 23.12.02 № 719 . Отриману таким чином пробу ділять на дві частини (аналітичну та контрольну).

Протягом всього процесу відбору проб необхідно дотримуватись заходів щодо запобігання втрати матеріалів проб, зміни їх якості та характеристик, забруднення та інших несприятливих факторів.

Аналітична та контрольна проби зразків товарів повинні реально відображати склад партії, з якої вони відібрані.

5.4 Підготовка проб і зразків для направлення на дослідження

5.4.1 Після отримання проб, їх поміщують в суху, чисту ємність: скляну банку, полімерний контейнер або пакет з водонепроникного полімерного матеріалу (наприклад, поліетилену). Ємності для пакування проб повинні забезпечувати герметичність пакування.

5.4.2 На кожну з відібраних проб і кожен зразок накладають окреме митне забезпечення.

5.4.3 Тара з пробами супроводжується етикетками. Одну етикетку вкладають всередину ємності, а другу прикріплюють на зовнішній поверхні.

Маркування повинно містити достатньо інформації для ідентифікації зразка (п. 4.2.3).

Етикетки прикріплюють до тари таким чином, щоб вони не відірвалися та не зазнали пошкодження під час відкривання зразка чи під час знімання митного забезпечення. На протязі дослідження ідентифікаційна етикетка повинна залишатися непошкодженою.

Виконано авторським колективом у складі: Валуйська О.А., Дунський Д.В., Садчикова Л.В., Сологуб О.В., Малинка Є.О., Белєвцов А.В., Остапенко С.В., Сорокіна І.С.

Узагальнено: Службою стандартизації та організаційного забезпечення.