Про розгляд звернень

Міністерство фінансів України Лист від 12.02.2018 №35220-07-10/3980
Остання редакція від 12.02.2018. Прийняття
Реквізити

Видавник: Міністерство фінансів України

Тип Лист

Дата 12.02.2018

Номер 35220-07-10/3980

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.02.2018 N 35220-07-10/3980
Про розгляд звернень
Міністерство фінансів розглянуло листи щодо деяких питань з бухгалтерського обліку в державному секторі та в межах компетенції повідомляє.
Міністерство фінансів України відповідно до повноважень, встановлених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. N 375, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінфіну, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 (далі - Стандарт 121), та розкриті в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 11 (далі - Методрекомендації).
Відповідно до пункту 1 розділу II Стандарту 121 одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, а саме закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього.
Відповідно до вимог пунктів 3 та 5 розділу II Методрекомендацій кожному об'єкту основного засобу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер.
Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об'єктам основних засобів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даного суб'єкта державного сектору. Номери інвентарних об'єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об'єктам, що заново надійшли, протягом трьох років.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксуванні фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Підприємство самостійно розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.
Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з тим, з метою забезпечення єдиного підходу щодо аналітичного обліку кожного окремого об'єкта або групи необоротних активів із врахуванням Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2013 р. N 1203, керівник суб'єкта державного сектору може прийняти рішення про присвоєння інвентарних (номенклатурних) номерів для всіх об'єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних активів з урахуванням вимог законодавства.
Відповідно до 8 розділу II Стандарту 121 первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб'єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів суб'єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених пунктом 5 цього розділу, з наведенням нарахованої суми зносу.
У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.
Згідно з класифікацією основних засобів, наведеній у пункті 3 розділу II Стандарту 121, предмети вартістю (без податку на додану вартість), що не перевищує 6000 гривень, та строк використання яких перевищує один рік, зараховуються до малоцінних необоротних матеріальних активів.
Пунктом 3 розділу III Стандарту 121 передбачено, що не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом, викладеним у пункті 7 розділу IV цього Національного положення (стандарту).
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати та її розкриття у фінансовій звітності визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 135 "Витрати", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.05.2012 р. N 568 (далі - Стандарт 135).
Відповідно до Стандарту 135 вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу об'єкта витрат, та інших виробничих витрат, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема амортизація, включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка є складовою собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг).
Згідно з Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 р. N 1219 (далі - Порядок застосування Плану рахунків), для обліку сум нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що використовуються суб'єктом державного сектору в процесі звичайної діяльності та на виконання програм, не пов'язаних із основною діяльністю, призначено субрахунок 8014 "Амортизація" рахунку 80 "Витрати на виконання бюджетних програм", а для обліку сум нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, що використовуються в процесі організації та надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт, призначено субрахунок 8114 "Амортизація" рахунку 81 "Витрати на виготовлення продукції (надання послуг, виконання робіт)".
Інформація щодо сум нарахованої амортизації накопичується у меморіальних ордерах та картках аналітичного обліку фактичних видатків з подальшим відображенням на субрахунках 8014 та 8114.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання використання основних засобів в процесі звичайної діяльності чи в процесі організації та надання послуг, виготовлення продукції, виконання робіт до повноважень Міністерства фінансів України, визначених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. N 375, не належить.
Механізм списання об'єктів державної власності, якими є об'єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами, визначений Порядком списання об'єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 р. N 1314 (далі - Порядок 1314).
Відповідно до пункту 5 Порядку 1314 списання майна здійснюється суб'єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб'єктом управління рішення про надання згоди на його списання.
Списання повністю амортизованих основних фондів (засобів), інших необоротних матеріальних активів суб'єкта господарювання, первісна (переоцінена) вартість яких становить менш як 20 тис. гривень, здійснюється за рішенням керівника такого суб'єкта відповідно до цього Порядку (за винятком підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію).
Відповідно до пункту 3 розділу VI Стандарту 121 у разі вибуття об'єкта основних засобів з балансу списуються його первісна (переоцінена), балансова вартість та сума накопиченого зносу.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII Методрекомендацій (з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2017 р. N 1169) основні засоби, виявлені в результаті інвентаризації як нестача, списуються з балансу та відносяться на рахунок винних осіб у розмірі, визначеному відповідно до законодавства, а у разі якщо винні особи не встановлені, зараховуються на позабалансовий рахунок до моменту встановлення винних осіб або закриття провадження справи згідно з законодавством.
Відповідно до Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. N 1891, визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб'єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі (далі - особа, якій завдано збитків), у разі необхідності обгрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки.
Пунктом 10 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. N 116, передбачено, що із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі і організації з урахуванням фактичних витрат підприємства на відновлення пошкоджених або придбання нових матеріальних цінностей та вартості робіт з їх відновлення. Залишок коштів перераховується до державного бюджету.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій зі списання об'єктів основних засобів внаслідок нестачі та відшкодування завданих збитків у разі встановлення винних осіб за нестачі здійснюється відповідно до пунктів 1.27 та 1.29 Типової кореспонденції субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2015 р. N 1219 (далі - Типова кореспонденція).
Відповідно до Типової кореспонденції суб'єкти державного сектору у разі потреби можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями, що не передбачена Типовою кореспонденцією субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов'язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі, яка визначається у розпорядчому документі про облікову політику.
Згідно з пунктами 1, 2 розділу IX Методрекомендацій витрати на будівництво, виготовлення, придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями. Усі витрати на будівництво, виготовлення, створення і поліпшення об'єктів групуються за такими напрямами робіт (витрат): проектно-вишукувальні роботи, будівельні роботи, роботи з монтажу устаткування, придбання устаткування, що потребує монтажу, придбання устаткування, що не потребує монтажу, інструментів та інвентарю, інші капітальні роботи і витрати.
Витрати з виготовлення проектно-кошторисної документації, тобто проектування на будівництво, капітальний ремонт (поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо)), є одною із складових формування вартості зазначених робіт у кошторисах на їх виконання.
Відповідно до Порядку застосування Плану рахунків облік витрат на придбання, створення (виготовлення) власними силами та поліпшення основних засобів, а також витрат за незакінченими і закінченими, але не зданими в експлуатацію об'єктами капітального будівництва, реконструкції, модернізації основних засобів ведеться на субрахунку 1311 "Капітальні інвестиції в основні засоби".
Порядок розкриття інформації за статтями фінансової звітності розпорядниками бюджетних коштів, Державною казначейською службою України та державними цільовими фондами визначається Порядком заповнення форм фінансової звітності в державному секторі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.02.2017 р. N 307 (далі - Порядок 307).
Відповідно до Порядку 307 у статті "Забезпечення" Балансу відображаються кошти, які за рішенням суб'єкта державного сектору резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів.
У рядках форм фінансової звітності, де не зазначені показники, ставиться прочерк.
У статтях 2530 - 2790 Звіту про фінансові результати органами Казначейства та державними цільовими фондами відображається інформація про виконання бюджету (кошторису) у розрізі класифікації доходів бюджету та економічної класифікації видатків і кредитування бюджету порівняно із затвердженими показниками плану на звітний рік та остаточно скоригованими показниками плану на звітний період з урахуванням змін (за загальним фондом) та плану на звітний рік з урахуванням змін (за спеціальним фондом).
У графах 7, 8 статті 2544 "Власні надходження бюджетних установ" Звіту про фінансові результати наводяться показники плану на звітний рік та плану на звітний рік із урахуванням змін.
Таким чином, питання, порушені у зверненнях громадської організації "Центр підтримки реформ", на сьогодні законодавством врегульовані, у тому числі нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку, в яких суперечливі норми відсутні.
Водночас повідомляється, що листи Міністерства фінансів України мають лише інформаційно-роз'яснювальний характер і не встановлюють норм права.
Директор Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського облікуЮ. П. Романюк
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
ЛИСТ
12.02.2018 N 35220-07-10/3980
Про розгляд звернень
Міністерство фінансів розглянуло листи щодо деяких питань з бухгалтерського обліку в державному секторі та в межах компетенції повідомляє.
Міністерство фінансів України відповідно до повноважень, встановлених Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р. N 375, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов'язаних з діяльністю Мінфіну, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління, а також стосовно актів, які ним видаються.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку в державному секторі 121 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 р. N 1202 (далі - Стандарт 121), та розкриті в Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку основних засобів суб'єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. N 11 (далі - Методрекомендації).
Відповідно до пункту 1 розділу II Стандарту 121 одиницею обліку основних засобів є об'єкт основних засобів, а саме закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього.
Відповідно до вимог пунктів 3 та 5 розділу II Методрекомендацій кожному об'єкту основного засобу (крім білизни, постільних речей, одягу, взуття, бібліотечних фондів, малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання) присвоюється інвентарний номер.
Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об'єктам основних засобів, зберігаються за ними на весь період перебування їх у даного суб'єкта державного сектору. Номери інвентарних об'єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватись іншим об'єктам, що заново надійшли, протягом трьох років.