Щодо фінансування охорони праці

<...> Згідно із ч. 1 та ч. 4 ст. 19 Закону України "Про охорону праці" фінансування охорони праці здійснюється роботодавцем, а витрати на охорону праці на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, передбачаються в державному або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.

Поряд з цим, відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" фінансування заходів, передбачених національною, галузевими, регіональними програмами поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, планами наукових досліджень з охорони та медицини праці, навчання і підвищення кваліфікації відповідних спеціалістів з питань охорони праці, організації розроблення і виробництва засобів індивідуального та колективного захисту працівників, розроблення, видання, розповсюдження нормативних актів, журналів, спеціальної літератури, а також інших профілактичних заходів відповідно до завдань страхування від нещасних випадків забезпечує Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

При цьому, згідно із Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" внески до вищезазначеного Фонду сплачують і бюджетні установи у розмірі 0,2 відсотка від сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників.

Тобто, передбачена ч. 4 ст. 19 Закону України "Про охорону праці" норма практично збільшує в два рази обсяг витрат на охорону праці, які повинні здійснюватися бюджетними установами та організаціями, що в умовах обмеженості загального обсягу фінансових ресурсів, які виділяються на їх утримання, може спричинити певні ускладнення у фінансовому забезпеченні інших видатків.

Одночасно необхідно зазначити, що проведення за рахунок бюджетних коштів заходів по охороні праці, не передбачених завданнями страхування від нещасних випадків, повинні здійснюватися відповідними головними розпорядниками коштів або підпорядкованими їм закладами в установленому чинним законодавством порядку, виходячи з потреби у здійсненні таких заходів в кожному конкретному випадку та в межах асигнувань, що передбачаються у відповідних бюджетах на утримання установ або на реалізацію загальнодержавних, галузевих та регіональних програм, як цільових, спрямованих на запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням, так і інших, складовими частинами яких є заходи з охорони праці в тій чи іншій галузі.

Таким чином, зазначені видатки на охорону праці є напрямами діяльності по різних бюджетних програмах головних розпорядників коштів.

Враховуючи наведене, вважаємо, що заходи з охорони праці в бюджетних установах повинні здійснюватися за рахунок коштів, передбачених на їх утримання.