Домовленість про правила та процедури вирішення спорів

Члени цим домовляються про наступне:

1. Правила та процедури цієї Домовленості застосовуються до спорів, які подаються на розгляд відповідно до положень про консультації і вирішення спорів тих угод, які перелічено у Доповненні 1 до цієї Домовленості (які у цій Домовленості іменуються охоплені угоди). Правила і процедури цієї Домовленості також застосовуються до консультацій і вирішення спорів між членами СОТ стосовно їхніх прав та зобов'язань за положеннями Угоди про заснування Світової Організації Торгівлі (яка в цій Домовленості іменується Угода СОТ) та цієї Домовленості, які взято окремо чи у сукупності з будь-якою із охоплених угод.

2. Правила та процедури цієї Домовленості застосовуються при дотриманні таких спеціальних або додаткових правил та процедур про вирішення спорів, що містяться в охоплених угодах, які визначено у Доповненні 2 до цієї Домовленості. У тій частині, у якій існують розбіжності між правилами і процедурами, зазначеними у Доповненні 2, перевагу мають спеціальні і додаткові правила та процедури Доповнення 2. Якщо у спорах, в яких використовуються правила та процедури за більш, ніж однією з охоплених угод, виникає розбіжність між спеціальними і додатковими правила та процедурами таких угод, що розглядаються, і якщо сторони спору не можуть домовитися про правила та процедури протягом 20 днів з моменту створення групи експертів, Голова Органу вирішення спору, який передбачено у пункті 1 статті 2 (який у цій Домовленості іменується ДСБ) після консультацій зі сторонами спору повинен визначити правила та процедури, яких необхідно дотримуватися, протягом 10 днів після надання запиту будь-яким із членів СОТ, що є сторонами спору. Голова керується тим принципом, що спеціальні і додаткові правила та процедури повинні використовуватися у міру можливості, а правила та процедури, визначені у цій Домовленості - у мірі, у якій це необхідно для уникнення розбіжностей.

1. Цим засновується Орган вирішення спорів для реалізації цих правил та процедур та, якщо іншого не передбачено у охопленій угоді, положень про консультації та вирішення спорів охоплених угод. Відповідно ДСБ має повноваження створювати групи експертів, затверджувати звіти груп експертів та Апеляційного органу, здійснювати нагляд за виконанням постанов і рекомендацій, а також видавати дозвіл на тимчасове припинення поступок та інших зобов'язань за охопленими угодами. Стосовно спорів, які виникають за охопленою угодою, яка є багатосторонньою торгівельною угодою з обмеженою кількістю учасників, термін "член", який використовується у цій Домовленості, стосується лише тих членів СОТ, які є сторонами відповідної багатосторонньої торгівельної угоди з обмеженою кількістю учасників. У випадках, коли ДСБ реалізує положення про вирішення спорів багатосторонньої торгівельної угоди з обмеженою кількістю учасників, у рішеннях або діях, які приймаються ДСБ стосовно відповідного спору, можуть брати участь лише ті члени СОТ, які є сторонами цієї Угоди.

2. ДСБ повідомляє відповідні Ради і Комітети СОТ про хід розгляду спорів, які підпадають під положення відповідних охоплених угод.

3. ДСБ проводить засідання за мірою необхідності з тим, щоб виконувати свої функції у терміни, передбачені у цій Домовленості.

4. У випадках, коли правила та процедури цієї Домовленості передбачають прийняття рішення ДСБ, він приймає таке рішення шляхом консенсусу.-[1]

1. Члени підтверджують свій намір дотримуватися принципів вирішення спорів, які застосовувалися до прийняття цієї Домовленості за статтями XXII і XXIII ГАТТ 1947, а також правил та процедур у тому вигляді, у якому їх розроблено і змінено у цій Домовленості.

2. Система вирішення спорів СОТ є центральним елементом у справі забезпечення безпеки і передбачуваності багатосторонньої торгівельної системи. Члени СОТ визнають, що він служить для захисту прав та зобов'язань членів СОТ за охопленими угодами, а також для прояснення існуючих положень цих угод у відповідності зі звичайними правилами тлумачення міжнародного публічного права. Рекомендації і постанови ДСБ не можуть збільшувати або зменшувати права та зобов'язання, передбачені в охоплених угодах.

3. Оперативне вирішення спорів у ситуаціях, коли член СОТ вважає, що будь-які переваги, які йому прямо чи непрямо належать за охопленими угодами, було ушкоджено в результаті застосування заходів іншим членом СОТ, є суттєвим для ефективного функціонування СОТ і підтримання належної рівноваги між правами та обов'язками членів СОТ.

4. Рекомендації і постанови, які приймаються ДСБ, повинні мати на меті досягнення задовільного розв'язання питання відповідно до прав та обов'язків за цією Домовленістю та охопленими угодами.

5. Всі рішення з питань, які офіційно виносяться на розгляд відповідно до положень про консультації та вирішення спорів охоплених угод, зокрема арбітражні рішення, повинні бути відповідно до цих Угод і не повинні анулювати або заподіювати шкоду перевагам, які належать членам СОТ за цими угодами, а також не повинні перешкоджати виконанню будь-якого завдання таких угод.

6. ДСБ та відповідні Ради і Комітети, у яких член СОТ може підняти будь-яке питання, яке їх стосується, повідомляються про взаємопогоджені рішення з питань, які офіційно виносяться на розгляд відповідно до положень про консультації та вирішення спорів охоплених угод.

7. Перед зверненням до ДСБ член СОТ повинен визначитися з тим, чи буде плідною дія, яку він приймає відповідно до цих процедур. Метою механізму вирішення спорів є забезпечення позитивного вирішення спору. Перевага безумовно повинна віддаватися рішенню, яке є взаємно прийнятним для сторін спору і відповідає охопленим угодам. За відсутності взаємно прийнятного рішення, першим завданням механізму вирішення спорів зазвичай є забезпечити відміну відповідних заходів, якщо буде встановлено, що вони не відповідають положенням будь-якої з охоплених угод. До надання компенсації слід вдаватися лише тоді, коли негайна відміна заходу є неможливою; надання компенсації повинно застосовуватися лише як тимчасовий захід протягом відміни заходу, який не відповідає охопленій угоді. Остання можливість, яку ця Домовленість надає членові СОТ, що вдається до процедур вирішення спорів - це можливість тимчасового припинення дії поступок або інших зобов'язань за охопленими угодами на недискримінаційній основі стосовно іншого члена СОТ з відповідного дозволу ДСБ.

8. У випадках порушення обов'язків, взятих за охопленою угодою, дія prima facie як така, що є анулюванням або заподіюванням шкоди перевагам. Це означає, що зазвичай існує презумпція того, що порушення правил спричинило несприятливі наслідки для інших членів СОТ, які є сторонами відповідної охопленої угоди, і у таких випадках справою члена СОТ, проти якого висунуто скаргу, є спростувати обвинувачення.

9. Положення цієї Домовленості не обмежують прав членів надавати запит про офіційне авторитетне тлумачення положень охопленої угоди через механізм прийняття рішень за Угодою СОТ або охопленою угодою, яка є багатосторонньою торгівельною угодою з обмеженою кількістю учасників.

10. Розуміється, що запити про примирення і використання процедур вирішення спорів не повинні бути направлені на те, щоб провокувати конфлікти, і не повинні розглядатися, як такі; якщо виникає спір, усі члени СОТ повинні вступати у ці процедури з добрими намірами з метою вирішення спору. Також розуміється, що скарги і зустрічні скарги стосовно різних справ не повинні пов'язуватися між собою.

11. Ця Домовленість застосовується тільки стосовно нових запитів про консультації за положеннями про консультації охоплених угод, які було зроблено в день набрання чинності Угодою СОТ або після нього. Що стосується спорів, стосовно яких було зроблено запити про консультації відповідно до ГАТТ 1947 або будь-якою попередньою угодою, що передувала охопленим угодам до дня набрання чинності Угодою СОТ, продовжують застосовуватися відповідні правила та процедури вирішення спорів, які були чинними безпосередньо перед набранням чинності Угодою СОТ.-[2]

12. Незалежно від пункту 11, якщо скарга, основана на будь-якій з охоплених угод, подається країною-членом СОТ, що розвивається, проти розвиненої країни-члена СОТ, то сторона, що звертається зі скаргою, має право використовувати у якості альтернативи положенням, що містяться у статтях 4, 5, 6 і 12 цієї Домовленості, відповідні положення Рішення від 5 квітня 1966 р. (BISD 14S/18), за винятком випадків, коли Група експертів вирішить, що термін часу, передбачений у пункті 7 Рішення, не є достатнім для надання нею звіту, і зі згоди сторони, що звертається зі скаргою, цей термін може бути продовжено. У тій частині, у якій існують розбіжності між правилами та процедурами Статей 4, 5, 6 і 12 і відповідних правил та процедур Рішення, перевагу мають останні.

1. Члени СОТ підтверджують свою рішучість посилити і підвищити ефективність процедур консультацій, що використовуються членами СОТ.

2. Кожний член СОТ бере на себе зобов'язання доброзичливо ставитися до консультацій стосовно будь-яких заяв з боку іншого члена щодо заходів, які зачіпають функціонування будь-якої з охоплених угод і які вжито не території першого, і надавати для цього відповідні можливості.-[3]

3. Якщо вимогу про консультацію зроблено відповідно до охопленої угоди, член СОТ до якого зроблено вимогу, повинен, якщо не буде взаємно погоджено іншого, надати відповідь на таку вимогу протягом 10 днів після її отримання і вступити в консультації з добрими намірами протягом терміну, не більшого, ніж 30 днів після отримання вимоги, з метою досягнення взаємно задовільного рішення. Якщо такий член СОТ не відреагує на запит протягом 10 днів після її отримання або не вступить у консультації протягом 30 днів (або протягом іншого терміну, який було взаємно погоджено) після отримання вимоги, то член СОТ, який вимагає проведення консультацій, може негайно вимагати створення групи експертів.

4. Про всі такі вимоги про консультації член СОТ, що вимагає консультацій, повинен надавати повідомлення до ДСБ та відповідних Рад і Комітетів. Будь-яка вимога про консультації повинна надаватися у письмовій формі і містити підстави для подання вимоги, зокрема зазначення заходів, що викликають спір, та юридичних підстав для звернення.

5. У ході консультацій відповідно до положень охопленої угоди, перед тим, як вдаватися до подальших дій відповідно до цієї Домовленості, члени СОТ повинні намагатися досягти задовільного врегулювання питання.

6. Консультації повинні бути конфіденційними і не повинні обмежувати права будь-якого члена СОТ у будь-яких подальших розглядах спорів.

7. Якщо в ході консультацій не вдається вирішити спору протягом 60 днів після отримання вимоги про консультацію, сторона, що звертається зі скаргою, може вимагати створення групи експертів. Сторона, що звертається зі скаргою, може вимагати створення групи експертів до закінчення 60-денного терміну, якщо сторони, що беруть участь у консультаціях разом вважають, що вирішити спору в ході консультацій не вдалося.

8. У надзвичайних випадках, зокрема ситуації, коли йдеться про швидкопсувні товари, члени СОТ повинні вступати в консультації протягом періоду не більше, ніж 10 днів після отримання вимоги. Якщо в ході консультаціях не вдалося вирішити спору протягом 20 днів після отримання вимоги, сторона, що звертається зі скаргою, може вимагати створення групи експертів.

9. У надзвичайних випадках, зокрема ситуації, коли йдеться про швидкопсувні товари, сторони спору, групи експертів та Апеляційний орган повинні докладати всіх зусиль з тим, щоб у максимально можливій мірі прискорити розгляд справи.

10. Під час консультацій члени СОТ повинні приділяти особливу увагу окремим проблемам та інтересам країн-членів, що розвиваються.

11. У будь-якому разі, коли член СОТ, який не є членом, що бере участь у консультаціях, вважає, що він має суттєвий торгівельний інтерес у консультаціях, які проводяться відповідно до пункту 1 статті XXII ГАТТ 1994, пункту 1 статті XXII ГАТС або відповідних положень інших охоплених угод-[4], такий член СОТ може протягом 10 днів після розповсюдження вимоги про консультації за зазначеною статтею повідомити членів, які беруть участь у консультаціях, і ДСБ про своє бажання бути допущеним до консультацій. Такий член СОТ повинен допускатися до консультацій за умови, що член СОТ, до якого було адресовано вимогу про консультації, погодиться, що заява про наявність суттєвого інтересу є обґрунтованою. У цьому разі вони повідомляють про це ДСБ. Якщо вимога про допуск до консультацій не приймається, член СОТ, який звернувся з вимогою, має право вимагати консультацій за пунктом 1 статті XXII або пунктом 1 статті XXIII ГАТТ 1994, за пунктом 1 статті XXII або пунктом 1 статті XXIII ГАТС або за відповідними положеннями інших охоплених угод.

1. Добрі послуги, примирення і посередництво є процедурами, які здійснюються добровільно, якщо на це згодні сторони спору.

2. Розгляди справ, у яких мають місце добрі послуги, примирення і посередництво, і, зокрема, позиції, які займають сторони спору під час цих розглядів, повинні бути конфіденційними і не повинні обмежувати прав будь-якої із сторін у будь-яких подальших розглядах спорів за цими процедурами.

3. Добрі послуги, примирення або посередництво можуть вимагатися у будь-який час будь-якою із сторін спору. Вони можуть починатися і припинятися у будь-який час. Як тільки процедури добрих послуг, примирення і посередництва припинено, сторона, що звертається зі скаргою, може звернутися з вимогою про створення групи експертів.

4. Якщо добрі послуги, примирення чи посередництво почалися протягом 60 днів після отримання вимоги про консультації, сторона, що звертається зі скаргою, повинна дочекатися закінчення терміну в 60 днів, який починається з моменту отримання вимоги про консультації, перед тим, як вимагати створення групи експертів. Сторона, що звертається зі скаргою, може вимагати створення групи експертів під час 60-денного терміну тоді, коли сторони спору разом вважають, що в процесі добрих послуг, примирення чи посередництва вирішити спір не вдалося.

5. Якщо сторони спору на це погодяться, процедури добрих послуг, примирення чи посередництва можуть продовжуватися під час розгляду справи групою експертів.

6. Генеральний директор може, діючи у якості ex officio, запропонувати добрі послуги, примирення чи посередництво з метою сприяти членам СОТ у вирішенні спору.

1. Якщо цього вимагатиме сторона, що звертається зі скаргою, група експертів повинна бути створена не пізніше, як на засіданні ДСБ, яке йде за засіданням, на якому вперше було винесено скаргу як пункт порядку денного ДСБ, якщо тільки на такому засіданні ДСБ не вирішить шляхом консенсусу відмовити у створенні групи експертів.-[5]

2. Вимога про створення групи експертів повинна робитися у письмовій формі. В ній повинно бути зазначено, чи проводилися консультації, визначено конкретні заходи, які викликають спір, і надано короткий опис юридичних підстав скарги, які є достатніми для представлення проблеми у чіткій формі. У випадку, якщо заявник вимагає створення групи експертів з повноваженнями, які не є стандартними, письмова вимога повинна містити пропонований текст спеціальних повноважень.

1. Групи мають такі повноваження, якщо про інше не погодяться сторони спору протягом 20 днів після створення групи:

"Вивчати у світлі відповідних положень (назва охопленої угоди (охоплених угод), на яку (які) посилаються сторони спору) справу, яку було подано до ДСБ (назва сторони, яка подала справу) у документі... і робити такі висновки, які допоможуть ДСБ у виробленні рекомендацій або у винесенні рішень, які передбачено у такій угоді (таких угодах)".

2. Групи експертів повинні вивчати відповідні положення у будь-якій охопленій угоді або угодах, на які посилаються сторони спору.

3. При створенні групи експертів ДСБ може надати дозвіл Голові ДСБ виробити повноваження групи у ході консультацій зі сторонами спору при дотриманні положень пункту 1. Повноваження, вироблені таким чином, розповсюджуються серед всіх членів СОТ. Якщо буде погоджено повноваження, які не є стандартними, будь-який член СОТ може підняти будь-яке питання, яке стосується їх, у ДСБ.

1. Групи експертів складаються з висококваліфікованих урядових та (або) неурядових осіб, у тому числі осіб, які вже працювали у групах експертів або подавали до неї справи, виступали як представник члена СОТ або сторони, що домовляється, в ГАТТ 1947, або як представник у Раді або Комітеті будь-якої з охоплених угод або попередньої угоди, що передувала охопленій угоді, або у Секретаріаті, викладали міжнародне торгівельне право чи політику або мали публікації у цих галузях, або працювали у якості головного представника у сфері торгівельної політики члена СОТ.

2. Члени групи експертів повинні обиратися таким чином, щоб забезпечити незалежність її членів, достатньо різносторонню їх професійну підготовку та широкий практичний досвід.

3. Громадяни членів СОТ, уряди-[6]-яких є сторонами спору, або треті сторони, як їх визначено у пункті 2 статті 10, не можуть працювати у групі експертів, яка розглядає цей спір, якщо тільки сторони спору не погодяться про інше.

4. Для сприяння у виборі експертів до групи Секретаріат повинен вести індикативний перелік урядових і неурядових осіб, які мають кваліфікацію і досвід, описані у пункті 1, з якого у разі необхідності можуть бути залучені експерти. Цей перелік повинен включати список неурядових експертів, встановлений 30 листопада 1984 р. (BISD 31S/9), а також інші списки та індикативні переліки, які встановлено за будь-якою з охоплених угод, і містити імена осіб у таких списках та індикативних переліках на момент набрання чинності Угодою СОТ. Члени СОТ можуть періодично пропонувати включити імена урядових та неурядових осіб до індикативних переліків, надавши відповідну інформацію про їх знання міжнародної торгівлі та сфери або предмету охоплених угод, і ці імена додаються до переліку після затвердження їх у ДСБ. По кожній особі у переліку повинні зазначатися галузі її досвіду або кваліфікації у сфері або предметі охоплених угод.

5. Групи експертів складаються з трьох експертів, якщо тільки сторонами спору протягом 10 днів після створення групи не буде досягнуто домовленості про створення групи з п'яти експертів. Члени СОТ повинні оперативно повідомлятися про склад групи експертів.

6. Пропозиції сторонам спору про призначення експертів до групи робить Секретаріат. Сторони не повинні заперечувати проти запропонованих експертів за винятком поважних причин.

7. Якщо домовленості щодо складу групи експертів не буде досягнуто протягом 20 днів після створення групи, на запит будь-якої із сторін Генеральний директор у ході консультацій з Головою ДСБ і Головою відповідної Ради або Комітету повинен визначити склад групи шляхом призначення експертів, яких Генеральний директор вважає найбільш придатними, відповідно до будь-яких спеціальних або додаткових правил або процедур охопленої угоди або охоплених угод, за якими виник спір, після консультацій зі сторонами спору. Голова ДСБ повідомляє членів СОТ про склад групи, створеної таким чином, не пізніше, ніж через 10 днів після дня, коли Голова отримає таку вимогу.

8. Члени СОТ зобов'язуються, як правило, дозволяти своїм посадовим особам працювати у якості експертів у групах експертів.

9. Експерти у групі працюють у якості незалежних спеціалістів, а не як представники уряду чи представники будь-якої іншої організації. У зв'язку з цим члени СОТ не повинні давати їм жодних інструкцій або намагатися вплинути на них стосовно питання, яке розглядається групою експертів.

10. У випадку, коли спір виникає між країною-членом СОТ, що розвивається, і розвиненою країною-членом, група експертів повинна (якщо цього вимагатиме країна-член, що розвивається) уключати принаймні одного представника з будь-якої країни-члена СОТ, що розвивається.

11. Витрати експертів, зокрема витрати на поїздки і проживання, фінансуються з бюджету СОТ відповідно до критеріїв, які буде затверджено Генеральною Радою на основі рекомендацій Комітету з питань бюджету, фінансування та управління.

1. У випадках, коли створення групи експертів по одній і тій самій справі вимагається більше, ніж одним членом СОТ, може створюватися єдина група експертів для вивчення цих скарг з урахуванням прав всіх членів СОТ, які мають до цього відношення. Єдина група експертів повинна створюватися для вивчення таких скарг у будь-якому разі, коли це є можливим.

2. Єдина група експертів організовує вивчення справи і представляє свої висновки до ДСБ таким чином, щоб права, якими б користувалися сторони спору у тому разі, якби скарги вивчалися окремими групами, у жодному разі не було ушкоджено. Якщо цього вимагатиме одна із сторін спору, група експертів повинна надати окремі звіти стосовно відповідного спору. Письмові заяви кожної із сторін, що звертаються зі скаргою, повинні надаватися іншим сторонам, що звертаються зі скаргою, і кожна з таких сторін має право бути присутньою тоді, коли одна з решти сторін, що звертаються зі скаргою, викладають групі експертів свої міркування.

3. Якщо для вивчення скарг, які стосуються однієї справи, створено більше, ніж одну групу експертів, у якості експертів у кожній з таких груп у максимально можливій мірі повинні працювати одні і ті самі особи, а розклад роботи груп повинен бути гармонізований.

1. Інтереси сторін спору та інтереси інших членів СОТ за охопленою угодою, за якою виник спір, повинні повною мірою враховуватися під час розгляду спору групою експертів.

2. Будь-який член СОТ, який має суттєвий інтерес у справі, що розглядається групою експертів, і який повідомив про свій інтерес до ДСБ (який у цій Домовленості іменується третя сторона), повинен мати можливість виступити перед групою експертів і зробити до неї письмові заяви. Такі заяви повинні також надаватися сторонам спору і відображатися у звіті групи експертів.

3. Треті сторони отримують заяви сторін спору перед першим засіданням групи експертів.

4. Якщо третя сторона вважає, що захід, який вже є предметом розгляду групи експертів, анулює або заподіює шкоду перевагам, які вона має за будь-якою з охоплених угод, такий член СОТ може вдатися до звичайної процедури вирішення спорів за цією Домовленістю. У будь-якому разі, коли це можливо, такий спір передається до початково створеної групи експертів.

Функція груп експертів полягає у сприянні ДСБ у виконанні його обов'язків за цією Домовленістю та охопленими угодами. Відповідно група експертів повинна давати об'єктивну оцінку справі, що передається на її розгляд, зокрема об'єктивну оцінку фактів справи та можливості застосування положень відповідних охоплених угод та відповідності їм, а також робити такі інші висновки, які б сприяли ДСБ у виробленні рекомендацій або винесенні рішень, які передбачено в охоплених угодах. Групи експертів повинні регулярно консультуватися зі сторонами спору і надавати їм відповідну можливість розробити взаємно прийнятне рішення.

1. Групи експертів повинні дотримуватися Робочих процедур, які наведено у Доповненні 3, якщо тільки група експертів не вирішить працювати іншим чином після консультацій зі сторонами спору.

2. Процедури роботи групи експертів повинні бути досить гнучкими для того, щоб забезпечити високу якість звітів групи, і щоб при цьому не виникало невиправданих затримок у розгляді справи групою.

3. Після консультацій зі сторонами спору експерти якомога швидше і, коли це можливо, протягом одного тижня після погодження складу групи та її повноважень повинні визначити розклад роботи групи з урахуванням положень пункту 9 статті 4, якщо вони є придатними.

4. При визначенні розкладу роботи групи експертів, група повинна надати достатній час сторонам спору для підготовки своїх заяв.

5. Групи експертів повинні встановлювати чіткі терміни для подання письмових заяв сторонами, а сторони повинні дотримуватися цих термінів.

6. Кожна сторона спору повинна подавати свої письмові заяви до Секретаріату для їх негайної передачі до групи експертів та іншій стороні або сторонам спору. Сторона, що звертається зі скаргою, повинна подавати свою першу заяву раніше, ніж сторона-відповідач, якщо тільки група експертів не вирішить при визначенні розкладу, зазначеного у пункті 3, і після консультацій зі сторонами спору, що сторони повинні подати свої перші заяви одночасно. У випадках, коли встановлюється послідовність для подання перших заяв, група експертів повинна визначити чіткий термін для отримання заяви від сторони-відповідача. Будь-які подальші письмові заяви повинні подаватися одночасно.

7. У випадках, коли сторонам спору не вдається розробити взаємно прийнятне рішення, група експертів повинна представити свої висновки у формі письмового звіту до ДСБ. У таких випадках звіт групи експертів повинен зазначати фактичну сторону справи, можливість застосування відповідних положень та основні підстави, на яких вона зробила будь-які висновки та рекомендації. У випадках, коли сторони досягли вирішення спору, звіт групи експертів повинен бути зведений до короткого опису справи і звітування про те, що сторони досягли спільного рішення.

8. З тим, щоб зробити процедури більш ефективними, термін, у який група експертів проводить вивчення справи, починаючи з дня, коли було погоджено склад і повноваження групи, і до дня, коли сторонам спору видається остаточний звіт, не повинен, як правило, перевищувати шість місяців. У надзвичайних випадках, зокрема ситуації, коли йдеться про швидкопсувні товари, група повинна намагатися надати сторонам спору звіт протягом трьох місяців.

9. У випадках, коли група експертів вважає, що не може надати звіт протягом шести місяців, або протягом трьох місяців у надзвичайних випадках, вона повинна у письмовій формі повідомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орієнтовний термін, протягом якого вона надасть звіт. У жодному разі термін з моменту створення групи до моменту розповсюдження звіту серед членів СОТ не повинен перевищувати дев'ять місяців.

10. В рамках консультацій, в ході яких йдеться про захід, якого вжила країна-член СОТ, що розвивається, сторони можуть погодитися продовжити терміни, встановлені у пунктах 7 та 8 статті 4. Якщо після закінчення відповідного терміну сторони, що беруть участь у консультаціях, не дійдуть згоди про те, що консультації завершилися, Голова ДСБ повинен вирішити після консультації зі сторонами, чи продовжувати відповідний період, і якщо продовжувати, то на скільки. Крім того, при вивченні скарги проти країни-члена, що розвивається, група експертів повинна надавати країні-членові, що розвивається, достатній час для підготовки і подання його аргументації. Положення пункту 1 статті 20 та пункту 4 статті 21 не ушкоджуються жодними діями, які приймаються відповідно до цього пункту.

11. У випадках, коли одна чи більше сторін є країною-членом, що розвивається, звіт групи експертів повинен чітко зазначати форму, у якій в ході процедур вирішення спору було враховано відповідні положення про диференційний та більш сприятливий режим для країн-членів, що розвиваються, який становить частину охоплених угод, які було зачіплено країною-членом, що розвивається.

12. Група експертів може тимчасово припинити свою роботу у будь-який час на запит сторони, що звертається зі скаргою, на термін, який не перевищує 12 місяців. У випадку такого тимчасового припинення роботи часові рамки, зазначені у пунктах 8 і 9 цієї статті, пункті 1 статті 20 та пункті 4 статті 21 продовжуються на той термін часу, на який було припинено роботу. Якщо роботу групи експертів було припинено більше, ніж на 12 місяців, повноваження на створення групи втрачають силу.

1. Кожна група експертів має право звертатися за інформацією та технічними порадами до будь-якої особи або органу, який вона вважатиме за придатний. Проте перед зверненням до будь-якої особи або органу в межах юрисдикції члена СОТ, вона повинна повідомити органи влади такого члена. Член СОТ повинен оперативно і у повні мірі відреагувати на будь-який запит з боку групи експертів на таку інформацію, яку група вважає за необхідну і придатну. Конфіденційна інформація, що надається групі, не повинна розголошуватися без офіційного дозволу особи, органу або влад члена СОТ, які надали цю інформацію.

2. Групи експертів можуть звертатися за інформацією до будь-якого відповідного джерела і можуть консультуватися з будь-якими експертами для виявлення їхньої думки з певних аспектів відповідної справи. Стосовно факту, що стосується наукового або технічного питання, яке піднімає сторона спору, група експертів може надати запит на рекомендаційний звіт у письмовій формі до групи консультантів. Правила створення такої групи та процедури її роботи наведено у Додатку 4.

1. Хід обговорення у групах експертів є конфіденційним.

2. Звіти груп експертів складаються у відсутності сторін спору у світлі наданої інформації і зроблених заяв.

3. Думки, які висловлено у звіті групи експертів окремими членами цієї групи, є анонімними.

1. Після розгляду спростувань та усних аргументів група експертів видає сторонам спору описові (такі, що містять факти і аргументи) частини проекту свого звіту. Протягом терміну, встановленого групою експертів, сторони повинні надати свої зауваження у письмовій формі.

2. Після закінчення встановленого терміну для подання зауважень сторонами спору група експертів видає сторонам проміжний звіт, зокрема як його описові частини, так і міркування і висновки групи. Протягом терміну, встановленого групою експертів, кожна сторона може подати письмову вимогу про перегляд групою експертів конкретних аспектів проміжного звіту до розповсюдження остаточного звіту серед членів СОТ. На запит сторони група експертів повинна провести додаткове засідання разом із сторонами з питань, зазначених у письмових зауваженнях.

3. Висновки у остаточному звіті групи експертів повинні включати розгляд аргументів, які було висунуто на стадії проміжного розгляду. Стадія проміжного розгляду повинна проходити в межах терміну, який встановлено у пункті 8 статті 12.

1. З тим, щоб забезпечити членам СОТ достатній час для розгляду звітів груп експертів, звіти не повинні розглядатися для затвердження ДСБ до того, як не пройде 20 днів після того, як їх було розповсюджено серед членів СОТ.

2. Члени СОТ, які мають заперечення проти звіту групи експертів, повинні надати у письмовій формі для розповсюдження причини, які пояснюють їхні заперечення, принаймні за 10 днів до засідання ДСБ, на якому розглядатиметься звіт групи експертів.

3. Сторони спору мають право повною мірою брати участь у розгляді звіту групи експертів у ДСБ, а їхні точки зору повинні фіксуватися у повному обсязі.

4. Протягом 60 днів після розповсюдження звіту групи експертів серед членів СОТ звіт повинен бути затверджений на засіданні ДСБ-[7], якщо тільки сторона спору офіційно не повідомить ДСБ про своє рішення подати апеляцію, або якщо ДСБ не вирішить шляхом консенсусу не затверджувати звіт. Якщо сторона спору повідомила про своє рішення подати апеляцію, ДСБ не розглядає питання про затвердження звіту групи експертів до завершення процедури апеляції. Ця процедура затвердження не обмежує прав членів СОТ висловлювати свої міркування з приводу звіту групи експертів.

1. ДСБ створює постійний Апеляційний орган. Апеляційний орган заслуховує апеляції щодо справ, представлених на розгляд груп експертів. Він складається з семи осіб, три з яких ведуть розгляд будь-якої однієї справи. Особи, які працюють у Апеляційному органі, працюють у порядку ротації. Такий порядок ротації визначається робочими процедурами Апеляційного органу.

2. ДСБ призначає осіб, які працюють у Апеляційному органі протягом чотирирічного терміну, причому кожну з осіб може бути призначено повторно один раз. Проте повноваження трьох з семи осіб, призначених відразу після набрання чинності Угодою СОТ, закінчуються через два роки, а ці три особи визначаються жеребкуванням. Вакансії заповнюються за мірою їх виникнення. Особа, яку призначено замість особи, термін повноважень якої ще не закінчився, займає її посаду протягом решти часу, що залишився після звільнення попередника.

3. До Апеляційного органу входять особи з визнаним авторитетом, які довели свою компетентність у галузі права, міжнародній торгівлі та предметі охоплених угод взагалі. Вони не повинні бути пов'язані з будь-яким урядом. Членство у Апеляційному органі повинно широко відображати членство у СОТ. Всі особи, які працюють у Апеляційному органі, повинні бути завжди доступні і готові виконати свої обов'язки негайно, а також бути в курсі діяльності з вирішення спорів та іншої пов'язаної з цим діяльності СОТ. Вони не повинні брати участі у розгляді будь-яких спорів, які б спричинили прямий чи непрямий конфлікт інтересів.

4. Апеляцію на звіт групи експертів можуть подавати лише сторони спору, але не треті сторони. Треті сторони, які повідомили ДСБ про свій суттєвий інтерес у справі відповідно до пункту 2 статті 10, можуть подавати письмові заяви до Апеляційного органу, і їм повинна надаватися можливість виступити в Апеляційному органі.

5. Як правило, розгляд справи не повинен перевищувати 60 днів з того дня, коли сторона спору офіційно повідомить про своє рішення подати апеляцію, до дня, коли Апеляційний орган розповсюдить свій звіт. При визначенні свого розкладу Апеляційний орган повинен враховувати положення пункту 9 статті 4, якщо вони є придатними. Коли Апеляційний орган вважає, що він не може надати звіт протягом 60 днів, він повинен у письмовій формі повідомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орієнтовний термін, протягом якого він надасть звіт. У жодному разі розгляд не повинен перевищувати 90 днів.

6. Апеляція обмежується тими правовими питаннями, які охоплюються у звіті групи експертів, і тлумаченнями права, які зроблено групою експертів.

7. Апеляційному органу надається належна адміністративна і правова підтримка, яка йому необхідна.

8. Витрати осіб, які працюють у Апеляційному органі, зокрема витрати на поїздки і проживання, фінансуються з бюджету СОТ відповідно до критеріїв, які буде затверджено Генеральною Радою на основі рекомендацій Комітету з питань бюджету, фінансування та управління.

9. Робочі процедури визначаються Апеляційним органом після консультацій з Головою ДСБ та Генеральним директором і надаються членам СОТ для їхнього відома.

10. Розгляд справ у Апеляційному органі є конфіденційним. Звіти Апеляційного органу складаються у відсутності сторін спору у світлі наданої інформації і зроблених заяв.

11. Думки, які висловлено у звіті Апеляційного органу окремими особами, які працюють у Апеляційному органі, є анонімними.

12. Апеляційний орган розглядає кожне з питань, яке піднято відповідно до пункту 6, під час апеляційної процедури.

13. Апеляційний орган може підтримати, змінити або відмінити правові міркування та висновки групи експертів.

14. Звіт Апеляційного органу затверджується ДСБ і безумовно приймається сторонами спору, якщо тільки ДСБ не вирішить шляхом консенсусу не затверджувати звіт Апеляційного органу протягом 30 днів після його розповсюдження серед членів СОТ.-[8]-Процедура затвердження не обмежує прав членів СОТ висловлювати свої міркування з приводу звіту Апеляційного органу.

1. Зв'язок з групою експертів або Апеляційним органом стосовно питань, які розглядаються групою експертів або Апеляційним органом, не повинен бути ex parte.

2. Письмові заяви до групи експертів або Апеляційного органу розглядаються, як конфіденційні, але можуть надаватися сторонам спору. Ніщо у цій Домовленості не виключає права сторони спору оприлюднювати свої заяви щодо своїх позицій. Члени СОТ повинні розглядати як конфіденційну ту інформацію, подану іншим членом СОТ до групи експертів або Апеляційного органу, яку той визначив як конфіденційну. Сторона спору повинна також на запит члена СОТ надати неконфіденційне резюме інформації, яка міститься у її письмових заявах, яке можна було б оприлюднити.

1. У випадках, коли група експертів або Апеляційний орган дійдуть висновку, що певний захід суперечить охопленій угоді, вони рекомендують заінтересованому членові СОТ-[9]-привести цей захід у відповідність до такої угоди.-[10]-Крім своїх рекомендацій, група експертів або Апеляційний орган можуть запропонувати шляхи, якими заінтересований член СОТ міг би виконати ці рекомендації.

2. Відповідно до пункту 2 статті 3, у своїх висновках і рекомендаціях група експертів та Апеляційний орган не можуть збільшувати або зменшувати права та обов'язки, передбачені в охоплених угодах.

Якщо сторони спору не погодяться про інше, термін, починаючи з дня створення ДСБ групи експертів і закінчуючи днем, коли ДСБ розглядає питання про затвердження звіту групи експертів або Апеляційного органу, не повинен, як правило, перевищувати дев'ять місяців у випадках, коли апеляції на звіт групи експертів не подається, і 12 місяців у випадках, коли апеляція подається. У випадках, коли група експертів або Апеляційний орган клопотали відповідно до пункту 9 статті 12 або пункту 5 статті 17 про продовження часу, виділеного для надання звіту, той додатковий час, який їм було виділено, додається до зазначених вище термінів.

1. Оперативне втілення рекомендацій або постанов ДСБ є вкрай важливим для забезпечення ефективного вирішення спорів на користь всіх членів СОТ.

2. Особлива увага повинна приділятися справам, які зачіпають інтереси країн-членів СОТ, що розвиваються, в тому, що стосується заходів, які були предметом процедури вирішення спору.

3. На засіданні ДСБ, яке проводиться протягом 30 днів-[11]-після затвердження звіту групи експертів або Апеляційного органу, заінтересований член СОТ повинен повідомити ДСБ про свої наміри стосовно виконання рекомендацій та постанов ДСБ. Якщо негайно втілити рекомендації та постанови на практиці неможливо, заінтересованому членові СОТ повинен надаватися розумний термін часу для того, щоб їх виконати. Розумним терміном часу є:

a) термін часу, запропонований заінтересованим членом СОТ, за умови, що цей термін буде затверджено ДСБ; або, у разі його незатвердження:

b) термін часу, який буде спільно погоджено сторонами спору протягом 45 днів після затвердження рекомендацій та постанов; або, у разі відсутності такого погодження:

c) термін часу, визначений через процедуру обов'язкового арбітражу протягом 90 днів після затвердження рекомендацій та постанов.-[12]-При здійсненні такого арбітражу арбітр-[13]-повинен керуватися тим, що розумний період часу для виконання рекомендацій або постанов групи експертів або Апеляційного органу не повинен перевищувати 15 місяців, починаючи з дня затвердження звіту групи експертів або Апеляційного органу. Проте цей термін може бути коротшим або довшим залежно від конкретних обставин.

4. За винятком випадків, коли групі експертів або Апеляційному органу продовжено відповідно до пункту 9 статті 12 або пункту 5 статті 17 час на надання їхнього звіту, термін від дня створення ДСБ групи експертів до дня визначення розумного терміну часу не повинен перевищувати 15 місяців, якщо тільки сторони спору не погодяться про інше. У випадках, коли група експертів або Апеляційний орган клопотали про продовження часу на надання звіту, той додатковий час, який їм було виділено, додається до 15-місячного терміну; за умови, що загальний час не повинен перевищувати 18 місяців, якщо тільки сторони спору не погодяться про те, що мають місце надзвичайні обставини.

5. У випадках, коли немає згоди щодо відповідності заходів, які вживаються для втілення рекомендацій і постанов, охопленим угодам, такий спір вирішується за цими процедурами вирішення спорів, зокрема, у випадках, коли це можливо, створення початкової групи експертів. Група експертів повинна розповсюдити свій звіт протягом 90 днів після дня передачі справи до неї. Коли група експертів вважає, що вона не може надати звіт протягом цього часу, вона повинна у письмовій формі повідомити ДСБ про причини затримки, а також зазначити орієнтовний термін, протягом якого вона надасть звіт.

6. ДСБ здійснює нагляд за виконанням затверджених рекомендацій або постанов. Питання про виконання рекомендацій або постанов може підніматися у ДСБ будь-яким членом СОТ у будь-який час після їх затвердження. Якщо тільки ДСБ не вирішить інакше, питання про виконання рекомендацій чи постанов виноситься на порядок денний засідання ДСБ через шість місяців після дня встановлення розумного терміну часу відповідно до пункту 3 і залишається на порядку денному ДСБ до тих пір, поки це питання не буде вирішено. Принаймні за 10 днів до кожного такого засідання ДСБ заінтересований член СОТ повинен надавати ДСБ звіт про стан справ у письмовій формі, у якому зазначається хід виконання рекомендацій або постанов.

7. Якщо дане питання було піднято країною-членом СОТ, що розвивається, ДСБ повинен розглянути, яких подальших дій він міг би вжити таким чином, щоб вони відповідали обставинам.

8. Якщо справу порушено країною-членом СОТ, що розвивається, то при розгляді належних дій, яких можна було б вжити, ДСБ повинен брати до уваги не лише ту частку торгівлі, яку зачіплено заходами, по яких висунуто скаргу, але й їхній вплив на економіку відповідної країни-члена СОТ, що розвивається.

1. Компенсація і припинення поступок або інших зобов'язань є тимчасовими заходами, які можуть застосовуватися тоді, коли рекомендації та постанови не виконуються протягом розумного терміну часу. Проте ані компенсації, ані припиненню поступок або інших зобов'язань не повинна віддаватися перевага порівняно з повним виконанням рекомендації для приведення заходу у відповідність до охоплених угод. Компенсація є добровільною, і, якщо вона надається, повинна відповідати охопленим угодам.

2. Якщо заінтересований член СОТ не приведе захід, який вважається таким, що суперечить охопленим угодам, у відповідність до цих угод, або іншим чином не втілить рекомендації та постанови протягом розумного терміну часу, який визначається відповідно до пункту 3 статті 21, такий член повинен на запит і не пізніше, ніж закінчується розумний термін часу, вступити в переговори з будь-якою із сторін, яка вдалася до процедур вирішення спорів, з метою визначення взаємно прийнятної компенсації. Якщо домовленості про задовільну компенсацію не буде досягнуто протягом 20 днів після закінчення розумного терміну часу, будь-яка із сторін, що вдалася до процедур вирішення спорів, може звернутися до ДСБ за дозволом на припинення застосування стосовно заінтересованого члена СОТ поступок або інших зобов'язань за охопленими угодами.

3. При розгляді того, які поступки або зобов'язання слід припинити, сторона, що звертається зі скаргою, повинна застосовувати такі принципи та процедури:

a) загальним принципом є те, що сторона, що звертається зі скаргою, повинна спочатку добиватися припинення поступок або інших зобов'язань, які стосуються того самого сектору (тих самих секторів), що й сектор(и), у якому (яких) група експертів виявила порушення або інше анулювання або заподіювання шкоди перевагам;

b) якщо така сторона вважає, що припинення поступок або інших зобов'язань, які стосуються того самого сектору (тих самих секторів), не є практично можливим або ефективним, вона може добиватися припинення поступок або інших зобов'язань у інших секторах за тією угодою;

c) якщо така сторона вважає, що припинення поступок або інших зобов'язань, які стосуються інших секторів за тією угодою, не є практично можливим або ефективним, і що обставини є досить серйозними, вона може добиватися припинення поступок або інших зобов'язань за іншою охопленою угодою;

d) при застосуванні наведених вище принципів сторона повинна враховувати:

i) торгівлю у секторі та за угодою, по якій група експертів або Апеляційний орган виявили порушення або інше анулювання або заподіювання шкоди перевагам, а також важливість такої торгівлі для цієї сторони;

ii) більш широкі економічні фактори, які стосуються анулювання або заподіювання шкоди перевагам, та більш широкі економічні наслідки припинення поступок або інших зобов'язань;

e) якщо така сторона вирішила звернутися до ДСБ за дозволом на припинення поступок або інших зобов'язань відповідно до підпунктів b) або c), вона повинна зазначити причини цього у своїй вимозі. У той самий час, коли вимога подається до ДСБ, вона повинна також подаватися до відповідних Рад, а також, у разі, коли вимога подається за пунктом b), - до відповідних органів, відповідальних за окремі сектори;

f) для цілей цього пункту "сектор" означає:

i) стосовно товарів - всі товари;

ii) стосовно послуг - основний сектор, як його визначено у чинному "Класифікаційному переліку секторів послуг", який визначає такі сектори;[14]

iii) стосовно торгівельних аспектів прав інтелектуальної власності - кожну з категорій прав інтелектуальної власності, які охоплено в Розділі 1, Розділі 2, Розділі 3, Розділі 4, Розділі 5, Розділі 6, Розділі 7 Частини II, або у зобов'язаннях за Частиною III чи Частиною IV Угоди про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності ;

g) для цілей цього пункту "угода" означає:

i) стосовно товарів - угоди, перелічені у Додатку 1A Угоди СОТ, взяті як єдине ціле, а також багатосторонні торгівельні угоди з обмеженою кількістю учасників настільки, наскільки відповідні сторони спору є сторонами цих угод;

ii) стосовно послуг - ГАТС;

iii) стосовно прав інтелектуальної власності - Угоду про торгівельні аспекти прав інтелектуальної власності;

4. Рівень припинення поступок або інших зобов'язань, дозволений ДСБ, повинен бути еквівалентним рівню анулювання або заподіювання шкоди перевагам.

5. ДСБ не повинен дозволяти припинення поступок або інших зобов'язань, якщо охоплена угода забороняє таке припинення.

6. Коли виникає ситуація, описана у пункті 2, ДСБ на запит повинен надати дозвіл на припинення поступок або інших зобов'язань протягом 30 днів після закінчення розумного терміну часу, якщо тільки ДСБ не вирішить шляхом консенсусу відхилити вимогу. Проте, якщо заінтересований член СОТ заперечує проти запропонованого рівня припинення або стверджує, що принципів і процедур, викладених у пункті 3, не було дотримано тоді, коли сторона, що звернулася зі скаргою, вимагала дозволу на припинення поступок або інших зобов'язань відповідно до пунктів 3b) або c), справа передається до арбітражу. Такий арбітраж здійснюється початковою групою експертів, якщо її члени доступні, або арбітром-[15], призначеним Генеральним директором, і повинен бути завершений протягом 60 днів після закінчення розумного терміну часу. Поступки або інші зобов'язання не повинні припинятися під час проведення арбітражу.

7. Арбітр-[16], що діє відповідно до пункту 6, не повинен вивчати характеру поступок або інших зобов'язань, які підлягають припиненню, а повинен визначити, чи є рівень такого припинення еквівалентним рівню анулювання або заподіювання шкоди перевагам. Арбітр може також визначити, чи дозволено запропоноване припинення поступок або інших зобов'язань за охопленою угодою. Проте, якщо справа, що передається до арбітражу, включає заяву про те, що принципів і процедур не було дотримано, арбітр повинен вивчити цю заяву. У тому разі, якщо арбітр встановить, що таких принципів та процедур не було дотримано, сторона, що звертається зі скаргою, повинна застосувати їх у порядку, передбаченому в пункті 3. Сторони приймають рішення арбітра як остаточне, а заінтересовані сторони не можуть вимагати повторного арбітражу. ДСБ оперативно повідомляється про рішення арбітра і на запит відповідної сторони надає дозвіл на припинення поступок або інших зобов'язань тоді, коли така вимога відповідає рішенню арбітра, якщо тільки ДСБ не вирішить шляхом консенсусу відмовити у вимозі.

8. Припинення поступок або інших зобов'язань є тимчасовим і застосовується лише до тих пір, поки захід, який визнано як такий, що не відповідає охопленій угоді, не буде усунуто, або поки член СОТ, який повинен виконати рекомендації або постанови, не забезпечить вирішення питання анулювання або заподіювання шкоди перевагам, або поки не буде досягнуто взаємно задовільного рішення. ДСБ продовжує відповідно до пункту 6 статті 21 здійснювати нагляд за виконанням затверджених рекомендацій або постанов, зокрема ті випадки, коли було надано компенсацію або було припинено поступки чи інші зобов'язання, але не було виконано рекомендації щодо приведення заходу у відповідність до охоплених угод.

9. Положення охоплених угод щодо вирішення спорів можуть застосовуватися стосовно тих заходів, які впливають на їх дотримання і яких вживають регіональні або місцеві урядові органи або установи на території члена СОТ. У випадку, коли ДСБ постановляє, що положення певної охопленої угоди не було дотримано, відповідальний член СОТ повинен вжити таких заходів, які йому можуть бути доступні, з тим, щоб забезпечити її дотримання. Ті положення охоплених угод та цієї Домовленості, які стосуються компенсації та припинення поступок або інших зобов'язань, застосовуються у випадках, коли виявилося неможливим забезпечити таке дотримання.-[17]

1. У випадках, коли члени СОТ добиваються відшкодування порушень прав, іншого анулювання або заподіювання шкоди перевагам за охопленими угодами або перешкодження виконанню будь-якого із завдань охопленої угоди, вони повинні вдаватися до правил і процедур цієї Домовленості і дотримуватися їх.