Генеральна угода про торгівлю послугами (укр/рос). Міжнародний документ від 15.04.1994 №

Світова організація торгівлі Угода, Міжнародний документ від 15.04.1994
Остання редакція від 15.04.1994. Прийняття
Реквізити

Видавник: Світова організація торгівлі

Тип Угода, Міжнародний документ

Дата 15.04.1994

Номер

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
Генеральна угода про торгівлю послугами
(укр/рос)
Частина I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття I Сфера застосування та визначення
Частина II. ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА
Стаття II Режим найбільшого сприяння
Стаття II Прозорість
Стаття III-bis Розголошення конфіденційної інформації
Стаття IV Зростання участі країн, що розвиваються
Стаття V Економічна інтеграція
Стаття V-bis Угоди про інтеграцію ринків робочої сили
Стаття VI Внутрішнє регулювання
Стаття VII Визнання
Стаття VIII Монополія і виключні постачальники послуг
Стаття IX Ділова практика
Стаття X Надзвичайні захисні заходи
Стаття X Платежі та перекази
Стаття XI Обмеження з метою захисту платіжного балансу
Стаття XIII Державні закупівлі
Стаття XIV Загальні винятки
Стаття XIV-bis Винятки з міркувань безпеки
Стаття XV Субсидії
Частина III. КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Стаття XVI Доступ на ринок
Стаття XVII Національний режим
Стаття XVIII Додаткові зобов'язання
Частина IV. ПОДАЛЬША ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ
Стаття XIX Переговори про конкретні зобов'язання
Стаття XX Розклади конкретних зобов'язань
Стаття XXI Внесення змін до Розкладів
Частина V. ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття XXII Консультації
Стаття XXIII Врегулювання суперечок і виконання рішення
Стаття XXIV Рада з торгівлі послугами
Стаття XXV Технічне співробітництво
Стаття XXVI Відносини з іншими міжнародними організаціями
Частина VI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття XXVII Відмова у вигодах
Стаття XXVIII Визначення
Стаття XXIX Додатки
Додатки
Додаток щодо відмови від зобов'язання за Статтею II
Додаток щодо переміщення фізичних осіб, які надають послуги згідно з Угодою
Додаток щодо авіатранспортних послуг
Додаток щодо фінансових послуг
Другий додаток щодо фінансових послуг
Додаток щодо переговорів стосовно послуг морського транспорту
Додаток щодо телекомунікацій
Додаток щодо переговорів стосовно основних телекомунікацій
Генеральна угода про торгівлю послугами
Країни-Члени,
визнаючи зростаюче значення торгівлі послугами для росту та розвитку світової економіки;
прагнучи укласти багатостороннє зведення принципів і правил торгівлі послугами з метою розширення такої торгівлі на умовах гласності і подальшої лібералізації і як засіб сприяння економічному росту всіх торгових партнерів, а також розвитку країн, що розвиваються;
прагнучи до якнайшвидшого досягнення прогресу у підвищенні рівня лібералізації торгівлі послугами шляхом успішних раундів багатосторонніх переговорів, спрямованих на сприяння інтересам усіх учасників на основі взаємних переваг і забезпечення загального балансу прав і зобов'язань, приділяючи належну увагу завданням національної політики;
визнаючи право Членів регулювати поставку послуг на своїх територіях і запроваджувати нові види регулювання з метою досягнення завдань національної політики і враховуючи асиметрію у розвитку регулювання послуг у різних країнах, особливу потребу країн, що розвиваються, у реалізації цього права;
прагнучи сприяти зростанню участі країн, що розвиваються, у торгівлі послугами, в тому числі і в розширенні ними експорту послуг, inter alia, шляхом посилення потенціалу їх вітчизняної сфери послуг та її ефективності і конкурентоздатності;
беручи особливо до уваги серйозні труднощі найменш розвинених країн у світлі їх специфічної економічної ситуації та їх потреби у розвитку, торгівлі і фінансах, -
цим домовляються про наступне:
ЧАСТИНА I
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття I
Сфера застосування та визначення
1. Ця Угода стосується заходів країн-Членів, що впливають на торгівлю послугами.
2. Для цілей цієї Угоди торгівля послугами означає поставку послуг:
(a) з території однієї країни-Члена на територію будь-якої іншої країни-Члена;
(b) на території однієї країни-Члена споживачеві послуг будь-якої іншої країни-Члена;
(c) постачальником послуг однієї країни-Члена шляхом комерційної присутності на території будь-якої іншої країни-Члена;
(d) постачальником послуг однієї країни-Члена шляхом присутності фізичних осіб країни-Члена на території будь-якої іншої країни-Члена.
3. Для цілей цієї Угоди:
(a) "заходи країн-Членів" означають заходи, прийняті
(i) центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади;
(ii) недержавними органами при виконанні функцій, делегованих центральними, регіональними або місцевими урядами або органами влади.
При виконанні своїх зобов'язань і обов'язків згідно з Угодою Член повинен вживати таких належних заходів, які можуть бути у його розпорядженні, з метою забезпечити їх дотримання регіональними і місцевими урядами або органами влади та недержавними органами на території Члена;
(b) "послуги" включають будь-який вид послуг у будь-якому секторі за винятком послуг, що постачаються при виконанні функцій державної влади;
(c) "послуга, що надається при виконанні функцій державної влади" означає будь-яку послугу, яка надається не на комерційній основі і не за умовами конкуренції з одним або кількома постачальниками послуг.
ЧАСТИНА II
ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА
Стаття II
Режим найбільшого сприяння
1. Щодо будь-якого заходу, який охоплюється цією Угодою, кожний Член повинен надати негайно і безумовно для послуг і постачальників послуг будь-якого іншого Члена режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає для таких же послуг або постачальників послуг будь-якої іншої країни.
2. Член може вживати заходів, несумісних з параграфом 1, за умови, що такий захід внесено до переліку вилучень і відповідає умовам Додатка щодо відмови від зобов'язань за Статтею II.
3. Положення цієї Угоди не можна трактувати так, щоб перешкодити будь-якому Члену в отриманні або наданні переваг для сусідніх країн з метою полегшення обміну послугами в межах прикордонних територій, виробництво і споживання яких здійснюється в рамках цих територій.
Стаття III
Прозорість
1. Кожний Член повинен оперативно і, за винятком надзвичайних обставин, щонайпізніше напередодні набрання чинності публікувати інформацію про всі відповідні заходи загального застосування, які мають відношення до цієї Угоди або торкаються її дії. Також слід публікувати міжнародні угоди, учасником яких є Член, що торкаються або мають відношення до торгівлі послугами.
2. Там, де публікація, згадана у параграфі 1, не практикується, зазначена інформація має бути доступною для широкого загалу в інший спосіб.
3. Кожний Член повинен оперативно принаймні раз на рік інформувати Раду з торгівлі послугами про прийняття нових або внесення будь-яких змін до існуючих законів, нормативних актів або адміністративних розпоряджень, які істотно впливають на торгівлю послугами, що охоплюються його індивідуальними зобов'язаннями, взятими згідно з цією Угодою.
4. Кожний Член повинен оперативно давати відповіді на всі запити будь-якого іншого Члена щодо конфіденційної інформації, яка стосується будь-яких заходів загального застосування або міжнародних угод, які маються на увазі в параграфі 1. Кожний Член повинен також створити один або більше інформаційних пунктів з метою забезпечення конкретною інформацією інших Членів на їхній запит з усіх вищевказаних питань, а також з тих, що підлягають повідомленню згідно з параграфом 3. Такі інформаційні пункти мають бути створені протягом двох років від дати набуття чинності Угодою про заснування СОТ (яка в цій Угоді іменується як "Угода СОТ"). Для окремих країн-Членів, що розвиваються, можна узгодити певну гнучкість щодо термінів створення інформаційних пунктів. Інформаційні пункти не обов'язково повинні бути депозитаріями законів і нормативних актів.
5. Кожний Член може сповістити Раду з торгівлі послугами про будь-які заходи, вжиті іншим Членом, які, на його думку, впливають на дію цієї Угоди.
Стаття III-bis
Розголошення конфіденційної інформації
Ніщо в цій Угоді не слід трактувати як вимогу до будь-якого з Членів надавати конфіденційну інформацію, розголошення якої могло б перешкоджати виконанню закону, або іншим чином суперечило б суспільним інтересам, або завдало б шкоди законним комерційним інтересам певних підприємств, державних чи приватних.
Стаття IV
Зростання участі країн, що розвиваються
1. Зростання участі країн-Членів, що розвиваються, у міжнародній торгівлі може бути полегшене завдяки досягнутим шляхом переговорів конкретним зобов'язанням різних Членів згідно з частинами III та IV цієї Угоди щодо:
(a) посилення їх національного потенціалу у сфері послуг, її ефективності і конкурентоздатності, inter alia, завдяки доступу до технологій на комерційній основі;
(b) розширення їх доступу до каналів розповсюдження та інформаційних мереж;
(c) лібералізації доступу на ринок у секторах та способах надання послуг, щодо яких вони мають експортний інтерес.
2. Розвинені країни-Члени і, наскільки можливо, інші Члени повинні створити контактні пункти протягом двох років від дати набрання чинності Угодою СОТ з тим, щоб полегшити доступ постачальників послуг з країн-Членів, що розвиваються, до інформації, яка стосується їх відповідних ринків, щодо:
(a) комерційних і технічних аспектів постачання послуг;
(b) реєстрації, визнання та отримання професійної кваліфікації;
(c) доступності технологій у сфері послуг.
3. У впровадженні параграфів 1 і 2 спеціальний пріоритет має бути наданий найменш розвиненим країнам-Членам. Особливу увагу слід звертати на серйозні труднощі найменш розвинених країн, коли вони в ході переговорів беруть на себе конкретні зобов'язання, враховуючи їх особливу економічну ситуацію та потреби їхнього розвитку, торговельні і фінансові потреби.
Стаття V
Економічна інтеграція
1. Ця Угода не перешкоджає нікому з Членів бути учасником угод або укладати угоди, що лібералізують торгівлю послугами між або серед учасників таких угод за умови, що така угода:
(a) охоплює істотну кількість галузей(1) та
----------------
(1) Під цією умовою розуміють кількість секторів, обсяг торгівлі, який зазнає впливу, і види поставок. Щоб відповідати цій умові, угода не повинна, a priori, передбачати виключення будь-яких видів поставок.
(b) не допускає або істотно усуває будь-яку дискримінацію у розумінні, передбаченому Статтею XVII, між учасниками або серед них у секторах, які охоплюються параграфом (a) шляхом:
(i) усунення діючих дискримінаційних заходів та/або
(ii) заборони нових чи більш дискримінаційних заходів або при набранні чинності такою угодою, або протягом розумного періоду, за винятком заходів, дозволених відповідно до Статей XI, XII, XIV та XIV-bis.
2. При оцінюванні того, чи дотримуються умови, передбачені у параграфі 1(b), слід звертати увагу на роль угоди у більш широкому процесі економічної інтеграції або лібералізації торгівлі серед учасників, про яких ідеться.
3. (a) Коли країни, що розвиваються, є учасниками угод типу, згаданого у параграфі 1, слід забезпечити гнучкість стосовно умов, визначених у параграфі 1, зокрема згаданих в його підпараграфі (b), згідно з рівнем розвитку країн, про які йдеться, як в цілому, так і в окремих секторах і підсекторах;
(b) незважаючи на положення параграфа 6, у випадку угоди типу, згаданого в параграфі 1, яка охоплює лише країни, що розвиваються, юридичним особам, що належать або контролюються фізичними особами учасників таких угод, може бути наданий більш сприятливий режим.
4. Метою укладення будь-якої угоди, згаданої в параграфі 1, має бути полегшення торгівлі між його учасниками, і така угода не повинна призводити до збільшення загального рівня бар'єрів у торгівлі послугами щодо будь-якого іншого Члена поза цією угодою у певних секторах або підсекторах порівняно з рівнем, що застосовувався до укладення такої угоди.
5. Якщо у разі укладення, розширення або внесення суттєвих змін до будь-якої угоди, згаданої у параграфі 1, Член має намір відкликати або змінити конкретне зобов'язання на умовах, несумісних з умовами, викладеними у його Розкладі зобов'язань, він повинен попередньо, щонайменше за 90 днів, подати повідомлення про таку зміну або відкликання і у цьому разі слід застосовувати процедури, визначені в параграфах 2, 3 та 4 Статті XXI.
6. Постачальник послуг будь-якого з Членів, який є юридичною особою, заснованою за законами учасника угоди, згаданої у параграфі 1, має право користуватися режимом, що надається згідно з такою угодою, за умови, що він здійснює важливі комерційні операції на території учасників такої угоди.
7. (a) Члени, які є учасниками будь-якої угоди, згаданої в параграфі 1, повинні оперативно сповіщати Раду з торгівлі послугами про будь-яку таку угоду, а також про розширення або значну зміну такої угоди. Вони також повинні надавати Раді відповідну інформацію на її запит. Рада може створити робочу групу з тим, щоб вона вивчила таку угоду або розширення чи зміну такої угоди і доповіла Раді про її відповідність цій статті;
(b) Члени, що є учасниками будь-якої угоди, згаданої в параграфі 1, яка впроваджується на основі програми-графіка, повинні періодично надсилати Раді з торгівлі послугами звіти про хід її впровадження. Рада, якщо вважатиме за необхідне, може створити робочу групу для вивчення цих звітів;
(c) на основі звітів робочої групи, згаданих у підпараграфах (a) та (b), Рада може, якщо вважатиме за необхідне, давати рекомендації учасникам угоди.
8. Член, який є учасником угоди, згаданої у параграфі 1, не може наполягати на компенсації в торгівлі у зв'язку з торговельними перевагами, які можуть зрости у іншого Члена внаслідок такої угоди.
Стаття V-bis
Угоди про інтеграцію ринків робочої сили
Ця Угода не повинна перешкоджати будь-якому із Членів бути учасником угоди, яка створює повну інтеграцію(2) ринків робочої сили між учасниками такої угоди або серед них за умови, що така угода:
----------------
(2) Як правило, така інтеграція забезпечує громадянам країн-учасниць, про які йде мова, право вільного доступу до ринків робочої сили країн-учасниць і включає заходи, що стосуються умов оплати праці, інших умов праці та соціальних виплат.
(a) звільняє громадян країн-учасниць угоди від вимог, що стосуються дозволів на проживання та працю;
(b) стає предметом повідомлення Ради з торгівлі послугами.
Стаття VI
Внутрішнє регулювання
1. У секторах, де прийняті конкретні зобов'язання, кожний Член повинен забезпечити, щоб усі заходи загального застосування, що впливають на торгівлю послугами, здійснювалися розумно, об'єктивно і неупереджено.
2. (a) Кожний Член повинен мати або створити так швидко, як це практично можливо, судові, арбітражні або адміністративні органи чи процедури, які забезпечать на запит постачальника послуг, інтереси якого порушені, негайний розгляд адміністративних рішень, що впливають на торгівлю послугами, і, якщо це обґрунтовано, застосування заходів, які усувають відповідні адміністративні рішення, що впливають на торгівлю послугами. У тих випадках, коли зазначені процедури не є незалежними від структур, уповноважених приймати адміністративні рішення, про які йде мова, Член повинен гарантувати, що процедури дійсно забезпечують об'єктивний і неупереджений розгляд;
(b) положення параграфа (a) не передбачають вимог до Члена щодо створення таких органів або процедур, якщо це несумісно з його конституційним порядком або природою його судової системи.
3. Там, де необхідно мати дозвіл на поставку послуг, щодо яких прийнято конкретне зобов'язання, компетентні органи влади Члена повинні протягом розумного проміжку часу після подання заявки, оформленої згідно з національним законодавством та регулюванням, інформувати заявника про рішення, прийняте щодо заявки. На запит заявника компетентні органи влади Члена повинні надати без зайвої затримки інформацію про стан розгляду заявки.
4. Для забезпечення того, щоб заходи, які стосуються кваліфікаційних вимог і процедур, технічних стандартів та вимог ліцензування, не створювали невиправданих бар'єрів у торгівлі послугами, Рада з торгівлі послугами повинна через відповідні органи, які вона може створити, встановити будь-які необхідні правила. Ці правила повинні бути спрямовані на забезпечення того, щоб вищезазначені вимоги, inter alia:
(a) базувалися на об'єктивних і прозорих критеріях, таких як компетентність і здатність надавати послугу;
(b) не були більш обтяжливими, ніж необхідно для забезпечення якості послуги;
(c) у випадку процедур ліцензування, - самі не були обмеженням на поставку послуги.
5. (a) У секторах, у яких Член взяв на себе конкретні зобов'язання, в очікуванні введення в дію дисципліни, встановленої у цих секторах згідно з параграфом 4, Член не повинен застосовувати вимоги щодо ліцензування та кваліфікації і технічні стандарти, що зводять нанівець або ушкоджують конкретні зобов'язання у спосіб,
(i) який не відповідає критеріям, визначеним у підпараграфах 4(a), (b) або (c);
(ii) якого не можна було очікувати з боку Члена, коли були прийняті конкретні зобов'язання в цих секторах;
(b) при визначенні того, чи відповідають дії Члена зобов'язанням згідно з параграфом 5(a), слід враховувати міжнародні стандарти відповідних міжнародних організацій,(3) які застосовує Член.
----------------
(3) Вираз "відповідні міжнародні організації" означає міжнародні органи, що мають відкрите членство для відповідних органів принаймні всіх Членів СОТ.
6. У секторах, де прийняті конкретні зобов'язання щодо професійних послуг, кожний Член повинен забезпечити відповідні процедури для перевірки компетентності фахівців будь-якого іншого Члена.
Стаття VII
Визнання
1. З метою виконання, повністю або частково, своїх стандартів чи критеріїв щодо дозволів, ліцензування або сертифікації постачальників послуг, а також відповідно до умов параграфа 3, Член може визнати отримані знання або набутий досвід, виконані вимоги, або ліцензії чи сертифікати, видані в певній країні. Таке визнання кваліфікації, яке може бути досягнуте шляхом гармонізації або в інший спосіб, може базуватися на угоді чи домовленості з країною, про яку йде мова, або може бути отримано автономно.
2. Член, який є учасником угоди або домовленості типу, згаданого у параграфі 1, існуючих або майбутніх, повинен надати адекватну можливість іншим зацікавленим Членам вести переговори про їх приєднання до такої угоди чи домовленості або вести переговори про укладення аналогічних угод. Там, де Член надає відповідні визнання кваліфікації автономно, він повинен надати таку ж можливість будь-якому іншому Члену, щоб показати, що отримані знання, досвід, ліцензії або сертифікати чи виконані вимоги на території такого іншого Члена повинні бути визнані.
3. Член не повинен надавати визнання кваліфікації таким чином, щоб воно стало засобом дискримінації між країнами у застосуванні його стандартів чи критеріїв дозволу, ліцензування чи сертифікації постачальників послуг або прихованим обмеженням у торгівлі послугами.
4. Кожний Член повинен:
(a) протягом 12 місяців від дати набрання чинності Угодою СОТ для нього поінформувати Раду з торгівлі послугами про свої існуючі заходи щодо визнання кваліфікації, ліцензій тощо і заявити, чи базуються такі заходи на угодах чи домовленостях типу, згаданого у параграфі 1;
(b) оперативно, якомога раніше на початковому етапі інформувати Раду з торгівлі послугами про відкриття переговорів щодо угоди або домовленості типу, згаданого у параграфі 1, щоб дати відповідну можливість будь-якому іншому Члену заявити про свою зацікавленість у переговорах, перш ніж вони перейдуть у результативну фазу;
(c) оперативно інформувати Раду з торгівлі послугами, коли він вживає нові заходи у сфері визнання або значно змінює існуючі, і заявити, чи базуються ці заходи на угоді чи домовленості типу, згаданого у параграфі 1.
5. Там, де можливо, визнання кваліфікації, ліцензій тощо повинно базуватися на багатосторонньо погоджених критеріях. У відповідних випадках Члени повинні працювати разом з відповідними міждержавними та недержавними організаціями у питаннях розробки та прийняття загальних міжнародних стандартів і критеріїв визнання і загальних міжнародних стандартів практики відповідної торгівлі послугами та професійної практики.
Стаття VIII
Монополії і виключні постачальники послуг
1. Кожний Член повинен забезпечити, щоб будь-який монопольний постачальник послуг на його території при монопольній поставці послуги на відповідному ринку не діяв у спосіб, що є несумісний із зобов'язаннями цього Члена, Статтею II та конкретними зобов'язаннями.
2. Там, де монопольний постачальник Члена конкурує безпосередньо або через зв'язану компанію при наданні послуги поза сферою своїх монопольних прав і де це стосується конкретних зобов'язань Члена, Член повинен забезпечити, щоб такий постачальник не зловживав своїм монопольним становищем, діючи на його території у спосіб, несумісний з такими зобов'язаннями.
3. Рада з торгівлі послугами може на запит будь-якого Члена, який має підстави вважати, що монопольний постачальник послуги будь-якого іншого Члена діє у спосіб, несумісний із параграфом 1 чи 2, направити запит Члену, що встановлює, зберігає або дає дозвіл такому постачальнику, про надання конкретної інформації щодо відповідних операцій.
4. Якщо після дати набрання чинності Угодою СОТ Член надасть монопольні права щодо поставки послуги, включеної до його конкретних зобов'язань, такий Член повинен поінформувати Раду з торгівлі послугами не пізніше ніж за три місяці до наміру надати монопольні права, при цьому слід застосовувати положення параграфів 2, 3 та 4 Статті XXI.
5. Положення цієї Статті застосовуються також до виключних постачальників послуг, якщо Член формально або фактично (a) дозволяє або створює невелику кількість постачальників послуг і (b) значно обмежує конкуренцію серед таких постачальників на своїй території.
Стаття IX
Ділова практика
1. Члени визнають, що певні види ділової практики постачальників послуг, за винятком тих, що підпадають під Статтю VIII, можуть стримувати конкуренцію і таким чином обмежувати торгівлю послугами.
2. Кожний Член повинен на запит будь-якого іншого Члена брати участь у консультаціях з метою усунення видів практики, про які йдеться у параграфі 1. Член, до якого звертаються, повинен поставитися до такого запиту з повним розумінням і доброзичливістю і повинен співробітничати шляхом надання загальнодоступної неконфіденційної інформації, що має відношення до предмета запиту. Член, до якого направлено звернення, повинен також надати іншу наявну інформацію Члену, який звернувся із запитом, відповідно до свого національного законодавства і при досягненні прийнятної домовленості щодо захисту її конфіденційності з боку Члена, який направив запит.
Стаття X
Надзвичайні захисні заходи
1. Будуть проведені багатосторонні переговори з питань надзвичайних захисних заходів, основаних на принципі недискримінації. Результати таких переговорів повинні набрати чинності не пізніше ніж через три роки від дня набрання чинності Угодою СОТ.
2. У період до початку дії результатів переговорів, згаданих у параграфі 1, будь-який Член може, незважаючи на положення параграфа 1 Статті XXI, повідомити Раду з торгівлі послугами про свій намір змінити або відкликати конкретне зобов'язання через рік від дня набрання чинності цим зобов'язанням за умови, що Член зазначить у своєму повідомленні до Ради причину, з якої зміна чи відкликання не може чекати закінчення трирічного строку, передбаченого у параграфі 1 Статті XXI.
3. Положення параграфа 2 припиняють свою дію через три роки після дати набрання чинності Угодою СОТ.
Стаття XI
Платежі та перекази
1. За винятком обставин, передбачених у Статті XII, Член не повинен застосовувати обмежень щодо міжнародних переказів та платежів по поточних операціях, що стосуються його конкретних зобов'язань.
2. Ніщо в цій Угоді не порушує права та зобов'язання Членів Міжнародного валютного фонду згідно з Статтями Угоди про МВФ, у тому числі щодо здійснення валютних операцій, що відповідають Статтям Угоди, за умови, що Член не буде встановлювати обмежень на будь-які операції з капіталом, несумісні з його конкретними зобов'язаннями щодо таких операцій, за винятком згаданих у Статті XII або на прохання МВФ.
Стаття XII
Обмеження з метою захисту платіжного балансу
1. У разі виникнення або загрози серйозних труднощів з платіжним балансом та зовнішніми фінансовими відносинами Член може встановити або зберегти обмеження на торгівлю послугами, щодо яких він взяв конкретні зобов'язання, в тому числі платежі і перекази за операції, що відносяться до таких обставин. Визнається, що особливий тиск на платіжний баланс Члена, що перебуває у процесі економічного розвитку, або економіка якого переживає перехідний період, може зробити необхідним використання обмежень для забезпечення, inter alia, збереження рівня фінансових резервів, адекватного для впровадження його програми економічного розвитку або трансформування економіки.
2. Обмеження, згадані в параграфі 1:
(a) не повинні бути дискримінаційними щодо інших Членів;
(b) повинні відповідати Статтям Угоди про Міжнародний валютний фонд;
(c) не повинні завдавати невиправданої шкоди комерційним, економічним і фінансовим інтересам будь-якого іншого Члена;
(d) не повинні виходити за рамки, необхідні для протидії обставинам, описаним у параграфі 1;
(e) повинні бути тимчасовими і поетапно усуватися у міру поліпшення ситуації, зазначеної в параграфі 1.
3. При визначенні сфери дії таких обмежень Член може віддати перевагу поставкам послуг, які є більш істотними для його економічної програми або програми розвитку. Однак такі обмеження не повинні встановлюватися і зберігатися з метою захисту певного сектора послуг.
4. Про будь-які обмеження, встановлені чи збережені згідно з положеннями параграфа 1, або про будь-які їх зміни слід оперативно сповістити Генеральну раду.
5. (a) Члени, що застосовують положення цієї Статті, повинні оперативно провести консультації з Комітетом з обмежень у зв'язку з платіжним балансом щодо обмежень, запроваджених згідно з цією Статтею;
(b) Конференція міністрів повинна розробити процедури,(4) котрі вона вважатиме за належні, для періодичних консультацій з метою забезпечення можливості надання таких рекомендацій Члену, про якого йдеться;
----------------
(4) Мається на увазі, що процедури згідно з параграфом 5 повинні бути такими ж, як і процедури ГАТТ 1994.
(c) у ході таких консультацій слід оцінити ситуацію з платіжним балансом Члена, про який іде мова, та обмеження, встановлені або збережені згідно з цією Статтею, беручи до уваги, inter alia, такі чинники, як:
(i) характер та масштаби труднощів з платіжним балансом і зовнішніми фінансовими відносинами;
(ii) зовнішньоекономічний і торговий клімат, який склався для Члена, що отримує консультацію;
(iii) можливі альтернативні корективні заходи;
(d) консультації повинні бути спрямовані на приведення будь-яких обмежень у відповідність з параграфом 2, зокрема, щодо поступової ліквідації обмежень згідно з параграфом 2(e);
(e) при проведенні таких консультацій слід використовувати всі статистичні дані та інші матеріали, надані Міжнародним валютним фондом щодо іноземної валюти, валютних резервів та платіжного балансу, а висновки повинні базуватися на оцінці МВФ платіжного балансу і зовнішньої фінансової ситуації Члена, що отримує консультацію.
6. Якщо Член, який не є членом Міжнародного валютного фонду, має намір застосовувати положення цієї Статті, Конференція міністрів повинна створити процедуру розгляду та будь-які інші необхідні процедури.
Стаття XIII
Державні закупки
1. Статті II, XVI та XVII не повинні застосовуватися до законів, регулювання правил та вимог, що визначають порядок закупки державними установами послуг для державних цілей і не передбачають комерційного перепродажу або використання при наданні послуг для комерційної реалізації.
2. Протягом двох років від дня набрання чинності Угодою СОТ мають відбутися багатосторонні переговори щодо державних закупок послуг у рамках цієї Угоди.
Стаття XIV
Загальні винятки
За умови, що названі далі заходи не будуть застосовуватися довільно або створювати необґрунтовану дискримінацію між країнами, де переважають однакові умови, або створювати приховані обмеження торгівлі послугами, ніщо в цій Угоді не слід розуміти як перешкоду жодному Члену для прийняття або запровадження заходів:
(a) необхідних для захисту суспільної моралі або збереження громадського порядку;(5)
----------------
(5) Винятки з міркувань громадського порядку можна застосувати лише тоді, коли складається реальна і досить серйозна загроза одній з фундаментальних засад суспільства.
(b) необхідних для захисту життя і здоров'я людей, тварин та рослин;
(c) необхідних для забезпечення дотримання законів чи регулювання, які не суперечать положенням цієї Угоди, в тому числі і тих, які мають відношення до:
(i) запобігання використання практики, яка вводить в оману чи є недобросовісною, або наслідків невиконання контрактів у сфері послуг;
(ii) захисту від втручання у приватне життя окремих осіб при обробці та розповсюдженні інформації приватного характеру, а також захисту конфіденційності приватних записів та рахунків;
(iii) безпеки;
(d) несумісних зі Статтею XVII за умови, що різниця у використанні заходів продиктована прагненням забезпечити справедливе або ефективне(6) оподаткування або збір прямих податків щодо послуг або постачальників послуг інших Членів;
----------------
(6) Заходи, спрямовані на забезпечення справедливого або ефективного оподаткування або збору прямих податків, включають заходи, вжиті Членом відповідно до його системи оподаткування, які:
(i) застосовуються щодо постачальників послуг, які не є резидентами, з урахуванням того факту, що зобов'язання щодо податку з нерезидентів визначається з урахуванням об'єктів оподаткування, розташованих або тих, що отримують дохід на території такого Члена; або
(ii) застосовуються до нерезидентів з метою забезпечити оподаткування або збір податку на території Члена; або
(iii) застосовуються до нерезидентів або резидентів з метою запобігти уникненню податків або ухилення від їх сплати, в тому числі заходи, що забезпечують це; або
(iv) застосовуються до споживачів послуг, що постачаються на територію або з території іншого Члена з метою забезпечити оподаткування або збір податків з таких споживачів за рахунок надходжень із джерел на території Члена; або
(v) вирізняють постачальників послуг, що підлягають оподаткуванню за статтями, що оподатковуються всюди у світі, з числа інших постачальників з метою визнання різного характеру податкової бази між ними; або
(vi) визначають, виділяють і розподіляють дохід, прибуток, вигоду, збитки, вирахування чи кредитування резидентних фізичних осіб, або підприємств, або між зв'язаними особами, або підприємствами однієї і тієї ж особи з метою захисту податкової бази Члена.
Умови або концепції податків у параграфі (d) Статті XIV, а також у цій виносці визначаються згідно з визначеннями і концепціями податків або еквівалентними чи подібними визначеннями і концепціями відповідно до національного законодавства Члена, який вживає заходів.
(e) несумісних зі Статтею II за умови, що відмінність режиму є результатом угоди про уникнення подвійного оподаткування або положень про уникнення подвійного оподаткування у будь-якій іншій міжнародній угоді або домовленості, підписаної Членом.
Стаття XIV-bis
Винятки з міркувань безпеки
1. Ніщо в цій Угоді не передбачає можливості:
(a) висунення до будь-кого із Членів вимоги щодо надання інформації, розголошення якої він вважає як таке, що суперечить суттєво важливим інтересам його безпеки; або
(b) перешкоджати будь-якому Члену вживати будь-які заходи, які він вважає за необхідні для захисту істотно важливих інтересів його безпеки:
(i) що стосуються надання послуг, яке здійснюється безпосередньо або опосередковано з метою забезпечення військової установи;
(ii) що стосується термоядерних матеріалів та матеріалів, що розщеплюються, або матеріалів, з яких вони отримані;
(iii) прийнятих у період війни або інших надзвичайних обставин у міжнародних відносинах; або
(c) перешкоджати будь-кому із Членів вживати будь-які заходи з метою виконання своїх зобов'язань згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй в ім'я збереження міжнародної безпеки і миру.
2. Слід якомога повніше інформувати Раду з торгівлі послугами про заходи, вжиті згідно з положеннями параграфів 1(b) та (c) і про їх припинення.
Стаття XV
Субсидії
1. Члени визнають, що за певних обставин субсидії можуть спричиняти негативний вплив на торгівлю послугами. Члени повинні вступати у переговори з метою розробки необхідної багатосторонньої дисципліни, щоб уникнути такого негативного впливу на торгівлю.(7) Переговори повинні також бути спрямовані на прийнятність компенсаційних процедур. Такі переговори повинні визнавати роль субсидій у виконанні програм розвитку країн, що розвиваються, і враховувати потреби Членів, зокрема країн-Членів, що розвиваються, щодо гнучкості у цьому напрямку. Для завдань таких переговорів Члени повинні обмінюватися інформацією про всі субсидії, що мають відношення до торгівлі послугами, які вони надають своїм вітчизняним постачальникам послуг.
----------------
(7) Подальша програма роботи визначить, як і у яких часових рамках будуть проводитися переговори щодо такої багатосторонньої дисципліни.
2. Будь-який Член, який вважає, що субсидії іншого Члена завдають шкоди його інтересам, може подати запит про консультацію з таким Членом із зазначених питань. Такі запити повинні доброзичливо розглядатися.
ЧАСТИНА III
КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Стаття XVI
Доступ на ринок
1. Щодо доступу на ринок завдяки методам поставки, визначеним у Статті 1, кожний Член повинен надати послугам та постачальникам послуг будь-якого іншого Члена режим, не менш сприятливий, ніж той, який надається згідно з правилами, обмеженнями і умовами, узгодженими і зазначеними в його Розкладі.(8)
----------------
(8) Якщо Член бере зобов'язання про доступ на ринок щодо поставки послуги завдяки методу поставки, зазначеному в параграфі 2(a) Статті 1, і якщо рух капіталу через кордони країни є істотною частиною самої послуги, то такий Член тим же бере зобов'язання дозволити зазначений рух капіталу. Якщо Член бере зобов'язання про доступ на ринок щодо поставки послуги завдяки методу поставки, що відноситься до параграфа 2(c) Статті 1, то він тим же бере зобов'язання дозволити відповідний переказ капіталу на свою територію.
2. У секторах, у яких взято зобов'язання про доступ на ринок, заходи, які Член не повинен зберігати чи вживати або в рамках регіону, або на всій території, якщо інше не обумовлено в його Розкладі, визначаються як:
(a) обмеження кількості постачальників послуг або у формі кількісних квот, монополій, виключних постачальників послуг, або вимоги підтвердження економічної необхідності;
(b) обмеження загальної вартості операцій з послугами або активів у формі кількісних квот чи вимог підтвердження економічної необхідності;
(c) обмеження загальної кількості операцій з послугами або загального обсягу продукції послуг, вираженого у показниках, що встановлюють цифрові одиниці у формі квот чи вимоги підтвердження економічної необхідності;(9)
----------------
(9) Параграф 2(c) не охоплює заходів країни-Члена, які обмежують матеріально-технічні засоби для надання послуг.
(d) обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг, або кількості фізичних осіб, яких постачальник послуг може найняти і які необхідні і мають безпосереднє відношення до поставки певної послуги у формі кількісних квот чи вимоги підтвердження економічної необхідності;
(e) заходи, які обмежують або вимагають конкретних типів юридичних осіб або спільних підприємств, через які постачальник послуги може надавати послугу;
(f) обмеження на участь іноземного капіталу у формі обмеження максимального відсотка іноземного володіння акціями або загальної вартості індивідуальних чи сукупних іноземних інвестицій.
Стаття XVII
Національний режим
1. У секторах, які входять до національного Розкладу, і за виконання умов та кваліфікаційних вимог, обумовлених у ньому, кожний Член повинен надати послугам і постачальникам послуг будь-якого іншого Члена щодо всіх заходів, які торкаються поставки послуг, режим, не менш сприятливий, аніж той, який він надає таким же своїм послугам або постачальникам послуг.(10)
----------------
(10) Конкретні зобов'язання, взяті на основі цієї Статті, не передбачають можливості вимагати у будь-якого Члена компенсації за будь-який збиток, спричинений конкуренцією, який є наслідком іноземного характеру відповідних послуг або постачальників послуг.
2. Будь-який Член може виконувати вимоги параграфа 1 шляхом надання послугам і постачальникам послуг будь-якого Члена формально ідентичного режиму або формально відмінного режиму, порівняно з тим, який він надає своїм таким же послугам або постачальникам послуг.
3. Формально ідентичний або формально відмінний режим вважається менш сприятливим, якщо він змінює умови конкуренції на користь послуг або постачальників послуг цього Члена порівняно з такими ж послугами або постачальниками послуг будь-якого іншого Члена.
Стаття XVIII
Додаткові зобов'язання
Члени можуть зробити предметом переговорів зобов'язання щодо заходів, які впливають на торгівлю послугами і які виходять за рамки положень Статей XVI або XVII, в тому числі і ті, що стосуються питань кваліфікації, стандартів та ліцензування. Такі зобов'язання повинні бути внесені до Розкладу Члена.
ЧАСТИНА IV
ПОДАЛЬША ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ
Стаття XIX
Переговори про конкретні зобов'язання
1. Для досягнення цілей цієї Угоди Члени розпочнуть послідовні раунди переговорів, які повинні розпочатися не пізніше ніж через п'ять років від дати набрання чинності Угодою СОТ, і відтоді проводитися періодично з метою досягнення більш високого рівня лібералізації. Такі переговори повинні бути спрямовані на скорочення або усунення заходів, які негативно впливають на торгівлю послугами, як засіб забезпечення ефективного доступу на ринок. Цей процес повинен сприяти інтересам усіх учасників на основі взаємної вигоди і забезпечення загальної рівноваги прав і обов'язків.
2. Процес лібералізації повинен відбуватися з належною повагою до цілей національної політики і рівня розвитку окремих Членів в цілому і в окремих секторах. Слід виявити необхідну гнучкість щодо окремих країн-Членів, що розвиваються, яка дозволить відкриття меншої кількості секторів, лібералізацію меншої кількості типів операцій, поступового розширення доступу на ринок відповідно до тенденцій їхнього розвитку, а також при відкритті доступу на їхні ринки іноземним постачальникам послуг, додаючи при відкритті такого доступу умови, спрямовані на досягнення цілей, викладених у Статті IV.
3. Для кожного раунду переговорів мають бути встановлені орієнтири і процедури переговорів. З метою визначення таких орієнтирів Рада з торгівлі послугами повинна здійснювати оцінку торгівлі послугами в цілому і у розрізі секторів з урахуванням цілей цієї Угоди, в тому числі тих, які встановлені в параграфі 1 Статті IV. Орієнтири для переговорів повинні визначати методику для оцінки лібералізації, здійсненої автономно Членами від часу попередніх переговорів, а також методику особливої оцінки найменш розвинених країн-Членів згідно з положеннями параграфа 3 Статті IV.
4. На кожному такому раунді процес подальшої лібералізації повинен просуватися завдяки двостороннім, груповим та багатостороннім переговорам, спрямованим на підвищення загального рівня конкретних зобов'язань, взятих Членами відповідно до цієї Угоди.
Стаття XX
Розклади конкретних зобов'язань
1. Кожний Член повинен скласти Розклад конкретних зобов'язань, які він бере відповідно до положень Частини III цієї Угоди. Щодо секторів, для яких такі зобов'язання приймаються, кожний Розклад має визначати:
(a) правила, обмеження і умови щодо доступу до ринку;
(b) умови і вимоги національного режиму;
(c) заходи, що стосуються додаткових зобов'язань;
(d) часові рамки впровадження таких зобов'язань, де це можливо;
(e) дату набрання чинності такими зобов'язаннями.
2. Заходи, несумісні одночасно зі Статтями XVI та XVII, повинні бути внесені до стовпчика, що відноситься до Статті XVI. У цьому разі вважається, що запис є також забезпеченням умов або вимог до Статті XVII.
3. Розклади конкретних зобов'язань додаються до цієї Угоди і є її невід'ємною частиною.
Стаття XXI
Внесення змін до Розкладів
1. (a) Член (який у цій Статті іменуються як "Член, що вносить зміни") може змінити або відкликати будь-яке зобов'язання зі свого Розкладу будь-коли через три роки від дати набрання зобов'язаннями чинності відповідно до положень цієї Статті;
(b) Член, що вносить зміни, повинен повідомити Раду з торгівлі послугами про свій намір змінити або відкликати зобов'язання згідно з цією Статтею не пізніше ніж за три місяці до наміченої дати введення зміни або відкликання.
2. (a) На запит будь-якого Члена, вигоди якого, згідно з цією Угодою, можуть бути порушені (який у цій Статті іменується як "Член, якого торкаються зміни") наміченими змінами або відкликанням, про які повідомлено згідно з підпараграфом 1(b), Член, що вносить зміну, повинен вступити у переговори з метою досягнення угоди про необхідні дії компенсаційного характеру. У процесі таких переговорів і в угоді Члени, про яких ідеться, повинні прагнути зберегти загальний рівень взаємовигідних зобов'язань не менш сприятливих у торгівлі, ніж той, який передбачений у Розкладах конкретних зобов'язань, що були до проведення таких переговорів;
(b) заходи компенсаційного характеру повинні бути здійснені відповідно до режиму найбільшого сприяння.
3. (a) Якщо між Членом, що вносить зміни, та Членом, якого торкаються зміни, угоди не досягнуто до закінчення передбаченого для переговорів терміну, то Член, якого торкаються зміни, може передати справу до арбітражу. Будь-який Член, якого торкаються зміни, і який прагне реалізувати право щодо компенсації, повинен брати участь в арбітражі;
(b) якщо жоден із Членів, яких торкаються зміни, не звернувся до арбітражу, Член, що вносить зміни, може вільно запроваджувати запропоновані зміни або відкликання.
4. (a) Член, що вносить зміни, не може змінювати або відкликати своє зобов'язання доти, доки він не виконає дії компенсаційного характеру відповідно до рішень арбітражу;
(b) якщо Член, що вносить зміни, здійснює запропоновані зміни або відкликання і не виконує рішення арбітражу, будь-який Член, якого торкаються зміни і який брав участь в арбітражі, може змінити або відкликати суттєві еквівалентні вигоди, що відповідають рішенням арбітражу. Незважаючи на положення Статті II, такі зміни або відкликання можуть бути впроваджені лише щодо Члена, який вносить зміни.
5. Рада з торгівлі послугами повинна визначити процедури для внесення поправок або змін до Розкладів. Будь-який Член, який вніс зміни або здійснив відкликання своїх зобов'язань, внесених до Розкладу, згідно з цією Статтею повинен змінити свій Розклад відповідно до таких процедур.
ЧАСТИНА V
ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття XXII
Консультації
1. Кожний Член повинен доброзичливо поставитися до консультації і створити для неї відповідні умови у зв'язку з поданням, яке може бути виконане будь-яким іншим Членом з будь-якого питання, яке торкається дії цієї Угоди. При таких консультаціях слід застосовувати Домовленість про врегулювання суперечок.
2. Рада з торгівлі послугами або Орган врегулювання суперечок може на запит Члена провести консультації з будь-яким Членом або Членами з будь-якого питання, з якого неможливо досягти задовільного рішення шляхом консультації відповідно до умов параграфа 1.
3. Згідно з цією Статтею, а також згідно зі Статтею XXIII Член може не звертатися до Статті XVII з приводу заходу іншого Члена, який входить у сферу міждержавної угоди між ними, яка торкається уникнення подвійного оподаткування. У випадку відсутності згоди між Членами щодо того, чи входить цей захід у сферу такої угоди між ними, для кожного Члена має бути відкрита можливість винесення цього питання на розгляд Ради з торгівлі послугами.(11) Рада може передати справу до арбітражу. Рішення арбітражу є остаточним і обов'язковим до виконання для обох Членів.
----------------
(11) Щодо угод про уникнення подвійного оподаткування, які існують на дату набрання чинності Угодою СОТ, таке питання може бути винесене на розгляд Ради з торгівлі послугами лише за згодою обох сторін такої угоди.
Стаття XXIII
Врегулювання суперечок і виконання рішення
1. Якщо будь-який Член вважає, що інший Член не виконує своїх загальних або конкретних зобов'язань згідно з цією Угодою, він може з метою досягнення взаємоприйнятного вирішення питання звернутися до Домовленості про врегулювання суперечок.
2. Якщо Орган з врегулювання суперечок вважає, що обставини достатньо серйозні і виправдовують таку акцію, він може дозволити Члену або Членам призупинити застосування щодо будь-якого Члена або Членів загальних чи конкретних зобов'язань згідно зі Статтею 22 Домовленості про врегулювання суперечок.
3. Якщо будь-який Член вважає, що певна вигода, яку він обґрунтовано розраховував отримати за конкретними зобов'язаннями іншого Члена згідно з розділом III цієї Угоди, зводиться нанівець або ушкоджується внаслідок застосування будь-якого заходу, який не суперечить положенням цієї Угоди, він може звернутися до Домовленості про врегулювання суперечок. Якщо Орган з врегулювання суперечок визначить, що цей захід зводить нанівець або ушкоджує таку вигоду, то Член, якого торкаються зміни, має право на взаємоприйнятне врегулювання на основі параграфа 2 Статті XXI, яке може включати зміни або відкликання заходу, про який ідеться. Якщо між згаданими Членами домовленість не може бути досягнута, застосовується Стаття 22 Домовленості про врегулювання суперечок.
Стаття XXIV
Рада з торгівлі послугами
1. Рада з торгівлі послугами повинна виконувати такі функції, які можуть бути доручені їй з метою полегшення дії цієї Угоди і досягнення наступних її цілей. Рада може створювати такі допоміжні органи, які вона вважатиме належними для ефективного виконання своїх функцій.
2. Рада і, якщо вона не прийме інше рішення, її допоміжні органи повинні бути відкритими для участі представників усіх Членів.
3. Голова Ради обирається Членами.
Стаття XXV
Технічне співробітництво
1. Постачальники послуг Членів, які потребують такої допомоги, повинні мати доступ до послуг контактних пунктів, про які йдеться в параграфі 2 Статті IV.
Генеральна угода про торгівлю послугами
(укр/рос)
Частина I. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
Стаття I Сфера застосування та визначення
Частина II. ЗАГАЛЬНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ І ДИСЦИПЛІНА
Стаття II Режим найбільшого сприяння
Стаття II Прозорість
Стаття III-bis Розголошення конфіденційної інформації
Стаття IV Зростання участі країн, що розвиваються
Стаття V Економічна інтеграція
Стаття V-bis Угоди про інтеграцію ринків робочої сили
Стаття VI Внутрішнє регулювання
Стаття VII Визнання
Стаття VIII Монополія і виключні постачальники послуг
Стаття IX Ділова практика
Стаття X Надзвичайні захисні заходи
Стаття X Платежі та перекази
Стаття XI Обмеження з метою захисту платіжного балансу
Стаття XIII Державні закупівлі
Стаття XIV Загальні винятки
Стаття XIV-bis Винятки з міркувань безпеки
Стаття XV Субсидії
Частина III. КОНКРЕТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Стаття XVI Доступ на ринок
Стаття XVII Національний режим
Стаття XVIII Додаткові зобов'язання
Частина IV. ПОДАЛЬША ЛІБЕРАЛІЗАЦІЯ
Стаття XIX Переговори про конкретні зобов'язання
Стаття XX Розклади конкретних зобов'язань
Стаття XXI Внесення змін до Розкладів
Частина V. ІНСТИТУЦІЙНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття XXII Консультації
Стаття XXIII Врегулювання суперечок і виконання рішення
Стаття XXIV Рада з торгівлі послугами
Стаття XXV Технічне співробітництво
Стаття XXVI Відносини з іншими міжнародними організаціями
Частина VI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття XXVII Відмова у вигодах