Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330). Кодекс від 07.12.1984 №8073-X

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Кодекс України, Кодекс, Закон від 07.12.1984 №8073-X
Остання редакція від 02.08.2018. Внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 07.12.1984

Номер 8073-X

Статус Діє

Редакції
02.08.2018 внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/) 23.07.2018 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2118-VIII /2118-19/) 25.05.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 29.04.2018 внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2293-VIII /2293-19/) 06.02.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2234-VIII /2234-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147а-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 26.10.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2109-VIII /2109-19/) 04.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2120-VIII /2120-19/) 03.08.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2136-VIII /2136-19/) 02.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2119-VIII /2119-19/) 19.07.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1982-VIII /1982-19/) 09.07.2017 внесення змін (закон від 06.06.2017 N 2081-VIII /2081-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1817-VIII /1817-19/) 07.05.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1812-VIII /1812-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 16.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1952-VIII /1952-19/) 05.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1798-VIII /1798-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 04.12.2016 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1742-VIII /1742-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 02.11.2016 N 1723-VIII /1723-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 03.11.2016 N 1727-VIII /1727-19/) 26.11.2016 внесення змін (закон від 22.09.2016 N 1540-VIII /1540-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 772-VIII /772-19/) 18.06.2016 внесення змін (закон від 19.05.2016 N 1379-VIII /1379-19/) 04.04.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 888-VIII /888-19/) 01.04.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 10.02.2016 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 124-VIII /124-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 834-VIII /834-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1314-VII /1314-18/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 08.10.2015 N 731-VIII /731-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 03.11.2015 N 734-VIII /734-19/) 06.10.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 597-VIII /597-19/) 30.09.2015 внесення змін (закон від 17.06.2015 N 530-VIII /530-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1602-VII /1602-18/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 320-VIII /320-19/) 22.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 649-VIII /649-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 08.08.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 596-VIII /596-19/) 09.08.2015 внесення змін (закон від 02.07.2015 N 576-VIII /576-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 26.05.2015 тлумачення (решение від 26.05.2015 N 5-рп/2015 /v005p710-15/) 09.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 322-VIII /322-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1700-VII /1700-18/) 31.03.2015 тлумачення (решение від 31.03.2015 N 2-рп/2015 /v002p710-15/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 193-VIII /193-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 28.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 192-VIII /192-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 187-VIII /187-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 05.02.2015 N 158-VIII /158-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1648-VII /1648-18/) 25.11.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1701-VII /1701-18/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 17.08.2014 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1600-VII /1600-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 22.06.2014 внесення змін (закон від 29.05.2014 N 1283-VII /1283-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 04.06.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1261-VII /1261-18/) 27.04.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1207-VII /1207-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 01.02.2014 внесення змін (закон від 21.11.2013 N 709-VII /709-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.07.2013 N 383-VII /383-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5404-VI /5404-17/) 16.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 656-VII /656-18/) 23.10.2013 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 590-VII /590-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 13.06.2013 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4709-VI /4709-17/) 08.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 243-VII /243-18/) 18.05.2013 внесення змін (закон від 18.04.2013 N 221-VII /221-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5518-VI /5518-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5502-VI /5502-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3460-VI /3460-17/) 12.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5461-VI /5461-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 01.12.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5288-VI /5288-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5456-VI /5456-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5411-VI /5411-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5284-VI /5284-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5289-VI /5289-17/) 21.09.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4452-VI /4452-17/) 16.09.2012 внесення змін (закон від 22.09.2011 N 3778-VI /3778-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5076-VI /5076-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5007-VI /5007-17/) 02.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5065-VI /5065-17/) 09.11.2011 внесення змін (закон від 06.10.2011 N 3830-VI /3830-17/) 05.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4950-VI /4950-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3454-VI /3454-17/) 15.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4837-VI /4837-17/) 17.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4847-VI /4847-17/) 19.04.2012 внесення змін (закон від 22.03.2012 N 4565-VI /4565-17/) 06.04.2012 внесення змін (закон від 07.12.2011 N 4082-VI /4082-17/) 21.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4444-VI /4444-17/) 05.02.2012 внесення змін (закон від 12.01.2012 N 4319-VI /4319-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 17.01.2012 внесення змін (закон від 15.11.2011 N 4025-VI /4025-17/) 05.01.2012 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3720-VI /3720-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3384-VI /3384-17/) 25.11.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3261-VI /3261-17/) 01.11.2011 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3718-VI /3718-17/) 11.10.2011 визнання неконституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 11.10.2011 визнання конституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 18.09.2011 внесення змін (закон від 17.02.2011 N 3045-VI /3045-17/) 16.09.2011 внесення змін (кодекс украины від 19.05.2011 N 3393-VI /3393-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 13.08.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3565-VI /3565-17/) 05.08.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3532-VI /3532-17/) 17.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3521-VI /3521-17/) 14.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3530-VI /3530-17/) 05.07.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2735-VI /2735-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3207-VI /3207-17/) 15.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3163-VI /3163-17/) 13.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3161-VI /3161-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1825-VI /1825-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2947-VI /2947-17/) 05.01.2011 внесення змін (закон від 21.12.2010 N 2808-VI /2808-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2742-VI /2742-17/) 22.12.2010 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.12.2010 N 23-рп/2010 /v023p710-10/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2511-VI /2511-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2464-VI /2464-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1508-VI /1508-17/) 16.10.2010 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2558-VI /2558-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2518-VI /2518-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 03.08.2010 внесення змін (закон від 07.07.2010 N 2453-VI /2453-17/) 23.07.2010 внесення змін (закон від 29.06.2010 N 2374-VI /2374-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 06.07.2010 N 2430-VI /2430-17/) 22.07.2010 внесення змін (закон від 09.07.2010 N 2479-VI /2479-17/) 07.07.2010 внесення змін (закон від 15.06.2010 N 2339-VI /2339-17/) 30.06.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2299-VI /2299-17/) 15.05.2010 внесення змін (закон від 13.05.2010 N 2181-VI /2181-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1827-VI /1827-17/) 08.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1708-VI /1708-17/) 05.06.1996 внесення змін (закон від 15.05.1996 N 196/96-ВР /196/96-ВР/) 06.03.1996 внесення змін (закон від 06.03.1996 N 81/96-ВР /81/96-ВР/) 11.07.2009 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1512-VI /1512-17/) 25.06.2009 внесення змін (закон від 03.06.2009 N 1435-VI /1435-17/) 19.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1393-VI /1393-17/) 13.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1386-VI /1386-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 30.04.2009 внесення змін (закон від 19.03.2009 N 1180-VI /1180-17/) 12.03.2009 внесення змін (закон від 18.12.2008 N 692-VI /692-17/) 11.03.2009 внесення змін (закон від 19.02.2009 N 1027-VI /1027-17/) 03.02.2009 визнання конституційними окремих положень (решение від 03.02.2009 N 4-рп/2009 /v004p710-09/) 04.02.2009 внесення змін (закон від 15.01.2009 N 885-VI /885-17/) 14.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 801-VI /801-17/) 01.01.2009 внесення змін (закон від 25.09.2008 N 599-VI /599-17/) 16.11.2008 внесення змін (закон від 24.09.2008 N 586-VI /586-17/) 07.05.2008 внесення змін (закон від 15.04.2008 N 271-VI /271-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 16.05.2007 N 1026-V /1026-16/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 11.05.2007 N 1014-V /1014-16/) 19.06.2007 внесення змін (закон від 17.05.2007 N 1033-V /1033-16/) 14.06.2007 внесення змін (закон від 19.04.2007 N 956-V /956-16/) 31.03.2007 внесення змін (закон від 14.03.2007 N 736-V /736-16/) 16.03.2007 внесення змін (закон від 22.02.2007 N 695-V /695-16/) 11.03.2007 внесення змін (закон від 01.12.2006 N 424-V /424-16/) 28.02.2007 внесення змін (закон від 08.02.2007 N 622-V /622-16/) 20.01.2007 внесення змін (закон від 11.01.2007 N 577-V /577-16/) 17.01.2007 внесення змін (закон від 22.12.2006 N 534-V /534-16/) 12.01.2007 внесення змін (закон від 12.12.2006 N 435-V /435-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3475-IV /3475-15/) 25.03.2006 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3504-IV /3504-15/) 02.03.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3336-IV /3336-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 17.01.2006 N 3349-IV /3349-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 07.01.2006 внесення змін (закон від 15.11.2005 N 3078-IV /3078-15/) 05.01.2006 внесення змін (закон від 06.09.2005 N 2806-IV /2806-15/) 13.12.2005 внесення змін (закон від 17.11.2005 N 3108-IV /3108-15/) 25.10.2005 внесення змін (закон від 22.09.2005 N 2899-IV /2899-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2635-IV /2635-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2598-IV /2598-15/) 22.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2600-IV /2600-15/) 16.02.2005 внесення змін (закон від 12.01.2005 N 2322-IV /2322-15/) 13.01.2005 внесення змін (закон від 16.12.2004 N 2247-IV /2247-15/) 11.01.2005 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2188-IV /2188-15/) 14.12.2004 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2197-IV /2197-15/) 03.08.2004 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1876-IV /1876-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 17.06.2004 N 1805-IV /1805-15/) 26.06.2004 внесення змін (закон від 03.06.2004 N 1745-IV /1745-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1723-IV /1723-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 11.05.2004 N 1703-IV /1703-15/) 08.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1725-IV /1725-15/) 07.06.2004 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1284-IV /1284-15/) 02.03.2004 внесення змін (закон від 03.02.2004 N 1410-IV /1410-15/) 08.01.2004 внесення змін (закон від 11.12.2003 N 1377-IV /1377-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1299-IV /1299-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1280-IV /1280-15/) 09.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1254-IV /1254-15/) 19.11.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1098-IV /1098-15/) 02.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1155-IV /1155-15/) 12.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1122-IV /1122-15/) 09.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1128-IV /1128-15/) 06.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1107-IV /1107-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 20.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 860-IV /860-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 249-IV /249-15/) 07.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 759-IV /759-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 749-IV /749-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 743-IV /743-15/) 06.05.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 676-IV /676-15/) 25.04.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 666-IV /666-15/) 22.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 548-IV /548-15/) 12.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 552-IV /552-15/) 11.02.2003 внесення змін (закон від 16.01.2003 N 429-IV /429-15/) 29.01.2003 внесення змін (закон від 26.12.2002 N 394-IV /394-15/) 28.11.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 254-IV /254-15/) 07.03.2002 внесення змін (закон від 07.02.2002 N 3048-III /3048-14/) 17.01.2002 внесення змін (закон від 17.01.2002 N 2953-III /2953-14/) 16.01.2002 внесення змін (закон від 13.12.2001 N 2888-III /2888-14/) 14.12.2001 внесення змін (закон від 15.11.2001 N 2787-III /2787-14/) 31.10.2001 внесення змін (закон від 04.10.2001 N 2747-III /2747-14/) 16.10.2001 внесення змін (закон від 20.09.2001 N 2703-III /2703-14/) 13.09.2001 внесення змін (закон від 13.09.2001 N 2686-III /2686-14/) 11.07.2001 внесення змін (закон від 21.06.2001 N 2550-III /2550-14/) 24.05.2001 внесення змін (закон від 24.05.2001 N 2443-III /2443-14/) 17.05.2001 внесення змін (закон від 17.05.2001 N 2415-III /2415-14/) 05.05.2001 внесення змін (закон від 05.04.2001 N 2350-III /2350-14/) 20.02.2001 внесення змін (закон від 18.01.2001 N 2247-III /2247-14/) 11.02.2001 внесення змін (закон від 21.12.2000 N 2171-III /2171-14/) 19.12.2000 внесення змін (закон від 16.11.2000 N 2114-III /2114-14/) 19.10.2000 внесення змін (закон від 19.10.2000 N 2056-III /2056-14/) 05.10.2000 внесення змін (закон від 05.10.2000 N 2029-III /2029-14/) 21.09.2000 внесення змін (закон від 21.09.2000 N 1986-III /1986-14/) 23.08.2000 внесення змін (закон від 13.07.2000 N 1929-III /1929-14/) 09.06.2000 внесення змін (закон від 18.05.2000 N 1744-III /1744-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 20.04.2000 N 1685-III /1685-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 23.03.2000 N 1580-III /1580-14/) 25.02.2000 внесення змін (закон від 13.01.2000 N 1381-XIV /1381-14/) 01.02.2000 внесення змін (закон від 11.01.2000 N 1368-XIV /1368-14/) 19.01.2000 внесення змін (закон від 22.12.1999 N 1342-XIV /1342-14/) 18.01.2000 внесення змін (закон від 14.12.1999 N 1288-XIV /1288-14/) 07.12.1999 внесення змін (закон від 17.11.1999 N 1228-XIV /1228-14/) 30.10.1999 внесення змін (закон від 08.10.1999 N 1142-XIV /1142-14/) 19.10.1999 внесення змін (закон від 21.09.1999 N 1080-XIV /1080-14/) 07.10.1999 внесення змін (закон від 14.09.1999 N 1040-XIV /1040-14/) 27.08.1999 внесення змін (закон від 16.07.1999 N 998-XIV /998-14/) 04.08.1999 внесення змін (закон від 09.07.1999 N 898-XIV /898-14/) 08.07.1999 внесення змін (закон від 08.07.1999 N 863-XIV /863-14/) 02.07.1999 внесення змін (закон від 02.07.1999 N 812-XIV /812-14/) 24.03.1999 внесення змін (закон від 24.03.1999 N 557-XIV /557-14/) 10.03.1999 внесення змін (закон від 18.02.1999 N 444-XIV /444-14/) 19.01.1999 внесення змін (закон від 23.12.1998 N 352-XIV /352-14/) 28.04.1998 внесення змін (закон від 24.03.1998 N 210/98-ВР /210/98-ВР/) 25.02.1998 внесення змін (закон від 04.02.1998 N 73/98-ВР /73/98-ВР/) 16.12.1997 внесення змін (закон від 21.11.1997 N 666/97-ВР /666/97-ВР/) 19.11.1997 внесення змін (закон від 19.11.1997 N 651/97-ВР /651/97-ВР/) 20.06.1997 внесення змін (закон від 04.06.1997 N 308/97-ВР /308/97-ВР/) 18.03.1997 внесення змін (закон від 07.02.1997 N 55/97-ВР /55/97-ВР/) 11.02.1997 внесення змін (закон від 23.01.1997 N 23/97-ВР /23/97-ВР/) 29.12.1996 внесення змін (закон від 14.11.1996 N 497/96-ВР /497/96-ВР/) 26.11.1996 внесення змін (закон від 13.11.1996 N 489/96-ВР /489/96-ВР/) 23.10.1996 внесення змін (закон від 02.10.1996 N 398/96-ВР /398/96-ВР/) 01.10.1996 внесення змін (закон від 01.10.1996 N 386/96-ВР /386/96-ВР/)
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються його права і обов’язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
( Стаття 256 із змінами, внесеними згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014 )
Стаття 257. Надіслання протоколу
Протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення корупційного правопорушення.
У разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.
Особа, яка склала протокол про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, одночасно з надісланням його до суду надсилає органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівникові підприємства, установи чи організації, де працює особа, яка притягається до відповідальності, повідомлення про складення протоколу із зазначенням характеру вчиненого правопорушення та норми закону, яку порушено.
( Стаття 257 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1508-VI від 11.06.2009, № 2808-VI від 21.12.2010; в редакції Закону № 3207-VI від 07.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1697-VII від 14.10.2014 )
Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається
Протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п’ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, частинами першою, другою, третьою і п’ятою статті 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), а також статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в’їзду-виїзду) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
( Положення частини шостої статті 258 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 23-рп/2010 від 22.12.2010 )
У разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Стаття 259. Доставлення порушника
З метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, порушника може бути доставлено в поліцію, в підрозділ Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи до органу Державної прикордонної служби України, штабу громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, чи громадського пункту з охорони громадського порядку поліцейським, посадовою особою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, військовослужбовцем чи працівником Державної прикордонної служби України або членом громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а при порушенні законодавства про державну таємницю - до органів Служби безпеки України її співробітником. Доставлення порушника з числа кадрових співробітників розвідувального органу України при виконанні ним своїх службових обов’язків здійснюється тільки у присутності офіційного представника цього органу.
При вчиненні порушень правил користування засобами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху, правил спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, правил пожежної безпеки, санітарних норм на транспорті порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в поліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які б могли повідомити необхідні дані про нього.
При вчиненні лісопорушень, порушень правил полювання, правил рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, якщо особу порушника не може бути встановлено на місці порушення, працівники державної лісової охорони, а в лісах колективних сільськогосподарських підприємств - працівники лісової охорони зазначених підприємств, уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, посадові особи інших органів, які здійснюють державний контроль за охороною і використанням тваринного світу, працівники служб охорони територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також поліцейські можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, у поліцію чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради. Доставлення порушника може провадитись також членами громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, громадськими інспекторами охорони природи, громадськими мисливськими інспекторами, громадськими інспекторами органів рибоохорони та громадськими лісовими інспекторами.
У разі вчинення порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи органів охорони культурної спадщини, адміністрацій історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі вчинення порушень земельного законодавства, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель можуть доставляти осіб, які вчинили ці правопорушення, до поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
При вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно, порушника може бути доставлено працівниками воєнізованої охорони у службове приміщення воєнізованої охорони або в поліцію для припинення правопорушень, встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
При вчиненні правопорушень, пов’язаних із незаконним зберіганням спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, порушника може бути доставлено до органів Служби безпеки України її працівником для встановлення особи порушника і складення протоколу про правопорушення.
Доставлення порушника має бути проведено в можливо короткий строк.
Перебування доставленої особи у штабі громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону чи громадському пункті з охорони громадського порядку, приміщенні виконавчого органу сільської, селищної ради не може тривати більш як одну годину, якщо не встановлено інше.
У разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків правопорушень та в разі наявності обставин, зазначених у частині першій цієї статті, доставлення порушника уповноваженими на те посадовими особами здійснюється у підрозділи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
У разі порушення іноземцем або особою без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення порушення, уповноважені посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів можуть доставляти таких осіб у приміщення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, його територіальних органів і підрозділів, до поліції, до пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для встановлення особи порушника і з’ясування обставин правопорушення.
Глава 20
ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
( Назва глави 20 в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008 )
Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Порядок адміністративного затримання, особистого огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.
( Стаття 260 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 586-VI від 24.09.2008, № 3565-VI від 05.07.2011, № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 261. Адміністративне затримання
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.
Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання, про кожний випадок адміністративного затримання осіб інформують у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, крім випадків, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.
( Стаття 261 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2342-III від 05.04.2001, № 1379-VIII від 19.05.2016 )
Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України.
Адміністративне затримання провадиться:
1) органами внутрішніх справ (Національною поліцією) - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширюванні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог поліцейського, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, порушення правил про валютні операції, правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;
2) органами прикордонної служби - у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, порушення прикордонного режиму, режиму в пунктах пропуску через державний кордон України або режимних правил у контрольних пунктах в’їзду - виїзду, вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушення правил використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, порушення правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, невиконання рішення про заборону в’їзду в Україну, порушення порядку в’їзду до району проведення антитерористичної операції або виїзду з нього;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти, інше майно;
4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків військових адміністративних правопорушень, дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів, дрібного викрадення чужого майна, у разі розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях, появи у громадських місцях у п’яному вигляді, порушення правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, а також у разі порушення правил дорожнього руху водіями чи іншими особами, які керують військовими транспортними засобами;
5) органами Служби безпеки України - при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації;
6) посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах і установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів;
7) посадовими особами, уповноваженими на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, - при порушенні законодавства про перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства і транзитний проїзд через територію України.
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години.
Осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, порушили порядок в’їзду на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзду з них, порушили прикордонний режим, режим у пунктах пропуску через державний кордон України або режимні правила у контрольних пунктах в’їзду-виїзду, правила використання об’єктів тваринного світу в межах прикордонної смуги та контрольованого прикордонного району, у територіальному морі, внутрішніх водах та виключній (морській) економічній зоні України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також іноземців та осіб без громадянства, які не виконали рішення про заборону в’їзду в Україну, порушили правила перебування в Україні або транзитного проїзду через територію України, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення - до трьох діб.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з’ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання.
Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей
Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митниці і органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів Національної поліції, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митниці, органів прикордонної служби, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, природоохоронних органів, державними інспекторами з питань інтелектуальної власності, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також поліцейські, військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей у митницях провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом України.
Стаття 265. Вилучення речей і документів
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, почесного звання України, відзнаки Президента України, нагородна зброя, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Адміністрації Президента України. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню поліцейськими.
( Частину другу статті 265 виключено на підставі Закону № 2342-III від 05.04.2001 )
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4 цього Кодексу, поліцейський, а при вчиненні правопорушень, передбачених статтями 191, 195 цього Кодексу, також посадова особа прикордонної служби має право вилучити нагородну, вогнепальну мисливську, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси і спеціальні засоби самооборони. Поліцейський, посадова особа прикордонної служби має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов’язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовуються лише у невідкладних випадках.
( Частину п’яту статті 265 виключено на підставі Закону № 2350-III від 05.04.2001 )( Частину шосту статті 265 виключено на підставі Закону № 2350-III від 05.04.2001 )( Частину статті 265 виключено на підставі Закону № 586-VI від 24.09.2008 )( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР № 2010-11 від 03.04.86, № 4135-11 від 12.06.87, № 7542-11 від 19.05.89, № 1369-12 від 29.07.91, № 1818-12 від 15.11.91; Законами № 3785-12 від 23.12.93, № 148/96-ВР від 25.04.96, № 323/96-ВР від 12.07.96, № 1685-III від 20.04.2000, № 2342-III від 05.04.2001, № 2350-III від 05.04.2001, № 662-IV від 03.04.2003 - набуває чинності 01.08.2003 року, № 1299-IV від 20.11.2003, № 4025-VI від 15.11.2011, № 5289-VI від 18.09.2012, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 265-1. Тимчасове вилучення посвідчення водія
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, працівник уповноваженого підрозділу тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після закінчення тримісячного строку тимчасового вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо судом не прийнято рішення щодо позбавлення водія права керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у встановлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.
Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.
( Кодекс доповнено статтею 265-1 згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5459-VI від 16.10.2012, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів
У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 121, частинами третьою, четвертою і п’ятою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, порушення правил зупинки чи стоянки на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю), статтями 122-5, 124, 126, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник уповноваженого підрозділу, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, що дозволяється виключно у випадку, якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або транспортний засіб розміщений на місцях, призначених для зупинки, стоянки, безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та його місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправностей, виявлених у процесі його огляду, або до демонтажу спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.
У разі якщо розміщення затриманого транспортного засобу суттєво не перешкоджає дорожньому руху, крім розміщення транспортного засобу на місцях, призначених для зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю, такий транспортний засіб не може бути доставлений для зберігання на спеціальний майданчик.
Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.
Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.
За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.
( Кодекс доповнено статтею 265-2 згідно із Законом № 586-VI від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3565-VI від 05.07.2011, № 4082-VI від 07.12.2011, № 5459-VI від 16.10.2012, № 721-VII від 16.01.2014 - втратив чинність на підставі Закону № 732-VII від 28.01.2014; із змінами, внесеними згідно із Законами № 767-VII від 23.02.2014, № 596-VIII від 14.07.2015, № 2109-VIII від 22.06.2017 )( Статтю 265-3 виключено на підставі Закону № 222-VIII від 02.03.2015 )
Стаття 266. Відсторонення осіб від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров’я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров’я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров’я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
( Стаття 266 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2342-III від 05.04.2001; в редакції Закону № 586-VI від 24.09.2008; із змінами, внесеними згідно із Законами № 885-VI від 15.01.2009, № 596-VIII від 14.07.2015 )
Стаття 267. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення не зупиняє їх виконання.
Глава 21
ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
( Положення частини першої статті 268, за яким обмежується право на вільний вибір особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, як захисника своїх прав, крім адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи втратили чинність як такі, що є неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду № 13-рп/2000 від 16.11.2000 )
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, 173-2, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Законами України може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов’язковою.
Стаття 269. Потерпілий
Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися правовою допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
( Стаття 269 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5076-VI від 05.07.2012 )
Стаття 270. Законні представники та представники
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Повноваження адвоката як представника потерпілого посвідчуються документами, зазначеними у частині другій статті 271 цього Кодексу.
( Стаття 270 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5076-VI від 05.07.2012 )
Стаття 271. Захисник
У розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи підтверджуються довіреністю на ведення справи, посвідченою нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності, або ордером чи дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника. Витяг засвідчується підписами сторін.
Якщо особа є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, у розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат, який призначений Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Зазначений адвокат має права, передбачені частиною першою цієї статті та іншими законами.
Повноваження адвоката, призначеного Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, підтверджуються дорученням, що видається Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
( Стаття 271 в редакції Закону № 2342-III від 05.04.2001; із змінами, внесеними згідно із Законами № 5076-VI від 05.07.2012, № 3460-VI від 02.06.2011 )
Кодекс України про адміністративні правопорушення
( статті 213 - 330 )
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, Верховним Судом;
5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих органах сільських, селищних, міських рад вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад, судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, органи Національної поліції, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.
beta