Про надання розяснення (щодо порядку відміни юридичною особою власного рішення, внесення змін до статуту та реорганізації юридичної особи)

На Ваше звернення від 08.04.2008 N 31, в порядку порушених питань, повідомляємо наступне.

Відповідно до частини першої статті 214 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом.

Частиною третьою цієї ж статті визначено, що відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Слід зазначити, що Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" процедура відміни юридичною особою власного рішення про припинення не визначена.

Відповідно до статті 8 ЦКУ, а саме, використовуючи аналогію закону, Держкомпідприємництво вважає, що відповідну реєстраційну дію слід проводити на підставі рішення засновників юридичної особи про відміну рішення про припинення підприємства.

Щодо кількості учасників у товаристві з обмеженою відповідальністю, повідомляємо наступне.

Верховною Радою України з метою приведення законодавчих актів у відповідність до ЦКУ, 27 квітня 2007 року було прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" (далі - Закон N 997).

Частиною шостою цього Закону внесено зміни до Закону України "Про господарські товариства", зокрема, статтю 50 доповнено новою частиною другою, якою встановлено, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.

Статтею 141 ЦКУ визначено, що максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю встановлюється законом. При перевищенні цієї кількості товариство з обмеженою відповідальністю підлягає перетворенню на акціонерне товариство протягом одного року, а зі спливом цього строку - ліквідації у судовому порядку, якщо кількість його учасників не зменшиться до встановленої межі.

Крім цього, частиною другою статті 150 ЦКУ передбачено, що товариство з обмеженою відповідальністю може бути перетворене в акціонерне товариство чи у виробничий кооператив.

Одночасно звертаємо увагу на те, що Прикінцевими положеннями Закону N 997 встановлено, що юридичні особи, які створено до набрання чинності цим Законом, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим Законом привести свої статути у відповідність із цим Законом.

До приведення статутів у відповідність із Законом N 997 юридичні особи керуються положеннями діючих статутів у частині, що не суперечить цьому Закону.

Реєстраційний збір за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до статутів юридичних осіб у зв'язку з приведенням у відповідність із цим Законом не стягується.

Враховуючи важливість даного питання, Держкомпідприємництво листом від 13.02.2008 N 1241 звернулось до Міністерства юстиції України за додатковими роз'ясненнями.

Міністерство юстиції України листом від 19.03.2008 N 19-34-307 надало роз'яснення з приводу порушеного питання, в якому зазначено, що до Верховної Ради України народним депутатом України Р.М.Зваричем внесено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності господарських товариств" (реєстраційний N 1345 від 14.01.2008), яким передбачається, зокрема, змінити максимальну кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю з 10 осіб на 50 осіб.

При вирішенні питань, порушених у Вашому зверненні, слід також враховувати, що статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Стаття 5 ЦКУ визначає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. АКТ цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Отже, на даний час Держкомпідприємництвом спільно з Міністерством юстиції України проводиться робота щодо вирішення зазначеної проблеми, зокрема, шляхом ініціювання здійснення відповідних змін на законодавчому рівні.

Щодо питань правонаступництва у товаристві з обмеженою відповідальністю, зазначаємо, що відповідно до статті 55 Закону України "Про господарські товариства" при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного (складеного) капіталу товариства підлягає зменшенню.

Порядок оплати вартості майна при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю визначено статтею 54 Закону України "Про господарські товариства". Так, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

З повагою,