Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 "Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. Розділ 2 "Професії робітників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності"

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1 "Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності", розділ 2 "Професії робітників які є загальними для всіх видів економічної діяльності". - Краматорськ: Центр продуктивності. 2001, 281 с.

Загальні положення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.

Випуск затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 1998 р. N 24, зміни - наказом Мінпраці від 4 вересня 2000 р. N 221.

До цього випуску увійшли професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності відповідно до випуску 01 ЕТКС "Профессии рабочих, общие для всех отраслей народного хозяйства" (М.: Экономика, 1990, а також професії робітників з "Квалификационного справочника профессий рабочих, которым устанавливаются месячные оклады" (М.: Экономика, 1990)), які не включені до інших випусків Довідника.

У випуску враховані раніше затверджені зміни та доповнення до чинних характеристик.

Випуск підготували: Бережна Л.М., Матюшенко В.А., Овсєєнко Г.В., Рябуха В.О., Трифонова О.І. (Центр продуктивності Мінпраці); Овчаренко П.П., Дворник О.І., Сова В.К. (Міністерство праці та соцуіальної політики України).

Наукове керівництво: Єременко В.О., канд. економ. наук (Центр продуктивності Мінпраці).

1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі - Довідник) є систематизований за видами економічної діяльності збірник описів професій, які наведені у Класифікаторі професій (ДК 003 - 95).

Довідник містить показники та ознаки, які зближують його з методологічної, методичної та нормативно-практичної сторін з національними виданнями такого спрямування інших країн, а також враховує рекомендації виконавчих органів Міжнародної організації праці і Співдружності незалежних держав.

2. Довідник складається із випусків і розділів випусків, які згруповані за основними видами економічної діяльності, виробництва та робіт.

Кожен випуск або розділ випуску містить обов'язкові частини, співвідносні з розділами класифікації професій за Класифікатором професій, а саме: "Керівники", "Професіонали", "Фахівці", "Технічні службовці", "Робітники". Зміст випуску або розділу випуску складається із "Вступу", "Кваліфікаційних характеристик", вміщених в абетковій послідовності з порядковими номерами, а також допоміжних покажчиків переліків професій з діапазонами розрядів.

3. Кваліфікаційна характеристика професії працівника має такі розділи: "Завдання та обов'язки", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги", "Спеціалізація", "Приклади робіт".

3.1. Розділ "Завдання та обов'язки" подає опис робіт, властивих для даної професії. Для визначення професійних завдань та обов'язків застосовані посилання на галузь необхідних знань, устаткування, машини, інструмент, сировину, матеріали, деталі, продукцію та послуги.

3.2. Розділ "Повинен знати" містить описи знань, умінь, навичок, методів і прийомів безпечного виконання робіт, засвоєння і застосування яких є обов'язковим. У цілому галузі знань і способи реалізації робіт тісно пов'язуються з напрямами необхідної для цього освіти, практичною підготовкою у вигляді професійної спеціалізації відповідно до досягнень науки, техніки, технологій, організації праці на виробництві чи у сфері послуг.

3.3. У розділі "Кваліфікаційні вимоги" визначений рівень спеціальної підготовки працівника, який необхідний для виконання покладених на нього обов'язків, і вимоги до стажу роботи.

Для професійної групи "Керівники" встановлені три типи вимог, обов'язкових для керівників первинних підрозділів, керівників структурних підрозділів вищого рівня, керівників підприємств, установ, організацій.

Для професійної групи "Професіонали" використовуються два типи вимог - для 4-х і 5-ти рівнів професійного групування. Різниця між ними полягає в тому, щоб раціонально використати грунтовно підготовлених працівників з освітньо-кваліфікаційними рівнями "спеціаліст" і "магістр". Саме для цього запроваджені 4 і 5 рівнів кваліфікаційних категорій. Даний тип кваліфікаційних вимог стосується розробників у складі груп наукових співробітників, а також професіоналів із різних галузей науки і практики, які зайняті на складних і відповідальних роботах.

Для професійної групи "Фахівці" (техніки) діють три рівні кваліфікаційних категорій.

Професійна група "Технічні службовці" включає професії, що вимагають повної загальної середньої та професійно-технічної освіти або повної загальної середньої освіти та курсового професійно-технічного навчання, курсового чи індивідуального навчання на виробництві, у сфері послуг.

Професійна група "Робітники" містить вимоги до виконавців щодо складності виконуваних робіт та необхідних знань. Кваліфікаційні характеристики вищих розрядів не повторюють вимоги кваліфікаційних характеристик нижчих розрядів.

3.4. Розділ "Спеціалізація" подає дані про похідні назви професій, характеристики робіт, галузеву віднесеність, а також посилання на товари, послуги, устаткування, механізми та інструменти, які вказують на особливості застосування професії.

3.5. У розділі "Приклади робіт" наводяться назви робіт і пов'язаних з ними машин і устаткування, безпечних та нешкідливих умов виконання зазначених робіт, засобів оснащення технологічних процесів.

Розділ "Приклади робіт" розробляється для розрізнення складу і переліків робіт за кваліфікаційними розрядами (категоріями) або у випадках, коли зміст розділу "Завдання та обов'язки" викладений у скороченому чи загальному варіанті.

4. Довідник є нормативним документом, обов'язковим у питаннях управління персоналом на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та видів економічної діяльності.

Довідник призначений для таких цілей:

а) розроблення стратегії і програм соціально-економічного розвитку суспільства з урахуванням змін у професійно-кваліфікаційному складі і структурі зайнятих працівників, реалізації державної політики зайнятості населення;

б) планування професійних перетворень у характеристиках робочої сили;

в) якісного аналізування стану попиту на професійно підготовлену робочу силу;

г) визначення особливостей ринків праці;

ґ) ведення документації про укладення трудового договору (прийняття на роботу), професійне просування, переведення на іншу роботу, відсторонення від роботи, припинення і розірвання трудового договору;

д) кваліфікаційних випробувань з метою оцінювання повноти, відповідності змісту та якості виконання робіт працівником певної професії відповідного розряду (категорії) з урахуванням вимог охорони праці;

е) визнання кваліфікаційного статусу працівника;

є) розподілу робіт за складністю, відповідальністю і стажем праці, необхідною освітою і професійною підготовкою працівників;

ж) організації і ведення виробничих процесів;

з) застосування у навчальній, нормативно-технічній, технологічній та сертифікаційній документації, процесах розроблення і впровадження продукції у виробництво;

и) присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів (категорій) за професією відповідно до оволодіння особою певним обсягом знань та робіт у закладі освіти або на виробництві чи у сфері послуг за результатами кваліфікаційної атестації;

і) організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, які готують працівників за професіями відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів;

й) переписів, наукових досліджень, обстежень, опитувань, анкетувань тощо, які стосуються або включають питання професійно підготовленої робочої сили, а також для статистичних узагальнень;

к) порівняння назв, змісту і поширеності робіт за професією і кваліфікацією цього Довідника й аналогічних довідників інших країн для практичних професійних завдань.

5. Довідник застосовується як базовий елемент організації оплати праці разом із тарифними сітками (схемами посадових окладів), тарифними розрядами, тарифними ставками та коефіцієнтами (міжкваліфікаційними співвідношеннями), які утворюють тарифну систему оплати праці. Тарифікаційні процедури встановлюються і регулюються законодавством України, генеральною, галузевими, регіональними угодами, колективними та трудовими договорами.

6. Згідно з вимогами чинного законодавства України і на основі Довідника роботодавець розроблює та затверджує посадові інструкції для керівників, професіоналів та фахівців, ураховуючи конкретні завдання та обов'язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. Для технічних службовців і робітників у разі необхідності розроблюються робочі інструкції.

Під час розроблення посадових (робочих) інструкцій забезпечується єдиний підхід до викладу змісту, структури розділів, побудови і послідовності їх розташування. Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов'язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, в разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни - чіткі визначення.

Періодичне уточнення змісту посадових (робочих) інструкцій працівників повинне забезпечити раціональний розподіл та необхідну кооперацію їх праці під час виконання нових завдань та обов'язків.

7. Посадові інструкції складаються із розділів: "Загальні положення", "Завдання та обов'язки". "Права", "Відповідальність", "Повинен знати", "Кваліфікаційні вимоги" та "Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою".

У робочих інструкціях розділи "Загальні положення", "Взаємовідносини (зв'язки) за професією" можуть бути відсутні.

7.1. У розділі "Загальні положення" наводяться дані про сутність, особливості і мету робіт, порядок укладення та припинення трудовою договору, класифікаційні критерії, визначальні ознаки спеціальності й спеціалізації, додаткові відомості про посаду, професію або роботи працівника тощо.

7.2. Розділ "Завдання та обов'язки" розкриває зміст робіт, які мас виконувати працівник. У робочій інструкції цей розділ повинен містити характеристики робочого місця.

7.3. У розділі "Права" визначаються і наводяться делеговані працівникові правові засоби, за допомогою яких забезпечується виконання покладених на нього завдань та обов'язків.

7.4. Розділ "Відповідальність" містить показники особистої відповідальності за виконання робіт, а також переліки результатів, яких необхідно досягти працівникові в процесі професійної діяльності за вказаною посадою, професією або роботою.

7.5. У розділі "Повинен знати" подаються додаткові порівняно з кваліфікаційною характеристикою вимоги до знань, умінь, майстерності працівника, викликані реальними умовами виробництва, особливостями устаткування, матеріалів, інструментів, що використовуються для виконання робіт.

7.6. Розділ "Кваліфікаційні вимоги" містить норми, які стосуються рівнів освіти, кваліфікації, досвіду, спеціалізації, достатніх, для повного і якісного виконання робіт за посадою або на робочому місці.

7.7. Розділ "Взаємовідносини (зв'язки) за професією, посадою" розкриває взаємовідносини та зв'язки з іншими працівниками у підрозділі і за його межами, умови заміщення у разі відсутності тощо.

8. У зв'язку з тим, що окремі кваліфікаційні характеристики працівників містять тільки основні або типові завдання та обов'язки, роботодавець може доповнювати посадові (робочі) інструкції роботами, які входять до складу статутів, регламентів, технологічних карт, інструкцій та інших нормативних документів, встановлених адміністрацією за погодженням з профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

9. Поряд з роботами, що внесені до складу відповідного розділу кваліфікаційних характеристик професій,

9.1. усі працівники повинні:

а) раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці;

б) додержувати норм технологічного процесу;

в) виконувати правила щодо здійснення діяльності, спрямованої на зміни або визначення стану предметів виробництва, технічне обслуговування чи ремонт засобів технологічного оснащення;

г) забезпечувати працездатний стан і показники надійності виробничої або функціональної системи за параметрами якості продукції (послуг), продуктивності, матеріальних і вартісних витрат на виготовлення продукції (надання послуг);

ґ) застосовувати способи і прийоми попередження відмов технологічних систем і виникнення браку;

д) сприяти ефективній діяльності виробничих і функціональних систем вищих рівнів (дільниці, відділу, іншого підрозділу, підприємства, установи, організації в цілому);

е) знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці і навколишнього середовища, правила безпечного поводження з устаткуванням, машинами, механізмами, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

є) додержувати норм, методів і прийомів безпечного ведення робіт;

ж) виконувати заходи для поліпшення умов праці, передбачені трудовим та колективним договорами і правилами внутрішнього трудового розпорядку;

з) використовувати в разі необхідності засоби попередження і усунення природних і непередбачених виробничих негативних явищ (пожежі, аварії, повені тощо);

9.2. усі керівники повинні:

а) розробляти директивні та керівні матеріали, створювати можливості для майбутнього розвитку;

б) впроваджувати нормативні та інструктивні матеріали, забезпечувати умови для удосконалення організації виконання робіт і управління підрозділами;

в) відповідати за налагодження ефективних виробничих (службових) взаємовідносин і зв'язків між працівниками;

г) стежити за додержанням вимог посадових (робочих) інструкцій;

ґ) аналізувати стан виконання планів, організації робіт;

д) відповідати за порівняльні показники для визначення відповідності планових завдань виконаним роботам;

е) удосконалювати форми винагородження та заохочення працівників відповідно до їх професійних та ділових якостей, складності та умов праці, результатів господарської діяльності підприємств, установ, організацій;

є) застосовувати методи оцінювання результатів управлінських рішень (стратегічне планування, визначення цілей і пріоритетів, раціональне використання ресурсів виробництва тощо):

ж) накопичувати інформацію від замовників, постачальників та партнерів з метою поліпшення якості робіт;

з) забезпечувати проектування і впровадження всіх видів професійних виконавських процесів (робіт), постійно дбати про їх оцінювання та поліпшення;

и) відповідати за формування на виробництві, у сфері послуг освітнього та кваліфікаційного рівнів, необхідних для успішного виконання працівниками робіт;

і) постійно впроваджувати заходи щодо навчання та розвитку нормальної життєдіяльності працівників, створення добробуту мотивації їх до досягнення високих економічних результатів;

ї) створювати необхідні умови для успішного ведення робіт особливо для виготовлення нових виробів (надання нових послуг), поширення їх на товарні ринки (ринки послуг), встановлення партнерських відносин з постачальниками, споживачами та з конкурентами;

й) удосконалювати соціальні відносини на підприємстві, в установі, організації, запроваджувати високу культуру людських стосунків;

к) застосовувати світовий досвід і передову вітчизняну практику організації виробництва (робіт).

10. Працівники повинні знати і застосовувати на практиці знання про:

а) кращий досвід роботи за професією на підприємствах, в установах, організаціях даної та суміжних галузей, конкуруючих фірмі в інших країнах;

б) економічні досягнення, необхідні для успішного виконання професійних завдань і обов'язків;

в) призначення, порядок установлення і перегляду норм праці, тарифних ставок, посадових окладів, розцінок;

г) виробничі (експлуатаційні) інструкції, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки та правила внутрішнього трудового розпорядку;

е) норми ділової поведінки та етики професійних відносин;

д) основні положення і порядок підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

е) застосування Кодексу законів про працю України та інших законодавчих актів, що регулюють професійну зайнятість громадян.

11. Працівники, робота яких пов'язана з авіаційним, автомобільним, морським, річковим, залізничним транспортом, виконанням підривних робіт, зберіганням і застосуванням вибухових матеріалів та отруйних речовин, обслуговуванням підйомно-транспортного устаткування, котельних установок, апаратів і посудин, що працюють під тиском, або зайняті на інших роботах, для яких діючими правилами та інструкціями встановлені особливі вимоги виконання, в тому числі безпечного ведення робіт, запобігання аварійності, виробничого травматизму та професійним захворюванням, повинні знати і додержувати нормативних актів про охорону праці, виробничих (експлуатаційних) інструкцій, технологічних регламентів, а також мати відповідний документ, що засвідчує завершену та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з охорони праці.

12. Атестація працівників, які виконують інспекційні, контрольні, наглядові, приймальні та подібні роботи, провадиться в терміни, що не обов'язково збігаються з підвищенням їх кваліфікаційного рівня. Процедури і терміни атестації розроблюються, встановлюються і впроваджуються органами, уповноваженими законодавством України на проведення атестаційних випробувань.

13. Працівники, безпосередньо зайняті керуванням і обслуговуванням машин та устаткування - оператори, машиністи, апаратники, електромонтери та подібних професій, - повинні мати професійну підготовку в обсязі, достатньому для безпечного усування несправностей та відмов, що виникають у процесі роботи, а також для участі в їх ремонті.

14. Випускники професійно-технічних та вищих закладів освіти можуть претендувати на зайняття відповідних робіт за професіями, освітньо-кваліфікаційними рівнями і розрядами (категоріями). Для цього вони повинні мати документи про освіту державного зразка та про присвоєння кваліфікаційного розряду (категорії).

15. Кваліфікаційні розряди (категорії) підвищуються насамперед тим працівникам, які успішно виконують професійні чи посадові завдання та обов'язки, норми праці, творчо і сумлінно ставляться до службових доручень і вимог інструкцій. Присвоєння і підвищення кваліфікаційних розрядів (категорій) працівникам здійснюють комісії з проведення кваліфікаційної атестації.

16. Роботодавець може, виходячи з негативних результатів кваліфікаційної атестації або випробувань, запропонувати працівникові роботи нижчого кваліфікаційного розряду (категорії). У разі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації роботодавець може розірвати з працівником трудовий договір.

17. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції або робіт працівникові може бути знижена кваліфікація на один розряд (категорію). Поновлення розряду (категорії) провадиться не раніше ніж через три місяці після зниження в тому ж порядку, як і підвищення розряду (категорії).

18. Особи, які не мають професійної освіти або стажу роботи, що встановлені кваліфікаційними вимогами, але мають достатній практичний досвід і якісно та в повному обсязі виконують доручені роботи, у виняткових випадках можуть бути враховані (призначені) на відповідні роботи (посади).

19. У необхідних випадках відповідність робіт певному кваліфікаційному розряду (категорії) визначається і використанням тих робіт, які наведені робочих інструкціях, технологічних картах, регламентах та інших нормативних документах, розроблених стосовно умов і специфіки конкретного виробництва (сфери діяльності).

20. Нові роботи оцінюються зіставно - реєстраційним методом і відносяться до аналогів, описаних у споріднених кваліфікаційних характеристиках.

21. У межах систем сертифікації продукції (робіт) працівники повинні проходити цільове професійне навчання. Після його завершення, успішного складання екзаменів, кваліфікаційної атестації та одержання сертифікатів вони можуть бути допущені до виконання вказаних робіт.

22. Роботодавець організує систематичне навчання працівників з питань охорони праці.

23. Прийняття на роботу за професіями "старший працівник" або "бригадир" здійснюється в тому випадку, коли працівник має спеціальну підготовку з управління виробничими групами і високий кваліфікаційний рівень.

24. У разі виконання працівником робіт, віднесених до різних професій, трудовий договір укладається за згодою сторін з професії, яка визнана основною. Основною вважається професія з найбільшим обсягом виконуваних робіт порівняно з іншими професіями.

25. Похідні професії, назви яких утворені за допомогою додаткових ознак типу "заступник", "старший", "змінний", "районний", "дільничний" тощо, мають такі ж кваліфікаційні характеристики, що і базові професії.

26. У всіх записах про виконувані роботи слід застосовувати повну назву професії відповідно до цього Довідника і кваліфікаційний розряд (категорію), наприклад: "Інженер-проектувальник (планування міст) 1 категорії", "Слюсар-інструментальник "7 розряду". "Лаборант електромеханічних випробувань і вимірювань 5 розряду" тощо.

27. У разі необхідності органи виконавчої влади, професійні спілки, асоціації роботодавців, наукові товариства, підприємства та установи можуть подавати міністерствам (відомствам) - розробникам відповідних випусків обгрунтовані проекти змін і доповнень до цього Довідника.

28. Пропозиції щодо змін і доповнень подаються в разі:

а) систематизації груп професій відповідно до нових явищ на світових, національних, регіональних і галузевих ринках праці;

б) одержання результатів наукових досліджень, впровадження технологічних нововведень, появи нових професій і робіт або їх ознак і параметрів, усунення застарілих, маловживаних і невживаних робіт а також застосування новітнього або досконалішого устаткування машин, матеріалів, інструментів, виробництва нових видів продукції тощо;

в) розширення і поглиблення змісту робіт (завдань і обов'язків) збільшення, зменшення або раціоналізації їх кількості:

г) уточнення переліків прикладів робіт;

г) удосконалення кваліфікаційних вимог;

д) зміни освітніх і кваліфікаційних рівнів;

е) реєстрації додаткових відомостей, даних, показників застосовуваних у кваліфікаційних характеристиках професій;

є) удосконалення розробки кваліфікаційних характеристик професій та описів робіт;

ж) зміни назв професій і робіт;

з) уточнення професійної термінології тощо.

29. Міністерство праці та соціальної політики України у встановленому порядку і визначені строки розглядає проекти змін та доповнень і приймає відповідні рішення щодо їх узгодження або затвердження, які є обов'язковими для учасників національного ринку праці до виходу нового видання цього Довідника.

Цей розділ є результатом перегляду випуску 01 ЕТКС "Професии робочих, общие для всех отраслей народного хозяйства" (М.: Экономика, 1990) та "Квалификационного справочника профессий рабочих, которым устанавливаются месячные оклады" (М.: Экономика, 1990) з урахуванням змін і доповнень до змісту та обсягу робіт, які виникли під впливом впровадження досягнень науки, техніки, технології, організації виробництва та праці, нових вимог до якості продукції (послуг). У розділі враховані нові вимоги щодо розроблення кваліфікаційних характеристик і одночасно збережені наступність, традиції застосування та особливості їх побудови.

До кваліфікаційних характеристик внесені затверджені зміни та доповнення, які мали місце після 1985 року.

До розділу включені професії робітників, які не є специфічними для конкретного виробництва чи виду робіт.

Згідно із наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 4 вересня 2000 р. N 221:

скасовані кваліфікаційні розряди у кваліфікаційних характеристиках професій робітників, які виконують прості некваліфіковані роботи: Вагар, Возій, Гардеробник, Двірник, Кубівник, Кур'єр, Носій, Нянька, Опалювач, Прибиральник виробничих приміщень, Прибиральник службових приміщень, Прибиральник територій, Сторож, Швейцар;

перепрацьовані кваліфікаційні характеристики професій Прибиральник службових приміщень, Прибиральник територій, Сторож;

вилучені із розділу кваліфікаційні характеристики професій Касир квитковий, Прибиральник сміттєпроводів, Приймальник замовлень, Прийомоздавальник вантажу та багажу в зв'язку з тим, що вони включені за приналежністю до відповідних галузевих випусків.

Кваліфікаційна характеристика професій Оброблювач інформаційного матеріалу перенесена до підрозділу "Технічні службовці" розділу 1 випуску 1 ДКХП.

Кваліфікаційні характеристики робітників розроблені за шестирозрядною сіткою. Кваліфікаційні розряди встановлюються відповідно до складності робіт, як правило, без урахування умов праці.

У розділі "Повинен знати" кваліфікаційних характеристик усіх професій вказано на необхідність оволодіння тими знаннями та майстерністю, які потрібні для успішного виконання робіт.

Крім завдань, обов'язків, знань та досвіду, які передбачені кваліфікаційними характеристиками, усі робітники повинні знати, виконувати та додержувати норм охорони праці, безпечного ведення робіт, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, відповідні підготовчі та завершальні роботи на початку і в кінці робочого дня (зміни).

В окремих кваліфікаційних характеристиках професій робітників більш нижчих розрядів, виходячи з умов виробництва, змісту і характеру робіт, зазначено, що виконання цих робіт провадиться під керівництвом робітника вищої кваліфікації. У цих випадках робітники вищих розрядів повинні мати спеціальну підготовку до здійснення такого керівництва.

Кваліфікаційні характеристики використовуються як нормативні документи для цілей, визначених пунктами 4, 5 та 6 "Загальних положень Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників", які вміщені в цьому випуску.

Порядок присвоєння та підвищення розрядів, внесення змін і доповнень та інші нормативні вимоги щодо застосування кваліфікаційних характеристик цього розділу викладені у згаданих "Загальних положеннях".

1-й розряд

Завдання та обов'язки. Розбирає та складає акумулятори, знежирює акумуляторні посудини, фільтрує, готує дистильовану воду та обслуговує обладнання зарядних станцій під керівництвом акумуляторника більш високої кваліфікації. Готує акумулятори до ремонту і зарядження. Очищує, промиває і протирає акумуляторні посудини. Зачищає облої і наплив після паяння у пластин з'єднувальних штабів і наконечників. Переміщує бутелі з кислотою, електролітом, дистильованою водою, банки з їдким калієм у межах робочого місця.

Повинен знати: основні знання про будову акумуляторних батарей; найменування основних матеріалів і реактивів акумуляторного виробництва; правила зберігання кислот, лугів і поводження з ними, способи визначення їх за зовнішнім виглядом та іншими ознаками; найменування і призначення найбільш розповсюджених інструментів, пристроїв.

Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середня освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

2-й розряд

Завдання, та обов'язки. Розбирає і складає акумулятори всіх типів. Обслуговує обладнання зарядних станцій (агрегатів). Заряджає акумулятори та акумуляторні батареї всіх типів. Замінює гумові їх клапани на пробках, заготовляє прокладки. Вимірює напругу окремих елементів акумуляторних батарей. Паяє з'єднання акумуляторних батарей. Визначає густину і рівень електроліту в елементах акумуляторів. Виготовляє розчин лугу з кристалічного каустику або концентрованого розчину згідно з установленою рецептурою. Закриває шнуром щілини між кришками і посудинами та заливає їх розігрітою мастикою. Заливає і доливає банки дистильованою водою та електролітом. Замінює окремі банки і обмазує їх мастикою. Веде записи щодо експлуатації зарядних станцій (агрегата).

Повинен знати: елементарні знання з електротехніки: будову і призначення акумуляторних батарей; правила та режими зарядження і розрядження акумуляторних батарей; властивості застосовуваних кислот, лугів і правила поводження з ними; призначення та умови застосування контрольно-вимірювальних приладів для вимірювання напруги елементів акумуляторних батарей.

Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середня освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 1 розряду не менше 0,5 року.

3-й розряд

Завдання та обов'язки. Виконує прості і середньої складності роботи з ремонту акумуляторів і акумуляторних батарей різних типів і ємностей. Виявляє пошкодження елементів батарей та усуває їх. Проводить поточний ремонт зарядних агрегатів. Замінює електроліт і здійснює сепарацію в акумуляторних батареях. Заготовляє колодки і прокладки. Відливає свинцеві з'єднувальні штаби і наконечники. Встановлює у посудини підпорне скло і свинцеві прокладки. Встановлює кришки блок-посудин з припаюванням перемичок. Готує електроліт згідно з встановленою рецептурою. Монтує і демонтує елементи акумуляторних батарей з виправленням з'єднувальних деталей. Вилучає шлам із елементів працюючих батарей. Виконує всі роботи, передбачені інструкцією з введення акумуляторів і експлуатацію.

Повинен знати: основи електротехніки; конструктивну будову принцип роботи однотипних акумуляторних батарей; принципову схему зарядного агрегату; правила з'єднання пластин і їх полярність будову апаратів і приладів, які застосовуються під час ремонту та обслуговування акумуляторних батарей; види пошкоджень елементів акумуляторних батарей і способи їх усунення; прийоми робіт і технологічну послідовність операцій під час розбирання, збирання, ремонтування елементів акумуляторних батарей; основні фізичні хімічні властивості матеріалів, які застосовуються під час ремонту акумуляторів; правила приготування електроліту для різних типів акумуляторів і батарей; будову контрольно-вимірювальних приладів.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або одержання професії безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією 2 розряду не менше 1 року.

4-й розряд

Завдання та обов'язки. Виконує складні роботи з ремонту і формування акумуляторів і акумуляторних батарей різних типів і ємностей. Здійснює середній ремонт зарядних агрегатів. Регулює напругу і силу струму під час зарядження. Визначає та усуває пошкодження акумуляторних батарей. Обслуговує машинний привод ртутного випрямляча струморозподільного щита. Випробовує акумуляторні батареї. Визначає придатність акумуляторів і батарей до подальшої експлуатації. Підганяє міжелементні з'єднання. Визначає якість електроліту. Готує та оформляє технічну документацію до і після проведення ремонту акумуляторів і батарей.

Повинен знати: конструктивну будову і принцип роботи акумуляторних батарей різних типів і ємностей; будову обладнання зарядних агрегатів; схеми монтування і встановлення акумуляторних батарей; електричні вимірювальні прилади і прилади для заміру густини кислот, лугів і газів; правила ремонту акумуляторів, дистиляторів і зарядних агрегатів; фізичні і хімічні властивості кислот, лугів, свинцю, фарб, які застосовуються в акумуляторному виробництві; методи знаходження та усунення короткого замикання в елементах батарей; прийоми правлення і розкроювання свинцю за розмірами і кресленнями для виготовлення оболонки; порядок виведення окремих елементів із робочого кола; норми напруги під час зарядження і розпорядження акумуляторів.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 3 розряду не менше 1 року.

5-й розряд

Завдання та обов'язки. Виконує особливо складні роботи з ремонту, формування акумуляторів і акумуляторних батарей різних типів і ємностей. Вибирає режими формування і зарядження акумуляторних батарей. Проводить дефектацію суднових акумуляторів усіх типів перед ремонтом. Складає розрахунки схем з'єднання акумуляторів і регулюючого опору у колі заряду залежно від ємності та напруги акумуляторів і потужності зарядного агрегата. Проводить ревізію і випробування всіх типів суднових стаціонарних і переносних акумуляторів. Визначає обсяг ремонту дисциляторів. Обслуговує акумулятори в період заводських, ходових і державних випробувань на всіх типах суден і здає їх замовнику. Підформовує елементи, які відстають. Проводить капітальний ремонт зарядних агрегатів. Здійснює паяльні роботи на водневих апаратах. Складає схеми відключення окремих елементів для ремонту батарей, які знаходяться під напругою. Веде облік і технічну документацію з обслуговування і ремонту обладнання та апаратури зарядних станцій.

Повинен знати: основи фізики і хімії; конструкцію акумуляторних батарей усіх типів і ємностей; обладнання зарядних станцій; правила розрахунку схем з'єднань акумуляторів і регулювального опору у колі заряду залежно від ємності і напруги акумуляторів та потужності зарядного агрегату; будову електричних вимірювальних приладів і приладів для заміру густини кислот, лугів і газів; правила ремонту судових акумуляторів, дистиляторів та зарядних агрегатів; методи визначення та усунення складних несправностей у роботі акумуляторних батарей, апаратури та обладнання зарядних станцій; порядок і правила ведення обліку роботи зарядних агрегатів та акумуляторних батарей і складання необхідної технічної документації.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 4 розряду не менше 1 року.

2-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде процес очищення промислових стічних вод або радіоактивних вод від домішок і уловлювання цінних речовин для використання у технічному процесі методами відстоювання, фільтрації, нейтралізації тощо. Готує реагенти, дозує і завантажує їх в апарати або басейни залежно від кількості і складу стічних вод, які надходять, під керівництвом апаратника більш високої кваліфікації. Веде перекачування і перепуск очищених вод, радіоактивних шламів і осадів. Проводить очищення апаратів і комунікацій від шламу. Веде записи у виробничому журналі.

Повинен знати: принцип роботи фільтрів, підігрівників, дозаторів і насосів, елементарні знання про технологічні режими процесів очищення виробничих стічних і радіоактивних вод; призначення і умови застосування простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів; санітарні правила роботи з радіоактивними речовинами.

Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середня освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

3-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде процес очищення промислових стічних або радіоактивних вод від домішок і уловлювання цінних речовин для використання у технологічному процесі методами відстоювання, фільтрації, нейтралізації тощо. Готує реагенти: соду, вапняне молоко, їдкий натр, дозує і завантажує їх у апарати або басейни залежно від кількості і складу стічних вод, які надходять. Веде процес регенерації іонно-обмінних фільтрів. Проводить контрольні аналізи на повноту очищення стічних вод, контролює і регулює процес очищення відповідно до показань контрольно-вимірювальних приладів і результатів аналізів. Виявляє та усуває несправності у роботі обладнання і комунікацій. Готує обладнання до ремонту, одержує з ремонту. Веде процес іонно-обмінного очищення або біохімічного окислення стічних вод під керівництвом апаратника більш високої кваліфікації.

Повинен знати: будову фільтрів, підігрівачів, дозаторів і насосів; технологічні режими процесів очищення - відстоювання, фільтрації і нейтралізації промислових стічних і радіоактивних вод; хімічні реактиви, які застосовуються в очисних установках; будову простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів, методику проведення аналізів; визначення сорбційного циклу змінених рН середовища; основи фізики і хімії.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або одержання професії безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією 2 розряду не менше 1 року.

4-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде процеси очищення промислових стічних вод від домішок методом іонно-обмінного очищення або біохімічного окислення. Випарює радіоактивні води на випарних установках. Готує реагенти: смоли, магнезит, аміак, кислоти тощо, здійснює дозування і завантаження їх у апарати залежно від кількості і складу стічних вод, що надходять. Веде процес виділення аміаку із надсмольної води в аміачній колоні, віддування леткого аміаку і розкладання пов'язаного аміаку у реакторі. Приймає стічні води на іонно-обмінні фільтри або у аеротенки. Спостерігає за інтенсивністю аерації і процесом фільтрації. Регулює технологічні процеси сорбції (очищення) радіоактивних вод. Веде процес регенерації смоли і мастил. Регулює дозування і швидкість подавання хімікатів у процесі регенерації смоли. Веде процес відмивання смоли від розчину, який регенерується і готує їх до наступного циклу. Контролює і регулює надходження кисню по аеротенках, кількість стічних вод, наявність токсичних речовин, ступінь очищення стічних вод, склад токсичних речовин, кількість піни на поверхні води в агрегатах концентрації розчинів лугу та кислоти за допомогою контрольно-вимірювальних приладів і за результатами аналізів. Обслуговує іонно-обмінні фільтри аеротенків, галереї управління з розташованими комунікаціями і арматурою, а також контрольно-вимірювальні прилади. Усуває несправності у роботі обладнання.

Повинен знати: технологічні режими процесів іонно-обмінного очищення, біохімічного окислення та аерації стічних вод, регенерації смоли; схему дільниці, яку обслуговує; будову іонно-обмінних, біохімічних, механічних фільтрів, випарних установок, арматури і комунікацій: призначення та умови застосування складних контрольно-вимірювальних приладів: параметри технологічного режиму очищення і правила регулювання процесу; основи теплотехніки.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 3 розряду не менше 1 року.

2-й розряд

Завдання та обов'язки. Обслуговує кисневі і киснево-аргонні установки під керівництвом апаратника вищої кваліфікації. Продуває осушні батареї, вологовіддільники повітряних компресорів і декарбонізаторів, зливає рідкий кисень у стаціонарні і транспортні танки. Змащує устаткування, яке обслуговує. Бере участь у поточному ремонті обладнання установки та апаратури. Спостерігає за станом тиску у рампі і бере участь у наповненні балонів. Відкочує і розставляє балони на складі. Фарбує балони у різні кольори залежно від газів наповнення. Промиває водою і розчинниками апаратуру і ємкості. Веде документацію з заповнення балонів. Перевіряє і заповнює паспорти на балони.

Повинен знати: елементарні знання про технологічну схему кисневого і киснево-аргонного виробництва; основні властивості одержаних газів та способи визначення та усунення їх витікання; принцип дії наповнювальної рамки і розташування на ній газових вентилів; будову стаціонарних і транспортних танків, пристроїв для змивання рідкого кисню і правила поводження з ними; будову балонів і правила їх наповнення, випробування і зберігання, кольори фарбування балонів залежно від газу наповнення і об'єму балонів; призначення і умови застосування простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів.

Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середня освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

3-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде технологічний процес виробництва кисню на кисневій установці (агрегаті) продуктивністю кисню до 100 куб. м/год. Регулює роздільний апарат. Проводить аналіз газу. Спостерігає за роботою газових лічильників і диференціальних манометрів, за змінами показань рідкого і газоподібного кисню, азоту, аргону і рідкого повітря у випарнику. Наповнює балони і контролює наповнення та зливання рідкого кисню у стаціонарні і транспортні танки. Регулює роботу автоматичних приладів з заповнення балонів зрідженим і стисненим газом. Веде поточний ремонт обладнання установки та апаратури. Веде контрольно-облікові записи про роботу установки. Спостерігає за станом наповнювальної рампи та усіх її трубопроводів, вентилів і контрольно-вимірювальної апаратури. Контролює транспортування і зберігання наповнених балонів.

Повинен знати: технологічну схему виробництва кисню; будову наповнювальної рампи; будову кисневих установок і призначення окремих вузлів: правила регулювання апаратів згідно з показаннями контрольно-вимірювальних приладів; основні знання із фізики, хімії і електротехніки, властивості інертних газів; правила ведення контрольно-облікових записів про роботу установки; методи проведення аналізу газів; правила зливання рідкого кисню у танки, наповнення балонів газом, поводження з наповненими балонами і порядок їх зберігання; будову простих і середньої складності контрольно-вимірювальних приладів.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта без вимог до стажу роботи або одержання професії безпосередньо на виробництві, підвищення кваліфікації і стаж роботи за професією 2 розряду не менше 1 року.

4-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде технологічний процес виробництва газоподібного кисню та азоту з відбиранням сирого аргону на кисневих, азотно-кисневих та киснево-аргонних установках (агрегатах) продуктивністю кисню і азоту понад 100 до 800 куб. м/год. сирого аргону до 13 куб. м/год і рідкого кисню та азоту до 500 л/год. Веде технологічний відігрів блоку розділення повітря, ацетиленових адсорберів. Проводить регенерацію адсорбційних осушувальних пристроїв. Проводить декілька аналізів газів. Наглядає за станом газгольдеру, рампи, рідинного кисневого насосу, детандеру, герметичністю і справністю комунікацій і апаратури. Бере участь у середньому і капітальному ремонтах обладнання установки та апаратури. Контролює стан запобіжних пристроїв, вентиляційних установок, телефонної і світлозвукової сигналізації.

Повинен знати: основи фізики, хімії та електротехніки; технологічну схему виробництва аргону; будову окремих агрегатів і вузлів устаткування кисневих і аргонних установок і призначення їх у загальній технологічній схемі виробництва кисню, аргону та азоту; способи промивання і випробування апаратури, устаткування та ємкостей; виявлення й усунення несправностей у роботі установок; будову і призначення складних контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних пристроїв і засобів сигналізації, вимоги до якості вироблюваного продукту; правила проведення робіт з ремонту устаткування, арматури та апаратури.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 3 розряду не менше 1 року.

5-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде технологічний процес виробництва газоподібного кисню та азоту з відбиранням сирого аргону на кисневих, азотно-кисневих і киснево-аргонних установках (агрегатах продуктивністю кисню та азоту понад 800 до 12000 куб. м/год, сирого аргону понад 15 до 140 куб. м/год і рідкого кисню та азоту понад 500 де 1000 л/год. Веде технологічний процес виробництва криптоно-ксенонової суміші під керівництвом апаратника більш високої кваліфікації. Випробовує на герметичність обладнання кисневих установок. Переключає балони блоку сушіння, продувки вологовіддільників, повітряного компресора і скрубера. Наповнює газгольдери киснем, азотом і аргоном та контролює ступіні наповнення їх цими газами, а також роботу електричних, газових лічильників, манометрів, дифманометрів і запобіжних клапанів Складає і розбирає фільтри.

Повинен знати: технологічну схему виробництва азоту конструкцію окремих агрегатів та вузлів кисневих і криптоновий установок; способи усунення несправностей у роботі агрегатів установок; способи випробування на герметичність обладнання ті апаратури кисневих установок; правила роботи посудин, які працюють під тиском; будову стаціонарних і транспортних танків для рідкого кисню та азоту; будову аргонної колони, блоку тонкого хімічного очищення аргону.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 4 розряду не менше 1 року.

6-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде технологічний процес виробництва газоподібного кисню і азоту з відбиранням і очищенням сирого аргону на кисневих, азотно-киснсвих і киснево-аргонних установках (агрегатах) продуктивністю кисню і азоту понад 12000 куб. м/год, сирого аргону понад 140 куб. м/год та рідкого кисню та азоту понад 1000 л/год, а також на установках, які працюють у двох режимах з одночасним одержанням п'яти-семи високочистих продуктів розділення повітря. Веде технологічний процес виробництва криптоно-ксенонової суміші. Веде продування і перемикання абсорберів ацетилену і фільтрів, контролює роботу електричних або водяних газових лічильників, манометрів і дифманометрів. Спостерігає за промиванням, розбиранням і збиранням детандерних фільтрів. Контролю наповнення ємкостей і балонів рідким киснем.

Повинен знати: технологічну схему виробництва газуватого рідкого кисню, аргону, азоту і криптону; будову і реконструкцію різни типів кисневих установок; способи промивання обладнання та апаратури кисневих установок; способи забезпечення невибуховості кисневого обладнання у процесі експлуатації.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова загальна середня освіта. Професійно-технічна освіта. Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 5 розряду не менше 1 року.

1-й розряд

Завдання та обов'язки. Виконує допоміжні роботи з обслуговування окремих агрегатів хімводоочищення та регулює роботу дозувальних пристроїв під керівництвом апаратника більш високої кваліфікації. Бере участь у готуванні розчинів реагентів відповідно до заданих рецептів, зарядженні дозаторів, гашенні вапна, приготуванні розчинів каустику, фосфату і хлору. Підвозить і підносить хімікати і матеріали у межах робочого місця. Чистить баки і промиває механізми.

Повинен знати: основні знання про склад апаратів і фільтрів, які обслуговує; розташування водопаропроводів, кранів і вентилів; склад і властивості основних фільтруючих матеріалів; основні способи механічного і хімічного очищення води; призначення пароструминного інжектора; правила очищення і промивання фільтрів, ємкостей і апаратури.

Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середня освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві. Без вимог до стажу роботи.

2-й розряд

Завдання та обов'язки. Веде процес хімічного очищення води: хлорування, знесолювання, знекремнювання, натрій-катіонування, вапнування тощо на установці (агрегаті) продуктивністю до 70 куб. м/год. Обслуговує і регулює роботи водопідготовчих агрегатів і апаратів конденсатоочищення: підігрівників, відстійників, сатураторів, деаераторів, катіонітових і механічних фільтрів. Веде процес регенерації реагентів, очищення та промивання апаратури, стежить за показаннями контрольно-вимірювальних приладів. Визначає жорсткість, лужність та інші показники якості хімічно очищеної води. Готує реактиви і дозує луг. Веде огляд і поточний ремонт обладнання та апаратури, які обслуговує. Веде записи в журналі про роботу установок.

Повинен знати: принцип роботи обладнання, яке обслуговує: водопідготовчих установок, фільтрів різних систем, насосів, дозаторів, деаераторів, сатураторів, відстійників та інших апаратів, які застосовуються у процесі хімічного очищення води; основні хімічні процеси освітлення, зм'якшення, пасивації і підкислення живильної води, хімічні реагенти, реактиви, які застосовуються під час хімводоочищення; призначення та умови застосування контрольно-вимірювальних приладів; схему розташування паро- і водопроводів; кранів і вентилів; порядок та правила пуску і зупинки агрегатів з нормальних і аварійних умовах; способи визначення та усуненні несправностей у роботі установок; системи мастильну й охолодженні двигунів та механізмів, які обслуговує.

Кваліфікаційні вимоги. Базова або неповна базова загальна середні освіта. Одержання професії безпосередньо на виробництві Підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією 1 розряду не менше 0,5 року.