Про депозитарну систему України

4. Національний банк України надає інформацію до Комісії у строки та у порядку, що узгоджені між Національним банком України та Комісією, щодо здійснення ним депозитарної діяльності.

1. Депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи.

Депозитарна діяльність депозитарної установи є виключним видом діяльності, крім її поєднання з іншими видами діяльності у випадку, передбаченому статтею 3 цього Закону.

Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Закону та Закону України "Про акціонерні товариства".

Депозитарна установа має право надавати емітенту додаткові послуги при проведенні загальних зборів (чергових або позачергових) акціонерного товариства, зокрема, виконувати функції реєстраційної комісії або лічильної комісії, здійснювати для емітента підготовку та надання йому довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління його рахунком у Центральному депозитарії чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом.

Депозитарна установа має право надавати депоненту додаткові послуги, зокрема з реалізації прав за цінними паперами.

2. Для отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи юридична особа повинна мати сплачений коштами статутний капітал у мінімальному розмірі не менш як 7 мільйонів гривень.

У статутному капіталі депозитарної установи частка іншої депозитарної установи, торговця цінними паперами або інституційного інвестора повинна становити не більш як 5 відсотків.

Вимоги до мінімального розміру регулятивного капіталу депозитарної установи, а також інші обмеження діяльності депозитарної установи визначаються Комісією, а для депозитарної установи, яка є банком, - Комісією за погодженням з Національним банком України.

3. Депозитарна установа для провадження депозитарної діяльності повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення відповідно до встановлених Комісією вимог.

4. Депозитарна установа зобов’язана протягом місяця з дня отримання ліцензії на провадження депозитарної діяльності відкрити рахунок у цінних паперах у Центральному депозитарії. Невідкриття такого рахунка в цінних паперах є підставою для анулювання ліцензії.

5. Комісія може встановлювати додаткові вимоги до депозитарних установ, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку.

6. Депозитарна діяльність провадиться депозитарною установою на підставі ліцензії, що видається Комісією в порядку, встановленому законодавством.

Саморегулівна організація, яка об’єднує депозитарні установи, має право одержувати звітність, складену такими депозитарними установами в порядку, встановленому Комісією, з метою її контролю, узагальнення, аналізу та передачі Комісії.

7. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із здійсненням депозитарними установами депозитарного обліку цінних паперів та операцій з цінними паперами.

1. Розрахунковий центр забезпечує здійснення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати".

В Україні може існувати лише один Розрахунковий центр.

Слова "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" та похідні від них має право використовувати лише юридична особа, що набула відповідного статусу.

2. Розрахунковий центр - банк, що функціонує у формі публічного акціонерного товариства відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк набуває статусу Розрахункового центру з дня реєстрації Правил Розрахункового центру в Національному банку України в установленому порядку.

3. Акціонерами Розрахункового центру можуть бути Національний банк України, професійні учасники фондового ринку, а також міжнародні депозитарно-клірингові установи.

У статутному капіталі Розрахункового центру частка Національного банку України повинна становити не менш як 25 відсотків плюс одна акція.

5. Виключною компетенцією Розрахункового центру є проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, вчинених на фондовій біржі та поза фондовою біржею, якщо проводяться розрахунки за принципом "поставка цінних паперів проти оплати".

Розрахунковий центр відкриває та веде грошові рахунки учасників фондового ринку.

Розрахунковий центр забезпечує виплату доходу за цінними паперами, номінальної вартості при погашенні цінних паперів та при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, у тому числі за тими цінними паперами, що розміщені та обертаються за межами України.

6. Розрахунковий центр може провадити професійну діяльність на фондовому ринку - клірингову діяльність у порядку, встановленому законодавством.

7. Національний банк України може підтримати ліквідність Розрахункового центру у порядку, визначеному Національним банком України.

10. Для здійснення розрахункових операцій Розрахунковий центр відкриває рахунок у Національному банку України, а також відкриває та веде рахунки клієнтів для здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів.

11. Клієнтами Розрахункового центру можуть бути резиденти України (юридичні особи, їх відокремлені підрозділи, фізичні особи) та нерезиденти України (юридичні особи, представництва юридичних осіб в Україні та фізичні особи).

12. Режим функціонування рахунків клієнтів Розрахункового центру визначається самим Розрахунковим центром за погодженням з Національним банком України. Умови відкриття рахунків та особливості їх функціонування передбачаються в договорі, що укладається між Розрахунковим центром і клієнтом - власником рахунка.

1. Центральний депозитарій у порядку, встановленому Комісією, відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів, розміщених в Україні та за її межами, та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом.

Клієнтами Центрального депозитарію є емітенти, Національний банк України, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та Розрахунковий центр.

Депозитарними активами для Центрального депозитарію є глобальні сертифікати цінних паперів і тимчасові глобальні сертифікати цінних паперів, сертифікати знерухомлених цінних паперів на пред’явника, а також записи на рахунках у цінних паперах Центрального депозитарію у депозитаріях інших країн та у міжнародних депозитарно-клірингових установах.

На депозитарні активи Центрального депозитарію не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Центрального депозитарію як суб’єкта господарювання.

Центральний депозитарій може проводити розрахунки за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

2. Центральному депозитарію заборонено розпоряджатися цінними паперами, які він обліковує, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються згідно з договорами, укладеними ним відповідно до статті 5 цього Закону.

Укладення договорів, передбачених статтею 5 цього Закону, не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до Центрального депозитарію.

3. Центральний депозитарій забезпечує постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, що встановлені Комісією.

1. Національний банк України відповідно до отриманих депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу облігацій внутрішніх та зовнішніх державних позик України, цільових облігацій внутрішніх державних позик України, казначейських зобов’язань України, та облігацій місцевих позик, а також боргових цінних паперів, що посвідчують відносини позики органів місцевого самоврядування, які були розміщені за межами України, та обслуговування корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах клієнтів у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією.

Клієнтами Національного банку України є емітент, депозитарні установи, депозитарії-кореспонденти, клірингові установи та Розрахунковий центр.

Депозитарними активами для Національного банку України є глобальні та тимчасові сертифікати цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, а також записи на рахунках у цінних паперах Національного банку України у депозитаріях інших країн, у міжнародних депозитарно-клірингових установах та Центральному депозитарії.

На депозитарні активи Національного банку України не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями Національного банку України.

Національний банк України може проводити розрахунки за правочинами щодо цінних паперів у порядку, встановленому статтею 20 цього Закону.

2. Національному банку України заборонено розпоряджатися цінними паперами, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Національний банк України, або вчиняти будь-які інші дії з такими цінними паперами, крім дій, що вчиняються згідно з договорами, укладеними ним відповідно до статті 5 цього Закону.

Укладення договорів, передбачених статтею 5 цього Закону, не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарію державних цінних паперів Національного банку України.

3. Національний банк України забезпечує постійне резервне копіювання та зберігання системи депозитарного обліку в порядку та строки, що встановлені Національним банком України за погодженням з Комісією.

1. Депозитарна установа в установленому Комісією порядку відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або Національного банку України депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.

2. Депозитарними активами для депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм та/або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої депозитарної установи.

На депозитарні активи депозитарної установи не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями депозитарної установи як суб’єкта господарювання.

Депозитарна установа зобов’язана забезпечувати дотримання депозитарного балансу.

3. Депозитарній установі заборонено розпоряджатися цінними паперами депонента або вчиняти будь-які інші дії з цінними паперами, крім дій, що вчиняються за дорученням депонента у випадках, передбачених договором про відкриття рахунка в цінних паперах.

Укладення договору про обслуговування рахунка в цінних паперах депонента не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами до депозитарної установи.

1. Діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування та діяльність із зберігання активів пенсійних фондів провадиться депозитарною установою у порядку та випадках, що визначені законодавством.

2. Порядок та особливості контролю депозитарною установою за відповідністю операцій з активами інституту спільного інвестування регламенту, проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування, статуту корпоративного інвестиційного фонду та законодавству, а також за дотриманням вимог законодавства, регламенту інституту спільного інвестування та статуту корпоративного інвестиційного фонду компанією з управління активами при розрахунку вартості чистих активів інституту спільного інвестування, розміщенні та викупі цінних паперів інституту спільного інвестування, використанні прибутків, отриманих на активи інституту спільного інвестування встановлюються Комісією.

3. Діяльність із зберігання активів пенсійних фондів створеного Національним банком України корпоративного недержавного пенсійного фонду провадиться Національним банком України в установленому законодавством порядку.

1. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Центральним депозитарієм або Національним банком України, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", здійснюються шляхом:

переказу коштів Розрахунковим центром у порядку, встановленому Національним банком України за погодженням з Комісією;

переказу цінних паперів Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунки клієнтів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитарними установами на рахунки депонентів у порядку, встановленому Комісією;

переказу/списання/зарахування прав на цінні папери депозитаріями-кореспондентами на рахунки їх клієнтів (депонентів) відповідно до законодавства іншої країни.

Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери визначається Комісією. Виключний перелік підстав для відмови у здійсненні переказу коштів визначається Національним банком України за погодженням з Комісією.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", вважаються завершеними виключно після отримання Центральним депозитарієм інформації від депозитарних установ про здійснення ними переказу прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депонентів, здійснених на підставі отриманої від Центрального депозитарію інформації за результатами розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

Центральний депозитарій повідомляє Розрахунковому центру та/або кліринговій установі про факт завершення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій у порядку та строки, що встановлені Комісією.

Особливості розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється Національним банком України, укладеними на фондових біржах та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", встановлюються Національним банком України за погодженням з Комісією.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, укладеними на фондових біржах, проводяться за принципом "поставка цінних паперів проти оплати" не пізніше третього робочого дня з дня вчинення відповідного правочину, крім випадків, встановлених Комісією.

2. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, вчинених на фондовій біржі, Центральний депозитарій зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з кліринговими установами та/або Розрахунковим центром.

Вимоги до зазначеного договору встановлюються Комісією.

3. Для забезпечення виконання правочинів щодо цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Національний банк України, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", Національний банк України зобов’язаний протягом трьох місяців з дня отримання відповідної оферти укласти договір про проведення розрахунків у цінних паперах за результатами клірингу з Розрахунковим центром.

4. Розрахунковий центр та Центральний депозитарій або Національний банк України за договорами щодо цінних паперів, укладеними на фондовій біржі та поза фондовою біржею з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", забезпечують дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" та гарантування проведення розрахунків.

5. Центральний депозитарій на підставі укладеного з емітентом договору може забезпечувати здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, а також виплати доходів за цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, шляхом зарахування коштів, переказаних емітентом на грошовий рахунок, відкритий Центральним депозитарієм у Розрахунковому центрі, для подальшого переказу коштів з цього рахунка на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитаріїв-кореспондентів.

Центральний депозитарій забезпечує здійснення емітентом погашення боргових цінних паперів, що обертаються за межами України, а також виплати доходів за цими цінними паперами відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, шляхом зарахування коштів, переказаних з рахунків Центрального депозитарію, відкритих в іноземних фінансових установах, на грошовий рахунок, відкритий Центральним депозитарієм у Розрахунковому центрі, для подальшого переказу коштів з цього рахунка на рахунки отримувачів. Такі кошти не є власністю або доходами Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитаріїв-кореспондентів.

Зарахування отриманих від емітентів коштів за цінними паперами відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснюється в порядку та строки, встановлені Комісією.

6. Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза фондовими біржами, можуть проводитися як з дотриманням принципу "поставка цінних паперів проти оплати", так і без дотримання зазначеного принципу.

Розрахунки за правочинами щодо цінних паперів, вчиненими поза фондовими біржами, без дотримання принципу "поставка цінних паперів проти оплати" проводяться в порядку, передбаченому відповідним договором, згідно із законодавством.

Конкретний порядок та умови проведення розрахунків за правочином щодо цінних паперів, вчиненим поза фондовою біржею визначаються умовами такого правочину.

7. Порядок переказу цінних паперів під час проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів установлюється Комісією, а переказу коштів - Національним банком України за погодженням з Комісією.

8. Забороняється накладати арешт на рахунки Розрахункового центру, клірингових установ та рахунки, відкриті Розрахунковим центром або кліринговими установами для здійснення/забезпечення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів.

1. Емітент цінних паперів у порядку та строки, що встановлені Комісією, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію або до Національного банку України відповідно до компетенції щодо обліку цінних паперів, встановленої цим Законом, тимчасовий глобальний сертифікат , проспект емісії цінних паперів та інформацію про особу, визначену на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів (далі - визначена особа), що обрана відповідно до статті 22 цього Закону.

У разі додаткової емісії акцій інформація про визначену особу, зазначена в частині першій цієї статті, не подається.

2. У разі емісії цінних паперів Центральний депозитарій або Національний банк України протягом одного робочого дня з дати депонування тимчасового глобального сертифіката, а також інформації, зазначеної в частині першій цієї статті, зараховує всі цінні папери цієї емісії на рахунок емітента у цінних паперах.

3. У разі надходження від емітента цінних паперів або андеррайтера розпорядження про переказ розміщених цінних паперів з рахунка емітента на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника, а також від такої депозитарної установи розпорядження про переказ на її рахунок відповідної кількості цінних паперів Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює протягом одного робочого дня такий переказ.

При цьому депозитарна установа, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника, дає таке розпорядження Центральному депозитарію або Національний банк України протягом одного робочого дня виключно за умови надходження від депонента - першого власника розпорядження про зарахування на його рахунок відповідної кількості прав на цінні папери, а також документів, що підтверджують придбання першим власником відповідної кількості цінних паперів у емітента.

4. Депозитарна установа зараховує на рахунок у цінних паперах депонента - першого власника права на відповідну кількість цінних паперів протягом одного робочого дня з дати переказу Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої установи відповідної кількості цінних паперів з подальшим обмеженням обігу зазначених цінних паперів на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Депозитарна установа після отримання від Центрального депозитарію або від Національного банку України інформації про зняття обмежень щодо обігу цінних паперів відповідного випуску здійснює зняття обмежень щодо обігу цінних паперів, права на які обліковуються на рахунках депонентів - перших власників.

5. Особливості обліку цінних паперів у процесі їх емісії до реєстрації Комісією звіту про результати розміщення таких цінних паперів, у тому числі в разі їх розміщення на фондовій біржі, встановлюються Комісією.

6. У разі розміщення цінних паперів на фондовій біржі інформація про депонентів - перших власників подається Центральному депозитарію або Національному банку України фондовою біржею в порядку, встановленому Комісією.

У разі наявності в інформації, що подається фондовою біржею до Центрального депозитарію або до Національного банку України, відомостей, які свідчать про вчинення на фондовій біржі правочинів щодо відчуження першими власниками цінних паперів, які обмежені в обігу на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів, Центральний депозитарій або Національний банк України не вносить зміни до системи депозитарного обліку на підставі такої інформації та повертає фондовій біржі отриману інформацію для усунення порушень, про що Центральний депозитарій або Національний банк України повідомляє Комісію.

Фондова біржа несе в установленому законом порядку відповідальність за повноту і достовірність поданої Центральному депозитарію або Національному банку України інформації.

7. Особливості порядку оформлення та депонування глобального сертифіката та тимчасового глобального сертифіката випусків цінних паперів інститутів спільного інвестування, а також обліку таких цінних паперів встановлюються Комісією.

8. Порядок взаємодії учасників депозитарної системи щодо емісії цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України, встановлюється Національним банком України відповідно до законодавства.

1. В установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

2. Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

3. Порядок складення реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядок взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм або Національним банком України щодо складення реєстру, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії та Національним банком України.

4. Емітент іменних цінних паперів зобов’язаний укласти з визначеною ним особою договір про надання реєстру власників іменних цінних паперів (далі - договір про надання реєстру). Визначеною особою може бути депозитарна установа, Центральний депозитарій або Національний банк України.

Емітент може не укладати договір про надання реєстру з Центральним депозитарієм або з Національним банком України, якщо визначеною особою обрано Центральний депозитарій або Національний банк України і умови та порядок надання реєстру передбачені у договорі про обслуговування випусків цінних паперів.

Вимоги до договору про надання реєстру затверджуються Комісією.

5. Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках.

Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).

Для проведення загальних зборів акціонерного товариства реєстр власників іменних цінних паперів, складається станом на 24 годину за три робочих дні до дня проведення таких зборів у порядку, встановленому Комісією.

6. У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента.

Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи депозитарної установи.

Депозитарна установа не має права вносити зміни до реєстру власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, складених Центральним депозитарієм.

7. У разі якщо Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, він складає такий реєстр та подає його емітенту в установленому договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.

У разі подання реєстру власників іменних цінних паперів у формі паперового документа він засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

8. У разі надання Центральним депозитарієм, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України емітенту реєстру власників іменних цінних паперів у формі електронного документа паперова форма цього реєстру засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи емітента.

9. Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України складає реєстр власників іменних цінних паперів на підставі інформації, отриманої від депозитарних установ, Національного банку України та депозитаріїв- кореспондентів, яка формується ними відповідно до записів на рахунках у цінних паперах їх депонентів (клієнтів) станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією, та записів на рахунках у цінних паперах емітента, клірингової установи та Розрахункового центру станом на 24 годину дня дати обліку в порядку, встановленому Комісією.

10. Порядок заміни визначеної особи встановлюється Правилами Центрального депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національним банком України.

Повноваження вважаються переданими від однієї визначеної особи іншій з дати подання такої інформації Центральному депозитарію, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національному банку України.

Центральний депозитарій подає на письмову вимогу Комісії узагальнену інформацію про визначених осіб.

11. Національний банк України може встановлювати окремий порядок складання та передачі реєстру власників іменних цінних паперів, депозитарний облік яких відповідно до цього Закону веде Національний банк України.

12. Центральний депозитарій та Національний банк України забезпечує вжиття заходів до нерозголошення інформації, що міститься у реєстрах власників іменних цінних паперів. Особи, винні у розголошенні зазначеної інформації, несуть відповідальність відповідно до закону.

1. Боржник з метою виконання зобов’язань перед кредитором може внести цінні папери на депозит нотаріуса у передбачених законодавством випадках.

У разі внесення цінних паперів на депозит нотаріуса права на цінні папери та права за цінними паперами виникають у кредитора за зобов’язанням. Нотаріус повинен в установленому законом порядку повідомити кредитора про внесення цінних паперів на депозит нотаріуса.

Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, можуть бути обтяжені у передбачених законом випадках.

2. Цінні папери, що існують в електронній формі, вносяться на депозит нотаріуса шляхом зарахування цінних паперів кредитора на відкритий нотаріусом у депозитарній установі окремий рахунок з позначкою "депозит нотаріуса".

3. Цінні папери, внесені на депозит нотаріуса, не враховуються під час голосування та визначення кворуму загальних зборів акціонерів (учасників) емітента таких цінних паперів. Дивіденди та інші доходи за цінними паперами, внесеними на депозит нотаріуса, перераховуються нотаріусу та є власністю кредитора.

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, є інформацією з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених статтею 25 цього Закону.

2. Власником інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, є:

депонент депозитарної установи - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарною установою;

емітент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку в цінних паперах, відкритому Центральним депозитарієм або Національним банком України, а також стосовно інформації з реєстру власників іменних цінних паперів такого емітента;

депозитарна установа - стосовно інформації, що міститься на її рахунку, відкритому Центральним депозитарієм та/або Національним банком України;

депозитарій-кореспондент - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому Центральним депозитарієм;

Центральний депозитарій - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

Національний банк України - стосовно інформації, що міститься на його рахунку, відкритому Центральним депозитарієм, та рахунку, відкритому депозитарієм іншої країни або міжнародною депозитарно-кліринговою установою, яка є нерезидентом України;

клірингові установи та Розрахунковий центр - стосовно інформації, що міститься на їх рахунках, відкритих в Центральному депозитарії та/або в Національному банку України.

3. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається власнику інформації або його представникові відповідно до умов договору, або іншим особам у передбачених законом випадках.

1. Інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, надається депозитарними установами на письмову вимогу:

1) суду;

2) органів прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції - стосовно проведення операцій на рахунках конкретної юридичної або фізичної особи за визначений період виключно в межах кримінальної або оперативно-розшукової справи;

3) органів Антимонопольного комітету України - стосовно відомостей про власників цінних паперів, операцій на рахунках власників цінних паперів, а також про операції на рахунках емітентів цінних паперів під час розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та в інших випадках, передбачених законодавством;

4) органів Державної податкової служби України - стосовно оподаткування операцій, проведених на рахунках конкретної юридичної або фізичної особи за визначений період;

5) спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу - стосовно додаткових відомостей про фінансову операцію, що стала об’єктом фінансового моніторингу;

6) органів Державної виконавчої служби - в ході здійснення ними виконавчого провадження щодо стану рахунка в цінних паперах конкретної юридичної або фізичної особи та про операції за її рахунком у цінних паперах за конкретний проміжок часу;

7) Комісії - стосовно відомостей про власників цінних паперів, їх рахунки, а також про відповідні операції з цінними паперами цих власників;

8) Національного банку України - стосовно відомостей про власників цінних паперів, емітованих банками, а також відповідно до Закону України "Про Національний банк України" - стосовно інформації про державні цінні папери;

9) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах її повноважень відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" - стосовно відомостей про власників цінних паперів, емітованих відповідними фінансовими установами;

10) нотаріальних контор (нотаріусів) або дипломатичних представництв та консульських установ України в іноземних державах - стосовно відомостей щодо рахунків у цінних паперах померлих власників.

2. Письмова вимога суб’єктів, зазначених у пунктах 2-10 частини першої цієї статті, щодо подання інформації про юридичних та фізичних осіб:

1) оформляється на бланку цього суб’єкта встановленої форми;

2) подається за підписом керівника (заступника керівника) цього суб’єкта або його територіального органу, що скріплений гербовою печаткою;

3) містить передбачені цим Законом підстави для отримання інформації та посилання на норми закону, відповідно до яких суб’єкт або його територіальний орган має право на її отримання.

3. Депозитарній установі забороняється подавати будь-яку інформацію про депонентів іншої депозитарної установи, крім подання реєстру власників іменних цінних паперів до статті 22 цього Закону та в інших випадках, передбачених законодавством.

4. Порядок та строк подання депозитарними установами інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, встановлюються Комісією з урахуванням вимог закону.

5. Центральним депозитарієм та Національним банком України розкривається інформація, що міститься у системі депозитарного обліку, стосовно кількості цінних паперів певного випуску конкретного емітента на рахунку конкретного клієнта Центрального депозитарію або Національного банку України станом на визначену дату, стосовно операцій з цінними паперами певного випуску конкретного емітента на рахунках клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України за визначений період та стосовно переліку клієнтів Центрального депозитарію або Національного банку України, на рахунках яких містилися цінні папери певного випуску конкретного емітента станом на визначену дату, в таких випадках:

1) за рішенням суду;

2) на письмову вимогу державного органу, одержану з урахуванням вимог частини другої цієї статті, в межах його повноважень та на підставі закону.

6. Особи, винні в порушенні порядку розкриття та використання інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

7. Центральний депозитарій у встановленому наглядовою радою Центрального депозитарію порядку забезпечує розкриття інформації з реєстру кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів) на власному веб-сайті в мережі Інтернет.

Розкриттю підлягає інформація про:

1) призначені коди цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів);

2) коди ЄДРПОУ емітентів цінних паперів;

3) назви емітентів цінних паперів;

4) права за цінними паперами, визначені емітентом при депонуванні глобального (тимчасового глобального) сертифіката;

5) інша інформація, визначена Комісією.

1. Професійні учасники депозитарної системи України забезпечують нерозголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, шляхом:

1) обмеження кола осіб, які мають доступ до зазначеної інформації;

2) організації спеціального діловодства у системі депозитарного обліку;

3) застосування технічних та програмних засобів для запобігання несанкціонованому доступу до носіїв такої інформації.

2. Працівники професійного учасника депозитарної системи України під час призначення на посаду дають письмове зобов’язання про нерозголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.

1. У депозитарній системі України між учасниками депозитарної системи України у випадках, встановлених Комісією, використовуються електронний документообіг та електронний цифровий підпис відповідно до законодавства.

2. Використання електронного документообігу повинне забезпечувати захист інформації, що міститься у системі депозитарного обліку, з метою запобігання вчиненню протиправних дій з такою інформацією.

3. Порядок обігу, зберігання та знищення електронних документів, що використовуються професійними учасниками депозитарної системи України, встановлюється Комісією.

1. Державне регулювання у депозитарній системі України здійснює Комісія, а також Національний банк України та інші державні органи у межах своїх повноважень, визначених законом.

2. Комісія здійснює державне регулювання у системі депозитарного обліку відповідно до Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", цього Закону та інших актів законодавства.

Комісія з метою державного регулювання депозитарної системи України:

встановлює вимоги до діяльності учасників депозитарної системи України та взаємовідносин між ними;

визначає принципи побудови системи депозитарного обліку;

встановлює вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, а також порядку проведення операцій та їх видів, що здійснюються Центральним депозитарієм, Національним банком України та депозитарними установами на рахунках у цінних паперах;

встановлює порядок, строки та форми звітування професійними учасниками депозитарної системи України про свою діяльність перед Комісією ;

встановлює вимоги до форми, змісту та порядку розкриття професійними учасниками депозитарної системи України інформації про свою діяльність;

встановлює вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України;

встановлює вимоги до порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;

приймає інші нормативно-правові акти у межах своїх повноважень.

1. На провадження кожного виду депозитарної діяльності Комісією видається в установленому порядку окрема ліцензія, крім депозитарної діяльності Центрального депозитарію та депозитарної діяльності Національного банку України.

2. У разі провадження Національним банком України депозитарної діяльності депозитарної установи така діяльність провадиться Національним банком України без отримання відповідної ліцензії у порядку, встановленому Комісією за погодженням з Національним банком України.

У разі провадження Розрахунковим центром та кліринговими установами депозитарної діяльності депозитарної установи така діяльність провадиться Розрахунковим центром та кліринговими установами без отримання відповідної ліцензії у порядку, встановленому Комісією.

1. Центральний депозитарій з метою забезпечення формування та функціонування системи депозитарного обліку здійснює такі повноваження контролю:

1) встановлює форму, зміст, строки та порядок надання депозитарними установами та іншими клієнтами інформації про свою діяльність Центральному депозитарію;

2) щодо дотримання депозитарними установами співвідношення між їх депозитарними активами та правами на цінні папери, зарахованими на рахунки у цінних паперах депонентів (депозитарного балансу);

3) зупиняє проведення операцій депозитарною установою певного випуску цінних паперів, щодо якого виявлено порушення депозитарною установою депозитарного балансу;

4) дає депозитарній установі розпорядження про усунення порушення депозитарного балансу.

1. Особи, винні у порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність згідно із законом.

1. Цей Закон набирає чинності через дванадцять місяців з дня його опублікування, крім розділу II цього Закону, абзаців другого - дев’ятого підпункту 9, абзаців сорок шостого - сто тринадцятого підпункту 16 пункту 4 в частині утворення Центрального депозитарію, Розрахункового центру та депозитарних установ та пунктів 5-10 цього розділу, які набирають чинності з дня опублікування цього Закону, а також крім абзаців дев’ятого - дев’ятнадцятого підпункту 2, абзаців п’ятого та шостого підпункту 10 та підпункту 13 пункту 4 цього розділу, які набирають чинності з 1 січня 2013 року.

2. До приведення законодавства у відповідність із цим Законом закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Закон України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 15, ст. 67; 2003 р., N 36, ст. 277; 2004 р., N 2, ст. 6, N 38, ст. 474, ст. 475; 2005 р., N 42, ст. 465, N 48, ст. 481; 2006 р., N 22, ст. 199; 2007 р., N 33, ст. 440; 2008 р., N 50-51, ст. 384; 2010 р., N 38, ст. 505; 2012 р., N 7, ст. 53) втрачає чинність через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

4. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) перше речення частини першої статті 66 Кримінально-процесуального кодексу України від 28 грудня 1960 року після слів "Законом України "Про банки і банківську діяльність" доповнити словами "вимагати від Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України та депозитарних установ інформацію, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, в порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про депозитарну систему України";

2) У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122):

статті 163-6 і 163-10 викласти в такій редакції:

"Стаття 163-6. Неподання документів, подання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України

Ненадання посадовою особою депозитарної установи депоненту виписки з рахунка в цінних паперах або інших документів, надання яких передбачено законодавством про депозитарну систему України, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

"Стаття 163-10. Порушення порядку внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів

Порушення посадовою особою Центрального депозитарію цінних паперів, Національного банку України або депозитарної установи порядку провадження депозитарної діяльності, яке призвело до втрати інформації, що міститься у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також ухилення від внесення змін або внесення завідомо недостовірних змін до системи депозитарного обліку -

тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";

доповнити статтею 166-20 такого змісту:

"Стаття 166-20. Порушення законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення відстеження платіжних систем та систем розрахунків (далі - платіжні системи)

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації з питань діяльності платіжних систем Національному банку України, якщо подання такої інформації передбачено законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами відстеження, штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухилення осіб, які є об’єктами відстеження, від перевірки, невиконання вимог Національного банку України щодо усунення порушень законів України та нормативно-правових актів Національного банку України -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які є об’єктами відстеження, штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Надання послуг платіжної системи в Україні без реєстрації платіжної системи в порядку, установленому законами та нормативно-правовими актами Національного банку України, -

тягне за собою накладення на посадових осіб юридичних осіб, які надають послуги платіжної системи, штрафу від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Термін "відстеження" вживається у значенні, визначеному Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні";

частину першу статті 234-3 доповнити словами "порушенням законів України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо здійснення відстеження платіжних систем (стаття 166-20)";