• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про нотаріат

Верховна Рада України  | Закон від 02.09.1993 № 3425-XII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.09.1993
  • Номер: 3425-XII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 02.09.1993
  • Номер: 3425-XII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про нотаріат
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 39, ст.383)( Вводиться в дію Постановою ВР № 3426-XII від 02.09.93, ВВР, 1993, № 39, ст.384 )( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, № 35, ст.241 № 1709-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, ст.257 № 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, № 50, ст.436 № 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114 № 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247 № 980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, № 2, ст.6 № 1255-IV від 18.11.2003, ВВР, 2004, № 11, ст.140 № 2798-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, ст.464 № 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст.110 № 3538-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.295 № 614-VI від 01.10.2008, ВВР, 2009, № 13, ст.161 № 1054-VI від 03.03.2009, ВВР, 2009, № 29, ст.392 № 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511 № 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535 № 2398-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 38, ст.509 № 2527-VI від 21.09.2010, ВВР, 2011, № 5, ст.29 № 2677-VI від 04.11.2010, ВВР, 2011, № 19-20, ст.142 № 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.413 № 3271-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.460 № 4314-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, № 40, ст.475 № 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208 № 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65 № 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89 № 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218 № 5037-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.224 № 5208-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 33, ст.436 № 5410-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 42, ст.586 № 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716 № 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132 № 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712 № 1206-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 24, ст.885 № 1219-VII від 16.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.876 № 1702-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057 № 1709-VII від 20.10.2014, ВВР, 2015, № 1, ст.2 № 247-VIII від 05.03.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.141 № 834-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.9 № 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17 № 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44 № 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542 № 1666-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.800 № 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289 № 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383 № 2275-VIII від 06.02.2018, ВВР, 2018, № 13, ст.69 № 2443-VIII від 22.05.2018, ВВР, 2018, № 33, ст.250 № 2475-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.272 № 2478-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.368 № 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81 № 132-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.299 № 140-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.311 № 159-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.312 № 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377 № 340-IX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № 12, ст.66 № 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188 № 552-IX від 31.03.2020, ВВР, 2020, № 20, ст.142 № 590-IX від 13.05.2020, ВВР, 2020, № 40, ст.314 № 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 )
( Щодо визнання конституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду України № 7-р(I)/2020 від 01.07.2020 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 775-IX від 14.07.2020, ВВР, 2020, № 48, ст.433 № 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171 № 1618-IX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № 45, ст.361 № 1666-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 40, ст.335 - вводиться в дію з 01.01.2022 № 1875-IX від 16.11.2021, ВВР, 2022, № 7, ст.51 № 1892-IX від 17.11.2021 - щодо набрання чинності див. пункт 1 розділу II № 1909-IX від 18.11.2021 № 2468-IX від 28.07.2022 № 2518-IX від 15.08.2022 № 2571-IX від 06.09.2022 № 2719-IX від 03.11.2022 № 2801-IX від 01.12.2022 № 2923-IX від 23.02.2023 № 3037-IX від 11.04.2023 № 3295-IX від 09.08.2023 № 3449-IX від 08.11.2023 № 3588-IX від 22.02.2024 )
( У тексті Закону: слова "нотаріус та інша посадова особа" і "нотаріус чи інша посадова особа" в усіх відмінках і числах замінено словами "нотаріус або посадова особа" у відповідному відмінку і числі; слова "управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій" в усіх відмінках і числах замінено словами "Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі" у відповідному відмінку; слова "посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів" в усіх відмінках і числах замінено словами "посадова особа органу місцевого самоврядування" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Цей Закон встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.
Розділ I
НОТАРІАТ В УКРАЇНІ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії
( Назва статті 1 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора.
( Статтю 1 доповнено новою частиною згідно із Законами № 834-VIII від 26.11.2015, № 835-VIII від 26.11.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1875-IX від 16.11.2021 )
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.
( Частина статті 1 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і довіреностей, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 цього Закону.
( Частина сьома статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату
Правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Стаття 2-1. Державне регулювання нотаріальної діяльності
Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодств а; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів .
Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.
( Частина друга статті 2-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )( Закон доповнено статтею 2-1 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008; в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )
Стаття 3. Нотаріус
Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
( Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 247-VIII від 05.03.2015, № 1666-VIII від 06.10.2016 )
Нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.
( Частина друга статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2704-VIII від 25.04.2019; в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім виконання функції медіатора, викладацької, наукової і творчої діяльності, реєстрації підписувачів згідно із законодавством у сфері електронних довірчих послуг, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
( Частина четверта статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами № 775-IX від 14.07.2020, № 1875-IX від 16.11.2021, № 2801-IX від 01.12.2022 )
Реєстраційна справа приватного нотаріуса зберігається і ведеться відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
( Частина п'ята статті 3 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )( Стаття 3 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 4711-VI від 17.05.2012; в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )
Стаття 4. Права нотаріуса
Нотаріус має право:
витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
( Абзац другий статті 4 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, плату за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, а також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій;
( Статтю 4 доповнено абзацом згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008; в редакції Закону № 5208-VI від 06.09.2012; із змінами, внесеними згідно із Законами № 834-VIII від 26.11.2015, № 835-VIII від 26.11.2015 )
складати проекти документів, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
( Абзац четвертий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 5. Обов’язки нотаріуса
Нотаріус зобов’язаний:
здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики ;
( Абзац другий статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
( Абзац третій статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;
( Статтю 5 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
( Статтю 5 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства ;
( Статтю 5 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації ;
( Статтю 5 доповнено абзацом дев’ятим згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
виконувати інші обов’язки, передбачені законом.
( Статтю 5 доповнено абзацом десятим згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 6. Присяга нотаріуса
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, у відповідному територіальному органі Міністерства юстиції України в урочистій обстановці складає присягу такого змісту:
( Абзац перший статті 6 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
"Урочисто присягаю виконувати обов’язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса".
( Абзац другий статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 7. Вчинення нотаріальних дій
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
( Частина перша статті 7 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міжнародних договорів.
( Частина друга статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 8. Нотаріальна таємниця
Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо.
Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
( Частина друга статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Подання нотаріусом у встановленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та держателю Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не є порушенням нотаріальної таємниці.
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014; в редакції Закону № 2571-IX від 06.09.2022 )
Нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію або держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, а також за інші дії, якщо нотаріус діяв у межах Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1702-VII від 14.10.2014; в редакції Закону № 2571-IX від 06.09.2022 )
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов’язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, Національному агентству з питань запобігання корупції - на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених Законом України "Про запобігання корупції", Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню - на їхню обґрунтовану письмову вимогу, направлену у зв’язку з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у встановлений органом Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення строк.
( Частина статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 1404-VIII від 02.06.2016, № 140-IX від 02.10.2019; в редакції Закону № 3295-IX від 09.08.2023 )
Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу податкового органу, засвідчену гербовою печаткою такого органу.
( Частина статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами № 406-VII від 04.07.2013, № 440-IX від 14.01.2020, № 775-IX від 14.07.2020 )
Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред’явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів).
( Частина статті 8 в редакції Закону № 2527-VI від 21.09.2010 )
Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
На вимогу Міністерства юстиції України та його територіальних органів з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також пояснення нотаріусів у строк, встановлений цими органами.
( Частина дванадцята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Нотаріус на письмовий запит податкових органів, державного виконавця, приватного виконавця, Національного агентства з питань запобігання корупції надає інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом успадкування.
( Статтю 8 доповнено частиною згідно із Законом № 406-VII від 04.07.2013; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1404-VIII від 02.06.2016, № 140-IX від 02.10.2019, № 440-IX від 14.01.2020 )
Надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотаріальної таємниці.
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
Внесення нотаріусом у випадках, передбачених законодавством, інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, не є порушенням нотаріальної таємниці.
( Статтю 8 доповнено новою частиною згідно із Законом № 159-IX від 03.10.2019; в редакції Закону № 3588-IX від 22.02.2024 )
( Частину шістнадцяту статті 8 виключено на підставі Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 762-IV від 15.05.2003; в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 8-1. Гарантії нотаріальної діяльності
Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.
Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.
( Частина друга статті 8-1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом.
Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.
( Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 9. Обмеження у праві вчинення нотаріальних дій
Нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім’я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншого органу місцевого самоврядування. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та довіреності на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Стаття 10. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її роботи
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.
Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України.
За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
( Частина четверта статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5208-VI від 06.09.2012, № 775-IX від 14.07.2020 )
Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.
На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до наступного його складання не раніш як через рік за поданням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України за місцем постійного проживання такої особи.
( Частина сьома статті 10 в редакції Законів № 5208-VI від 06.09.2012, № 775-IX від 14.07.2020 )
Особа, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, яка не працювала державним нотаріусом державної нотаріальної контори, державним нотаріусом державного нотаріального архіву, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, не працювала на виборній або іншій посаді в Нотаріальній палаті України протягом трьох років до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори, повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
( Частина восьма статті 10 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
( Частина дев’ята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5208-VI від 06.09.2012, № 1666-VIII від 06.10.2016, № 775-IX від 14.07.2020 )
Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
( Частина десята статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 5208-VI від 06.09.2012, № 1666-VIII від 06.10.2016, № 775-IX від 14.07.2020 )
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.
( Стаття 10 в редакції Законів № 614-VI від 01.10.2008, № 3271-VI від 21.04.2011 )
Стаття 11. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю
Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю видається Міністерством юстиції України на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.
( Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3271-VI від 21.04.2011 )
Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
За видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю вноситься плата, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:
( Пункт 1 частини першої статті 12 виключено на підставі Закону № 5208-VI від 06.09.2012 )
2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках:
( Абзац перший пункту 2 частини першої статті 12 в редакції Закону № 3271-VI від 21.04.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1666-VIII від 06.10.2016, № 775-IX від 14.07.2020 )
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
( Підпункт "г" пункту 2 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4652-VI від 13.04.2012, № 5208-VI від 06.09.2012 )
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов’язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду;
( Підпункт "е" пункту 2 частини першої статті 12 в редакції Законів № 1666-VIII від 06.10.2016, № 775-IX від 14.07.2020 )
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;
( Підпункт "ж" пункту 2 частини першої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
( Пункт 2 частини першої статті 12 доповнено підпунктом "з" згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів;
( Пункт 2 частини першої статті 12 доповнено підпунктом "и" згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики , затверджених Міністерством юстиції України;
( Пункт 2 частини першої статті 12 доповнено підпунктом "і" згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики .
( Частину першу статті 12 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.
( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5208-VI від 06.09.2012 )
Стаття 13. Помічник нотаріуса
Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
( Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1666-VIII від 06.10.2016 )
Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.
Помічнику нотаріуса забороняється використовувати свій статус з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
За дорученням нотаріуса помічник нотаріуса бере участь у прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб, складенні проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов’язаних із вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів; вносить записи до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, веде діловодство та архів нотаріуса, готує та надсилає за дорученням нотаріуса запити до юридичних осіб щодо відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконує іншу допоміжну і технічну роботу. Помічник нотаріуса не має права підписувати нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.
( Частина четверта статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Помічник нотаріуса зобов’язаний виконувати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону та трудового договору, укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.
Добір кандидатур і прийняття на роботу помічника приватного нотаріуса є виключним правом нотаріуса. З помічником нотаріуса укладається трудовий договір. Нотаріус може мати одного помічника.
( Стаття 13 в редакції Законів № 614-VI від 01.10.2008, № 5208-VI від 06.09.2012 )
Стаття 13-1. Нотаріальний округ
Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.
Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.
Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, крім заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.
( Частина третя статті 13-1 в редакції Законів № 1618-IX від 01.07.2021, № 2923-IX від 23.02.2023, № 3449-IX від 08.11.2023 )
( Частину четверту статті 13-1 виключено на підставі Законів № 3449-IX від 08.11.2023 )
( Закон доповнено статтею 13-1 згідно із Законом № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 14. Нотаріальне діловодство і звітність
Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають її до відповідних територіальних органів Міністерства юстиції України.
( Частина друга статті 14 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну звітність.
Статистичний звіт про роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів подається до Міністерства юстиції України його територіальними органами.
( Частина четверта статті 14 в редакції Закону № 775-IX від 14.07.2020 )
Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв’язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов’язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.
У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.
Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування забезпечують збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосуються нотаріальних дій відповідно до вимог, встановлених для нотаріусів.
( Статтю 14 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )
Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування ведуть встановлену статистичну звітність та подають її до відповідних територіальних органів Міністерства юстиції України.
( Статтю 14 доповнено частиною дев’ятою згідно із Законом № 1709-VII від 20.10.2014; із змінами, внесеними згідно із Законом № 775-IX від 14.07.2020 )( Стаття 14 в редакції Закону № 614-VI від 01.10.2008 )
Стаття 15. Мова нотаріального діловодства
Мова нотаріального діловодства визначається статтею 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".