• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо утримання ПДФО, військового збіру та ЄСВ при розрахунках між юридичною особою (ФОП) та фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП на території Росії (Азербайджану), з урахуванням угод про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Росією (Азербайджаном)

Державна фіскальна служба України | Лист від 25.11.2015 № 18007/10/26-15-17-01-12
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 25.11.2015
  • Номер: 18007/10/26-15-17-01-12
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Лист
  • Дата: 25.11.2015
  • Номер: 18007/10/26-15-17-01-12
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ГУ ДФС у м. Києві
Лист
25.11.2015 №18007/10/26-15-17-01-12
Щодо утримання ПДФО, військового збіру та ЄСВ при розрахунках між юридичною особою (ФОП) та фізичною особою, яка зареєстрована як ФОП на території Росії (Азербайджану), з урахуванням угод про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Росією (Азербайджаном)
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс).
Відповідно до пп.14.1.54 п.14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
Згідно пп. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 Кодексу платниками податку є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
При цьому, відповідно до абз. "в" пп.14.1.122 п.14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України.
Згідно з положеннями п. 163.2 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються підчас їх нарахування (виплати, надання).
Підпунктом 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).
При цьому, п. 3.2 ст. 3 розділу І Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені Кодексом, то застосовуються правила міжнародного договору.
Між Урядом України і Урядом Азербайджанської Республіки діє Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доход і майно, підписана 30.07.1999 р. та ратифікована Урядом України 02.03.2000 р. (далі – Конвенція).
Зокрема, статтею 20 Угоди "Інші доходи" визначено, що види доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі і про які не йдеться у попередніх статтях цієї Угоди, можуть оподатковуватись у цій Державі.
Підпунктом 1 ст. 21 Конвенції "Інші доходи" визначено, що види доходів резидента Договірної Держави, про які не йдеться мова у попередніх статтях цієї Конвенції, підлягають оподаткуванню в цій Державі.
Однак, листом ДФС України від 27.12.2012 р. N 12744/0/71-12/12-1017 надано рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, в якому зазначено, що стаття 20 Угоди та стаття 21 Конвенції "Інші доходи" передбачає загальне правило оподаткування доходів, неохоплених попередніми статтями, і розповсюджується на разові доходи випадкового характеру, які неможливо віднести до якогось з видів доходів, що розглядаються в інших статтях Угоди (Конвенції).
У випадку, що розглядається, виплати нерезиденту за договором про надання послуг, оподатковуються податком на доходи фізичних осіб згідно з положеннями статті 15 Угоди "Доходи від роботи за наймом" (ст. 15 Конвенції "Залежні особисті послуги").
Загальний принцип оподаткування такого виду доходів полягає у праві країни, у якій надаються залежні особисті послуги (джерело доходу), оподатковувати ці доходи, однак оподаткування обмежується винагородою за роботу за наймом у країні джерела.
Отже, відповідно до положень п. 1 статті 15 Угоди (Конвенції) платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Російської Федерації (Азербайджанської Республіки) у зв'язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в Російській Федерації (Азербайджанській Республіці), якщо тільки робота за наймом не здійснюється в Україні. Якщо робота за наймом здійснюється в Україні, одержані у зв'язку з цим винагороди можуть оподатковуватись в Україні.
Слово "можуть" не означає, що платник має право вибору країни, в якій він буде сплачувати податок. Ці слова відносяться до права держави оподатковувати зазначений доход відповідно до свого податкового законодавства.
Згідно з положеннями п. 2 статті 15 Угоди винагорода, що одержується резидентом Російської Федерації у зв'язку з роботою за наймом, здійснюваною в Україні, оподатковується тільки в Російській Федерації, лише у тому разі, якщо одночасно виконуються 3 умови:
а) одержувач здійснює роботу в Україні протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 календарних дні протягом календарного року; і
б) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом України; а також
в) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в Україні.
Аналогічні 3 умови передбачені також п. 2 статті 15 Конвенції щодо винагороди, що одержується резидентом Азербайджанської Республіки.
У випадку, що розглядається, положення п. 2 статті 15 Угоди (Конвенції) не можуть бути застосовані, зважаючи на те, що одна з умов вже не виконується - винагорода сплачується наймачем, який є резидентом України.
Враховуючи зазначене, доходи за договором цивільно-правового характеру резиденту Російської Федерації (Азербайджанської Республіки), які сплачуються українською компанією, підлягають оподаткуванню в Україні.
Відповідно до пп. 170.10.3 п. 170.10 статті 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.
Отже, якщо фізична особа – нерезидент, який зареєстрований як фізична особа – підприємець в Російській Федерації (Азербайджанській Республіці), одержує дохід з джерелом його походження з України, згідно договору про надання послуг, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу такого нерезидента, та оподатковується податковим агентом під час нарахування та виплати за ставками визначеними ст. 167 Кодексу (15% та/або 20%).
При цьому, юридична особа, яка виплачує такий дохід нерезиденту зобов’язана виконати всі функції податкового агента, відповідно до норм Кодексу.
Також відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу), зокрема, для нерезидентів загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Ставка збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Разом з цим, відповідно до п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Відповідно п.2 статті 4 Закону України"Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI із змінами та доповненнями (далі – Закон) платниками єдиного внеску є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 статті 4 Закону.
Згідно з абзацом другим п. 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Враховуючи вищезазначене, ваше підприємство сплачує єдиний внесок з сум винагород за договорами (контрактами) з фізичними особами – нерезидентами України, залученими для виконання послуг цивільно – правового характеру.
Заступник начальникаВ.С. Варгіч