• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Податковий кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 02.12.2010 № 2755-VI
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 02.12.2010
  • Номер: 2755-VI
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Форма повідомлення про виявлені контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39.4.5. Надсилання повідомлення про виявлені контрольовані операції не впливає на виконання функцій податкового контролю територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який їх здійснює, в тому числі не змінює строки проведення перевірки.
39.4.6. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за наявності обставин, визначених статтею 78 цього Кодексу, має право звернутися із запитом щодо подання документації про контрольовані операції до платників податків, які здійснювали контрольовані операції протягом звітного періоду.
Запит платнику податків надсилається не раніше 1 травня року, наступного за календарним роком, в якому таку операцію (операції) було проведено.
39.4.7. Платники податків (крім великих платників податків) протягом місяця з дня, що настає за днем надходження запиту, зобов’язані подати первинну документацію щодо окремих контрольованих операцій, що зазначені в запиті, та іншу документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), якими вони можуть обґрунтувати відповідність договірних цін вказаної контрольованої операції рівню звичайних цін.
39.4.8. Великі платники податків (крім Національного банку України) протягом двох місяців з дня, що настає за днем надходження запиту, зобов’язані подати щодо окремих контрольованих операцій, які зазначені в запиті, документацію (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі), яка повинна містити таку інформацію:
а) дані про пов’язаних осіб, які дозволяють їх ідентифікувати (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи);
б) дані про групу (сукупність суб’єктів господарювання, які є пов’язаними особами відповідно до положень підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу), у тому числі структуру групи, опис діяльності, політику трансфертного ціноутворення групи;
в) опис операції, умови її проведення (ціна, строки та інші визначені законодавством України обов’язкові умови договорів (контрактів);
г) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов’язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);
ґ) умови та строки здійснення розрахунків за операцією;
д) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни;
е) відомості про функції пов’язаних осіб, що є сторонами контрольованої операції, про використані ними активи, пов’язані з даною контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції (функціональний аналіз та аналіз ризиків);
є) економічний аналіз (включаючи методи, які застосовано для визначення ціни контрольованої операції та обґрунтування причин вибору відповідного методу; суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок проведення контрольованої операції, рівень рентабельності; розрахунок ринкового діапазону цін (рентабельності) стосовно контрольованої операції з описом підходу до вибору зіставних операцій, джерела інформації, застосовані для визначення ціни контрольованої операції);
ж) результати порівняльного аналізу комерційних та фінансових умов операцій відповідно до підпункту 39.2.2 цієї статті;
з) відомості про проведене платником податку пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпункту 39.5.5 цієї статті (у разі його здійснення).
39.4.9. Документація приймається відповідно до пункту 49.8 статті 49 цього Кодексу.
39.4.10. Банки подають документацію про контрольовані операції з урахуванням положень, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність" , відносно дотримання вимог банківської таємниці.
39.4.11. Неподання платниками податків документації, зазначеної у пункті 39.4 цієї статті, у строки, встановлені для подання документації, або подання її з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті є підставою для проведення перевірки відповідно до пункту 39.5 цієї статті.
39.5. Податковий контроль за визначенням цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом моніторингу цін у контрольованих операціях, а також проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій (далі - перевірка контрольованих операцій).
39.5.1. Моніторинг цін у контрольованих операціях здійснюється шляхом спостереження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу документації про контрольовані операції, поданої платником податків відповідно до пункту 39.4 цієї статті.
У разі подання платником податків такої документації не в повному обсязі та/або встановлення відхилення ціни контрольованої операції від звичайної ціни за результатами моніторингу цін у контрольованих операціях центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає такому платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з моменту його отримання документацію (з переліку, передбаченого підпунктом 39.4.8 цієї статті) та/або обґрунтування визначення звичайної ціни такої операції.
Порядок здійснення моніторингу цін у контрольованих операціях встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39.5.2. Перевірка контрольованих операцій проводиться відповідно до положень глави 8 розділу II цього Кодексу з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 39.5.2.1-39.5.2.24 цієї статті.
39.5.2.1. Підставами для перевірки контрольованих операцій є:
а) надсилання повідомлення про виявлені контрольовані операції відповідно до пункту 39.4 цієї статті;
б) виявлення за результатами моніторингу відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін відповідно до підпункту 39.5.1 цієї статті;
в) неподання платником податку звіту про контрольовані операції відповідно до пункту 39.4 цієї статті;
г) неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 цієї статті документації про контрольовані операції.
39.5.2.2. Перевірка контрольованих операцій проводиться посадовими особами територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та очолюється посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі рішення керівника (заступника керівника) зазначеного центрального органу виконавчої влади про проведення такої перевірки, яке приймається з урахуванням строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
39.5.2.3. Про прийняття зазначеного рішення територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повідомляє платника податку протягом 10 днів з дня його прийняття та не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки з одночасним направленням запиту про надання документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій.
Надання платником податків документів відбувається згідно з вимогами підпунктів 85.2 і 85.3 статті 85 цього Кодексу протягом 10 днів з дати початку перевірки.
У разі необхідності отримання додаткових документів, що підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій під час проведення перевірки, вони надаються платником податків протягом 10 днів з дати отримання запиту територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39.5.2.4. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не має права проводити дві і більше перевірки контрольованої операції протягом одного календарного року.
39.5.2.5. Якщо у платника податків, що є стороною контрольованої операції, стосовно зазначеної операції за календарний рік проведено перевірку контрольованих операцій і за результатами такої перевірки встановлено відповідність цін контрольованої операції звичайним цінам, щодо зазначеної операції не можуть бути проведені перевірки платників податків, які є іншими сторонами зазначеної операції.
39.5.2.6. Проведення перевірки контрольованих операцій не перешкоджає проведенню перевірок, визначених статтею 75 цього Кодексу.
39.5.2.7. Під час проведення перевірки контрольованих операцій не допускається здійснення перевірки додержання інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
39.5.2.8. Строк проведення перевірки контрольованих операцій обчислюється з дня прийняття рішення про її проведення до дня складення довідки (акта) про проведення такої перевірки.
39.5.2.9. Тривалість перевірки контрольованих операцій не повинна перевищувати шести місяців.
39.5.2.10. У разі необхідності отримання інформації від іноземних державних органів, проведення експертизи та/або перекладу на українську мову документів, поданих платником податків іноземною мовою, строк проведення перевірки за рішенням керівника (заступника керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може бути продовжений на строк, що не перевищує шести місяців.
Копія рішення про продовження строку проведення перевірки надсилається платнику податків протягом 10 календарних днів з дня його прийняття, але не пізніше закінчення строку проведення цієї перевірки.
39.5.2.11. Під час перевірки контрольованих операцій можуть бути перевірені контрольовані операції з урахуванням строку, передбаченого пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
39.5.2.12. Якщо платником податків для визначення ціни контрольованих операцій застосовано методи (комбінацію методів), визначені пунктом 39.3 цієї статті, під час проведення перевірки таких контрольованих операцій застосовується метод (комбінація методів), використаний платником податків.
Під час проведення перевірки територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, має право застосувати інші методи (комбінацію методів) визначення ціни контрольованих операцій, якщо ним доведено, що застосований платником податків метод (комбінація методів) не дає змогу правильно визначити ціну контрольованої операції.
39.5.2.13. Застосування методів (комбінації методів) визначення ціни контрольованих операцій, не встановлених цією статтею, забороняється.
39.5.2.14. Посадові особи, які проводять перевірку контрольованих операцій, мають право надіслати запит платникам податків, які є сторонами контрольованих операцій, що перевіряються, про надання документів (інформації) щодо операцій та/або провести зустрічну звірку в порядку, передбаченому статтею 73 цього Кодексу.
39.5.2.15. Результати перевірки контрольованих операцій оформляються у формі акта (довідки), що складається у двох примірниках, підписується посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який очолює перевірку, та платником податків або його представником.
39.5.2.16. Якщо за результатами перевірки виявлено факти відхилення ціни, застосованої в контрольованій операції, від звичайної ціни, що призвели до заниження суми податку, складається акт перевірки. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
39.5.2.17. У разі якщо перевірками, що не стосуються трансфертного ціноутворення, вже були донараховані податкові зобов’язання на підставі коригування цін та обмежень рівня витрат та доходів за такими операціями, суми донарахованих податкових зобов’язань за результатами такої перевірки заліковуються в погашення нарахованих податків за результатами перевірки контрольованих операцій.
39.5.2.18. Форма акта (довідки) про результати перевірки контрольованої операції та вимоги до його (її) складення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Акт про результати перевірки контрольованої операції повинен містити документально підтверджені факти відхилення ціни, застосованої під час здійснення операцій, від звичайної (ринкової) ціни, визначеної відповідно до вимог цієї статті; обґрунтування того, що таке відхилення спричинило заниження суми податку; розрахунок суми такого заниження.
39.5.2.19. У разі відмови платника податків або його представника від підписання акта (довідки) про результати перевірки контрольованої операції посадовими особами територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.
39.5.2.20. Акт (довідка) перевірки контрольованої операції повинен бути вручений протягом двох робочих днів з дати його складення платнику податків, щодо якого проводилася перевірка, або його представнику під розписку.
У разі відмови платника податків або його представника від отримання примірника акта (довідки) про результати перевірки контрольованої операції цей факт відображається у відповідному акті. При цьому акт (довідка) про результати перевірки контрольованої операції надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
39.5.2.21. У разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки контрольованої операції, вони мають право подати свої заперечення протягом 30 календарних днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.
Такі заперечення розглядаються протягом 10 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
39.5.2.22. Прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки контрольованої операції здійснюється у порядку, передбаченому статтею 86 цього Кодексу.
39.5.2.23. Оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки контрольованої операції, здійснюється відповідно до статті 56 цього Кодексу.
39.5.2.24. Матеріали та відомості, отримані територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, під час здійснення заходів податкового контролю щодо контрольованих операцій, можуть бути використані під час проведення перевірки інших осіб, які є сторонами таких операцій.
39.5.3. Джерела інформації, що використовуються для визначення ціни в контрольованих операціях
39.5.3.1. Під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України.
39.5.3.2. У разі відсутності або недостатності відповідної інформації у зазначених джерелах може бути використана така інформація:
а) ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;
б) статистичні дані державних органів і установ;
в) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними;
г) відомості про ціни, діапазон цін та котирування, оприлюднені в засобах масової інформації;
ґ) відомості, отримані з бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, оприлюднені в засобах масової інформації, у тому числі на офіційних веб-сайтах в інтернеті;
д) результати незалежної оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" ;
е) інформація про інші контрольовані операції, здійснені платником податків.
39.5.3.3. Якщо платник податків з метою визначення ціни контрольованої операції за методами, визначеними пунктом 39.3 цієї статті, використав джерела інформації, встановлені підпунктом 39.5.3.1 цієї статті, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, зобов’язаний використовувати ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що платник податків мав використати інші офіційні джерела інформації.
39.5.3.4. Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами операцій, що не є контрольованими, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не має права використовувати інформацію, доступ до якої обмежено відповідно до законодавства.
39.5.3.5. У разі якщо в період проведення перевірки платника податків щодо повноти нарахування ним податкових зобов’язань за результатами здійснення контрольованих операцій до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надійшла інформація про зіставні операції, здійснені таким платником з особами, які не є пов’язаними, така інформація використовується виключно для визначення ринкового діапазону звичайних цін.
39.5.4. Самостійне коригування
39.5.4.1. У разі застосування платником податків під час здійснення контрольованих операцій цін товарів (робіт, послуг), що не відповідають звичайним цінам, платник податків має право самостійно провести коригування ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань.
39.5.4.2. Самостійне коригування є коригуванням платником податків ціни контрольованої операції, за результатами якого розрахована ціна відповідає рівню звичайної ціни, навіть якщо така ціна відрізняється від фактичної ціни, встановленої під час здійснення контрольованої операції.
39.5.4.3. Самостійне коригування проводиться платником податків протягом календарного року шляхом відображення в податковій декларації або шляхом подання відповідних уточнюючих розрахунків у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
39.5.4.4. Сума заниження податкового зобов’язання (недоплати), розрахована в результаті здійснення платником податків самостійного коригування податкових зобов’язань відповідно до підпункту 39.5.4 цієї статті, повинна бути сплачена у строк не пізніше граничного строку сплати відповідного податку, визначеного статтею 57 цього Кодексу, за податковий період, в якому таке коригування було здійснено.
39.5.5. Пропорційне коригування
39.5.5.1. У разі коли за результатами перевірки визначення платником податків ціни в контрольованих операціях з пов’язаними особами територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, встановлено відхилення від рівня звичайних цін та проведено донарахування податкових зобов’язань та коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності, або якщо платник податків здійснив самостійне коригування згідно з підпунктом 39.5.4 цієї статті, інша сторона контрольованої операції - пов’язана особа має право на коригування своїх податкових зобов’язань виходячи з рівня звичайної ціни, визначеного такою перевіркою або самостійно таким платником податку. Таке коригування для цілей цього Кодексу визначається пропорційним коригуванням.
39.5.5.2. Пропорційне коригування може бути проведено виключно після сплати податкових зобов’язань, донарахованих територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у ході проведеної перевірки або відображених платником податків у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.4 цієї статті.
39.5.5.3. Під час проведення пропорційного коригування первинні документи та регістри бухгалтерського обліку не коригуються.
39.5.5.4. Пропорційне коригування проводиться платником податків на підставі повідомлення про можливість проведення пропорційного коригування, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом 30 календарних днів з дня виникнення права на проведення пропорційного коригування в електронній формі засобами електронного зв’язку або рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому чи його уповноваженому представнику під розписку. У разі наявності у платника податків інформації про виконання стороною контрольованої операції рішення про донарахування податкових зобов’язань і неотримання від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідного повідомлення такий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, із заявою про надсилання повідомлення про проведення пропорційного коригування. До заяви додаються копії документів, які підтверджують виконання рішення про донарахування податкових зобов’язань. Форма та порядок подання такої заяви встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39.5.5.5. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, розглядає заяву платника податків протягом 15 робочих днів з дня її отримання та за результатами розгляду приймає одне з таких рішень:
надіслати повідомлення про можливість проведення пропорційного коригування;
відмовити у проведенні пропорційного коригування у разі недотримання порядку подання заяви або відсутності необхідних документів;
повідомити про відмову у проведенні пропорційного коригування у зв’язку з оскарженням рішення про донарахування податкових зобов’язань.
39.5.5.6. У разі коли пропорційне коригування проведено відповідно до рішення про донарахування податкових зобов’язань, що в подальшому було скасовано, проводиться зворотне коригування.
39.5.5.7. Зворотне коригування проводиться на підставі повідомлення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, протягом 20 робочих днів з дати отримання такого повідомлення. До повідомлення додаються розрахунок зворотного коригування та копія відповідного судового рішення про скасування рішення про нарахування податкових зобов’язань.
39.5.5.8. Повернення надміру сплачених сум податків за скасованим рішенням проводиться виключно після того, як проведено зворотне коригування та сплачено відповідні податки сторонами контрольованої операції.
39.5.5.9. Штрафні санкції під час проведення зворотного коригування не нараховуються.
39.5.5.10. Форми повідомлення про пропорційне коригування та зворотне коригування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39.5.5.11. У разі якщо одна із сторін контрольованих операцій є нерезидентом, пропорційне коригування має здійснюватися в порядку і на умовах, що передбачаються міждержавними угодами про усунення подвійного оподаткування, укладеними Україною з іншими державами.
39.6. Узгодження цін у контрольованих операціях
39.6.1. Великий платник податків має право звернутися до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, із заявою про узгодження цін у контрольованих операціях.
Узгодження цін у контрольованих операціях є процедурою між великим платником (платниками) податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, під час якої узгоджується порядок визначення цін у контрольованих операціях на обмежений строк на підставі договору.
39.6.1.1. Предметом узгодження можуть бути:
види та/або перелік товарів (робіт, послуг), що є предметом контрольованих операцій;
ціни товарів (робіт, послуг) у контрольованих операціях та/або перелік методів визначення ціни у контрольованих операціях;
перелік джерел інформації, які передбачається використати для визначення цін у контрольованих операціях;
строк, на який узгоджуються ціни у контрольованих операціях;
допустиме відхилення від встановленого рівня економічних умов здійснення контрольованих операцій;
порядок, строки подання та перелік документів, які підтверджують дотримання узгоджених цін у контрольованих операціях.
39.6.1.2. Інші умови узгодження цін у контрольованих операціях визначаються за згодою сторін.
39.6.2. За результатами узгодження цін у контрольованих операціях укладається договір, який підписується керівником великого платника (платників) податків або його уповноваженою особою та керівником (заступником керівника) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
39.6.2.1. Договір, укладений за результатами узгодження цін у контрольованих операціях між великим платником (платниками) податків та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, має односторонній характер.
39.6.2.2. У разі якщо предметом узгодження є порядок визначення ціни у контрольованій зовнішньоекономічній операції, великий платник (платники) податків чи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, мають право залучати до процедури узгодження цін державний орган, уповноважений справляти податки і збори в державі, яка є стороною контрольованої зовнішньоекономічної операції (за умови наявності міжнародного договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такою державою). Договір, укладений за результатами такого взаємного узгодження, має двосторонній характер.
39.6.2.3. У разі залучення до процедури узгодження цін двох і більше державних органів, уповноважених справляти податки і збори в державах, які є сторонами контрольованої зовнішньоекономічної операції (за умови наявності міжнародних договорів (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування між Україною і такими державами), договір, укладений за результатами такого узгодження, має багатосторонній характер.
39.6.2.4. Порядок і процедура узгодження цін у контрольованих операціях, за результатами якої укладаються договори, що мають двосторонній та багатосторонній характер, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
39.7. Норми цієї статті застосовуються під час визначення бази оподаткування у контрольованих операціях для цілей розділів III і V цього Кодексу.
( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно з Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 4915-VI від 07.06.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 408-VII від 04.07.2013 )
Стаття 39-1. Особливості застосування валютних курсів при нарахуванні митних платежів
39-1.1. Для цілей визначення податкових зобов’язань зі сплати митних платежів застосовується офіційний курс валюти України до іноземної валюти, встановлений Національним банком України, що діє на 0 годин дня подання митної декларації, а у разі, якщо митна декларація не подається, - дня визначення податкових зобов’язань.
( Розділ I доповнено статтею 39-1 згідно із Законом № 1200-VII від 10.04.2014 )
РОЗДІЛ II. АДМІНІСТРУВАННЯ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ПЛАТЕЖІВ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 40. Сфера застосування цього розділу
40.1. Цей розділ визначає порядок адміністрування податків та зборів, визначених у розділі I цього Кодексу, а також порядок контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства у випадках, коли здійснення такого контролю покладено на контролюючі органи.
У разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.
Стаття 41. Контролюючі органи та органи стягнення
41.1. Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.
У складі контролюючих органів діють підрозділи податкової міліції.
41.2. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
41.3. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Розмежування повноважень і функціональних обов’язків контролюючих органів визначається законодавством України.
41.4. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, у тому числі на запит правоохоронних органів.
( Стаття 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3609-VI від 07.07.2011, № 4915-VI від 07.06.2012, № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013 )
Стаття 42. Листування з платником податків
42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
( Пункт 42.1 статті 42 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
( Пункт 42.3 статті 42 в редакції Закону № 3609-VI від 07.07.2011 )
42.4. З платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
На вимогу платника податків, який отримав документ в електронній формі, контролюючий орган надає такому платнику податків відповідний документ у паперовій формі протягом трьох робочих днів з дня надходження відповідної вимоги (в письмовій або електронній формі) платника податків.
( Статтю 42 доповнено пунктом 42.4 згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
Стаття 43. Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань
43.1. Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
( Пункт 43.1 статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4915-VI від 07.06.2012 )
43.2. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
43.3. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
43.4. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
43.5. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
( Пункт 43.5 статті 43 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012 )
43.6. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
( Статтю 43 доповнено пунктом 43.6 згідно із Законом № 1166-VII від 27.03.2014 )
Стаття 44. Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності
44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
( Абзац третій пункту 44.1 статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
44.2. Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.
Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
( Пункт 44.2 статті 44 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
Платники податку на прибуток підприємств, прибуток яких оподатковується за ставкою нуль відсотків і які відповідають критеріям, визначеним пунктом 154.6 статті 154 цього Кодексу, та платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
( Абзац третій пункту 44.2 статті 44 в редакції Закону № 4014-VI від 04.11.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом № 404-VII від 04.07.2013 )
Методика бухгалтерського обліку тимчасових та постійних податкових різниць затверджується у порядку, передбаченому Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" .
44.3. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.
44.4. Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.
Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
( Абзац другий пункту 44.6 статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3609-VI від 07.07.2011 )
44.7. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).
Протягом п’яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
( Абзац другий пункту 44.7 статті 44 із змінами, внесеними згідно з Законами № 5083-VI від 05.07.2012 , № 657-VII від 24.10.2013 )
У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.
У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.
44.8. Відокремлені підрозділи, які визначені платником окремого податку, повинні вести облік з такого податку за правилами, встановленими цим Кодексом.
Стаття 45. Податкова адреса
45.1. Платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
45.2. Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
( Абзац перший пункту 45.2 статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.
ГЛАВА 2. ПОДАТКОВА ЗВІТНІСТЬ
Стаття 46. Податкова декларація (розрахунок)
46.1. Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
46.2. Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, подають разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
У складі фінансової звітності платник податків має право зазначати тимчасові та постійні податкові різниці за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
( Абзац третій пункту 46.2 статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 404-VII від 04.07.2013 , № 657-VII від 24.10.2013 )
46.3. Якщо згідно з правилами, визначеними цим Кодексом, податкова звітність з окремого податку складається наростаючим підсумком, податкова декларація за результатами останнього податкового періоду року прирівнюється до річної податкової декларації. У такому разі річна податкова декларація не подається.
46.4. Якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
( Абзац перший пункту 46.4 статті 46 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012 )
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.
46.5. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
( Абзац перший пункту 46.5 статті 46 із змінами, внесеними згідно з Законом № 5083-VI від 05.07.2012 )
У такому ж порядку встановлюються форми податкових декларацій з місцевих податків і зборів, що є обов'язковими для застосування їх платниками (податковими агентами).
Форма декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) встановлюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 179.9 статті 179 цього Кодексу.
Форма спрощеної податкової декларації , що передбачена пунктом 49.2 статті 49 цього Кодексу, та порядок переходу платників податків на подання такої декларації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Форма, порядок та строки подання митної декларації, а також порядок прийняття контролюючим органом митної декларації визначаються з урахуванням вимог митного законодавства України.
Державні органи, які встановлюють відповідно до цього пункту форми податкових декларацій, зобов'язані оприлюднити такі форми для використання їх платниками податків.
46.6. Якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.
До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
( Абзац другий пункту 46.6 статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4834-VI від 24.05.2012 )
Після внесення змін до нормативно-правових актів з питань оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повинен здійснити заходи, пов’язані з оприлюдненням та застосуванням таких змін.
( Абзац третій пункту 46.6 статті 46 із змінами, внесеними згідно з Законами № 5083-VI від 05.07.2012; в редакції Закону № 404-VII від 04.07.2013 )