Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари

Керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, з метою забезпечення єдиного підходу до практичного застосування норм податкового законодавства

1. Затвердити Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари (додається).

2. Департаменту взаємодії із засобами масової інформації та громадськістю (Семченко О.В.) забезпечити оприлюднення наказу на веб-сайті ДПС України та у засобах масової інформації.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Голови Ігнатова А.П.

У консультації використовуються такі скорочення:

Податковий кодекс України - Кодекс;

Закон України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" - Закон № 334.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334, який втратив чинність частково, платник податку вів податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включались до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів, оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Таким чином, витрати на придбання товарів, понесені покупцем, підлягали коригуванню відповідно до норм п. 5.9 ст. 5 Закону № 334.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою та згідно з вимогами пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Кодексу включається до складу інших доходів.

Дохід від реалізації товару визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу III Кодексу (п. 135.4 ст. 135 та п. 137.1 ст. 137 Кодексу).

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).

Запитання 1: чи підлягають коригуванню платником податку - покупцем витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, за такі товари?

Відповідь: ні, такі витрати коригуванню не підлягають, в тому числі якщо ці витрати виникли до 01.04.2011.

При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.

Запитання 2: чи має право платник податку включати у витрати вартість придбаних, але не оплачених товарів у разі їх використання у господарській діяльності?

Відповідь: якщо платник податку на прибуток придбав товарно-матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно-матеріальних цінностей відповідно до розділу III Кодексунезалежно від того, оплачені вони чи ні.

Однак у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.