Проведення загальних зборів акціонерних товариств, на території яких здійснюється антитерористична операція

У зв'язку із проведенням антитерористичної операції на сході України ускладнилась діяльність акціонерних товариств, місцезнаходженням яких, згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр), є населені пункти Донецької та Луганської областей, на території яких здійснюється антитерористична операція.

Виходячи зі змісту звернень таких акціонерних товариств, що надходять на адресу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - НКЦПФР), в даний час через неможливість гарантувати безпеку акціонерів і співробітників у таких акціонерних товариствах відсутня фізична можливість провести позачергові збори акціонерів для прийняття необхідних рішень, у тому числі про зміну розміру статутних капіталів, внесення змін до статутів тощо. З метою забезпечення безпеки своїх співробітників, збереження майна та безперебійної роботи акціонерних товариств, такими товариствами розглядається питання про тимчасове переміщення/переїзд виконавчих органів (тобто керівників і адміністративно-керуючого персоналу) в безпечні населені пункти.

Українське законодавство на даний момент не містить особливих правил проведення зборів акціонерів в умовах проведення антитерористичної операції, при цьому слід зазначити наступне:

Частиною першою статті 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (де переважно знаходиться керівництво), та здійснення управління і обліку.

Згідно з абзацом сьомим статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон), місцезнаходження юридичної особи - це адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 13 Закону України "Про акціонерні товариства" статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:

1) повне та скорочене найменування товариства українською мовою;

2) тип товариства;

3) розмір статутного капіталу;

4) розмір резервного капіталу у разі його формування;

5) номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій у разі розміщення привілейованих акцій, а також наслідки невиконання зобов'язань з викупу акцій;

6) розмір дивідендів за привілейованими акціями кожного класу в разі їх розміщення товариством;

7) умови та порядок конвертації привілейованих акцій певного класу у прості акції товариства чи у привілейовані акції іншого класу у разі розміщення привілейованих акцій;

8) права акціонерів - власників привілейованих акцій кожного класу у разі розміщення привілейованих акцій;

9) наявність переважного права акціонерів приватного товариства на придбання акцій цього товариства, які пропонуються їх власником до продажу третій особі, та порядок його реалізації або відсутність такого права;

10) порядок повідомлення акціонерів про виплату дивідендів;

11) порядок скликання та проведення загальних зборів;

12) компетенцію загальних зборів;

13) спосіб повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та про зміни у порядку денному загальних зборів;

14) склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції;

15) порядок внесення змін до статуту;

16) порядок припинення товариства.

Статут акціонерного товариства може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Таким чином, Законом України "Про акціонерні товариства" не встановлено вимогу щодо обов'язкової наявності у статуті акціонерного товариства інформації стосовно місцезнаходження такого товариства.

Частиною другою статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" визначено перелік питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" повноваження з вирішення питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів, не можуть бути передані іншим органам товариства.

При цьому вирішення питання щодо зміни місцезнаходження акціонерного товариства не віднесено Законом України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 17 відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з частиною другою статті 17 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Частиною першою статті 19 Закону встановлено, що у разі якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язана із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягає державній реєстрації, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), подає (надсилає поштовим відправленням з описом вкладення) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до частини першої статті 29 Закону для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) документи, визначені цією статтею.

Згідно з частиною третьою статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства має містити такі дані:

1) повне найменування та місцезнаходження товариства;

2) дата, час та місце (із зазначенням номера кімнати, офісу або залу, куди мають прибути акціонери) проведення загальних зборів;

3) час початку і закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах;

4) дата складення переліку акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах;

5) перелік питань, що виносяться на голосування;

6) порядок ознайомлення акціонерів з матеріалами, з якими вони можуть ознайомитися під час підготовки до загальних зборів.

Загальні збори акціонерів проводяться на території України, в межах населеного пункту за місцезнаходженням товариства, крім випадків, коли на день скликання загальних зборів 100 відсотками акцій товариства володіють іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації.

При цьому слід звернути увагу, що частиною другою статті 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" (зі змінами, внесеними Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції") визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14-1 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Таким чином, підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, зокрема Закону України "Про акціонерні товариства", є сертифікат Торгово-промислової палати України, виданий відповідно до законодавства.